#поезія
Я довго намагалась зрозуміти,
А відповіді й досі не знайшла -
Ну звідки у людей, в складнім цім світі,
Багато так ненависті і зла?
Звідки бажання осуду безжальне?
А заздрість чорна звідки узялась?
Бажання когось знищити морально?
Одне до одного ворожа неприязнь?
Кожен твій крок оцінять надсуворо,
Ще й вкажуть пальцем, як належить йти...
З під-лоба погляд, наче на потвору...
І хижість цю ніяк не обійти...
Жити самим і іншим дати жити -
Це що, така вже розкіш у наш час?
Навіщо ж одне одного гнобити?
Принижувати нащо кожен раз?
Ми різні всі. Ми люди, а не "клони".
Характер й зовнішність у кожного свої.
У кожного в душі свої кордони...
В нас різні мрії, рани і жалі...
Усі пройшли крізь щось дуже важливе...
Навіть якщо хтось зовсім не такий,
Для осуду й принижень це не привід.
Він просто інший, але, теж живий.
Весь негатив словесний, як хвороба,
Вражає тих, хто духом не росте.
Від них іде ненависть, заздрість, злоба,
Бо в них життя безрадісне й пусте.
А ті, кому сміливості бракує,
Змінити щось у власному житті,
Від заздрощів, про всіх і вся - пліткують,
Бо звикли ритись у чужім смітті.
Нам не дано все знати й бути певним,
Що наша думка - правильності край.
Якийсь мудрець сказав це недаремно:
"Ти сам живи, та іншим жити дай"!
Я у житті постійно намагаюсь,
Бути хорошою людиною завжди.
Ким би ви не були - я всім бажаю,
Щоб ви не знали горя і біди!
Ольга Тріфонова
#поезія
Я довго намагалась зрозуміти,
А відповіді й досі не знайшла -
Ну звідки у людей, в складнім цім світі,
Багато так ненависті і зла?
Звідки бажання осуду безжальне?
А заздрість чорна звідки узялась?
Бажання когось знищити морально?
Одне до одного ворожа неприязнь?
Кожен твій крок оцінять надсуворо,
Ще й вкажуть пальцем, як належить йти...
З під-лоба погляд, наче на потвору...
І хижість цю ніяк не обійти...
Жити самим і іншим дати жити -
Це що, така вже розкіш у наш час?
Навіщо ж одне одного гнобити?
Принижувати нащо кожен раз?
Ми різні всі. Ми люди, а не "клони".
Характер й зовнішність у кожного свої.
У кожного в душі свої кордони...
В нас різні мрії, рани і жалі...
Усі пройшли крізь щось дуже важливе...
Навіть якщо хтось зовсім не такий,
Для осуду й принижень це не привід.
Він просто інший, але, теж живий.
Весь негатив словесний, як хвороба,
Вражає тих, хто духом не росте.
Від них іде ненависть, заздрість, злоба,
Бо в них життя безрадісне й пусте.
А ті, кому сміливості бракує,
Змінити щось у власному житті,
Від заздрощів, про всіх і вся - пліткують,
Бо звикли ритись у чужім смітті.
Нам не дано все знати й бути певним,
Що наша думка - правильності край.
Якийсь мудрець сказав це недаремно:
"Ти сам живи, та іншим жити дай"!
Я у житті постійно намагаюсь,
Бути хорошою людиною завжди.
Ким би ви не були - я всім бажаю,
Щоб ви не знали горя і біди!
Ольга Тріфонова
Українська
English
