383views
1
Shares
Directory
Discover new people, create new connections and make new friends
-
-
⚡️У Києві з’явилися перші протирадіаційні укриття — два вже побудували на Оболоні, — РДА.
⭕️Вони розраховані на довготривале перебування людей, а не тимчасові конструкції.
⭕️У таких укриттях зможуть перебувати від 25 до 50 людей — їх розміщують у районах, де немає підземних сховищ.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна⚡️У Києві з’явилися перші протирадіаційні укриття — два вже побудували на Оболоні, — РДА. ⭕️Вони розраховані на довготривале перебування людей, а не тимчасові конструкції. ⭕️У таких укриттях зможуть перебувати від 25 до 50 людей — їх розміщують у районах, де немає підземних сховищ. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна130views -
ГЕРОЙ НЕ ВІДДАЄ НАКАЗИ
( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «ГЕРОЙ» )
Герой не йде накази віддавати,
Він зброю взяв і вирушив у бій,
І довело́сь життя в бою́ віддати,
Й це точно не була́ одна із мрій.
Герой в окопі і на полі бо́ю,
Не в кабінеті всівся за столом,
Любов до України взяв з собою,
Й молитвою зігрітий… не теплом.
Герой на фронті всіх нас захищає,
Щоб ми в домівках їли й спали всі,
На фронті свічка в нього загасає,
І вмитий він у крові, не в росі.
Герой лягає рано в домовину,
Але стоїть у битві до кінця,
Бо він любив безмежно Україну…
Молім за них в Небесного Отця.
Герой в окопі, в бліндажі, в болоті,
Це не готель і навіть не курорт,
Немов в родині, кожен в сво́їй роті,
Не створений там затишок й комфорт.
Герої в кабінетах не кавують,
А й з ворогом страшним у боротьбі,
Й своє́ ім’я герої не плямують,
Затямить кожен має це собі́.
03.05.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 982150
ГЕРОЙ НЕ ВІДДАЄ НАКАЗИ ( Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «ГЕРОЙ» ) Герой не йде накази віддавати, Він зброю взяв і вирушив у бій, І довело́сь життя в бою́ віддати, Й це точно не була́ одна із мрій. Герой в окопі і на полі бо́ю, Не в кабінеті всівся за столом, Любов до України взяв з собою, Й молитвою зігрітий… не теплом. Герой на фронті всіх нас захищає, Щоб ми в домівках їли й спали всі, На фронті свічка в нього загасає, І вмитий він у крові, не в росі. Герой лягає рано в домовину, Але стоїть у битві до кінця, Бо він любив безмежно Україну… Молім за них в Небесного Отця. Герой в окопі, в бліндажі, в болоті, Це не готель і навіть не курорт, Немов в родині, кожен в сво́їй роті, Не створений там затишок й комфорт. Герої в кабінетах не кавують, А й з ворогом страшним у боротьбі, Й своє́ ім’я герої не плямують, Затямить кожен має це собі́. 03.05.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023 ID: 98215085views -
😡Малолітні зачепери знову грають зі смертю у Києві.
Таку компашку засняли на Новобіличах.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал😡Малолітні зачепери знову грають зі смертю у Києві. Таку компашку засняли на Новобіличах. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал269views 7Plays -
ОДА МАЙСТРИНІ СЛОВА
Ліна Костенко – вогонь незгасний,
Що душу будить, правдою життя.
Вона втілює образ сучасний,
Бо їй належить вічності буття.
Знайомі рядки, як хвилі в морі,
Несуть нам силу в кожному творі.
Вона не зрадить слову та Богу,
Вибере чесність понад тривогу.
Вона писала – й все розквітало,
Ліна Костенко – це правда рядків,
Вона – навічно в сплетінні віків,
Що текст напише влучно та вдало.
У кожнім слові – суть монологу,
Що розриває тишу убогу.
Слова майстриня створює зорі
На поетичнім своїм просторі.
Ліна Костенко – це вічність буття,
Її заповіт завжди сучасний.
Її слова як безсмертне життя,
Що вічно сяють як жар незгасний.
Мирослав Манюк
19.03.2025
ОДА МАЙСТРИНІ СЛОВА Ліна Костенко – вогонь незгасний, Що душу будить, правдою життя. Вона втілює образ сучасний, Бо їй належить вічності буття. Знайомі рядки, як хвилі в морі, Несуть нам силу в кожному творі. Вона не зрадить слову та Богу, Вибере чесність понад тривогу. Вона писала – й все розквітало, Ліна Костенко – це правда рядків, Вона – навічно в сплетінні віків, Що текст напише влучно та вдало. У кожнім слові – суть монологу, Що розриває тишу убогу. Слова майстриня створює зорі На поетичнім своїм просторі. Ліна Костенко – це вічність буття, Її заповіт завжди сучасний. Її слова як безсмертне життя, Що вічно сяють як жар незгасний. Мирослав Манюк 19.03.20252
292views