Я заховаю старість в скриню,
А молодість складу в букет.
Де серце гріє, цю святиню,
І сонце шепче свій секрет.
Щоб спогад — теплий, наче літо,
Лягав долонями до щік,
І щоб душа, любов'ю вкрита,
Не знала втоми довгий вік.
Я заховаю зморшки в казку,
Де час повільний, мов ріка,
Де ніжність ходить без підказки,
І віра світиться легка.
А молодість — у жовті квіти,
У сміх, що сонцем пророста,
У сни, що вміють ще летіти
Туди, де щирість і мета.
І хай роки, мов лист осінній,
Лягають тихо на поріг —
У серці буде день весняний,
І пісня світла для усіх.
( Л. Медина.)
А молодість складу в букет.
Де серце гріє, цю святиню,
І сонце шепче свій секрет.
Щоб спогад — теплий, наче літо,
Лягав долонями до щік,
І щоб душа, любов'ю вкрита,
Не знала втоми довгий вік.
Я заховаю зморшки в казку,
Де час повільний, мов ріка,
Де ніжність ходить без підказки,
І віра світиться легка.
А молодість — у жовті квіти,
У сміх, що сонцем пророста,
У сни, що вміють ще летіти
Туди, де щирість і мета.
І хай роки, мов лист осінній,
Лягають тихо на поріг —
У серці буде день весняний,
І пісня світла для усіх.
( Л. Медина.)
Я заховаю старість в скриню,
А молодість складу в букет.
Де серце гріє, цю святиню,
І сонце шепче свій секрет.
Щоб спогад — теплий, наче літо,
Лягав долонями до щік,
І щоб душа, любов'ю вкрита,
Не знала втоми довгий вік.
Я заховаю зморшки в казку,
Де час повільний, мов ріка,
Де ніжність ходить без підказки,
І віра світиться легка.
А молодість — у жовті квіти,
У сміх, що сонцем пророста,
У сни, що вміють ще летіти
Туди, де щирість і мета.
І хай роки, мов лист осінній,
Лягають тихо на поріг —
У серці буде день весняний,
І пісня світла для усіх.
( Л. Медина.)
234views