Чоловіче худі Логотип Audi

Синій худі з логотипом Audi на лівій стороні грудей та чотирма кільцями Audi, розташованими вертикально на кишені. Стильний спортивний дизайн у яскравому відтінку синього кольору. Код товару: p150862

👉 Заходь на https://www.printsalon.ua/#41119 та замовляй речі, які говоритимуть за тебе.

#PrintSalon #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі
#УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар

Елегантний та позачасовий стиль | Шикарні жіночні вбрання для жінок за 40, 50 та 60

✨ Скромні, але стильні вбрання, створені для жінок старше 40, 50 і за 60 років. Струмливі блузки, класичні спідниці, брюки на замовлення та деталі у вінтажному стилі - свято чарівності, грації та неперевершеної вишуканості. 🌹

#архів
Ось як виглядав “топовий” комп’ютер у середині 1990-х!
Цей монстр із Windows 95 колись був мрією кожного школяра, офісного працівника і геймера. CRT-монітор, дисководи для дискет 3.5” і CD, клавіатура з відчутною тактильністю, мишка з кулькою — і, звісно, класичний системник.

💾 Обʼєм жорсткого диска — ледь досягав 1 ГБ. Оперативна пам’ять? У кращому разі 8–16 МБ. Але цього вистачало, щоб запускати перші браузери, грати в Doom або слухати музику з компакт-дисків.

🔊 Звук виводився через зовнішні колонки, які часто кріпили просто під монітор. А для підключення до Інтернету потрібен був модем, який дзвонив і “шипів”, поки набирав з’єднання.

Сьогодні така машина — музейний експонат, а ще 30 років тому це був справжній high-tech.

Зведення Генштабу станом на 08.00, основне:
▪️Протягом минулої доби зафіксовано 188 бойових зіткнень. Найбільше бойових зіткнень сталось на Покровському (53) та Північно-Слобожанському (38) напрямках.
❗️На Новопавлівському напрямку ворог 15 разів атакував наші позиції
На Гуляйпільському напрямку наші оборонці відбили одну наступальну дію ворога поблизу Малинівки.
❗️На Оріхівському напрямку українські захисники відбили дві атаки противника в бік Новоандріївки. 
▪️За вчора загарбники застосували по території України чотири ракети та скинули 109 керованих авіаційних бомб на Україну + 21 на Курщину. Крім цього, залучили для ураження 3082 дронів-камікадзе та здійснили 4997 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 68 – з реактивних систем залпового вогню.
▪️За минулу добу авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили 18 районів зосередження особового складу, озброєння й військової техніки, один артилерійський засіб, два пункти управління, один пункт управління БпЛА та один інший важливий об’єкт противника.

Вставай уже, будемо бігати з тобою 😐😊😂

Кажуть, якщо влаштуватися нічним сторожем у старий психіатричний шпиталь, що стоїть край кладовища, — треба мати або міцні нерви, або зовсім їх не мати.

Микола був новеньким. Колишній водій маршрутки, який втратив роботу і шукав хоч якийсь заробіток. Робота нічного охоронця здавалася простою: обходи кожні дві години, камери спостереження, чай, бутерброди, рація. Ну й трохи моторошно, бо установа стара, закинута, пацієнтів немає вже років п’ятнадцять. Але за нею треба слідкувати. Бо то охороняється як історичний об’єкт.

Першу ніч усе йшло гладко. Хіба що постійне виття вітру з боку кладовища діставало, але Микола заглушив його радіо.

На другу ніч почались дива.

О третій годині ночі, коли він пив чай у будці, камера №4 — стара операційна — спрацювала. Хтось пройшов повз. Темна тінь, але чітко видно — постать людини.

— Та ну, показалось… — пробурмотів Микола, але вийшов з ліхтариком. Зайшов до операційної — порожньо. Пил, холод, старі інструменти під склом. І… сліди. На пилюці — чіткі босі сліди, що з’являлися з нічого і зникали біля зачиненої шафи.

Він відчинив — порожньо.

На третю ніч усе повторилось. Тінь — рівно о третій. Ті самі сліди. Але цього разу ліхтарик мигнув і згас, а в кімнаті почувся голос — дитячий, тонкий:

— Дядю, ти бачиш мої очі?

Микола побіг.

На четверту ніч він не хотів повертатися, але охоронна фірма сказала, що втратить зарплату. Прийшов, як завжди, з термосом. О третій годині — знову камера №4.

Цього разу він вирішив не йти туди. Але в рації — тріск, а потім той самий голос:

— Дядю, чому ти не йдеш? Я не сам…

Камери почали вмикатись одна за одною. В коридорі №3 двері самі собою відкривались і закривались. У камері №7 — ліжко саме хиталось. В операційній… камера показала, як на склі хтось дряпає зсередини слово: "ЗАЛИШСЯ".

Коли о 4:00 прийшла зміна, будку знайшли відчиненою. Термос з чаєм стояв на столі. Куртка Миколи — на спинці крісла. А камери показали, як рівно о 3:15 він увійшов у коридор №3... і більше не вийшов.

Його не знайшли. Лише босі сліди, що з’являлись на пилюці й зникали біля дверей в операційну.
---

Весільні подарунки в Болівії