• 123views
  • «Якщо я з кимось і змагаюся, то тільки із самою собою — за найкращу себе» (Дженіфер Лопес).
    «Якщо я з кимось і змагаюся, то тільки із самою собою — за найкращу себе» (Дженіфер Лопес).
    138views
  • Формування булочок. Гарні, та апетитні.
    Формування булочок. Гарні, та апетитні.
    190views 9Plays
  • #вікторина
    #вікторина
    Хто з козацьких ватажків був засновником першої відомої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця в середині 16 століття?
    ?
    ?
    ?
    ?
    167views
  • 124views

  • Дивовижно 😍😍😍❤ Прекрасне Боже творіння.
    Дивовижно 😍😍😍❤ Прекрасне Боже творіння.
    214views 10Plays
  • 164views
  • 2
    133views
  • #поезія
    Лютуй! Лютуй!
    Тряси сніги останні.
    Плети ажурні льодяні мережки.
    Вони у тебе завше -- бездоганні --
    сріблясті, в квітах, як мої сережки...

    Біжи! Біжи!
    По вимерзлій траві.
    Туди, де дихає життям заспана брунька.
    Туди, де сивий іній на межі
    сховав твої ключі по мерзлих клунках.

    Мовчи! Мовчи!
    Доволі того шалу.
    Не руш душі. І не гони вітрів.
    От-от і добіжить життя фіналу...
    Та, ні! То лиш зима лякає дзиґарів.


    Людмила Галінська
    #поезія Лютуй! Лютуй! Тряси сніги останні. Плети ажурні льодяні мережки. Вони у тебе завше -- бездоганні -- сріблясті, в квітах, як мої сережки... Біжи! Біжи! По вимерзлій траві. Туди, де дихає життям заспана брунька. Туди, де сивий іній на межі сховав твої ключі по мерзлих клунках. Мовчи! Мовчи! Доволі того шалу. Не руш душі. І не гони вітрів. От-от і добіжить життя фіналу... Та, ні! То лиш зима лякає дзиґарів. Людмила Галінська
    1
    430views
  • #поезія
    Без тебе ніч не варта жодних снів.
    Без тебе день не вартий згадки бога.
    Без тебе я не хочу анітрохи
    Вдихати світ, дарований мені.

    Без мене ти – лиш копія себе.
    Без мене ти існуєш поза часом.
    Такі близькі, та в просторі не разом,
    Де кожен сам собі і шлях, і степ.

    Ми вивчені від нитки і до швів,
    Де тиша між словами – бій без правил.
    Та дотик – лиш конструкція уяви,
    Бо простір нас навмисне розділив.

    Не доля – геометрія проста:
    Два полюси, напруга, жодних правил.
    І світ би нас від мук оцих позбавив,
    Якби була взаємна пустота.

    Nadiia Artiukh
    #поезія Без тебе ніч не варта жодних снів. Без тебе день не вартий згадки бога. Без тебе я не хочу анітрохи Вдихати світ, дарований мені. Без мене ти – лиш копія себе. Без мене ти існуєш поза часом. Такі близькі, та в просторі не разом, Де кожен сам собі і шлях, і степ. Ми вивчені від нитки і до швів, Де тиша між словами – бій без правил. Та дотик – лиш конструкція уяви, Бо простір нас навмисне розділив. Не доля – геометрія проста: Два полюси, напруга, жодних правил. І світ би нас від мук оцих позбавив, Якби була взаємна пустота. Nadiia Artiukh
    1
    514views