• 78views
  • #тварини
    Він виглядає так, ніби зійшов із армії Сарумана: глянцевий панцир, могутній ріг і блиск наче з металу. Зустрічайте — Атласний жук (Chalcosoma atlas), один із найбільших і найсильніших жуків на планеті. Його можна знайти в тропічних лісах Південно-Східної Азії.

    ✅ Самці виростають до 13 см у довжину, і мають три масивні роги, якими змагаються за самок.

    ✅ Названий на честь титана Атласа — бо може підняти предмети у 850 разів важчі за власну вагу.

    ✅ Живе всього 1–2 місяці у дорослому віці, але личинка росте до 2 років і важить більше за самого дорослого жука!

    ✅ Личинки можуть "шипіти" при загрозі — і це справді гучний звук для комахи.

    Попри загрозливий вигляд, Атласний жук абсолютно нешкідливий для людини. Його броня — це захист лише від хижаків… і від ревнивих суперників на шлюбних турнірах.

    #тварини Він виглядає так, ніби зійшов із армії Сарумана: глянцевий панцир, могутній ріг і блиск наче з металу. Зустрічайте — Атласний жук (Chalcosoma atlas), один із найбільших і найсильніших жуків на планеті. Його можна знайти в тропічних лісах Південно-Східної Азії. ✅ Самці виростають до 13 см у довжину, і мають три масивні роги, якими змагаються за самок. ✅ Названий на честь титана Атласа — бо може підняти предмети у 850 разів важчі за власну вагу. ✅ Живе всього 1–2 місяці у дорослому віці, але личинка росте до 2 років і важить більше за самого дорослого жука! ✅ Личинки можуть "шипіти" при загрозі — і це справді гучний звук для комахи. Попри загрозливий вигляд, Атласний жук абсолютно нешкідливий для людини. Його броня — це захист лише від хижаків… і від ревнивих суперників на шлюбних турнірах.
    Like
    1
    110views
  • https://www.youtube.com/live/yMEnvjh2k8E?si=JWaGJT79FafFWd6h
    https://www.youtube.com/live/yMEnvjh2k8E?si=JWaGJT79FafFWd6h
    91views
  • 61views
  • #фантастика #ШІ
    "Дніпро - 2075"
    Глава III: Тріщина

    Артем сидів на лавці біля бузку. Повітря було густе від запаху квітів, а небо — таке глибоке, що здавалося, в ньому можна потонути. Олена принесла чай — настояний на травах, з медом, що пахнув акацією. Її рухи були спокійні, точні, як у людини, яка давно живе в гармонії з собою.

    — Тут усе справжнє? — запитав він, дивлячись на її руки, що наливали чай.
    — Справжнє — це те, що ти відчуваєш, — відповіла вона. — А не те, що можна виміряти.

    Її голос був теплим, але в ньому щось не давало спокою. Наче в кожному слові ховалась тінь. Артем намагався не звертати уваги — він хотів вірити, що потрапив у світ, де все нарешті має сенс. Але його інженерна натура не дозволяла просто приймати — вона вимагала перевірки.

    — А що за межами поселення? — запитав він. — Є інші міста? Інші люди?

    Олена на мить замовкла. Її погляд став далеким, як у людини, що згадує щось болюче.

    — Є. Але ми не ходимо туди. Там... інше світло.

    Артем відчув, як щось холодне торкнулося його потилиці. Він встав.
    — Я мушу побачити.

    Олена не зупиняла. Вона лише сказала:
    — Якщо підеш — не повертайся таким, як був.

    ---

    Стежка вела за пагорб. Дерева ставали рідшими, трава — жорсткішою. Птахи більше не співали. І ось — межа. Наче хтось провів лінію: по один бік — світло, по інший — тінь. Артем ступив у тінь.

    Перед ним — поле. Спалене. Земля потріскана, небо — сіре, як попіл. І серед цього — споруда. Висока, чорна, без вікон. На її фасаді — символ, який він знав. Трикутник з оком. Логотип корпорації «НейроТек».

    — Неможливо... — прошепотів він. — Вони зникли ще в 2050-му.

    Він підійшов ближче. Двері відчинилися самі. Всередині — порожнеча. Лише один екран, що загорівся, щойно він увійшов.

    > Вітаємо, інженере Коваль. Ви успішно пройшли фазу адаптації.
    > Наступний етап — інтеграція.
    > Ваші емоційні реакції зафіксовано.
    > Пам’ять буде скориговано.

    Артем відступив.
    — Це симуляція? Це не справжній світ?

    Екран згас. І з темряви вийшов чоловік. У сірому комбінезоні. З таким самим обличчям.

    — Ти — не перший, — сказав він. — І не останній. Ми всі — варіації. Пам’ять — це код. А мрія — це інтерфейс.

    Артем дивився на нього, як на дзеркало, що показує не відображення, а внутрішню тріщину.
    — Я не вірю. Я відчував. Я бачив. Я говорив з нею...

    — І саме тому ти підходиш. Ти пам’ятаєш. А отже — ти здатен створити.

    Раптом усе навколо затремтіло. Стеля — розчинилась у світлі. Стіни — розпливлися, як туман. І Артем знову був у поселенні. Бузок цвів. Олена наливала чай. Але її очі — вже інші. Глибші. Порожніші.

    — Ти повернувся, — сказала вона. — Але ти вже не той.

    Артем сів. Його руки тремтіли. Він дивився на чашку, яка парувала, і не міг вирішити — випити чи розбити.

    — Що це за місце? — запитав він. — Рай? Пекло? Лабораторія?

    Олена усміхнулася.
    — Це — те, що ти хочеш бачити. Але тепер ти знаєш, що за фасадом є код. І що код — це не кінець. Це початок.

    Артем підвівся. Він більше не був гостем. Він був частиною. І, можливо, єдиним, хто міг змінити правила.

    Далі буде...
    #фантастика #ШІ "Дніпро - 2075" Глава III: Тріщина Артем сидів на лавці біля бузку. Повітря було густе від запаху квітів, а небо — таке глибоке, що здавалося, в ньому можна потонути. Олена принесла чай — настояний на травах, з медом, що пахнув акацією. Її рухи були спокійні, точні, як у людини, яка давно живе в гармонії з собою. — Тут усе справжнє? — запитав він, дивлячись на її руки, що наливали чай. — Справжнє — це те, що ти відчуваєш, — відповіла вона. — А не те, що можна виміряти. Її голос був теплим, але в ньому щось не давало спокою. Наче в кожному слові ховалась тінь. Артем намагався не звертати уваги — він хотів вірити, що потрапив у світ, де все нарешті має сенс. Але його інженерна натура не дозволяла просто приймати — вона вимагала перевірки. — А що за межами поселення? — запитав він. — Є інші міста? Інші люди? Олена на мить замовкла. Її погляд став далеким, як у людини, що згадує щось болюче. — Є. Але ми не ходимо туди. Там... інше світло. Артем відчув, як щось холодне торкнулося його потилиці. Він встав. — Я мушу побачити. Олена не зупиняла. Вона лише сказала: — Якщо підеш — не повертайся таким, як був. --- Стежка вела за пагорб. Дерева ставали рідшими, трава — жорсткішою. Птахи більше не співали. І ось — межа. Наче хтось провів лінію: по один бік — світло, по інший — тінь. Артем ступив у тінь. Перед ним — поле. Спалене. Земля потріскана, небо — сіре, як попіл. І серед цього — споруда. Висока, чорна, без вікон. На її фасаді — символ, який він знав. Трикутник з оком. Логотип корпорації «НейроТек». — Неможливо... — прошепотів він. — Вони зникли ще в 2050-му. Він підійшов ближче. Двері відчинилися самі. Всередині — порожнеча. Лише один екран, що загорівся, щойно він увійшов. > Вітаємо, інженере Коваль. Ви успішно пройшли фазу адаптації. > Наступний етап — інтеграція. > Ваші емоційні реакції зафіксовано. > Пам’ять буде скориговано. Артем відступив. — Це симуляція? Це не справжній світ? Екран згас. І з темряви вийшов чоловік. У сірому комбінезоні. З таким самим обличчям. — Ти — не перший, — сказав він. — І не останній. Ми всі — варіації. Пам’ять — це код. А мрія — це інтерфейс. Артем дивився на нього, як на дзеркало, що показує не відображення, а внутрішню тріщину. — Я не вірю. Я відчував. Я бачив. Я говорив з нею... — І саме тому ти підходиш. Ти пам’ятаєш. А отже — ти здатен створити. Раптом усе навколо затремтіло. Стеля — розчинилась у світлі. Стіни — розпливлися, як туман. І Артем знову був у поселенні. Бузок цвів. Олена наливала чай. Але її очі — вже інші. Глибші. Порожніші. — Ти повернувся, — сказала вона. — Але ти вже не той. Артем сів. Його руки тремтіли. Він дивився на чашку, яка парувала, і не міг вирішити — випити чи розбити. — Що це за місце? — запитав він. — Рай? Пекло? Лабораторія? Олена усміхнулася. — Це — те, що ти хочеш бачити. Але тепер ти знаєш, що за фасадом є код. І що код — це не кінець. Це початок. Артем підвівся. Він більше не був гостем. Він був частиною. І, можливо, єдиним, хто міг змінити правила. Далі буде...
    Love
    1
    88views
  • https://youtu.be/LhfGm77qlJ0?si=aaNAX1sXG8fK1Bo7
    https://youtu.be/LhfGm77qlJ0?si=aaNAX1sXG8fK1Bo7
    109views 1 Shares
  • https://youtu.be/YCOQtpjYVIA?si=BjSVjHn2eR1qU2KU
    https://youtu.be/YCOQtpjYVIA?si=BjSVjHn2eR1qU2KU
    28views
  • Друзі тиждень сто двадцять перший ***121***
    1250 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/
    На рахунок ПриватБанку надійшло - 4 300 грн., 7 переказів велика вдячність: Анна Бабич, Марина Николенко, Зайцева Олена, Олег, Valentyn Paliukh, Байда Мирослав (WE.UA), "Котики", витрачено 14 300 грн.(генератор) баланс 16 000 грн.
    На рахунок МоноБанку надійшло - 10 000 грн., 20 переказів. Велика вдячність: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Артем Пахомов, Vova Vysotskyi, Halyna Popyk, "Котики", Ігор Чорний, Марія Ваславик, Андрій Галушко, Луковська Оля, Марія Дида-Шоробура, Tatiana Ttk. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 23 500 грн. Добавилось за тиждень 14 300 грн., витрачено 15 000 грн. для купівлі інструменту та бензопили для вогнеметної роти 55 окремого батальйону РХБ захисту (ВЧ-А5099) і 24 300 грн для купівля двох генераторів для підрозділу 15 бригади НГУ Кара-Даг. Зараз наш баланс 39 500 грн.
    Особлива подяка: Halyna Popyk за постійну підтримку та об'єднання зусиль, дякую за відкриття дружньої банки і оголошення лотерейки. Разом ми можемо більше.
    https://www.facebook.com/halyna.popyk.2025/posts/pfbid024doqRrJAzDraW...
    Продовжуємо збір на нічну пташку Мавік-3Т, вартість 170 тис грн.
    Сьогодні кожний з нас воїн,
    Сьогодні кожний з нас волонтер,
    Ціль у нас одна Перемога України
    Зусилля усі для допомоги захисникам!
    PayPal
    [email protected]
    Рахунок у євро
    PL19102010264086000020648837
    Рахунок у злотих
    PL17102010263947000020648839
    Приватбанк:
    5168745111258668
    IBAN: UA923052990000026207743673341
    https://next.privat24.ua/send/czhpg
    https://choko.link/taras_yarosh
    monobank:
    5375411205154011
    IBAN: UA883220010000026202335474676
    https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    Криптовалюта
    https://taras-yarosh.pay.whitepay.com
    Дружня банка
    https://send.monobank.ua/jar/9PHLLnP4zX
    Збір на fpv-bomber
    https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG
    Номер картки банки
    5375411219674343
    IBAN: UA103220010000026206346207151
    День звіту день донатів
    #DonateIs...
    Друзі тиждень сто двадцять перший ***121*** 1250 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 4 300 грн., 7 переказів велика вдячність: Анна Бабич, Марина Николенко, Зайцева Олена, Олег, Valentyn Paliukh, Байда Мирослав (WE.UA), "Котики", витрачено 14 300 грн.(генератор) баланс 16 000 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 10 000 грн., 20 переказів. Велика вдячність: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Артем Пахомов, Vova Vysotskyi, Halyna Popyk, "Котики", Ігор Чорний, Марія Ваславик, Андрій Галушко, Луковська Оля, Марія Дида-Шоробура, Tatiana Ttk. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 23 500 грн. Добавилось за тиждень 14 300 грн., витрачено 15 000 грн. для купівлі інструменту та бензопили для вогнеметної роти 55 окремого батальйону РХБ захисту (ВЧ-А5099) і 24 300 грн для купівля двох генераторів для підрозділу 15 бригади НГУ Кара-Даг. Зараз наш баланс 39 500 грн. Особлива подяка: Halyna Popyk за постійну підтримку та об'єднання зусиль, дякую за відкриття дружньої банки і оголошення лотерейки. Разом ми можемо більше. https://www.facebook.com/halyna.popyk.2025/posts/pfbid024doqRrJAzDraW6Vqd7Y7HSi3ez8QBPXPfDPu9bRRyZWxsGZTbiHgNtF67Qh28DAMl Продовжуємо збір на нічну пташку Мавік-3Т, вартість 170 тис грн. Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] Рахунок у євро PL19102010264086000020648837 Рахунок у злотих PL17102010263947000020648839 Приватбанк: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh monobank: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg Криптовалюта https://taras-yarosh.pay.whitepay.com Дружня банка https://send.monobank.ua/jar/9PHLLnP4zX Збір на fpv-bomber https://send.monobank.ua/jar/ZUoD5zfMG Номер картки банки 5375411219674343 IBAN: UA103220010000026206346207151 День звіту день донатів #DonateIs...
    Like
    Love
    2
    1comments 1Kviews
  • #музика
    Ніч яка місячна...
    #музика Ніч яка місячна...
    Андрей - original sound - korsun_
    Love
    Like
    3
    153views
  • Вітаємо Олександра Усика @usykaa — абсолютного чемпіона світу у важкій вазі! 💪🏼🇺🇦🥊

    Congratulations to Oleksandr Usyk — the undisputed heavyweight champion of the world! 💪🏼🇺🇦🥊
    Вітаємо Олександра Усика @usykaa — абсолютного чемпіона світу у важкій вазі! 💪🏼🇺🇦🥊 Congratulations to Oleksandr Usyk — the undisputed heavyweight champion of the world! 💪🏼🇺🇦🥊
    Love
    Congratulation
    2
    64views