• 🔄 Мапу оновлено
    ⚔️ Ворог просунувся у Малинівці та Малинівці. Уточнено лінію зіткнення Яблунівці.
    💬 У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot.
    🗺 deepstatemap.live
    Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
    🔄 Мапу оновлено ⚔️ Ворог просунувся у Малинівці та Малинівці. Уточнено лінію зіткнення Яблунівці. 💬 У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot. 🗺 deepstatemap.live Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Магазин🛑Донат
    132views
  • Sad
    2
    139views
  • Like
    Love
    4
    226views
  • #Цікаво_знати

    ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА

    Вперше про неї заговорили 1353 року, коли лицар Жоффруа де Шерні представив на огляд простирадло завдовжки 4 м і завширшки 1 м. На ньому ледь-ледь проглядалось зображення голого тіла у двох проєкціях спереду і зі спини.

    Як стверджував лицар, це - справжнє погребальне простирадло Ісуса Христа, в яке загорнув розіп'ятого Вчителя Йосип Аримафейський і яке, як пише Євангеліє, було знайдено біля гробу Петром та Іоанном. Реліквію розмістили в церкві, яку спеціально було збудовано в Ліреї, володіннях де Шерні поблизу Парижа.

    Через 99 років онучка де Шерні Маргарита передала Плащаницю герцогам Савойським, чиї нащадки згодом стали власниками графства Туринського. З 1578 року - і по нині - Плащаниця зберігається у спеціальному ковчегу в соборі Джованні Батіста в Турині.

    А хвиля зацікавленості, яка не вщухає й нині, розпочалася 1898 року. Тоді Плащаницю було виставлено в Парижі як художній витвір i ocoбливого інтересу вона не викликала. Проте перед закриттям виставки фотограф і археолог Секондо Піа вперше сфотографував Туринську Плащаницю і виявив, що на тканині відбився негатив зображення обличчя.

    (Продовження 21 квітня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 12 квітня.
    -----------

    #Цікаво_знати

    ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА

    (Продовження. Початок 12 квітня)

    Відкриття фотографа справило приголомшливий ефект. На знімку стало можливим розгледіти не лише обличчя, а й фігуру з такими деталями, котрі раніше побачити не вдавалось. Донині вчені всього світу б'ються над розгадкою таємниці цього простирадла, написано величезну кількість матеріалів, але розгадки поки що немає.

    На тканині дослідники не виявили якихось речовин, які могли бути фарбниками, тому було зроблено висновок, що зображення могло з'явитися під дією дуже сильного потока світла, коли сама тканина стає ніби негативом. Але навіть сучасній науці досягнути такого ефекту в лабораторних умовах не під силу. Вважається, що для отримання такого ефекту потрібен великий потік світла всередині Плащаниці. За своєю силою він має бути більший за вибух атомної бомби в Хиросімі. При цьому цілісність тканини має бути збережена.

    Плащаниці багаторазово ретельно вивчали, розгядали під мікроскопом від першого до останнього волокна. І з'ясувалося, що на ній зберігся пилок рослин, які ростуть тільки в Палестині.

    (Закінчення 24 квітня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 21 квітня.
    -----------

    #Цікаво_знати

    ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА

    (Закінчення. Початок 12 квітня)

    Саму ж тканину виготовлено на Близькому Сході давно втраченим способом. А рани на тілі повністю відповідають євангельському писанню про страждання і смерть Ісуса Христа: сліди від тернового вінка, пробите міжреберря.

    Плащаниця побувала в кількох пожежах, які залишили на ній свої сліди. Останнього разу це сталося 1997 року. Тоді із пуленепробивного саркофага її дивом вдалося дістати одному італійському пожежникові, що зробило його фактично національним героєм.

    Тому, аби запобігти подальшим втратам, у 1997 році було виготовлено п'ять копій Туринської Плащаниці й освячено їх з допомогою прикладання до оригіналу.

    Ці копії було передано в різні країни світу, де їх досконало вивчають православні вчені-фізики, хіміки, мистецтвознавці тощо. А в самій Італії не припиняється робота над розгадуванням таємниці Туринської Плащаниці.

    Одного разу вчені зняли підкладку, прошиту в середині століття монахинями. Підкладка знадобилася після того, як Плащаниця постраждала від дуже сильної пожежі в соборі Джованні Батіста. І ще раз переконалися, що на ній нерукотворне зображення.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 24 квітня.
    -----------
    #Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА Вперше про неї заговорили 1353 року, коли лицар Жоффруа де Шерні представив на огляд простирадло завдовжки 4 м і завширшки 1 м. На ньому ледь-ледь проглядалось зображення голого тіла у двох проєкціях спереду і зі спини. Як стверджував лицар, це - справжнє погребальне простирадло Ісуса Христа, в яке загорнув розіп'ятого Вчителя Йосип Аримафейський і яке, як пише Євангеліє, було знайдено біля гробу Петром та Іоанном. Реліквію розмістили в церкві, яку спеціально було збудовано в Ліреї, володіннях де Шерні поблизу Парижа. Через 99 років онучка де Шерні Маргарита передала Плащаницю герцогам Савойським, чиї нащадки згодом стали власниками графства Туринського. З 1578 року - і по нині - Плащаниця зберігається у спеціальному ковчегу в соборі Джованні Батіста в Турині. А хвиля зацікавленості, яка не вщухає й нині, розпочалася 1898 року. Тоді Плащаницю було виставлено в Парижі як художній витвір i ocoбливого інтересу вона не викликала. Проте перед закриттям виставки фотограф і археолог Секондо Піа вперше сфотографував Туринську Плащаницю і виявив, що на тканині відбився негатив зображення обличчя. (Продовження 21 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 12 квітня. ----------- #Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА (Продовження. Початок 12 квітня) Відкриття фотографа справило приголомшливий ефект. На знімку стало можливим розгледіти не лише обличчя, а й фігуру з такими деталями, котрі раніше побачити не вдавалось. Донині вчені всього світу б'ються над розгадкою таємниці цього простирадла, написано величезну кількість матеріалів, але розгадки поки що немає. На тканині дослідники не виявили якихось речовин, які могли бути фарбниками, тому було зроблено висновок, що зображення могло з'явитися під дією дуже сильного потока світла, коли сама тканина стає ніби негативом. Але навіть сучасній науці досягнути такого ефекту в лабораторних умовах не під силу. Вважається, що для отримання такого ефекту потрібен великий потік світла всередині Плащаниці. За своєю силою він має бути більший за вибух атомної бомби в Хиросімі. При цьому цілісність тканини має бути збережена. Плащаниці багаторазово ретельно вивчали, розгядали під мікроскопом від першого до останнього волокна. І з'ясувалося, що на ній зберігся пилок рослин, які ростуть тільки в Палестині. (Закінчення 24 квітня) З відривного календаря "Український народний календар" за 21 квітня. ----------- #Цікаво_знати ПЛАЩАНИЦЯ - НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ ІСУСА ХРИСТА (Закінчення. Початок 12 квітня) Саму ж тканину виготовлено на Близькому Сході давно втраченим способом. А рани на тілі повністю відповідають євангельському писанню про страждання і смерть Ісуса Христа: сліди від тернового вінка, пробите міжреберря. Плащаниця побувала в кількох пожежах, які залишили на ній свої сліди. Останнього разу це сталося 1997 року. Тоді із пуленепробивного саркофага її дивом вдалося дістати одному італійському пожежникові, що зробило його фактично національним героєм. Тому, аби запобігти подальшим втратам, у 1997 році було виготовлено п'ять копій Туринської Плащаниці й освячено їх з допомогою прикладання до оригіналу. Ці копії було передано в різні країни світу, де їх досконало вивчають православні вчені-фізики, хіміки, мистецтвознавці тощо. А в самій Італії не припиняється робота над розгадуванням таємниці Туринської Плащаниці. Одного разу вчені зняли підкладку, прошиту в середині століття монахинями. Підкладка знадобилася після того, як Плащаниця постраждала від дуже сильної пожежі в соборі Джованні Батіста. І ще раз переконалися, що на ній нерукотворне зображення. З відривного календаря "Український народний календар" за 24 квітня. -----------
    Haha
    1
    659views
  • #кремдляобличчя🌸
    #кремдляобличчя🌸
    261views 6Plays
  • https://youtu.be/pwZmrDESPNE?si=Cj6eOC_4UOnZH4GP
    https://youtu.be/pwZmrDESPNE?si=Cj6eOC_4UOnZH4GP
    140views
  • https://youtu.be/9D5HTpolA28?si=dPztx8yCt9pG8OrY
    https://youtu.be/9D5HTpolA28?si=dPztx8yCt9pG8OrY
    102views
  • В продовження до вчорашнього посту про #трюкимозку.

    Ключем до більшості проблем у будь-якій сфері життя є те, що ми не знаємо себе.
    І мені було найскладніше усвідомити дві речі.
    Перша: мої думки - це не є я. Те, що я думаю про себе і про світ, насправді не є мною. Спойлер: це не є істиною також.
    Мозок оцінює інформацію, відчуття, будь що - з точки зору минулого досвіду. Досвіду бракує - він її “підтягує” з книжок, фільмів, слів інших людей.
    Так формуються переконання.
    Ми ж наче не віримо всьому, що кажуть оточуючі, так?
    А от своїм думкам — віримо без сумнівів.
    Іноді мозок малює якісь страшні ситуації, ми накручуємо себе і раптом винирюємо - фух, це неправда.

    А якщо ці глюки здаються більш реальними? Ми їх приймаємо, і вони крутяться в голові та перетворюються на “ментальну жуйку”: що сказати, чому не зробила, як треба було…
    Друга: найскладніше - не порівнювати себе і не шукати ззовні підтвердження ЩО є нормою.
    Ми виросли у парадигмі “правильно-неправильно”, “прийнято-неприйнято” й це звична поведінка - шукати підтвердження.
    Майже на кожній консультації я чую фразу «я не знаю чи нормально, що я…». І раніше я теж часто її вживала.
    Вже наче всі признали, що ідеалу не існує, навіть в соцмережах, але все одно підсвідомо намагаються до нього йти.
    Щире прийняття цих двох речей приводить до справжнього контакту із собою.
    Але... прочитати чи навіть повірити замало. Це потрібно прожити. Інтегрувати.
    Як? Немає чарівної пігулки чи швидкого рішення. Це свідомий шлях.
    Для мене найшвидше проходити його виходить з провідниками. Тому я стала їздити на ретрити, працювати з різними наставниками. Це не про інформацію, це про інтеграцію досвіду в полі людей, які вже це все прожили.
    І тепер це і моя задача - вести моїх людей до контакту з собою. Моє гасло - підсвіти свій шлях до себе.

    Коли ти в контакті із собою:

    ✔️ Зовнішні обставини більше не вибивають із колії.
    ✔️ Ти відчуваєш, що твоє, а що — ні.
    ✔️ Ти дієш свідомо, а не хаотично.

    Так, тобі може бути боляче чи страшно.
    Але ти більше не кидаєшся на нав’язані бажання, не шукаєш порятунку у зовнішньому.
    Ти чітко знаєш що ти обираєш зараз те, що тобі треба. Ти проживаєш, відчуваєш, що це твоє, і тоді йдеш туди.

    #всенсі
    В продовження до вчорашнього посту про #трюкимозку. Ключем до більшості проблем у будь-якій сфері життя є те, що ми не знаємо себе. І мені було найскладніше усвідомити дві речі. Перша: мої думки - це не є я. Те, що я думаю про себе і про світ, насправді не є мною. Спойлер: це не є істиною також. Мозок оцінює інформацію, відчуття, будь що - з точки зору минулого досвіду. Досвіду бракує - він її “підтягує” з книжок, фільмів, слів інших людей. Так формуються переконання. Ми ж наче не віримо всьому, що кажуть оточуючі, так? А от своїм думкам — віримо без сумнівів. Іноді мозок малює якісь страшні ситуації, ми накручуємо себе і раптом винирюємо - фух, це неправда. А якщо ці глюки здаються більш реальними? Ми їх приймаємо, і вони крутяться в голові та перетворюються на “ментальну жуйку”: що сказати, чому не зробила, як треба було… Друга: найскладніше - не порівнювати себе і не шукати ззовні підтвердження ЩО є нормою. Ми виросли у парадигмі “правильно-неправильно”, “прийнято-неприйнято” й це звична поведінка - шукати підтвердження. Майже на кожній консультації я чую фразу «я не знаю чи нормально, що я…». І раніше я теж часто її вживала. Вже наче всі признали, що ідеалу не існує, навіть в соцмережах, але все одно підсвідомо намагаються до нього йти. Щире прийняття цих двох речей приводить до справжнього контакту із собою. Але... прочитати чи навіть повірити замало. Це потрібно прожити. Інтегрувати. Як? Немає чарівної пігулки чи швидкого рішення. Це свідомий шлях. Для мене найшвидше проходити його виходить з провідниками. Тому я стала їздити на ретрити, працювати з різними наставниками. Це не про інформацію, це про інтеграцію досвіду в полі людей, які вже це все прожили. І тепер це і моя задача - вести моїх людей до контакту з собою. Моє гасло - підсвіти свій шлях до себе. Коли ти в контакті із собою: ✔️ Зовнішні обставини більше не вибивають із колії. ✔️ Ти відчуваєш, що твоє, а що — ні. ✔️ Ти дієш свідомо, а не хаотично. Так, тобі може бути боляче чи страшно. Але ти більше не кидаєшся на нав’язані бажання, не шукаєш порятунку у зовнішньому. Ти чітко знаєш що ти обираєш зараз те, що тобі треба. Ти проживаєш, відчуваєш, що це твоє, і тоді йдеш туди. #всенсі
    Love
    Like
    5
    3Kviews
  • З першим липня 😎
    З першим липня 😎
    55views
  • 21views