12 липня 1989 року – одна з найжахливіших і трагічних дат в історії України 20-го століття. Цього дня було здійснено останній розстріл за вироком суду колишнього воїна УПА пенсіонера Івана Гончарука.

Вдумайтесь – 1989 року! За 2 роки до звільнення України від імперських колоніальних пут.

Івана Гончарука (1925 р. н.) вперше було заарештовано у 1945 році і через рік засуджено до смертної кари, але згодом смертну кару було замінено 20 роками виправних робіт суворого режиму плюс 5 років поразки в правах. Свій термін Іван Гончарук відбув у таборах на Колимі.

У 1975 році Іван Гончарук повернувся з міст відбуття покарання та подальшого примусового перебування в рідну Україну, а у 1986 році КДБ СРСР відновила справу Гончарука, приписавши йому 40 надуманих епізодів, у тому числі ухилення від служби в Червоній армії. І, хоча у старій справі був запис «Слідів діяльності Гончарука не виявлено», у 1987-му його знову заарештували. Судили відкритим показовим судом на Волині. Напередодні суду по окружних селах було організовано сходи, де селяни вимагали розстрілу обвинуваченого. Після дворічного ув'язнення та декілька показових судових засідань  Івана Гончарука засудили до страти. Голова Верховної Ради УРСР Шевченко та Президія ВР СРСР прохання про помилування відхилили.

12 липня 1989 року пенсіонера Івана Гончарука перевезли до Києва у Лук'янівську в'язницю і там розстріляли. Горбачовська перебудова крокувала країною – у 1985 році на Колимі згноїли Василя Стуса, 1986-му Анатолія Марченка, у 1987-му Андрія Прутка.., у 1989-му у Києві розстріляли Івана Гончарука.

У квітні 2021 року Івана Гончарука нарешті реабілітували. А за півроку, суддя Плахтій, який головував у суді, і суддя Кипень, який довів справу до розстрілу, домоглися підвищення своїх пенсій і тепер отримують понад 200 тисяч гривень, кожен. А Кипень ще й отримав високу державну нагороду, яка також дає йому пристойні виплати. Кипень звільнився з судів за власним бажанням лише у 2004 році, Плахтій – у 2006-му. Пішли спокійненько на заслужений відпочинок.

Але що найдивовижніше, що саме на той час ні Народний Рух України, ні його лідери, дисиденти, опозиціонери комуністичної влади Чорновіл, Лук'яненко, Драч, Горинь, Павличко, Яворівський, Танюк та інші ані за Івана Гончарука, ані за інших вояків УПА не вступалися. Боротьба була вибірковою.

© IK