ВІДСІКАЙ
Ти — це люди, що ідуть з тобою,
Їхні мрії й прагнення мов жар.
З ними можеш бути під горою,
Чи літати в небі поміж хмар.
Серед скарг ти сам стаєш безсилим,
Серед діла — виростеш стрімким.
Тягне вниз вир лінощів за стилем,
Вгору тягне тільки твій режим.
Вибирай не просто, хто навколо,
А кого запустиш у свій дім.
Не усі присутні варті слова,
Не усі назвуть тебе своїм.
Відсікай, що тягне лиш донизу,
Відчиняй завзятим все без меж.
У життя, щоб не пустити кризу,
Забувай несправжніх друзів теж.
Тож дивись, хто поруч у дорозі,
Вибирай свідомо кожен крок.
З тими йди, хто не стоїть на розі,
А іде назустріч до зірок.
Мирослав Манюк
04.05.2025
ВІДСІКАЙ
Ти — це люди, що ідуть з тобою,
Їхні мрії й прагнення мов жар.
З ними можеш бути під горою,
Чи літати в небі поміж хмар.
Серед скарг ти сам стаєш безсилим,
Серед діла — виростеш стрімким.
Тягне вниз вир лінощів за стилем,
Вгору тягне тільки твій режим.
Вибирай не просто, хто навколо,
А кого запустиш у свій дім.
Не усі присутні варті слова,
Не усі назвуть тебе своїм.
Відсікай, що тягне лиш донизу,
Відчиняй завзятим все без меж.
У життя, щоб не пустити кризу,
Забувай несправжніх друзів теж.
Тож дивись, хто поруч у дорозі,
Вибирай свідомо кожен крок.
З тими йди, хто не стоїть на розі,
А іде назустріч до зірок.
Мирослав Манюк
04.05.2025
Українська
English
