#гумор

Маю ось таку принцесу Моя Тіша

17 березня 1874 року народився Августин Волошин, політичний, культурний, релігійний діяч, президент Карпатської України. 💬«Із гарячої любові до тебе, народе мій, бажаю, щоб ти чимскорше обновив свою церковну й народну єдність і щоб в будучности не дав себе розбивати чужими інтересами», – написав Августин Волошин у своєму заповіті. Походив із родини сільського священника. Закінчив гімназію в Ужгороді, навчався на теологічному факультеті в Будапешті (не завершив через хворобу). В 1897-му висвячений на священника, служив капеланом. Закінчив педагогічну школу в Будапешті. Професор (1900-1917) та директор (1917-1938) учительської семінарії в Ужгороді. Багато зробив для розвитку культури й освіти Закарпаття: «Не нарікайте, що народ бідний, але робіть, щоби був культурний і тоді буде матеріально щасливіший». Автор кількох десятків шкільних підручників, граматик, читанок, букварів. Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, Підкарпатський банк, організатор Учительської громади, почесний голова «Просвіти». Наприкінці 1919-го увійшов до складу Директорії Підкарпатської Руси, засновник і керівник Народно-християнської партії (1922-1938), депутат чехословацького парламенту. Був одружений з донькою викладача гімназії Іриною Петрик. Подружжя не мало дітей, тож опікувалося приватним сиротинцем, де виховувалося понад двадцять дітей. Дружина раптово померла від хвороби 13 березня 1936-го. 💬«Наша програма ясна і чітка. Нікому не хочемо робити кривди, хочемо, щоб у нашій країні запанувала правда, право й справедливість! Хочемо, щоб перестала біологічна політика нищення всього, що є українське», – виголосив Августин Волошин на конгресі Першої Центральної Руської Народної Ради 4 вересня 1938-го. Восени 1938-го призначений прем’єр-міністром Карпатської України. 15 березня 1939-го проголосив незалежність Карпатської України, наступного дня на засіданні Сойму обраний президентом. Після угорської окупації емігрував у Прагу, зосередившись на науковій та педагогічній діяльності. Завідував кафедрою педагогіки Українського вільного університету. У травні 1945-го, звинувачений в антирадянській діяльності заарештований радянськими спецслужбами й вивезений до срср. 🕯Знесилений, помер у тюремній лікарні Бутирської в’язниці у Москві 19 липня 1945-го. Згідно з заповітом, укладеним роком раніше, свій маєток та заощадження заповідав єпархіальним училищам, учительським семінаріям, сиротинцям Карпатської України. 🎖🇺🇦15 березня 2002-го Августину Волошину присвоєно звання «Герой України» (посмертно) з врученням ордену Держави.

❤️ Я починаю новий день з теплом у серці та ясними цілями. ❤️ Кожна перешкода на моєму шляху тане під моєю завзятістю. ❤️ Я зігріваюся позитивними думками та енергією успіху. Розправ крила, вір у себе 🥰 Два дня до закінчення каталогу січня, тому👇 Використовуй по максимуму можливості, акції каталогу, час для зростання товарообігу та доходу!🏆🎯🛍

Вітаю, смертні. 👁️ Це я, Вій. Хто краще за мене може провести вас стежками легенд і міфів, що відкривають двері до потойбічного світу? Сьогодні я розкажу вам про п’ять захопливих історій із різних куточків світу, які розкривають таємниці життя після смерті. Тримайтеся міцно, бо зазирнемо за завісу між світом живих і тіней. 1. Україна: Легенда про Мавку У нашій рідній землі ходить легенда про Мавок — душі молодих дівчат, які загинули до заміжжя. Вони живуть у лісах і заманюють подорожніх піснями або своїм чарівним виглядом. Говорять, якщо людина потрапляє в їхні тенета, то вже не повертається назад. Потойбічний світ у цій легенді представлений як гармонійне, але небезпечне місце, де закони природи перетинаються з духами. 🌲🌙 👉 Мораль: Поважайте природу і не грайтеся з її таємничими силами, бо вони вас не пожаліють. 2. Японія: Легенда про Юрей У японському фольклорі є духи померлих, які не можуть знайти спокій через невирішені справи або сильні емоції. Їх називають Юрей. Вони зазвичай з'являються в білих поховальних шатах із розпущеним волоссям, що символізує зв'язок зі світом мертвих. Одні Юрей мстяться за заподіяне їм зло, інші шукають захисту. 🥀 👉 Мораль: Завжди дбайте про свої обіцянки і не залишайте невирішених справ. Те, що недороблено за життя, може переслідувати вас і після смерті. 3. Ірландія: Легенда про Банші Банші — це дух, який оголошує про смерть плачем або співом. Вона є провісником, що супроводжує душу померлого на той бік. Її плач чують тільки ті, кого чекає горе. Легенди говорять, що Банші з'являється біля річок або старих замків. Її образ — це сумна, але велична істота, яка підтримує зв’язок між світами. 🌫️👻 👉 Мораль: Життя — це лише мить, і треба цінувати кожну хвилину. 4. Мексика: Легенда про Сінтеотль і День мертвих У міфології ацтеків Сінтеотль був богом маїсу, який символізував життя, смерть і відродження. Його культ знайшов своє відображення у сучасній традиції Дня мертвих, коли живі вшановують померлих, готують їхні улюблені страви й прикрашають вівтарі. У цей день вважається, що душі повертаються до своїх близьких, щоб разом провести час. 💀🌺 👉 Мораль: Смерть — це не кінець, а лише частина великого циклу життя. 5. Давній Єгипет: Легенда про Озіріса Єгипетська міфологія розповідає про Озіріса, бога потойбічного світу. Після того як його вбив брат Сет, Ісіда зібрала його тіло і воскресила чоловіка, зробивши його володарем світу мертвих. Озіріс судить душі померлих, зважуючи їх серця на терезах Маат. Якщо серце важке від гріхів, душа не потрапляє до полів блаженства. ⚖️🌟 👉 Мораль: Дбайте про свої вчинки, бо кожен із них залишає відбиток у вашій душі. Ці легенди показують, що кожен народ бачить потойбічний світ по-своєму, але всі вони мають одну спільну рису: смерть — це лише частина великого шляху. Цінуйте життя, будуйте чистий і щирий шлях, адже навіть у світі тіней є своя правда. Завжди з вами, Вій 👁️✨ #fan_art #супер_порада #супер_факт

https://youtu.be/N8wgJfGyzvQ?si=hyItyGFjceKv-70Z