• ПУСТА ХАТИНА

    Пуста хатина серед поля,
    Неначе виплакана доля,
    Бо син, і брат, і навіть тато
    Пішли за неньку воювати.

    Пуста хатина, та не пустка –
    Зосталась в скрині мами хустка,
    Яка з війни їх всіх чекає,
    Хоч мами вже давно немає.

    Пуста хатина край дороги…
    Чекають тут з війни пороги,
    Чекає пліт з лози і брама,
    З Небес молитву молить мама.

    Пуста хатина, як билина,
    Стоїть тепер, як сиротина,
    Роки вві сні війну лиш бачить,
    І чорний ворон часто кряче.

    Пуста хатина ллє вже сльо́зи,
    Із нею плачуть верболози,
    Не мирне небо вже над нею…
    Кровавий місяць із зорею.

    Пуста хатина молить тихо,
    Аби від нас вступилось лихо,
    Аби і син, і брат, і тато
    З війни живі вернулись в хату.

    13.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1068908
    ПУСТА ХАТИНА Пуста хатина серед поля, Неначе виплакана доля, Бо син, і брат, і навіть тато Пішли за неньку воювати. Пуста хатина, та не пустка – Зосталась в скрині мами хустка, Яка з війни їх всіх чекає, Хоч мами вже давно немає. Пуста хатина край дороги… Чекають тут з війни пороги, Чекає пліт з лози і брама, З Небес молитву молить мама. Пуста хатина, як билина, Стоїть тепер, як сиротина, Роки вві сні війну лиш бачить, І чорний ворон часто кряче. Пуста хатина ллє вже сльо́зи, Із нею плачуть верболози, Не мирне небо вже над нею… Кровавий місяць із зорею. Пуста хатина молить тихо, Аби від нас вступилось лихо, Аби і син, і брат, і тато З війни живі вернулись в хату. 13.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1068908
    203views
  • ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ

    Думками обіймаю Україну
    І кожного її захисника,
    Плекаю в серці мову солов'їну,
    Бо доля України нелегка́.

    Думками обіймаю Україну,
    Всевишнього благаю у сльозах,
    Аби не дозволяв робить руїну,
    І ворог щоб не був в наших хата́х.

    Думками обіймаю Україну,
    Молитвою щоразу огорта,
    Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну,
    Бо потопа в крові́ земля свята.

    Думками обіймаю Україну,
    Жену думки́ страшні із голови,
    А воїни летять у небо клином,
    Бо падають, мов листя до трави́.

    Думками обіймаю Україну –
    Вона, як мама, серцю дорога́.
    Стоять у битві хлопці до загину,
    Щоб не зосталась ворога нога.

    Думками обіймаю Україну
    І буду її за́вжди обіймать,
    Молитиму й за мову солов'їну,
    Щоб не змогли обох їх розтоптать.

    14.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1068911
    ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ Думками обіймаю Україну І кожного її захисника, Плекаю в серці мову солов'їну, Бо доля України нелегка́. Думками обіймаю Україну, Всевишнього благаю у сльозах, Аби не дозволяв робить руїну, І ворог щоб не був в наших хата́х. Думками обіймаю Україну, Молитвою щоразу огорта, Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну, Бо потопа в крові́ земля свята. Думками обіймаю Україну, Жену думки́ страшні із голови, А воїни летять у небо клином, Бо падають, мов листя до трави́. Думками обіймаю Україну – Вона, як мама, серцю дорога́. Стоять у битві хлопці до загину, Щоб не зосталась ворога нога. Думками обіймаю Україну І буду її за́вжди обіймать, Молитиму й за мову солов'їну, Щоб не змогли обох їх розтоптать. 14.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1068911
    2
    294views
  • https://www.youtube.com/live/53zVEt3yQN8?si=dsw8MlG6qJX_PBth
    https://www.youtube.com/live/53zVEt3yQN8?si=dsw8MlG6qJX_PBth
    55views
  • БОНЕВТІК

    Боневтік прийшов до влади,
    Сам у війську не служив,
    Україну він не зрадив –
    Адже нею він не жив!

    В нього сво́ї інтереси,
    В нього сво́є рандеву,
    Шоумен він був чудесний –
    Взяв у ру́ки булаву́.

    Розміновані кордони,
    Аби ворог легко йшов,
    Щоб не мали перепони…
    Й полила́сь рікою кров.

    «Не на часі», – тве́рдить, каже,
    У турне щоразу… ох…
    Обіцяв – війну зав'яже,
    Бо, як бачте, він – не лох.

    Обіцяв піти з посади,
    Як не зможе закінчи́ть.
    Через скільки років влади –
    Це забув він уточни́ть.

    То ж і «разніца какая»,
    «Просто пєрєстать стрєлять»…
    Стогне ненечка святая,
    Нас продовжують вбивать.

    Аби війна закінчи́лась –
    «Посмотрєть в глаза врагу»,
    Та Вкраїна обвугли́сь,
    Нищить неньку дорогу́.

    Боневтік – герой з героїв,
    Як стріляють – у турне,
    Рану неньці не заго́їв,
    Й сподівання це марне́.

    14.09.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1068915
    БОНЕВТІК Боневтік прийшов до влади, Сам у війську не служив, Україну він не зрадив – Адже нею він не жив! В нього сво́ї інтереси, В нього сво́є рандеву, Шоумен він був чудесний – Взяв у ру́ки булаву́. Розміновані кордони, Аби ворог легко йшов, Щоб не мали перепони… Й полила́сь рікою кров. «Не на часі», – тве́рдить, каже, У турне щоразу… ох… Обіцяв – війну зав'яже, Бо, як бачте, він – не лох. Обіцяв піти з посади, Як не зможе закінчи́ть. Через скільки років влади – Це забув він уточни́ть. То ж і «разніца какая», «Просто пєрєстать стрєлять»… Стогне ненечка святая, Нас продовжують вбивать. Аби війна закінчи́лась – «Посмотрєть в глаза врагу», Та Вкраїна обвугли́сь, Нищить неньку дорогу́. Боневтік – герой з героїв, Як стріляють – у турне, Рану неньці не заго́їв, Й сподівання це марне́. 14.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1068915
    190views
  • 33views
  • 33views
  • 33views
  • 36views
  • 39views
  • 41views