Дуже помічне при ніякому тискові, який наближається до нулів, обкластися більшою частиною придворної зграї!

Впхатися під теплу ковдру так, щоб тільки одна ніздря з під неї стирчала!:)

Та спати!
Як людина з чистою совістю, кріпко!

На кожне волання телефону про підвищену небезпеку та гупання ППО коментувати крізь сон:
- Йййййййбнсцкблдрсняяяяя.
Вірити в ППО та спати далі…

То й що?
Півнятник за хатою дошкрррребла!
З квітниками впоралася!

В групі підтримки собака Цуцилія та кішка Онука наша Снігуронька!:)
Куди я - в тому ж напрямку й цих дві дуууууеньї!:)

Якихось квіточок черговій колежанці надолубала!
Бо чим більше квіточок я роздаю, тим краще вони в мене колосяться!

Старі мотузки для білизни у дворі ножицями по металу зрізала. Якісно змотала, використаю влітку для підвʼязування якихось троянд та клематисів!

Нових навʼязала!
Як я люблю, щоб натягнуті були, як струна на гітарі!

Прищіпок понавішувала!
Не нових.
Старих.
Якісь з них в мене не втрачають працездатності ще з 2014 року, коли я з дітьми вимушено евакуювалася з Донбасу на Полтавщину…

Оці прищіпки - найкращі!
Тримають на мотузках кріпко будь що!
Куртки, штани зимові, товстезні пледи!
Мабуть, десятків два-три вже б час ще придбати?

Ірина Олександрова милується результатами моїх зусиль та каже, що все висить тепер по феншую?:)

Синочок вздовж паркану з боку вулиці та парку шкрррребе листя минулорічне!
Потім транспортуватиме його на курячий вигул.
Нехай гребуться!

Кури геть показилися.
Другий день - жодного яйця?
Втім, період линяння в них. Мабуть, мають право на перерву?

Вже десь тиждень їдло курям допомогають жерти бджоли!:)
Зграя бджіл!:)
В сусідів є вулики, є бджоли, а от з квіточками поки напружно!:)
Що в тому їдлі такого привабливого для бджіл, гадки не маю?:)
Оксана Скляренко, це той корм, що ти привозила!:)
В тебе як з бджолами?:)

Біженська моя Олександрова традиційно - головна по хаті та кухні!:)
За оселедцями у крамницю зганяла!
Картоплю під них чистить!

Сссссцуки мої собачі вчергове влаштували бийку!
То ми з синочком швиденько їх розняли!

Ви там як?
Цілі?
Бо з отими «тимчасовими припиненнями вогню» обстріли неньки тільки посилилися…

В двадцятий вік не просто жити,
Де неспокійна кожна мить,
Де можна атом поділити,
Але душі не поділить
На половину чи й на більше
Маленьких підлих душенят.
Де на озброєнні і вірші
У ряд з ракетами стоять.
Де кажуть війни недобиті
Слова смертельної хули.
...В двадцятий вік потрібно жити
За двадцятьох, що не дійшли.
Й боліть двадцятибальним болем,
І долі двадцять раз пройти.
За двадцятьох орати поле,
За двадцятьох тягар нести.
За двадцятьох літати в небо
І припинити війнам лік:
Щоб кожний жив лише за себе
В майбутній, двадцять перший вік.

ЯК ВІН ТУДИ ПОТРАПИВ

ЗРУЧНО ВЛАШТУВАВСЯ