https://youtu.be/crBpX75C9s8?si=7kcpWjSo3ctCEH8g

#вікторина

https://youtu.be/U2TbPAzUu9Y?si=DVkl_lA_KeTsLc_B

https://youtu.be/3gY2yH5Zu8U?si=YbNaLQ2U5obqkd1n

Google випустила Gemini 3.1 Flash-Lite для масштабних завдань із низькою затримкою, як-от переклад та модерація. Модель у 2,5 раза швидша за Gemini 2.5 Flash за часом до першої відповіді та на 45% продуктивніша у генерації. Вартість становить $0,25 за 1 млн вхідних токенів та $1,50 за 1 млн вихідних токенів у режимі preview. https://channeltech.space/ai/google-gemini-3-1-flash-lite-release-price-benchmarks/

https://youtu.be/gnbbqf1tGxU?si=jq92QDJFyFLSiaHY

https://youtu.be/anlxH58tj1E?si=B1zt0iPf1WHDoSaE

#історія #факт ​⚔️ Операція «Антропоїд»: Подвиг двох звичайних солдатів. ​Прага, травень 1942 року. Ранок був незвично теплим, і вулиці міста ще зберігали ілюзію мирного життя, попри важку тінь свастики, що нависла над Градчанами. У закруті дороги на Кобиліси двоє молодих чоловіків — Ян Кубіш та Йозеф Габчик — чекали на появу відкритого «Мерседеса». У їхніх руках була не просто зброя, а вирок «пражському м'яснику» Рейнгарду Гейдріху, людині, яку називали наступником Гітлера. ​📜 Парашутисти з туману Ян та Йозеф не були професійними диверсантами до війни. Один — колишній слюсар із Моравії, інший — словацький робітник. Їх об'єднувало лише одне: відчайдушна відданість окупованій батьківщині. Експедиція «Антропоїд» готувалася в Британії в умовах суворої секретності. Коли вони стрибали з парашутами в нічне небо над протекторатом Богемії та Моравії, вони знали, що квиток у цей рейс, швидше за все, в один кінець. 🥀 ​🏙️ Фатальна зупинка Гейдріх був настільки впевнений у власному всевладді та страху, який він навіював чехам, що їздив Прагою без охорони. Саме ця пиха зіграла з ним злий жарт. Коли Габчик натиснув на курок свого «Стена», зброю заклинило. Секунда тиші здалася вічністю. Гейдріх, замість того щоб наказати водієві тиснути на газ, зробив фатальну помилку — він наказав зупинитися і витягнув пістолет. Тоді Кубіш метнув модифіковану протитанкову гранату. ​⛪ Остання крипта Замах став початком безпрецедентного терору. Гітлер вимагав крові, і нацисти знищили ціле селище Лідиці. Але Ян та Йозеф не здалися. Разом із іншими побратимами вони прийняли свій останній бій у крипті собору Святих Кирила і Мефодія. Сім парашутистів проти восьми сотень есесівців. Коли патрони закінчилися, вони залишили останні кулі для себе, щоб не потрапити до рук гестапо живими. 🕯️ ​🕊️ Відлуння пострілу Подвиг цих двох маловідомих солдатів мав колосальні наслідки. Вбивство Гейдріха стало єдиним успішним замахом на вищого керівника Рейху під час війни. Це змусило союзників переглянути договори та визнати Чехословаччину повноцінною стороною-переможницею. Кубіш і Габчик довели світу, що навіть найтемнішу тиранію можна вразити, якщо за справу беруться люди, чия любов до свободи сильніша за інстинкт самозбереження.

#історія #факт 🕯️ Королева без корони: приватна драма Едіт Піаф. Париж, жовтень 1949 року. Весь світ знав її як «горобчика» з магічним голосом, що змушував плакати тисячі залів. Але тієї ночі Едіт Піаф була просто жінкою, яка чекала на коханого. Марсель Сердан, «бомбардир із Касабланки», чемпіон світу з боксу, мав прилетіти до неї з Нью-Йорка. Едіт, не терплячи розлуки, сама вмовила його обрати літак замість пароплава: «Прилітай швидше, я не можу без тебе дихати». 🥀 💍 Кохання на руїнах долі Їхній роман був викликом суспільству. Він — національний герой, одружений батько трьох дітей. Вона — дитина паризьких вулиць із сумнівним минулим. Але за лаштунками скандальних заголовків ховалася щемлива ніжність. Марсель був єдиним, хто бачив у Піаф не зірку, а вразливу дівчинку. Він дарував їй впевненість, якої їй бракувало все життя, а вона готувала йому просту вечерю у своєму розкішному будинку, намагаючись створити затишок, якого ніколи не мала в дитинстві. 🕯️ ✈️ Фатальний рейс Літак компанії Air France, на борту якого був Сердан, врізався в гору на Азорських островах. Коли вранці Едіт повідомили про катастрофу, вона не скасувала концерт у «Версалі». Вона вийшла на сцену, ледь тримаючись на ногах, і вимовила: «Цього вечора я співаю для Марселя Сердана. Тільки для нього». Того вечора Париж почув голос, у якому не залишилося нічого, крім чистого, оголеного болю. 🎼 Сповідь у кожній ноті Саме після цієї втрати на світ з’явилася легендарна «Hymne à l'amour» (Гімн коханню). Рядки «якщо ти помреш і будеш далеко від мене, мені байдуже, якщо ти мене любиш» стали її особистою молитвою. Відтоді Піаф більше не співала пісень — вона проживала кожну втрату заново. Смерть Марселя стала точкою неповернення: вона почала шукати порятунку в морфії та алкоголі, намагаючись заглушити тишу, що оселилася в її домі після того, як літак так і не приземлився. 🕯️ Голос, гартований горем Мало хто знає, що до кінця життя Едіт зберігала вдома боксерські рукавички Марселя як реліквію. Її приватна драма перетворила естрадну співачку на трагічну постать світового масштабу. Вона довела, що справжнє мистецтво народжується не з успіху, а з уміння вистояти, коли твій світ розсипається на друзки. Піаф померла молодою, але її голос залишився вічним відлунням тієї короткої, але сліпучої пристрасті, яку не зміг обірвати навіть океан. 🎤🇫🇷