https://youtu.be/lKkPTZl3nrA
Слова і музика Петра Штефурака "Ясний місяць на небі зійшов". Виконує сімейний дует "Терті пляцки"

21 жовтня в Польщі стартує 9-й фестиваль українського кіно Ukraina! Festiwal Filmowy. Про це повідомляється на сайті Держкіно.

Програма фестивалю включатиме три конкурсні секції: повнометражну, короткометражну і документальну.

Секція повнометражних фільмів включає 12 фільмів, серед яких "Я, Побєда і Берлін" Ольги Ряшиної, "Конотопська відьма" Андрія Колесника, "БожеВільні" Дениса Тарасова тощо. Фестиваль відкриватиме стрічка "Сірі бджоли" Дмитра Мойсеєва.

До секції документального кіно також входять 12 фільмів, і серед них "Реал" Олега Сенцова, "Сентиментальна подорож на планету Параджанова Тараса Томенка, "Тиха депортація" Дмитра Джулая тощо. Також буде показана "Порцелянова війна" Слави Леонтьєва та Брендана Белломо, про яку ми писали ось тут:
https://www.fankolo.com/posts/3348

А до секції короткометражок увійшло аж 22 стрічки. Серед них - "Mama" Mariia Felenko, "Kapitan Browary" Eduard Nechmohlod, "Czyste Niebo" Marcin Kundera тощо.

Повний перелік фільмів є на сайті Держкіно за цим посиланням:
https://usfa.gov.ua/press-center/v-polshhi-vidbudetsya-9-y-festyval-u...

Кацапські тварюки знову по лікарні в Сумах двічі вдарили. Країна гній
#ватапедораси

Далекі далі

Я покинув родинну хатину,
Я пішов від себе назавжди.
Я полинув в невідомі далі,
Та не зміг я від тебе піти.

І тепер я дивлюся на гори,
На затоки в вечірнім прузі.
На мене осідають тумани,
Мою душу торса в глибині.

І шляхом я бреду невідомим,
Де його обливають дощі,
Та чомусь ті невідомі далі
Не дають мені спокій в душі.

Я в не силах себе зрозуміти,
Я йду, то, напевно, живу…
І на цю захмарену гору
Я ще неодмінно взійду.

Поверну свої очі до сонця,
Попрошу озорити мене,
Мою душу осяяти хвилею,
Що в пориві таке вогняне.

І тоді в мені щось так заграє,
Зацвіте в моїм серці весна.
І покликаний палким бажанням,
Припаду до тебе на життя...

Олег Магденко,далеко від дому 16.09.2023

Та приємна мить

Легенький вітерець віяв вечірньою прохолодою, немов нагадував про наближення свята осінньої пори. Я протягом ночі у норвезькому центрі Варшави чекав на ранковий потяг до Гданська, щоб потрапити на літак до Бергана.
Там з подібною оказією перебувала приємна панянка в очікуванні літака на Мадрид. Ми з нею пили каву, мило розмовляли про все на світі. Ми відчували легку приємність один від одного... Вона люб'язно супроводила мене на потяг і зникла назавжди у потемних вокзальних проходах...
Я без перешкод прибув до Бергена, і втомлений посилився у галасливому готелі з видом на береги Арна…
Згодом на мене нахлинули зворушливі спогади з певним сумом про цю перебіжну зустріч. І навздогін я послав їй прощального вірша, рядки якого промайнули через мене у цю мить:

Часто літаки летять на північ,
Інколи вони летять на схід,
Твій літак спрямован не на захід,
Бо в південний край його політ.

Спалахнуло небо ярким світлом,
Як туди піднялась дівчина краса,
Променями сонце посміхнулось,
Й радісно співають небеса.

І вітає край тебе мадридський,
Де у спокою тепер душа твоя.
Я тобі флюїди посилаю
Свіжого повітря від Арна.

Хай здійснять всі твої задуми,
І Господь тебе благословить.
Твоя зірка в небі заблискає,
Птаху щастя навіки вловить…

Олег Магденко, Straume. 2024р.

Смішно дивитися як русня намагається маніпулювати. Самі ж себе топлять 🙃

#руснянелюди

А якщо вам цікаво почитати про найвіддаленіші космічні апарати сонячної системи, то є отака цікава новина: https://aeronaut.media/uk/articles-ua/ua-most-distant-spacecraft/
#sci_fi_не_нудно