Зі святом

https://youtu.be/NhnFEw8x9BY?si=L1wQbobEMWVgzEJx

ГРІШНА ПРАВДА Ми цінуємо завжди доброту, У грішнім світі де підлість та зло. Та замість цих рис, щоб мати мету, Маємо часто пусте джерело. Лиш щиросердність бере, що дають, Щедрість – позаду – її знову б'ють. Керують світом брехня й жадоба, А підганяє це тільки злоба. Страх і зневага – це успіх орди, Не добросердя й чутливість душі. Можна купити це все за гроші, Бо шлях до трону він цінний завжди. Є прямодушність – та ще особа, Що небезпечна як та хвороба. А лицемірство то всім роздають, І незалежно у кого є лють. Усе як і є – і правда, і зло, Вони ведуть нас у нашу мету. Всі хочуть добра велике число, Але забувають про доброту. Мирослав Манюк 20.03.2025

#Постаті КІЛЬКА ФАКТІВ ПРО М. СКОРИКА Народився Мирослав у родині українських інтелігентів у Львові. Мирослав Михайлович - внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто вона - сестра його бабусі). Коли Мирославу було 9 років, його сім'ю репресували й заслали до Сибіру. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА «Веселі скрипки», для якого писав естрадні пісні. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» і стає відомим на всю країну. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в срср, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів. Найвідоміша його «Мелодія ля-мінор» написана до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю «Червона Рута». Вистава «Мойсей» на музику Мирослава Скорика (2001) — перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом. З відривного календаря "Український народний календар" за 16 червня. ----------- https://suspilne.media/culture/260128-miroslav-skorik-cikavi-fakti-z-zitta-i-tvorcosti-kompozitora/

Сімейна 📷

КОЛИ ПРИКОРТІЛО ВЛІТКУ ПОГАНЯТИ НА ЛИЖАХ

Прощаємося з весною...🌸🌸🌸 Художник Дмитро Добровольський🎨

#історія #особистості #дати Філософ, вигнаний за Бога: 393 роки від дня народження Бенедикта Спінози 🌌📜🧐 Сьогодні, 24 листопада 1632 року, народилася людина, чиє життя стало прикладом інтелектуальної безкомпромісності. Бенедикт (Барух) Спіноза, нідерландський філософ єврейського походження, був готовий пожертвувати всім заради свободи думки та істини. 💎 Ціна за незалежність Спіноза ріс у процвітаючій єврейській громаді Амстердама, але його критичний розум не прийняв догматичних тлумачень священних текстів. У віці всього 23 років, у 1656 році, він був підданий херему — найсуворішому прокляттю та повному відлученню від громади. Йому заборонили спілкуватися з будь-ким, навіть із родиною. Причина? Його ідея, що Бог не сидить десь на небі, а є самою Природою, самою Субстанцією Всесвіту. Це була настільки радикальна форма пантеїзму, що здавалася єрессю. Спіноза прийняв вигнання, обравши істину замість соціальної безпеки. ✨ Філософія як геометрія Щоб зберегти незалежність і не залежати від примх меценатів чи церковних структур, Спіноза відмовився від вигідних професорських посад. Свій хліб він заробляв важкою працею — шліфуванням оптичних лінз для мікроскопів і телескопів. У своєму головному творі, "Етика", опублікованому вже після його смерті, Спіноза спробував побудувати філософію, ґрунтуючись на принципах, подібних до геометричних аксіом. Він прагнув звільнити людину від страху і забобонів, доводячи, що справжнє щастя полягає у пізнанні Бога (тобто Природи). Він помер рано, у 44 роки, ймовірно, через вдихання скляного пилу під час своєї ювелірної роботи. Але його праці, немов лінзи, дозволили наступним поколінням (зокрема, інтелектуалам епохи Просвітництва) по-новому подивитися на світ, державу і людину.