🧠💭 ДЖО ДИСПЕНЗА: РЕВОЛЮЦІОНЕР чи ПСЕВДОНАУКОВЕЦЬ?

Багато хто вважає Диспензу проривом у роботі зі свідомістю та силою медитації. Інші вважають його шарлатаном, називаючи його підхід псевдонауковим.
Ми все ж схиляємось до першого визначення. Бо Джо Диспенза - це:

- автор бестселерів New York Times
- доктор хіропрактики
- засновник популярних тренінгів та медитацій

Він співпрацює з багатьма дослідницькими центрами, щоб вивчити роботу мозку та підсвідомості.
🔬 Джо Диспенза проводить масштабні дослідження впливу медитації на мозок, зібравши понад 20,000 сканувань мозку учасників своїх ретритів.
🏥 Його робота включає дослідження спонтанних ремісій та зцілення від хронічних захворювань через зміну мислення.
🌍 Проводить семінари та воркшопи по всьому світу, навчаючи людей технік трансформації свідомості.

📚 Ми дуже радимо всім його книгу "Позбудься звички бути собою", де він не тільки розповідає про роботу мозку, а й дає практичні вправи для:

- опанування медитації
- виходу зі звичних реакцій
- досягнення нового рівня свідомості, де ми можемо творити своє життя

На фото - деякі з фрагментів цієї чудової книги.

💬 Чи читали ви книги Диспензи? Які враження? Поділіться в коментарях!
P.S. Пишіть нам - залюбки дамо почитати

#ДжоДиспенза #Медитація

Єврейські солдати, поранені в Україні та в секторі Газа, відкрили молитвою навчальний рік у школі в Одесі

https://ukr.co.il/?p=4472
#новини #купкаізраїль

Два єврейські солдати, які отримали серйозні поранення – один на українському фронті, інший на фронті у Газі – приєдналися до учнів єврейської школи в Одесі на початок навчального року. Церемонія відкриття проходила в рамках мережі шкіл «Ор Авнер – Хабад» на тлі конфліктів, що продовжуються в Україні та Газі.

Про це розповів Хабад Одеса. «Під час святкування 20-й псалом щодо покращення ситуації в Ізраїлі та Україні прочитав випускник ліцею, воїн ЗСУ Віктор Ковчак.»

Віктор Ковчак, українсько-єврейський солдат, поранений на передовій, був присутнім на заході на милицях у супроводі головного рабина півдня України Авраама Вольфа. Незважаючи на свої травми, через які він залишився паралізованим нижче пояса, Ковчак виступив перед учнями та батьками, взявши мікрофон, щоб прочитати 20-й Псалом........

1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор.

Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині.

Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства.

Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ».

Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій.

1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор.

Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність
УРСР».

Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на
прапорі.

Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців».

21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років.

Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради.

Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність.

У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були
реабілітовані.

За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.