351переглядів
Мова
Українська
English
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
#дати #свята
Коли сонце завмирає у найнижчій точці небосхилу, а ніч стає найдовшою в році, приходить Йоль — одне з найдавніших і найважливіших свят людства. Для давніх германців, скандинавів та багатьох інших народів Європи ці дні були часом великого переходу від темряви до світла, коли стара назва року вмирає, а нове сонце готується до свого народження .
Традиції Йоля наповнені магією та глибоким символізмом. Головним атрибутом було йольське поліно, яке вибирали заздалегідь і спалювали у вогнищі протягом дванадцяти ночей. Попіл від нього вважався оберегом, що захищав дім від лиха. Саме з Йоля до нас прийшли знайомі образи: вічнозелена ялинка як символ невмирущого життя, яскраві вінки та звичай обмінюватися подарунками, що згодом органічно вплелися у християнське Різдво .
Цей період вважався часом, коли межа між світами стає тонкою. Люди вірили, що духи предків повертаються до своїх осель, а Дике Полювання на чолі з Одіном проноситься нічним небом. Тому Йоль був часом великих бенкетів, пісень та гучних святкувань — так люди відганяли темні сили та закликали весну й родючість. Це було свято роду, де за одним столом збиралися живі та згадувалися ті, хто пішов у засвіти .
Сьогодні Йоль переживає справжнє відродження. Для багатьох це час зупинитися серед зимової метушні, запалити свічки, відчути зв'язок із природою та власним корінням. Це нагадування про те, що навіть після найтемнішої та найхолоднішої ночі сонце обов’язково повернеться, приносячи з собою надію та нове життя .
95переглядів -
Вівсяно-шоколадні оладки
Інгредієнти:
вівсянка — 50 г;
яйця — 1 шт;
молоко — 30 мл;
олія — 5 мл;
шоколад — 15 г;
грецький йогурт — 50 г.Вівсяно-шоколадні оладки 🥞 Інгредієнти: ▫️вівсянка — 50 г; ▫️яйця — 1 шт; ▫️молоко — 30 мл; ▫️олія — 5 мл; ▫️шоколад — 15 г; ▫️грецький йогурт — 50 г.392переглядів 10Відтворень -
За деталями пишіть в особисті та приєднуйтесь до моєї особистої спільноти Поради дієтолога в телеграмі. Корисні поради, консультація, смачні рецепти https://t.me/ hH8RnUUdRb4wYTMy #протеїн #білок #пх #схуднення #дієтолог #нутріціологЗа деталями пишіть в особисті та приєднуйтесь до моєї особистої спільноти ♥️Поради дієтолога♥️ в телеграмі. Корисні поради, консультація, смачні рецепти 👇👇👇 https://t.me/+hH8RnUUdRb4wYTMy #протеїн #білок #пх #схуднення #дієтолог #нутріціолог
260переглядів -
#події
3 листопада 1941 року в Києві стався потужний вибух, унаслідок якого було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм та одну з найважливіших історико-культурних святинь України. Вибух відбувся приблизно о 14:30, залишивши від собору лише фрагменти стін, вівтаря і кілька стовпів. Тоді Київ уже був окупований нацистською армією, проте вибух спричинили міни, закладені радянськими військами під час відступу в серпні-вересні 1941 року. За різними версіями, радянські сапери НКВС таємно замінували собор, застосовуючи тактику «спаленої землі», щоб не дати нацистам використати цю культурну спадщину.
Цей акт вибуху часто інтерпретують як політичний замах: 3 листопада до лаври приїздив президент Словаччини Йозеф Тісо разом із німецькою окупаційною владою, які мали оглянути собор. Вибух стався через кілька хвилин після їхнього виходу з храму. Судячи з доповідей поліції безпеки, в момент вибуху спостерігали трьох людей, які втекли з місця події і були розстріляні. Ймовірно, це була спроба ліквідувати високопосадових гостей.
Вибух не лише повністю знищив собор, а й спричинив пожежі в інших будівлях Лаври — трапезній церкві, музеях, бібліотеках і навіть дзвіниці. Загинуло близько 300 німецьких військових та невстановлена кількість місцевих мешканців. Окупаційна влада заздалегідь знала про мінування та ніколи не вживала заходів для розмінування собору, що свідчить про радянську версію замаху на життя офіційних осіб.
Ця подія стала величезною втратю для української культурної спадщини. Упродовж десятиліть точилися суперечки щодо винних у вибуху — радянська пропаганда звинувачувала нацистів, а німці – радянських партизанів. Справжня причина пов’язана з бойовими діями і тактикою радянських військ. Успенський собор, котрий був зведений у XI столітті і був важливим символом духовності та історії Києва, відновили лише у 2000 році.
Отже, вибух і знищення Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року було актом військової тактики радянських військ під час відступу, який став великою трагедією для історії і культури України та залишив глибокий слід у пам’яті нації.#події 3 листопада 1941 року в Києві стався потужний вибух, унаслідок якого було знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм та одну з найважливіших історико-культурних святинь України. Вибух відбувся приблизно о 14:30, залишивши від собору лише фрагменти стін, вівтаря і кілька стовпів. Тоді Київ уже був окупований нацистською армією, проте вибух спричинили міни, закладені радянськими військами під час відступу в серпні-вересні 1941 року. За різними версіями, радянські сапери НКВС таємно замінували собор, застосовуючи тактику «спаленої землі», щоб не дати нацистам використати цю культурну спадщину. Цей акт вибуху часто інтерпретують як політичний замах: 3 листопада до лаври приїздив президент Словаччини Йозеф Тісо разом із німецькою окупаційною владою, які мали оглянути собор. Вибух стався через кілька хвилин після їхнього виходу з храму. Судячи з доповідей поліції безпеки, в момент вибуху спостерігали трьох людей, які втекли з місця події і були розстріляні. Ймовірно, це була спроба ліквідувати високопосадових гостей. Вибух не лише повністю знищив собор, а й спричинив пожежі в інших будівлях Лаври — трапезній церкві, музеях, бібліотеках і навіть дзвіниці. Загинуло близько 300 німецьких військових та невстановлена кількість місцевих мешканців. Окупаційна влада заздалегідь знала про мінування та ніколи не вживала заходів для розмінування собору, що свідчить про радянську версію замаху на життя офіційних осіб. Ця подія стала величезною втратю для української культурної спадщини. Упродовж десятиліть точилися суперечки щодо винних у вибуху — радянська пропаганда звинувачувала нацистів, а німці – радянських партизанів. Справжня причина пов’язана з бойовими діями і тактикою радянських військ. Успенський собор, котрий був зведений у XI столітті і був важливим символом духовності та історії Києва, відновили лише у 2000 році. Отже, вибух і знищення Успенського собору Києво-Печерської лаври 3 листопада 1941 року було актом військової тактики радянських військ під час відступу, який став великою трагедією для історії і культури України та залишив глибокий слід у пам’яті нації.
1
284переглядів -
https://youtu.be/CIaoNCL5OOI?si=V5_7xw7ChSyAdbL1
1
91переглядів -
Рибка в лимонно-вершковому соусі
Інгрідієнти:
• Філе червонної рибки -300 грам
• Вершки - 100 мл
• Лимон -1/2
• Помідори чері
• Зелень
• Вершкове масло
• Сіль/Перець
Приготування
1. Рибку посолити, поперчити та обсмажити з двох сторін по 5 хвилин з кожної.
2.З нею ж обсмажити лимон, нарізаний круглями.
3.Додати помідорки, влити вершки, накрити кришкою і тушити ~ 10 хвилин.
4.Посипати зеленню
5.Дуже смачно подавати з рисом.
Смачного
🐟Рибка в лимонно-вершковому соусі Інгрідієнти: • 🐠Філе червонної рибки -300 грам • 🥛Вершки - 100 мл • 🍋Лимон -1/2 • 🍅Помідори чері • 🌿Зелень • 🧈Вершкове масло • 🧂Сіль/Перець 🧑🍳 Приготування 1. Рибку посолити, поперчити та обсмажити з двох сторін по 5 хвилин з кожної. 2.З нею ж обсмажити лимон, нарізаний круглями. 3.Додати помідорки, влити вершки, накрити кришкою і тушити ~ 10 хвилин. 4.Посипати зеленню 5.Дуже смачно подавати з рисом. Смачного 👩🍳🌸589переглядів 8Відтворень
