Чому ти не дозволяєш собі бути щасливим?

😳Причина — в батьківських приписах.
У дитинстві ми не тільки чуємо фрази батьків — ми ними стаємо.
Ці установки «вшиваються» у підсвідомість і керують дорослим життям, навіть коли ми вже давно виросли.
💥Ось кілька прикладів таких приписів:
🙄«Не думай» — сумніваєшся в кожному рішенні, шукаєш чужу думку, бо не довіряєш собі.
🫨«Не відчувай» — не дозволяєш собі злість, страх чи навіть радість.
🤕«Не будь собою» — соромишся своїх бажань, приглушуєш справжнього себе.

🤔«Не висовуйся» — ховаєшся, бо боїшся, що «занадто яскравий».

😱«Не живи» — ніби сам себе блокуєш перед чимось добрим. Бо «потім буде гірше».

🧐Ці внутрішні заборони проявляються як:

⚡перфекціонізм,

⚡співзалежність, залежність,

⚡нарцисизм,

🥺хронічна самокритика,

😌роль «хорошої дівчинки» чи «маминого сина».

😳Як це змінити?
🤔З першого кроку: усвідомити, який припис керує тобою.
Бо те, що усвідомлене — вже не керує з тіні.

🔥Хочеш змін, пиши в особисті.

Батьківські приписи — це установки, які дитина отримує від батьків у процесі виховання. Вони можуть бути як усвідомленими (тобто озвученими словами), так і неусвідомленими (передані через поведінку, емоційні реакції, ставлення). Такі приписи часто формують внутрішні переконання дитини, які вона несе в доросле життя.
Види батьківських приписів та приклади
Позитивні приписи (підтримуючі)
Вони сприяють формуванню здорової самооцінки, впевненості та ініціативності.
Приклади:

«Ти можеш це зробити, я в тебе вірю».

«Помилятися — це нормально, головне вчитись».

«Ти — цінний, навіть якщо щось не виходить».
Негативні приписи (руйнівні)
Вони обмежують розвиток, викликають страх, тривогу або вину. Часто не промовляються прямо, але транслюються через поведінку або натяки.
Приклади:

«Не будь собою» (дитина чує це через постійну критику: «Чому ти такий голосний?», «Ти завжди все псуєш»).

«Не думай» (ігнорування або знецінення думок дитини).

«Не відчувай» (коли емоції дитини не приймаються: «Не плач, нічого не сталося»).
«Не досягай успіху» (ревнощі або заздрість батьків, коли дитина чогось досягає).

«Не існуй» (у випадках, коли дитина небажана або на неї не звертають увагу).

Амбівалентні приписи
Це суперечливі повідомлення, які викликають внутрішній конфлікт.
Приклади:

«Будь самостійним, але роби все, як я скажу».

«Будь сильним, але не виявляй агресії».

«Будь відкритим, але не довіряй людям».
Такі приписи часто стають основою життєвих сценаріїв, що впливають на поведінку, вибір професії, стосунки тощо. Розуміння і усвідомлення їх — перший крок до особистісного зростання та зміни деструктивних установок.

#Важливіслова #Емоції#Психологія#Ментальнездоров'я

🎙️ Як слова змінюють наше життя?
Слова — це не просто звуки або літери. Це енергія, яка формує наші думки, настрій, дії і навіть долю.
🧠 Скажи собі зранку: «Я нічого не встигаю» — і день справді піде шкереберть.
Заміни на: «Я спокійно встигаю все важливе» — і побачиш, як змінюється ритм і настрій.
📌 Коли ми говоримо:
❌ «У мене нічого не виходить» — ми програмуємо себе на поразку.
✅ «Я вчуся. Наступного разу буде краще» — і мозок шукає рішення, а не виправдання.
Навіть слова, які ми чуємо від інших, залишають слід. Комплімент може надихнути на подвиг, а грубість — пригнітити на цілий день.

💬 Тож будь уважним:
• До того, що говориш іншим
• І особливо — що говориш собі

Бо слова — це насіння, з якого виростає твоя реальність.

🔁 Поділися цим з кимось, хто часто себе "з’їдає" словами.
А якщо відчуваєш, що час змінити внутрішній діалог — почни вже зараз ❤️