ДВАНАДЦЯТЬ ГОДИН БЕЗ ВІДБОЮ

Дванадцять годин як відбою нема
І не знаєм коли ж бо він буде,
Сурмить стільки часу тривожно сурма,
У страху́ залишаються люди.

Загроза підвищена кожную мить,
Бо тривога у нас не вщухає,
Убивче сміття із болота летить
Й всюди мирних людей убиває.

Напруга страшна, не минає нас страх,
Й невідомо коли ж бо поли́шить.
У світі не бачать таке навіть в снах…
Споглядання своє́ десь запишуть.

В нас кропиться кров'ю усюди земля,
І домівки усюди палають,
А дим і вогонь навіть видно здаля…
То на що ж бо у світі чекають?

Ридання і плач, всюди сльо́зи і крик,
Ми змінити нічо́го не в силі.
І біль, що у серце наза́вжди проник,
Все прино́сить лиш втіху всій гнилі.

Дванадцять годин… Не година й не дві,
Всі дванадцять годин у напрузі.
Бляшанки летять все нові́ і нові́…
Ми в такому смертельному крузі.

30.09.2026 р.

©Королева гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1069738