#поезія
А пам'ятаєш літо?
Те, що у мирі, з Богом.
Те, що у липах квітло,
шастало під порогом.
Те, що летіло пухом,
рвало тополям душі.
Те, що у капелюху
джем готувало з ружі.
А пам'ятаєш червень?
Той, що колись, з вишнЯми.
Ягоди. Квіти. Зелень.
І комарі ночами.
А пам'ятаєш липень?
Той, що духмяний, з медом.
Що абрикоси сипле.
І незабудки в небі.
Той, що гойдає трави,
білим дзвіночкам -- льолі.
Що на купальські забави
в'яже вінки, на долю...
А пам'ятаєш, в серпні
кòней, в степах медових?
Спеку тягучу, нестерпну.
Сіно. І ос грушкòвих.
Маки. Житà. Колосся.
Літо, сповите в щастя.
Боже, то все збулося?
Боже, хоч раз ще вдасться?
Людмила Галінська
#поезія
А пам'ятаєш літо?
Те, що у мирі, з Богом.
Те, що у липах квітло,
шастало під порогом.
Те, що летіло пухом,
рвало тополям душі.
Те, що у капелюху
джем готувало з ружі.
А пам'ятаєш червень?
Той, що колись, з вишнЯми.
Ягоди. Квіти. Зелень.
І комарі ночами.
А пам'ятаєш липень?
Той, що духмяний, з медом.
Що абрикоси сипле.
І незабудки в небі.
Той, що гойдає трави,
білим дзвіночкам -- льолі.
Що на купальські забави
в'яже вінки, на долю...
А пам'ятаєш, в серпні
кòней, в степах медових?
Спеку тягучу, нестерпну.
Сіно. І ос грушкòвих.
Маки. Житà. Колосся.
Літо, сповите в щастя.
Боже, то все збулося?
Боже, хоч раз ще вдасться?
Людмила Галінська
Українська
English
