• 🕯 На фронті загинув киянин з Березняків Олександр Лучик («BEAM»)

    Воїн захищав Україну у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Зазнавши поранення під Торецьком восени 2025 року, він повернувся до строю як оператор FPV-дронів.

    8 липня 2026 року 40-річний Олександр загинув на Дніпропетровщині внаслідок удару ворожого безпілотника. У свій останній бій він урятував життя трьом побратимам. У цивільному житті Герой працював фінансистом, у нього залишилися дружина та двоє дітей.

    Щирі співчуття родині та близьким воїна. Вічна слава Герою!
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    🕯 На фронті загинув киянин з Березняків Олександр Лучик («BEAM») Воїн захищав Україну у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Зазнавши поранення під Торецьком восени 2025 року, він повернувся до строю як оператор FPV-дронів. 8 липня 2026 року 40-річний Олександр загинув на Дніпропетровщині внаслідок удару ворожого безпілотника. У свій останній бій він урятував життя трьом побратимам. У цивільному житті Герой працював фінансистом, у нього залишилися дружина та двоє дітей. Щирі співчуття родині та близьким воїна. Вічна слава Герою! #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    7переглядів
  • 1
    2переглядів
  • 1
    3переглядів
  • 1
    1переглядів
  • 1
    1переглядів
  • 1
    2переглядів
  • Колишній співробітник американської розвідки Девід Груш зробив несподівану заяву про загадковий об'єкт на дні океану, розміри якого можна порівняти з кількома міськими кварталами.
    Колишній співробітник американської розвідки Девід Груш зробив несподівану заяву про загадковий об'єкт на дні океану, розміри якого можна порівняти з кількома міськими кварталами.
    GROMADAN.COM
    Колишній розвідник заявив про існування підводної бази
    Колишній розвідник США Девід Груш заявив про існування великої підводної бази НЛО в ефірі у Джо Рогана.
    2
    1коментарів 7переглядів
  • ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ

    Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду:
    "Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?"
    Зразу Київ відгукнувся, від прильотів стрепенувся:
    "Так всі живі, віра є, хоч і ворог дістає".
    Відізвалися Жуляни: "Хоронити нас ще рано!"
    Відізвалась й Оболонь: "Не злякає нас вогонь!"
    І Шулявка підхопила: "Наче маємо ще сили!"
    Обізвався дід Поділ: "Є і в мене трохи сил!"
    Закричали Позняки "Ми - запеклі козаки!"
    Тут Лук'янівка на дроті, вся у шрамах та у поті:
    "Я в строю! І до кінця!" Б'ються київські серця.
    Голосієво звітує: "Ворог ліс мій не зруйнує!
    Хоч уламки тут летять та дубам тут вік стоять!"
    Обізвалась тітка Троя: "Я міцна, стою стіною!"
    Відізвався Лісовий: "Я не тихий і живий!
    Крізь задимлені квартали, ворогам покажем жару!"
    Відізвався Виноградар: "Ви всі тут? Я дуже радий!"
    Нивки гордо подивились: "Щоб ті москалі вдавились."
    Відізвались Берківці: "Всі ви просто молодці!"
    Обізвався і Сирець - "Буде ворогу кінець!"
    Сонно Теремки бухтять: "Нас вам, орки, не здолать!"
    Хрещатик хитро посміхнувся, навколо себе озирнувся:
    "Дивлюся, вишикувався стрій, не віддамо ми місто мрій!"
    Усміхнувсь Гарбуз народу: "Нема переводу козацькому роду!
    Будьте ж живі і здорові, всі родичі гарбузові!"

    Автор невідомий
    ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду: "Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?" Зразу Київ відгукнувся, від прильотів стрепенувся: "Так всі живі, віра є, хоч і ворог дістає". Відізвалися Жуляни: "Хоронити нас ще рано!" Відізвалась й Оболонь: "Не злякає нас вогонь!" І Шулявка підхопила: "Наче маємо ще сили!" Обізвався дід Поділ: "Є і в мене трохи сил!" Закричали Позняки "Ми - запеклі козаки!" Тут Лук'янівка на дроті, вся у шрамах та у поті: "Я в строю! І до кінця!" Б'ються київські серця. Голосієво звітує: "Ворог ліс мій не зруйнує! Хоч уламки тут летять та дубам тут вік стоять!" Обізвалась тітка Троя: "Я міцна, стою стіною!" Відізвався Лісовий: "Я не тихий і живий! Крізь задимлені квартали, ворогам покажем жару!" Відізвався Виноградар: "Ви всі тут? Я дуже радий!" Нивки гордо подивились: "Щоб ті москалі вдавились." Відізвались Берківці: "Всі ви просто молодці!" Обізвався і Сирець - "Буде ворогу кінець!" Сонно Теремки бухтять: "Нас вам, орки, не здолать!" Хрещатик хитро посміхнувся, навколо себе озирнувся: "Дивлюся, вишикувався стрій, не віддамо ми місто мрій!" Усміхнувсь Гарбуз народу: "Нема переводу козацькому роду! Будьте ж живі і здорові, всі родичі гарбузові!" Автор невідомий
    5переглядів
  • ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ

    Коровай обрядовий хліб, який використовують у численних обрядових діях. Особливе значення він має в українському весіллі. Відсутність його означала неповноцінність обряду, а людина, яка з бідності, сирітства чи якихось інших причин була позбавлена весільного короваю, одержувала прізвисько Безкоровайний. Недарма про людей, наділених особливим почуттям власної гідності, казали: «Сидить, мов коровай на весіллі». Весільний коровай і зараз випікають із кращих сортів борошна, розчинного тіста на маслі, яйцях. Зверху його оздоблюють виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, квіточками тощо. Ще й досі при виготовленні короваю дотримуються звичаїв, що йдуть із глибокої давнини. Посадивши коровай у піч, коровайниці піднімають до стелі діжу, танцюють із нею, співаючи величальних пісень. Навіть воду, якою коровайниці миють від тіста руки, виливають під родюче дерево, промовляючи: «Щоб вишеньки розвивалися, щоб дітоньки милувалися».

    З відривного календаря "Криниченька" за 16 жовтня
    ПРОСИМО ДО НАШОГО ХЛІБА-СОЛІ Коровай обрядовий хліб, який використовують у численних обрядових діях. Особливе значення він має в українському весіллі. Відсутність його означала неповноцінність обряду, а людина, яка з бідності, сирітства чи якихось інших причин була позбавлена весільного короваю, одержувала прізвисько Безкоровайний. Недарма про людей, наділених особливим почуттям власної гідності, казали: «Сидить, мов коровай на весіллі». Весільний коровай і зараз випікають із кращих сортів борошна, розчинного тіста на маслі, яйцях. Зверху його оздоблюють виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, квіточками тощо. Ще й досі при виготовленні короваю дотримуються звичаїв, що йдуть із глибокої давнини. Посадивши коровай у піч, коровайниці піднімають до стелі діжу, танцюють із нею, співаючи величальних пісень. Навіть воду, якою коровайниці миють від тіста руки, виливають під родюче дерево, промовляючи: «Щоб вишеньки розвивалися, щоб дітоньки милувалися». З відривного календаря "Криниченька" за 16 жовтня
    3переглядів
  • ПРЕПОДОБНИЙ ЛОНГИН, ВРАТАР ПЕЧЕРСЬКИЙ, В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ

    Преподобний Лонгин був відомий своєю великою святістю та послухом. Як привратник монастиря, він уважно охороняв ворота святої обителі і так само пильно стежив за своїм внутрішнім життям, не допускаючи в свої серце суєтних думок і пристрастей.

    Він прагнув єднання з Господом, адже знав, що для входу в небесне Царство необхідно мати глибоке духовне спілкування з Христом.

    Преподобний Лонгин володів даром прозо-рливості і міг бачити духовні справи та думки тих, хто приходив у монастир. Він підтримував доброчесних, заохочуючи їх до ще більшої ревності в добрих справах, і обличав грішників, приводячи їх до покаяння через загрозу Божого суду.

    В старості преподобний Лонгин покинув цей світ. Його релікти зберігалися у Печерських печерах, де він був похований. У старовинних документах та картах монастиря він згадувався як «Логвин» або «преп. Логвин, вратарь Печерський». Преподобний Лонгин став прикладом святого послуху та духовної прозорливості для інших.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 16 жовтня
    ПРЕПОДОБНИЙ ЛОНГИН, ВРАТАР ПЕЧЕРСЬКИЙ, В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ Преподобний Лонгин був відомий своєю великою святістю та послухом. Як привратник монастиря, він уважно охороняв ворота святої обителі і так само пильно стежив за своїм внутрішнім життям, не допускаючи в свої серце суєтних думок і пристрастей. Він прагнув єднання з Господом, адже знав, що для входу в небесне Царство необхідно мати глибоке духовне спілкування з Христом. Преподобний Лонгин володів даром прозо-рливості і міг бачити духовні справи та думки тих, хто приходив у монастир. Він підтримував доброчесних, заохочуючи їх до ще більшої ревності в добрих справах, і обличав грішників, приводячи їх до покаяння через загрозу Божого суду. В старості преподобний Лонгин покинув цей світ. Його релікти зберігалися у Печерських печерах, де він був похований. У старовинних документах та картах монастиря він згадувався як «Логвин» або «преп. Логвин, вратарь Печерський». Преподобний Лонгин став прикладом святого послуху та духовної прозорливості для інших. З відривного календаря "З вірою в душі" за 16 жовтня
    4переглядів