• https://www.youtube.com/live/IO5WTm1q0AI?si=RJ0WEsXixHt9jr9S
    https://www.youtube.com/live/IO5WTm1q0AI?si=RJ0WEsXixHt9jr9S
    109переглядів
  • 265переглядів
  • https://youtu.be/I7RO6gJMToc?si=N66zz2F_DVAwFnnh
    https://youtu.be/I7RO6gJMToc?si=N66zz2F_DVAwFnnh
    79переглядів
  • Так виглядає зсув на Одещині після останніх злив

    Розлом пройшов прямо біля житлових будинків. З часом море може поглинути і їх.
    Так виглядає зсув на Одещині після останніх злив Розлом пройшов прямо біля житлових будинків. З часом море може поглинути і їх.
    77переглядів 3Відтворень
  • https://youtu.be/QUL544EzCN0?si=c9s7IZ1icv16Q6Db
    https://youtu.be/QUL544EzCN0?si=c9s7IZ1icv16Q6Db
    132переглядів
  • Парк Шенборна — це земля надзвичайної краси, яку крок за кроком, клаптик за клаптиком відновили у 2013 році.
    Відновлення парку Шенборна було присвячене 285 річниці передачі Закарпаття у володіння однієї з найбагатших на той час сімей Центральної Європи. 31.07.1728 року Карл VI презентував селище Карпати архієпископу Лотару Францу Шенборну, який, своєю чергою, доручив розпорядження землею своєму кузенові Фрідріху Карлу Шенборну. Після смерті останнього землі успадкувала віденська рідня, а саме Євген-Ервін Шенборн-Бухгайм, керманич Березького територіально-виробничого комплексу (домінії). Він підняв на новий рівень сільськогосподарську галузь, промисловість, ремісництво. Замок у місті Мукачево, один з найбільш цікавих об’єктів Закарпаття.
    Сім’я Шенборнів доклала руку до реконструкції замку Паланок у Мукачеві, заснувала декілька мануфактур, млинів, гуралень та пивоварень, заводів. У 1890 роках полювання було особливо шанованою справою, тож Ервін Фрідріх Карл Шенборн-Бухгайм, що представляв п’яте покоління династії, прийняв рішення звести в урочищі Берегвар ошатні хороми, щоб зустрічати аристократів з Європи.
    Тоді був популярним неоромантичний стиль, що поєднує романську та готичну архітектуру — саме він характерний для палацу. Замок звели за нумерологічними, або навіть й астрономічними принципами. Чотири пори року символізують чотири вежі, 12 місяців — це 12 входів. Кількість кімнат разом із димарем — 52, що дорівнює кількості тижнів у році, вікон — 365, як днів, а також є одна обманка, що символізує 29 лютого. Шкода, що подальші перебудови, а саме перетворення замку на санаторій «Карпати» у 1946 році, нівелювали ці архітектурні прийоми й сьогодні неможливо точно сказати, наскільки це правда. Туризмознавці наполягають, що зашифрований календар — всього лише легенда, адже підтвердження тому складно знайти. Під час реконструкції були добудовані деякі димарі, додано перегородки у кімнатах, перероблена система опалення, зменшилась кількість вікон. Проте навіть без міфічної складової парк та замок 100% варті уваги, адже головне в ньому саме природа.
    Парк Шенборнів розмістився на 12 га. На вході вас зустрінуть солдати інсбрукського піхотного та дебреценського гусарського полку — біля в’їзної брами встановлено два відповідних макети, а також розвіваються прапори Австрії й Угорщини. Парком розкидано 22 дерев’яні лави, вони прикрашені гербами держав, у складі яких перебували землі Закарпаття. Тут є не лише багато рідкісних рослин, але й повно інших цікавинок.
    Одне з популярних місць — кельтський сад. Тут розташований календар друїдів у рунічному колі. Кожне дерево у ньому висаджено у відповідному місці та символізує певну астрономічну подію або ж проміжок часу. Тут кожен може знайти велетня, що відповідає його дню народження чи іншій даті.
    Посеред невеличкого декоративного озера Тур є острівець, що повторює контури Австро-Угорщини. Він створений з 365 брил каміння, що символізують дні року. На випадок високосного року на березі свого часу чекає ще одна брила, яку доправляють на місце призначення. На острові росте сосна з Далмації, що висаджена на тому місці, де розташоване теперішнє Закарпаття.
    Праворуч від озера знаходиться джерело Святого Миколая, а також ключ, що був названий на честь Австрійської імператриці Єлизавети Баварської. Далі, якщо зайти в ліс та проминути гірський потік, ви знайдете джерело, що є присвятою імператору Францу Йосифу Габсбургу. Також у лісі є скульптура покровителя мисливців Св. Губерта, яка стає центром свята мисливців кожного вересня.
    Парк Шенборна на 30 км віддалений від Ужгорода, розташований у селищі Тур’я Пасіка Перечинського району, що на Закарпатті.
    Парк Шенборна — це земля надзвичайної краси, яку крок за кроком, клаптик за клаптиком відновили у 2013 році. Відновлення парку Шенборна було присвячене 285 річниці передачі Закарпаття у володіння однієї з найбагатших на той час сімей Центральної Європи. 31.07.1728 року Карл VI презентував селище Карпати архієпископу Лотару Францу Шенборну, який, своєю чергою, доручив розпорядження землею своєму кузенові Фрідріху Карлу Шенборну. Після смерті останнього землі успадкувала віденська рідня, а саме Євген-Ервін Шенборн-Бухгайм, керманич Березького територіально-виробничого комплексу (домінії). Він підняв на новий рівень сільськогосподарську галузь, промисловість, ремісництво. Замок у місті Мукачево, один з найбільш цікавих об’єктів Закарпаття. Сім’я Шенборнів доклала руку до реконструкції замку Паланок у Мукачеві, заснувала декілька мануфактур, млинів, гуралень та пивоварень, заводів. У 1890 роках полювання було особливо шанованою справою, тож Ервін Фрідріх Карл Шенборн-Бухгайм, що представляв п’яте покоління династії, прийняв рішення звести в урочищі Берегвар ошатні хороми, щоб зустрічати аристократів з Європи. Тоді був популярним неоромантичний стиль, що поєднує романську та готичну архітектуру — саме він характерний для палацу. Замок звели за нумерологічними, або навіть й астрономічними принципами. Чотири пори року символізують чотири вежі, 12 місяців — це 12 входів. Кількість кімнат разом із димарем — 52, що дорівнює кількості тижнів у році, вікон — 365, як днів, а також є одна обманка, що символізує 29 лютого. Шкода, що подальші перебудови, а саме перетворення замку на санаторій «Карпати» у 1946 році, нівелювали ці архітектурні прийоми й сьогодні неможливо точно сказати, наскільки це правда. Туризмознавці наполягають, що зашифрований календар — всього лише легенда, адже підтвердження тому складно знайти. Під час реконструкції були добудовані деякі димарі, додано перегородки у кімнатах, перероблена система опалення, зменшилась кількість вікон. Проте навіть без міфічної складової парк та замок 100% варті уваги, адже головне в ньому саме природа. Парк Шенборнів розмістився на 12 га. На вході вас зустрінуть солдати інсбрукського піхотного та дебреценського гусарського полку — біля в’їзної брами встановлено два відповідних макети, а також розвіваються прапори Австрії й Угорщини. Парком розкидано 22 дерев’яні лави, вони прикрашені гербами держав, у складі яких перебували землі Закарпаття. Тут є не лише багато рідкісних рослин, але й повно інших цікавинок. Одне з популярних місць — кельтський сад. Тут розташований календар друїдів у рунічному колі. Кожне дерево у ньому висаджено у відповідному місці та символізує певну астрономічну подію або ж проміжок часу. Тут кожен може знайти велетня, що відповідає його дню народження чи іншій даті. Посеред невеличкого декоративного озера Тур є острівець, що повторює контури Австро-Угорщини. Він створений з 365 брил каміння, що символізують дні року. На випадок високосного року на березі свого часу чекає ще одна брила, яку доправляють на місце призначення. На острові росте сосна з Далмації, що висаджена на тому місці, де розташоване теперішнє Закарпаття. Праворуч від озера знаходиться джерело Святого Миколая, а також ключ, що був названий на честь Австрійської імператриці Єлизавети Баварської. Далі, якщо зайти в ліс та проминути гірський потік, ви знайдете джерело, що є присвятою імператору Францу Йосифу Габсбургу. Також у лісі є скульптура покровителя мисливців Св. Губерта, яка стає центром свята мисливців кожного вересня. Парк Шенборна на 30 км віддалений від Ужгорода, розташований у селищі Тур’я Пасіка Перечинського району, що на Закарпатті.
    Love
    Like
    7
    2Kпереглядів
  • 168переглядів 15Відтворень
  • 23переглядів
  • 68переглядів
  • .ПРО ДЯДЬКІВ НА ВІЙНІ
    Так . Дядьки і діди з 24 лютого утримували Суми .
    Бо героїчні губернатор і мер ( вони отримали бойові ордени після повернення у місто у квітні 22 - го ) , мєнти , сбушники здали Суми . Бо наказ такий був . Із самого Кийова .
    Але прийшли дядьки і діди . І партизанили , як могли .
    Суми встояли .
    У мене у взводі були партизани :
    72 роки, 68 років, 63 роки , декілька дядьків по 61 року , декілька - далеко за 50 .
    Тут були і АТОвці , і колишні військові , і цивільні .
    А ще героїчні сумчани - волонтери .
    Бо розуміли , що таке рашистська навала .

    Київська Відьма :
    Знаєте про що зараз ніхто не хоче думати ?
    Ніхто не хоче думати про те, що Київ не взяли за три дні лише тому, що під Київ побігли дядьки, яким було під п'ятдесят.
    Оті дядьки, які пройшли АТО, оті дядьки, яких масово потім підсрачниками викидали з маршруток маршрутники волаючи навздогін "А тібя туда не посилав !".
    Оті дядьки, яким казали у сільрадах :"ну нема у мене вільної землі ! Де я тобі візьму тої землі ? ". Їх дружно посилали з кабінету у кабінет , від них відвертали очі ,їм заздрили . Був такий період, коли суспільство просто до нуля знецінило отих дядьків під п'ятдесят.
    А потім ,стався ранок 24 лютого. І обісралися всі : кабмін, офіс президента , народ .
    Всі обісралися,окрім дядьків під п'ятдесят. Ті дядьки мовчки, абсолютно спокійно пішли до воєнкомату . Уявляєте : добровільно пішли ! Їх не ловили. І саме дякуючи отим дядькам, столицю не взяли за три дні. І більше того - мусили окупанти відступити від столиці.
    А тоді ,отих дядьків кидали під Бахмут, під Авдіївку, під Ізюм, під Херсон ...
    Ними кидалися абсолютно бездарно і непрофесійно . Напевно так було тому, що і народ, і влада свято вірували : дядьки під п'ятдесят нескінченні, безсмертні ,вічні.
    Жени їх в окопи, кидай їх на ворожі редути - вистоять, переможуть.
    Вони йшли на смерть, як і належить Воїнам . Сміливо . Без страху. Без сумніву . Без соплів і сліз.
    Такими вони й застигли в граніті надгробків - Воїнами.
    Стоять і дивляться на тих, хто ходить повз них. Плачуть з неба дощами ,падають на плечі своїх дружин сніжинками і вітром обіймають плечі своїх донечок.
    От тільки більше піти в атаку ,вони не зможуть ніколи.
    Я все частіше читаю, як народ волає : припиніть війну.
    А війну можна припинити тільки у два способи : перемогти, чи здатися.
    Дядьки під п'ятдесят хотіли перемоги. Хотіли волі і долі.
    Не собі.
    Вам. Вам усім хто нині сущий, завдяки тим дядькам, які зараз дивляться на всю оцю фігню, яку творите ,з неба ...
    Кожен сам обирає свою долю.
    Я дивлюся у сиве небо. Снігом торкає вуста, щоки ,очі.
    Я пам'ятаю тебе, мій Герой.
    Я буду як і ти, стояти за свою країну до останнього.
    І один ,у полі воїн.
    Тримаймося . Заради тих, хто сьогодні цілує нас з неба.
    .ПРО ДЯДЬКІВ НА ВІЙНІ Так . Дядьки і діди з 24 лютого утримували Суми . Бо героїчні губернатор і мер ( вони отримали бойові ордени після повернення у місто у квітні 22 - го ) , мєнти , сбушники здали Суми . Бо наказ такий був . Із самого Кийова . Але прийшли дядьки і діди . І партизанили , як могли . Суми встояли . У мене у взводі були партизани : 72 роки, 68 років, 63 роки , декілька дядьків по 61 року , декілька - далеко за 50 . Тут були і АТОвці , і колишні військові , і цивільні . А ще героїчні сумчани - волонтери . Бо розуміли , що таке рашистська навала . Київська Відьма : Знаєте про що зараз ніхто не хоче думати ? Ніхто не хоче думати про те, що Київ не взяли за три дні лише тому, що під Київ побігли дядьки, яким було під п'ятдесят. Оті дядьки, які пройшли АТО, оті дядьки, яких масово потім підсрачниками викидали з маршруток маршрутники волаючи навздогін "А тібя туда не посилав !". Оті дядьки, яким казали у сільрадах :"ну нема у мене вільної землі ! Де я тобі візьму тої землі ? ". Їх дружно посилали з кабінету у кабінет , від них відвертали очі ,їм заздрили . Був такий період, коли суспільство просто до нуля знецінило отих дядьків під п'ятдесят. А потім ,стався ранок 24 лютого. І обісралися всі : кабмін, офіс президента , народ . Всі обісралися,окрім дядьків під п'ятдесят. Ті дядьки мовчки, абсолютно спокійно пішли до воєнкомату . Уявляєте : добровільно пішли ! Їх не ловили. І саме дякуючи отим дядькам, столицю не взяли за три дні. І більше того - мусили окупанти відступити від столиці. А тоді ,отих дядьків кидали під Бахмут, під Авдіївку, під Ізюм, під Херсон ... Ними кидалися абсолютно бездарно і непрофесійно . Напевно так було тому, що і народ, і влада свято вірували : дядьки під п'ятдесят нескінченні, безсмертні ,вічні. Жени їх в окопи, кидай їх на ворожі редути - вистоять, переможуть. Вони йшли на смерть, як і належить Воїнам . Сміливо . Без страху. Без сумніву . Без соплів і сліз. Такими вони й застигли в граніті надгробків - Воїнами. Стоять і дивляться на тих, хто ходить повз них. Плачуть з неба дощами ,падають на плечі своїх дружин сніжинками і вітром обіймають плечі своїх донечок. От тільки більше піти в атаку ,вони не зможуть ніколи. Я все частіше читаю, як народ волає : припиніть війну. А війну можна припинити тільки у два способи : перемогти, чи здатися. Дядьки під п'ятдесят хотіли перемоги. Хотіли волі і долі. Не собі. Вам. Вам усім хто нині сущий, завдяки тим дядькам, які зараз дивляться на всю оцю фігню, яку творите ,з неба ... Кожен сам обирає свою долю. Я дивлюся у сиве небо. Снігом торкає вуста, щоки ,очі. Я пам'ятаю тебе, мій Герой. Я буду як і ти, стояти за свою країну до останнього. І один ,у полі воїн. Тримаймося . Заради тих, хто сьогодні цілує нас з неба.
    768переглядів