©Печера Дракона

КУРСЬК УПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ

Якщо хтось думає, що з уходом ЗСУ з Курської області для нас закінчилися проблеми з цим районом - він дуже крупно помиляється. Проблеми у нас лише починаються. І матимуть вони таку форму, що розбиратися доведеться довгі роки.

Кажучи просто - зараз на територіях з яких вийшли ЗСУ, Москва зклепає 4-5 "їхніх Буч", проведе показові суди і почне переслідувати українських військових через суди європейських держав.
Благо, європейська лівота московські байки рознесе миттю.

Так-так. Історія Віталія Марківа зараз буде масштабована багатократно.

Аби ви зрозуміли, з ким ми маємо справу і до яких глибин цинізму здатна дійти Москва, розповім вам цікаву історію, про яку точно чув кожен хто дивився радянські фільми про штурм Червоною армією Берліну весною 1945 р.

Затоплення берлінського метро нацистами під час штурму Берліну.
Про цю подію горлав кожен радянський підручник.
Її описували "очевидці" у художніх фільмах.
Її згадували у всіх творах, присвячених темі.

Мені трапилася навіть взагалі карколомна версія росіян, ніби Гітлер який захоплювався містицизмом (це правда), в останні дні свого життя намагався укласти угоду із Сатаною і що затоплене метро, мовляв, була його ритуальною жертвою яка мусила викликати самого Князя Темряви.
Одним словом, казилися як хотіли.

Єдина проблема.
У Західному Берліні все ж таки перебували представники країн НАТО і от вони не могли знайти ані технічного підтвердження цієї історії, ані очевидців, які б про неї розповіли.
Ба-більше.
Очевидці повідомляли що, так, вода у берлінському метро була - по коліно.
На окремих ділянках вода з'явилася ще до штурму Берліну - через бомбардування союзників.

Не вражала і кількість загиблих.
Під час розчищення берлінського метро звідти витягли... 57 небіжчиків.
Всіх, у тому числі, вбитих під час перестрілок у тунелях.
Навіть з усіма натяжками вийшло біля 90 загиблих. Явно не той масштаб, про який заявляла радянська історіографія.

Міф ударно тиражувався до самого падіння совка. А далі сталося неприємне.
У 2008 р. у Росії вийшла книжка полковника Нікіфорова "Штурмові бригади Червоної армії в бою" (автор - заслужений російський військовий історик, з масою регалій), де було визнано, що метро було затоплено через вибух здійснений... па-бам! 2-ю штурмової інженерно-саперною бригадою Червоної армії. Офіційно - аби не дати німцям заходити в тил РККА по переходах метро.

На Ютуб-каналі "Para Bellum" цю версію спростовують як безглузду і наводять більш реальну - командування РККА намагалося вигнати з метро цивільних (вони там ховалися), аби створити паніку на німецьких позиціях.

Конкретними відповідальними за потоп названі генерал (а згодом - маршал) Васілій Чуйков та генерал Хетагуров. Характерно, обидва вони за результатами штурму Берліну НЕ отримали звання героїв Радянського Союзу. Прибирати потоп довелося радянській окупаційній адміністрації, до речі.

Тобто оцініть глибину глибин.
В СССР знали, що метро топила Червона армія. Там знали конкретних виконавців.
Все відбувалося у Берліні на очах сотень людей, багато з яких штурм Берліну пережили. Існувало чимало комуністичних чиновників - етнічних німців, чиї родичі пережили всі ті події. Після війни, і в совку і на Заході, штурм Берліну розібрали по хвилинах...

І тим не менш совкова пропаганда методично десятиріччями прищеплювала по всій східній Європі міф "метро затопили гітлерівці".

Я не маю жодних сентиментів до гітлерівського нацизму.
Я онук в'язня концтабору і не з чуток знаю якими потворамм були гітлерівці.
Але метро вони не топили.

Це не завадило Москві переконати мільйони людей у протилежному. Як завжди, правда - не те що було, правда це те, що показали у кіно.

Це було 80 років тому. Уявіть, які міфи Москва наклепає зараз.
Уявіть, які сили вона кине аби свої міфи тиражувати і створювати проблеми воякам ЗСУ.

Нам розхльобувати це доведеться десятиріччями.

🕯⚔️5 березня 1950 року загинув Головний командир УПА Роман Шухевич (Тарас Чупринка).
«Здобути Українську державу або загинути в боротьбі за неї» — це гасло ОУН було життєвим принципом Романа Шухевича. Він очолив визвольну боротьбу українців у непростий час, коли доводилося протистояти двом тоталітарним режимам, які мало чим відрізнялися один від одного – радянському союзу та нацистській німеччині.
нквд-мґб полювало за Шухевичем рекордний час – понад сім років. Головний командир УПА неодноразово вислизав з рук чекістів: у 1944, 1946, 1947, 1948 роках. Кілька разів пускалися чутки про його загибель. Але робота Служби безпеки ОУН була поставлена якнайкраще.
До трагічної розв'язки призвів арешт 2 березня 1950 року зв'язкової Шухевича Дарії Гусяк. Запідозривши небезпеку, Шухевич готувався перебратися із будинку в Білогорщі, де переховувався з кінця 1949-го, до Львова, де було дві конспіративні квартири. Переїзд було намічено якраз на 5 березня.
Але зранку 5 березня 1950 року емґебісти тісним кільцем оточили цей та декілька сусідніх будинків у Білогорщі. Операцію із захоплення головнокомандувача УПА очолював генерал мґб Павєл Судоплатов. До операції було залучено понад 700 бійців внутрішніх військ. Намагаючись прорватися з оточення, Шухевич вбив майора Ревенка, але сам був поранений. Щоб не здаватися живим до рук ворога, Шухевич пустив собі кулю в скроню.
В офіційному звіті записали, що вбив командира один з сержантів, які оточили будинок. Йому виплатили премію 1000 радянських рублів.
Тіло командира виставили на опізнання рідним, але після цього доля його досі лишається невідомою.
Після смерті Шухевича боротьбу УПА очолив Василь Кук. Сама боротьба тривала ще понад 10 років – останній відкритий бій збройного підпілля ОУН проти оперативної групи Тернопільського укґб було зафіксовано 14 квітня 1960 року, а останній повстанець дав бій кадебістам у 1967-му.

FORD F 250 1977

Сьогодні ваша покірна слуга адмін, сповнилася натхнення, і пішла питати у видавництва НК Богдан, щодо третьої книги з серії «Новий Кробузон». Хто є в спільних читаннях зрозуміє😄

Тож видавництво підтвердило, що фінальна частина трилогії є у них в планах роботи, але точних термінів ще немає, тож вмикаємо режим почекуна, та дочитуємо першу частину і готуємось до спільних читань другої ☺️

P.S. забігайте до нас, у нас цікаво на обговореннях 😇

#sci_fi_не_нудно

#поезія
Впасти б мені між квіти,
Світ обійняти руками,
Щоб пригорнулись до серця,
Як у дитинстві, трави...

Впасти б мені між квіти!
Дихати разом з землею!
Вільною бути, як вітер!
В небо злітати зорею!

Впасти б мені у квіти...
Серед правічного лісу...
Впасти... Роки забути...
Хай почекає завіса...

Галина Левкович

Результативна волейбольна атака