ТІНІ ВІЙНИ
Туман стелився стежкою в пітьму,
Де крик душі зникав у далині.
Мов відголос у чорному диму,
Ти згадуєш себе у цій війні.
Упали зорі в келихи жалю,
Твої слова: «люблю чи не люблю».
На серці — тінь з минулої весни,
Не гасне біль проклятої війни.
Але не бійся, пройдений той шлях,
Де сум і біль, заважають жити.
Твоє тепло, якого не спинити,
Знайде свій дім у світлих небесах.
Упало слово, наче білий сніг,
Мій голос став для тебе оберіг.
На нитці часу рветься кожен крик,
Та з серця твого зовсім я не зник.
Туман зникає, світло в далині
Веде свій бій у чорному диму.
Ти згадуєш себе у цій війні
Де сум і біль ховаються в пітьму.
04.01.2025.
Мирослав Манюк
ТІНІ ВІЙНИ
Туман стелився стежкою в пітьму,
Де крик душі зникав у далині.
Мов відголос у чорному диму,
Ти згадуєш себе у цій війні.
Упали зорі в келихи жалю,
Твої слова: «люблю чи не люблю».
На серці — тінь з минулої весни,
Не гасне біль проклятої війни.
Але не бійся, пройдений той шлях,
Де сум і біль, заважають жити.
Твоє тепло, якого не спинити,
Знайде свій дім у світлих небесах.
Упало слово, наче білий сніг,
Мій голос став для тебе оберіг.
На нитці часу рветься кожен крик,
Та з серця твого зовсім я не зник.
Туман зникає, світло в далині
Веде свій бій у чорному диму.
Ти згадуєш себе у цій війні
Де сум і біль ховаються в пітьму.
04.01.2025.
Мирослав Манюк
Українська
English
