͟П͟р͟и͟б͟и͟р͟а͟є͟м͟о͟ ͟с͟у͟р͟ж͟и͟к͟!͟
• Хіхоньки-хахоньки — навіть це слово запозичене з російської! Українською треба казати смішки та пересмішки.
• Приходити в голову — як це на ногах прийшло до вас в голову? Це калька з російської.
Правильний український варіант — спало на думку.
• Валятися в постелі — це не зовсім помилка, але краще використовувати питоме вилежуватися у постелі.
• Наглядний та наглядно — нема таких слів в українській!
Коректний варіант — наочний.
• Вірно у значенні «правильно» — скільки разів я бачив цю помилку у себе в коментарях і люди продовжують її припускатися.
Вірною може бути тільки кохана людина, а відповідь — правильна або слушна.
• Бувший — ця помилка напевно посідає друге місце після «вірної відповіді». У нашій мові такого слова також немає! Говоримо правильно — колишній.
• Пеленка → пелюшка – саме так правильно українською.
• Бархатний сезон → оксамитовий сезон.
• Бояришник → глід – ось як правильно казати українською.
• Втратити свідомість – мавпування з російської, правильно знепритомніти.
• Вроді → наче, ніби, як.
• Внедряти → впроваджувати.
• Вклад у розробку – Вклад може бути у банк, а в розробку чи розвиток чогось ми робимо внесок.
Розумій & Кажи

Міжнародний день моркви

4 квітня – дуже смачне та корисне свято для всіх поціновувачів свіжих овочів, яке називається Міжнародний день моркви (International Carrot Day). 1 Випити морквяного соку, скуштувати морквяний пиріг чи просто похрумтіти соковитим коренеплодом – в цей день можна робити будь-які морквяні страви, адже цей овоч не тільки надзвичайно смачний, він є джерелом великої кількості вітамінів та мікроелементів.

«Морквяні» факти, про які мало хто знає
Перші предки моркви відрізнялися від сучасного коренеплоду своїм кольором. Річ у тім, що вони були фіолетовими, оскільки містили особливі сині пігменти. Перші овочі мали жорстку текстуру та гіркий присмак, тільки після кількох тисячоліть окультурення вдалося отримати в міру жорсткий, соковитий та смачний овоч звичного для нас помаранчевого кольору. До речі, фіолетові коренеплоди і донині використовуються у приготуванні страв.
Перші білі та жовті морквини з’явилися в 15 столітті. Тодішнім селекціонерам вдалося вивести з культури сині пігменти антоціани. А пізніше, в Нідерландах, шляхом схрещування жовтих та червоних сортів моркви, з’явився помаранчевий овоч.
Своїм насиченим помаранчевим забарвленням морквина зобов’язана вмісту у великій концентрації бета-каротину – пігментної речовини, яка в організмі людини перетворюється на вітамін А та має сильні антиоксидантні властивості.
При надмірному вживанні моркви шкіра людини набуває жовто-помаранчевого відтінку.
Попри те, що овочі здебільшого поживні у сирому вигляді, з морквою все навпаки. Варена вона принесе більше користі організму, аніж сира. Через занадто жорсткі та тверді стінки клітин в сирому вигляді морква набагато важче перетравлюється, в організмі засвоюється лише 4% присутнього в ній бета-каротину. А у приготованому вигляді бета-каротин засвоюється вже на 30-40%.
У моркві міститься майже 90% води та практично відсутній крохмаль, тому вона чудово підходить для дієтичного харчування. Крім такого цінного для людського організму бета-каротину цей овоч містить багато цінних вітамінів та мікроелементів – калій, кальцій, марганець, вітаміни групи С і В.
Крім високих поживних цінностей морква володіє чудовими протизапальними, антисептичними та анастатичними властивостями. Через це її широко застосовують в косметології та медицині.
Здебільшого у європейських країнах моркву відносять не до овочів, а до фруктів. Наприклад, в Португалії з цього коренеплоду варять смачний мармелад.

Міжнародний день ходіння по вогню

Міжнародний день ходіння по вогню (International Firewalk Day) або Міжнародний день ходіння по жаринах, що відзначається щороку в першу суботу квітня, присвячений стародавній практиці ходіння по гарячих жаринах вогнища. Цей день присвячено сміливому акту ходіння по розпеченому вугіллю – ритуалу, який протягом століть використовувався в різних культурах по всьому світу. Він символізує людську здатність долати страхи, приймати трансформацію та використовувати внутрішню силу.

Традиція ходіння по вогню сягає 1200 року до н.е., а її початки можна знайти в різних культурах по всьому світу. Від племені савау на островах Фіджі до православних християн у Греції, ходіння по вогню слугувало різним цілям – як обряд посвячення, випробування віри чи церемонія зцілення. Незважаючи на відмінності в контексті, суть ходіння по гарячому вугіллю виходить за межі культурних кордонів, пропонуючи глибокий досвід розширення можливостей і оновлення.

Всесвітній день щура

4 квітня кожного року відзначається досить нестандартне свято – Всесвітній день щура (World Rat Day). Подію вигадали в США в 2002 році. Дата святкування обрана відповідно до дня початку роботи найстарішого ресурсу в інтернеті, що присвячений щурам.

​Щури — створіння, які викликають суперечливі почуття: від відрази до захоплення. Попри їхню неоднозначну репутацію, вони є розумними, соціальними та відданими тваринами, які можуть стати чудовими домашніми улюбленцями. Саме для визнання цих позитивних якостей і було започатковано Всесвітній день щурів, який відзначається щороку 4 квітня.​

Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням

Щорічно 4 квітня відзначаємо важливу подію – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, котра пов’язана з розмінуванням (International Day for Landmine Awareness and Assistance in Mine Action). Свято започаткувала Організація Об’єднаних Націй резолюцією від 8 грудня 2005 року.

Метою такої події є привернення уваги людства до проблеми мінної загрози, перешкоджання використанню державами мін та подібних вибухових апаратів, покращення поінформованості суспільства щодо загрози вибухових пристроїв та пошук методів їхнього знищення на території держав.


До 4 квітня організовують навчання з мінної безпеки, демонструють знищення вибухонебезпечних предметів, показують цивільному населенню зразки мін тощо.

До речі, Україна є однією з найбільш постраждалих від мін країною.
Важливо проводити просвітню діяльність серед населення: і дорослих, і дітей.
Розмінування замінованих територій України може тривати десятки років.
Україна отримує значну допомогу в процесі розмінування від багатьох країн-партнерів у вигляді спеціального обладнання та навчання саперів.