ОМАНА
У кав'ярні навпроти дивлюсь на дівчину,
Роздивляюся витончені стрункі ноги,
Поки друга чекаю вже другу годину.
Виглядає красиво, фарбована трохи...
Молоденьке обличчя доросле на вигляд,
Виникає питання: а скільки ж їй років?
Не збагну, чи шістнадцять давати на виріст,
Або тридцять один через пишне волосся,
Бо дивує у юності цей дивний вирій.
Посміхнулась мені, чи це тільки здалося?
Але ні, вже підходить до мене на диво,
Її голос басистий лунає доросло...
Тягне руку до мене: "Привіт, я — Кирило!"
Мирослав Манюк
30.07.2026
ОМАНА
У кав'ярні навпроти дивлюсь на дівчину,
Роздивляюся витончені стрункі ноги,
Поки друга чекаю вже другу годину.
Виглядає красиво, фарбована трохи...
Молоденьке обличчя доросле на вигляд,
Виникає питання: а скільки ж їй років?
Не збагну, чи шістнадцять давати на виріст,
Або тридцять один через пишне волосся,
Бо дивує у юності цей дивний вирій.
Посміхнулась мені, чи це тільки здалося?
Але ні, вже підходить до мене на диво,
Її голос басистий лунає доросло...
Тягне руку до мене: "Привіт, я — Кирило!"
Мирослав Манюк
30.07.2026
Українська
English
