https://www.youtube.com/live/gmdMUio2s_M?si=_TX7OmlSx4BjSJkX

Привіт, бунтівники й ті, хто прагне вирватися за межі звичних рамок 🌌. Це Тайлер, і сьогодні поговоримо про те, що насправді керує нашим життям. Чому ми настільки прив’язані до статусу, до речей, до чогось, що, здавалося б, є зовнішнім відображенням того, ким ми є? І головне – як перестати бути рабом цієї звички. 1. Речі, які ми купуємо, починають володіти нами 🏠 Одна з найбільших пасток сучасного світу – це ідея, що матеріальні речі можуть зробити нас щасливими або успішними. Меблі, техніка, автомобілі, будинки – у нас є певний соціальний тиск, який говорить, що "чим більше речей ти маєш, тим краще ти живеш". Та насправді, що більше у нас речей, тим більше ми витрачаємо свій час і енергію, щоб їх підтримувати та утримувати в належному стані. Подумайте, чи дійсно ті речі, що у вас є, варті цього часу? 2. Статус – це обман 🏆 Статус – ілюзія, створена суспільством, щоб утримувати нас в рамках. Престижна робота, відомі знайомства, красивий профіль у соцмережах – усе це всього лише фасад, який нам хочеться підтримувати, щоб здаватися кимось іншим. Але в момент, коли ми починаємо прив’язуватися до цього образу, ми стаємо залежними від чужих очікувань. Чи можемо ми дозволити собі бути вільними, якщо ми переживаємо за те, як нас сприймуть інші? 3. Свобода в мінімалізмі 🌱 Найкращий спосіб звільнитися від зайвих прив’язок – це звести все до простоти. Позбудьтесь того, що не приносить радості або значення в житті. Коли речей мало, їх втрата вже не має великого значення. Мінімалізм допомагає фокусуватися на тому, що справді важливо: на досвіді, відчуттях, людях. 4. Хто ти без своїх речей? 🧘‍♂️ Спробуй відчути різницю: уяви, що завтра в тебе заберуть усе. Хто ти будеш без машини, без улюбленої марки одягу, без статусу? І ось це справжнє питання. Поки ми продовжуємо визначати себе через наші речі, ми так і не дізнаємося, ким насправді є. 5. Практикуйся відпускати 🎈 Залиш кілька днів, щоб повністю відійти від звичних зв’язків – відімкни телефон, піди в подорож із мінімальною кількістю речей, відмовся на цей час від статусних атрибутів. Почуття звільнення, яке прийде після цього, – це те, що варто спробувати хоча б раз у житті. 6. Справжня сила – в контролі над собою 🔥 Ми думаємо, що чим більше ми маємо, тим більше контролюємо своє життя. Але справжня сила полягає в тому, щоб мати контроль над собою, а не над речами. Якщо ви здатні відмовитися від зайвого, значить, ви сильніші, ніж увесь цей фальшивий світ. Тільки коли ти сам собі господар, ти не боїшся втратити матеріальні атрибути. Ти можеш бути вільним. Отже, якщо хочеш побудувати своє життя на власних умовах, почни з того, щоб відмовитися від речей, які тебе обтяжують. Контроль над своїм життям не в тому, щоб мати більше. Контроль у тому, щоб мати силу відмовитися від усього, що насправді не має значення. До зустрічі, бунтівники 🖤 Тайлер Дерден #fan_art #супер_факт #супер_порада

Кабмін в останній момент зупинив призначення скандально відомого Олександра Цивінського на посаду голови ВЕБ Причина - загроза нацбезпеці - допуск до держтаємниці він отримав на підставі підроблених документів. Таким чином було зірвано операцію спецслужб країни-агресора та запобігли призначенню Цивінського. При цьому він багато років мав відкритий доступ до секретної інформації — спочатку як правоохоронець, згодом детектив НАБУ. Весь цей час він завдавав шкоди державі — реально та системно. Ще до фіналу конкурсу СБУ надіслала офіційного листа, в якому попереджала: ряд кандидатів, включаючи Цивінського, має родичів з громадянством РФ. У його випадку батько, військовий пенсіонер Росії, проживає в Мурманську. Особа з багаторічним доступом до держтаємниці мала прямий зв'язок із військовою структурою держави-агресора. Однак навіть після цього в НАБУ ніхто не зацікавився можливими ризиками, і це не завадило Цивінському пройти всі перевірки. Очевидно, керівництво свідомо заплющувало на це очі. Цікаво, скільки ще подібних працівників працює у цьому відомстві? Цивінський роками будував свою кар'єру: фіктивні кримінальні справи, підроблені документи та експертизи, на яких все трималося. Багато з цих справ розвалювалися в судах через фальсифікації та порушення. Але це було лише інструментами. Мета одна – пробитися на керівну посаду в країні.