14 червня 1891 року у селі Зашкові біля Львова народився Євген Коновалець, творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, один із славетних борців за незалежність України в ХХ ст.
З початком Першої світової війни мобілізований офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону.
Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями.
Наприкінці 1918-го відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором.
Після поразки Української революції 1917-1921 років не втратив віру в справу, якій присвятив усе своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії сформував підпільну Українську військову організацію.
1929-го став першим головою ОУН, яка мала на меті відродження державної незалежності України. Йому вдалося об’єднати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь.
Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії.
«Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців» — Євген Коновалець.
🕯Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова.
14 червня 1891 року у селі Зашкові біля Львова народився Євген Коновалець, творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, один із славетних борців за незалежність України в ХХ ст.
З початком Першої світової війни мобілізований офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону.
Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями.
Наприкінці 1918-го відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором.
Після поразки Української революції 1917-1921 років не втратив віру в справу, якій присвятив усе своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії сформував підпільну Українську військову організацію.
1929-го став першим головою ОУН, яка мала на меті відродження державної незалежності України. Йому вдалося об’єднати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь.
Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії.
«Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців» — Євген Коновалець.
🕯Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова.
Українська
English
