• 🔴⚫️ Сьогодні — річниця вбивства Степана Бандери.
    15 жовтня 1959 року в Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський убив його пострілом із спеціального пістолета, що випускав випари кислоти. Після семи невдалих замахів протягом 1947–1959 років, цей виявився смертельним.

    Москва святкувала – бо думала, що з вбивством Бандери поховає українську національну ідею. Але помилилася.

    «Можна вбити людину, але не ідею, за яку вона бореться.»

    Степан Бандера був більше, ніж людиною. Він був символом свободи, незалежності, самобутності, впертості. Він уособлює націю, яка здатна воювати не за наказом, а за переконання.

    «Свободу народів здобувають лише ті, хто бореться за неї.»

    Його ім’я лякає московитів не через міфи, а через правду — бо кожен «бандерівець» означає для них кінець імперії.

    «Ми не проти народів — ми проти імперій, які знищують народи.»

    Бандеру вбили, але не перемогли. Бо сьогодні його ім’я живе в тих, хто тримає фронт, у кожному, хто говорить правду, і в кожному, хто не схиляє голови перед окупантом.

    «Ідея української держави живе не з ненависті, а з любові до свого народу і землі.»

    Слава Степану Бандері.
    Слава Україні.🧡🖤
    🔴⚫️ Сьогодні — річниця вбивства Степана Бандери. 15 жовтня 1959 року в Мюнхені агент КДБ Богдан Сташинський убив його пострілом із спеціального пістолета, що випускав випари кислоти. Після семи невдалих замахів протягом 1947–1959 років, цей виявився смертельним. Москва святкувала – бо думала, що з вбивством Бандери поховає українську національну ідею. Але помилилася. «Можна вбити людину, але не ідею, за яку вона бореться.» Степан Бандера був більше, ніж людиною. Він був символом свободи, незалежності, самобутності, впертості. Він уособлює націю, яка здатна воювати не за наказом, а за переконання. «Свободу народів здобувають лише ті, хто бореться за неї.» Його ім’я лякає московитів не через міфи, а через правду — бо кожен «бандерівець» означає для них кінець імперії. «Ми не проти народів — ми проти імперій, які знищують народи.» Бандеру вбили, але не перемогли. Бо сьогодні його ім’я живе в тих, хто тримає фронт, у кожному, хто говорить правду, і в кожному, хто не схиляє голови перед окупантом. «Ідея української держави живе не з ненависті, а з любові до свого народу і землі.» Слава Степану Бандері. Слава Україні.🧡🖤
    482переглядів
  • БРОВАРСЬКИЙ "СКІФ" ЗАПРОШУЄ
    БРОВАРСЬКИЙ "СКІФ" ЗАПРОШУЄ
    154переглядів
  • 😱Момент удару рф безпілотника по Ромнах на Сумщині

    Відео: Суспільне
    😱Момент удару рф безпілотника по Ромнах на Сумщині Відео: Суспільне
    168переглядів 3Відтворень
  • ✨ Він писав їй: "Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю". А вона скаржилася подрузі: "Замість гроші заробляти – віршики пише".

    🤍 Василь Симоненко вмів писати про кохання так, що серце стискалося від ніжності.

    "Ну скажи — хіба не фантастично,
    Що у цьому хаосі доріг
    Під суворим небом,
    Небом вічним,
    Я тебе зустрів і не зберіг?"

    Але його власне особисте життя стало болючою історією про нерозділену любов – не у класичному розумінні, а набагато гіршою: про любов, яку не розуміли.

    ✨ Люся. Вино з троянд.

    Вони познайомилися в редакції газети «Черкаська правда». Їй було 19, йому – 22. Людмила Півторадні працювала кур'єркою. Василь – журналістом. Він закохався миттєво: "Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся". А вона – не відразу...

    🌹 Тоді Василь купив величезний кошик троянд. Зробив з них вино – за рецептом, почутим у відрядженні в Тальному, де місцевий садівник розповів легенду про садівника, який пригостив вином княжну, і вона в нього закохалася.
    Василь пригостив Люсю. І пообіцяв робити це трояндове вино щовесни. Називав її на французький манір – Люсьєн, або ж ніжно – Люся-малюся...

    Писав їй листи – такі ніжні, що від них перехоплювало подих:

    «Люблю тебе дико. Ніколи ніхто так ще не морочив мені голови. На папері цілуватися не дуже смачно, але я цілую мою маленьку Люсю мільйон разів».

    🤍 Він любив повно. Безоглядно. Так, як можуть лише поети.

    Вони одружилися швидко. Народився син Олесь, якому Василь присвятив вірш «Лебеді материнства» і казку «Цар Плаксій та Лоскотон».

    Здавалося – щастя.

    ✨ "Нерівня душ – це гірше, ніж майна"

    Та на тому чари розвіялися: дружині було байдуже до Василевої поетичної натури і його віршів.

    Письменниця Дарія Ястребова згадувала: Людмила скаржилася їй: «Думала, що він на хліб зароблятиме, а вийшло – якісь віршики пише. З глузду з'їхав – ночами сидить і пише».

    Віршики. Якісь віршики.

    🤍 А він писав:

    Всі образи й кривди до одної
    Я тобі забуду і прощу —
    Жду твоєї ласки хоч малої,
    Як земля у спеку жде дощу.

    Писав у щоденнику, пізніше виданому під назвою "Окрайці думок": "Будьте прокляті ви, нікчемні гроші! Ви зробили мене рабом газети".

    Поетеса Ліна Костенко має дуже влучні поетичні рядки: «Чи він мені, чи я йому – нерівня. Нерівня душ – це гірше, ніж майна».

    Це – про них з Люсею.

    ✨ Косталіна. Таємне кохання

    А ще була вона. Ліна Костенко. Старша на п'ять років. Поетеса. Красива, талановита, розумна. Та, яка розуміла його слова без пояснень.

    🤍 Василь був у неї закоханий. Таємно. Безнадійно.

    Він називав її Косталіна. Казав друзям: «Мене нагородила поглядом Косталіна».

    Письменник Микола Сом згадував: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».

    Ліна ніколи не коментувала цих чуток. А Василь залишався з дружиною, яка не розуміла його віршів.

    ✨ Лірика, що рятувала

    І все ж він писав. Про кохання – так, що від його віршів тремтіло серце:

    🤍 "Я і в думці обняти тебе не посмію,
    Я не те, щоб рукою торкнутися смів.
    Я люблю тебе просто — отак, без надії,
    Без тужливих зітхань і без клятвених слів".

    Коли Василя поклали до лікарні з раком нирки, Людмила байдуже відреагувала: «Нічого з ним не станеться. Хай менше курить».

    Він помер у 28 років.

    Людмила Півторадні невдовзі вийшла заміж за іншого.

    Син Олесь, якому батько написав казку і присвятив вірш «Лебеді материнства», не зміг виростати таким, про якого мріяв поет.

    ✨ А листи та вірші Василя Симоненка залишилися. Там – його серце, біль та ніжність.

    Він не мав того кохання, про яке мріяв. Але подарував його нам – у своїх віршах. Бо вірив — любов варта кожного рядка ❤️
    ✨ Він писав їй: "Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю". А вона скаржилася подрузі: "Замість гроші заробляти – віршики пише". 🤍 Василь Симоненко вмів писати про кохання так, що серце стискалося від ніжності. "Ну скажи — хіба не фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, Небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг?" Але його власне особисте життя стало болючою історією про нерозділену любов – не у класичному розумінні, а набагато гіршою: про любов, яку не розуміли. ✨ Люся. Вино з троянд. Вони познайомилися в редакції газети «Черкаська правда». Їй було 19, йому – 22. Людмила Півторадні працювала кур'єркою. Василь – журналістом. Він закохався миттєво: "Люся! Люся! Я боюся, що влюблюся". А вона – не відразу... 🌹 Тоді Василь купив величезний кошик троянд. Зробив з них вино – за рецептом, почутим у відрядженні в Тальному, де місцевий садівник розповів легенду про садівника, який пригостив вином княжну, і вона в нього закохалася. Василь пригостив Люсю. І пообіцяв робити це трояндове вино щовесни. Називав її на французький манір – Люсьєн, або ж ніжно – Люся-малюся... Писав їй листи – такі ніжні, що від них перехоплювало подих: «Люблю тебе дико. Ніколи ніхто так ще не морочив мені голови. На папері цілуватися не дуже смачно, але я цілую мою маленьку Люсю мільйон разів». 🤍 Він любив повно. Безоглядно. Так, як можуть лише поети. Вони одружилися швидко. Народився син Олесь, якому Василь присвятив вірш «Лебеді материнства» і казку «Цар Плаксій та Лоскотон». Здавалося – щастя. ✨ "Нерівня душ – це гірше, ніж майна" Та на тому чари розвіялися: дружині було байдуже до Василевої поетичної натури і його віршів. Письменниця Дарія Ястребова згадувала: Людмила скаржилася їй: «Думала, що він на хліб зароблятиме, а вийшло – якісь віршики пише. З глузду з'їхав – ночами сидить і пише». Віршики. Якісь віршики. 🤍 А він писав: Всі образи й кривди до одної Я тобі забуду і прощу — Жду твоєї ласки хоч малої, Як земля у спеку жде дощу. Писав у щоденнику, пізніше виданому під назвою "Окрайці думок": "Будьте прокляті ви, нікчемні гроші! Ви зробили мене рабом газети". Поетеса Ліна Костенко має дуже влучні поетичні рядки: «Чи він мені, чи я йому – нерівня. Нерівня душ – це гірше, ніж майна». Це – про них з Люсею. ✨ Косталіна. Таємне кохання А ще була вона. Ліна Костенко. Старша на п'ять років. Поетеса. Красива, талановита, розумна. Та, яка розуміла його слова без пояснень. 🤍 Василь був у неї закоханий. Таємно. Безнадійно. Він називав її Косталіна. Казав друзям: «Мене нагородила поглядом Косталіна». Письменник Микола Сом згадував: «Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня». Ліна ніколи не коментувала цих чуток. А Василь залишався з дружиною, яка не розуміла його віршів. ✨ Лірика, що рятувала І все ж він писав. Про кохання – так, що від його віршів тремтіло серце: 🤍 "Я і в думці обняти тебе не посмію, Я не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто — отак, без надії, Без тужливих зітхань і без клятвених слів". Коли Василя поклали до лікарні з раком нирки, Людмила байдуже відреагувала: «Нічого з ним не станеться. Хай менше курить». Він помер у 28 років. Людмила Півторадні невдовзі вийшла заміж за іншого. Син Олесь, якому батько написав казку і присвятив вірш «Лебеді материнства», не зміг виростати таким, про якого мріяв поет. ✨ А листи та вірші Василя Симоненка залишилися. Там – його серце, біль та ніжність. Він не мав того кохання, про яке мріяв. Але подарував його нам – у своїх віршах. Бо вірив — любов варта кожного рядка ❤️
    Love
    Like
    3
    870переглядів
  • Like
    Love
    4
    779переглядів
  • ⚡️🇺🇦Олімпійська родина на чолі з президентом Вадимом Гутцайтом вітає з Днем народження Вадима Височина!

    Сьогодні свій День народження святкує президент Федерації сучасного п’ятиборства України, начальник Центрального спортивного клубу Збройних Сил України, член Національного олімпійського комітету України, майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби — Вадим Павлович Височин🎉

    Бажаємо вам міцного здоров’я, нових ідей і наснаги для подальшої діяльності. Нехай кожен день приносить успіхи, командну підтримку та нові можливості для розвитку спорту в Україні💙💛
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    ⚡️🇺🇦Олімпійська родина на чолі з президентом Вадимом Гутцайтом вітає з Днем народження Вадима Височина! Сьогодні свій День народження святкує президент Федерації сучасного п’ятиборства України, начальник Центрального спортивного клубу Збройних Сил України, член Національного олімпійського комітету України, майстер спорту міжнародного класу з кульової стрільби — Вадим Павлович Височин🎉 Бажаємо вам міцного здоров’я, нових ідей і наснаги для подальшої діяльності. Нехай кожен день приносить успіхи, командну підтримку та нові можливості для розвитку спорту в Україні💙💛 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт
    270переглядів
  • Like
    Love
    2
    462переглядів
  • Like
    1
    193переглядів
  • На 5 липня анонсовано аніме «Погана дівчинка»

    📝Шкільна комедія розповідає про Ю Ютані, ученицю першого класу старшої школи, і вона хороша дівчинка. Однак, щоб привернути увагу голови шкільного комітету з виховної роботи та «мадонни» Аторі Мідзуторі, вона починає поводитися як правопорушниця.

    🌐 Якщо плануєте переглянути то тримайте посилання на наші сайти з веденням списків:
    НекоТека: https://nekoteka.com/anime/pohana-divchynka
    Хікка: https://hikka.io/anime/bad-girl-c2db11
    На 5 липня анонсовано аніме «Погана дівчинка» 📝Шкільна комедія розповідає про Ю Ютані, ученицю першого класу старшої школи, і вона хороша дівчинка. Однак, щоб привернути увагу голови шкільного комітету з виховної роботи та «мадонни» Аторі Мідзуторі, вона починає поводитися як правопорушниця. 🌐 Якщо плануєте переглянути то тримайте посилання на наші сайти з веденням списків: НекоТека: https://nekoteka.com/anime/pohana-divchynka Хікка: https://hikka.io/anime/bad-girl-c2db11
    Like
    Love
    3
    1Kпереглядів
  • Love
    1
    222переглядів 32Відтворень