• Samsung випередила Qualcomm та MediaTek, анонсувавши перший мобільний чип на базі 2-нанометрового техпроцесу (GAA). Процесор отримав 10 ядер нової архітектури без енергоефективних «малих» ядер, що підвищило продуктивність на 39%. https://channeltech.space/hardware/samsung-exynos-2600-world-first-2n...
    Samsung випередила Qualcomm та MediaTek, анонсувавши перший мобільний чип на базі 2-нанометрового техпроцесу (GAA). Процесор отримав 10 ядер нової архітектури без енергоефективних «малих» ядер, що підвищило продуктивність на 39%. https://channeltech.space/hardware/samsung-exynos-2600-world-first-2nm-chip/
    CHANNELTECH.SPACE
    Samsung представила перший у світі 2-нм процесор Exynos 2600 – Channel Tech
    Samsung анонсувала Exynos 2600 на базі 2-нм техпроцесу. Огляд характеристик, продуктивності та нових технологій охолодження HPB.
    216views
  • Спортивний Комітет України

    Біатлоніст, лижник, чемпіон, воїн, Герой.
    Денис народився 5 грудня 1984 року в Житомирі, а згодом разом із родиною переїхав до села Черепинка Тетіївської громади на Київщині. Лижі стали його першою пристрастю, спортивна доріжка — першим фронтом, де юнак вчився боротися і перемагати.
    Ще у п’ятому класі він вступив до Київського обласного ліцею фізичної культури та спорту в Білій Церкві – там і гартувався справжній спортсмен. Усе своє юнацтво Денис присвятив біатлону. Його точність, швидкість, вміння працювати в екстремальних умовах — усе це стало не просто рисами характеру, а сенсом життя.
    Ставши членом чернігівської біатлонної команди, Денис (тоді ще під прізвищем Семенчук) неодноразово підіймався на п’єдестал. Переможець всеукраїнських змагань, багаторазовий чемпіон з лижних перегонів, майстер спорту з біатлону — він ніс славу українського спорту гідно й яскраво. Двічі виборював Кубок України, ще раз ставав срібним призером серед юніорів.
    Паралельно навчався в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті, здобуваючи фах на факультеті фізичної культури і спорту.
    Згодом долучився до мирної праці — працював дизайнером будівельних об’єктів у Києві. Та навіть у цивільному житті Денис залишався спортсменом: цілеспрямованим, уважним до деталей — завжди готовим до чергового старту. Але прийшла війна…
    З перших днів повномасштабного вторгнення Денис приєднався до територіальної оборони рідного села, а вже 9 березня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України. Оператор 1-го відділення групи спеціального призначення 112-ї бригади — він прийняв на себе іншу, важчу естафету. Його першим бойовим рубежем стала Чорнобильська атомна станція. Згодом — визволення міст Харківщини та Донеччини.
    16 квітня 2022 року, у селі Нове Краматорського району, під час виконання бойового завдання, Денис Устінов загинув. Йому було лише 37. Сильний, мужній, витривалий — він до останнього подиху залишався бійцем. Понад рік вважався зниклим безвісти. Та серце матері не помиляється. Його знайшли. Його поховали. 28 червня 2023 року Денис повернувся додому на щиті — у рідну Черепинку, вже як Герой.
    За особисту мужність та героїзм Денис Устінов посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзнакою Президента України та пам’ятною медаллю 112-ї бригади сил ТрО ЗСУ.
    Мама Героя, Лариса Устінова, створила книгу пам’яті про сина. У ній — фотографії, медалі, грамоти… і любов. Там — історія не лише одного життя, а вогник пам’яті для дітей і онуків, щоб нове покоління знало, ким був Денис. Яким був. І чому забути його — неможливо.
    Вічна слава Герою.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Спортивний Комітет України Біатлоніст, лижник, чемпіон, воїн, Герой. Денис народився 5 грудня 1984 року в Житомирі, а згодом разом із родиною переїхав до села Черепинка Тетіївської громади на Київщині. Лижі стали його першою пристрастю, спортивна доріжка — першим фронтом, де юнак вчився боротися і перемагати. Ще у п’ятому класі він вступив до Київського обласного ліцею фізичної культури та спорту в Білій Церкві – там і гартувався справжній спортсмен. Усе своє юнацтво Денис присвятив біатлону. Його точність, швидкість, вміння працювати в екстремальних умовах — усе це стало не просто рисами характеру, а сенсом життя. Ставши членом чернігівської біатлонної команди, Денис (тоді ще під прізвищем Семенчук) неодноразово підіймався на п’єдестал. Переможець всеукраїнських змагань, багаторазовий чемпіон з лижних перегонів, майстер спорту з біатлону — він ніс славу українського спорту гідно й яскраво. Двічі виборював Кубок України, ще раз ставав срібним призером серед юніорів. Паралельно навчався в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті, здобуваючи фах на факультеті фізичної культури і спорту. Згодом долучився до мирної праці — працював дизайнером будівельних об’єктів у Києві. Та навіть у цивільному житті Денис залишався спортсменом: цілеспрямованим, уважним до деталей — завжди готовим до чергового старту. Але прийшла війна… З перших днів повномасштабного вторгнення Денис приєднався до територіальної оборони рідного села, а вже 9 березня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України. Оператор 1-го відділення групи спеціального призначення 112-ї бригади — він прийняв на себе іншу, важчу естафету. Його першим бойовим рубежем стала Чорнобильська атомна станція. Згодом — визволення міст Харківщини та Донеччини. 16 квітня 2022 року, у селі Нове Краматорського району, під час виконання бойового завдання, Денис Устінов загинув. Йому було лише 37. Сильний, мужній, витривалий — він до останнього подиху залишався бійцем. Понад рік вважався зниклим безвісти. Та серце матері не помиляється. Його знайшли. Його поховали. 28 червня 2023 року Денис повернувся додому на щиті — у рідну Черепинку, вже як Герой. За особисту мужність та героїзм Денис Устінов посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзнакою Президента України та пам’ятною медаллю 112-ї бригади сил ТрО ЗСУ. Мама Героя, Лариса Устінова, створила книгу пам’яті про сина. У ній — фотографії, медалі, грамоти… і любов. Там — історія не лише одного життя, а вогник пам’яті для дітей і онуків, щоб нове покоління знало, ким був Денис. Яким був. І чому забути його — неможливо. Вічна слава Герою. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    1Kviews
  • https://youtube.com/shorts/ugwkjMiKdSk?feature=share
    https://youtube.com/shorts/ugwkjMiKdSk?feature=share
    36views
  • ОБЕРЕЖНО - "ЗЛИЙ" ПЕСИК
    ОБЕРЕЖНО - "ЗЛИЙ" ПЕСИК
    311views 5Plays
  • 156views 7Plays
  • ​​"Жодні гроші не компенсують час та здоров'я, яке витрачаєш на армію, особливо на бойових, але хотілося б бачити, що держава тебе цінує", - каже у розмові з DW військовий, який несе службу на Покровському напрямку. Свою доплату у 30 тисяч гривень він витрачає на оренду житла за місцем служби.
    Чимало українських військових змушені шукати підробіток, адже грошового забезпечення не вистачає на утримання родин. Особливо гостро питання стоїть для тих армійців, хто отримує "голу" ставку - трохи більше 20 тисяч гривень.
    Один з героїв цього матеріалу - старший сержант ЗСУ - останні два місяці змушений таксувати у вільний від служби час. Як кажуть самі військовослужбовці, на питання до керівництва щодо підвищення грошового забезпечення у відповідь звучить пропозиція "поїхати заробляти на Схід".
    Детальніше - читайте на DW: https://www.dw.com/uk/nizki-zarplati-v-zsu-ak-vijskovi-v-tilu-sukaut-...
    ​​"Жодні гроші не компенсують час та здоров'я, яке витрачаєш на армію, особливо на бойових, але хотілося б бачити, що держава тебе цінує", - каже у розмові з DW військовий, який несе службу на Покровському напрямку. Свою доплату у 30 тисяч гривень він витрачає на оренду житла за місцем служби. Чимало українських військових змушені шукати підробіток, адже грошового забезпечення не вистачає на утримання родин. Особливо гостро питання стоїть для тих армійців, хто отримує "голу" ставку - трохи більше 20 тисяч гривень. Один з героїв цього матеріалу - старший сержант ЗСУ - останні два місяці змушений таксувати у вільний від служби час. Як кажуть самі військовослужбовці, на питання до керівництва щодо підвищення грошового забезпечення у відповідь звучить пропозиція "поїхати заробляти на Схід". Детальніше - читайте на DW: https://www.dw.com/uk/nizki-zarplati-v-zsu-ak-vijskovi-v-tilu-sukaut-pidrobitok/a-74195303
    266views
  • https://youtu.be/dfK2-AFFAAI?si=gHx7hJwV2UAsOzO1
    https://youtu.be/dfK2-AFFAAI?si=gHx7hJwV2UAsOzO1
    236views
  • НА ЩО ТІЛЬКИ НЕ ПІДЕШ ЗАРАДИ ГАРНОГО ФОТОКАДРУ
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    НА ЩО ТІЛЬКИ НЕ ПІДЕШ ЗАРАДИ ГАРНОГО ФОТОКАДРУ #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    199views 2Plays
  • Бббббблдввво болотяне…
    Бббббблдввво болотяне…
    172views
  • Горовий як завше неперевершений!🎵❤️🇺🇦
    Горовий як завше неперевершений!🎵❤️🇺🇦
    #new_ukrainian_music #українська_музика
    #що_послухати #для_настрою
    Руслан Горовий і Циганський театр "Романс" - Лю-да-ля (2025)
    https://www.youtube.com/watch?v=DNthPtoZEDU
    Love
    1
    176views