147views
-
-
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жалітись долі серцем зболена мрія
і чекатиме волі, що її відігріє.
Та промінням веселим, залюблена весною,
воля проліском першим і кригою скреслою
відцвіте, відструмує і зникне безслідно.
Лише серце відчує себе мрійно-квітно.
Незабаром відлига стече по щоках,
серце звільниться стиха, забудеться в снах.
І чекатиме знову холодного вітру,
щоб відчути по-новому себе - мрійно-квітно.
09.03.1999 ©Ірина Вірна 💙💛
https://youtu.be/Z6blvWrvh3M?si=A6GiVI9Pkq86vb2MЗнову вітер холодний сніг тремтливий мете. знову спокій дрімотний на душу впаде, огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою, і приспить колисковою - мрійною, легкою. І тремтітиме довго на віях сльозинка, і співатиме кволо у грудях крижинка. Буде жалітись долі серцем зболена мрія і чекатиме волі, що її відігріє. Та промінням веселим, залюблена весною, воля проліском першим і кригою скреслою відцвіте, відструмує і зникне безслідно. Лише серце відчує себе мрійно-квітно. Незабаром відлига стече по щоках, серце звільниться стиха, забудеться в снах. І чекатиме знову холодного вітру, щоб відчути по-новому себе - мрійно-квітно. 09.03.1999 ©Ірина Вірна 💙💛 https://youtu.be/Z6blvWrvh3M?si=A6GiVI9Pkq86vb2M
149views -
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Скрізь тиша і ...
Світло ...
Як у мушлі...
Так дивно...
Чекаєш на темряву,
а світло - в тобі...
У цьому будинку тиша і спокій
Лагідність за руку веде в життя
(чи справді в життя?
можливо, в у-покій...)
Та тільки тут у себе вдома душа.
січень, 2026, Ірина Вірна
https://youtu.be/WmYOprwVFKA?si=47Eh17oYReFIyzsMУ цьому будинку зникають душі.... Ти хочеш ступити на його поріг? Спочатку прислухайся до звуків (а раптом десь стогін ... крізь тишу століть) У цьому будинку зникають душі... Поріг переступлено... Страшно? Не йди! Скрізь тиша і ... Світло ... Як у мушлі... Так дивно... Чекаєш на темряву, а світло - в тобі... У цьому будинку тиша і спокій Лагідність за руку веде в життя (чи справді в життя? можливо, в у-покій...) Та тільки тут у себе вдома душа. січень, 2026, Ірина Вірна https://youtu.be/WmYOprwVFKA?si=47Eh17oYReFIyzsM
199views -
"Коралі" (вірш Ірини Вірної)
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
Я зберу твої надії-мрії
у разки коралів диво-дивних,
уквітчаю казками своїми
і носитиму на шиї як намИсто.
Кожен раз,
як буду споминать про тебе,
мріятиму про забуте
й нездійсненне.
Кожен раз,
як буду споминать про тебе,
мріятиму про майбутнє
й потаєнне.
02.01.2026 Ірина Вірна 💙💛
https://youtube.com/shorts/121H1-L-f8s?si=0v3l2Y8_XfepwvW7"Коралі" (вірш Ірини Вірної) Розкажи, що думаєш про мене. Розкажи, що сниться уночі. Розкажи про мрії потаєнні. Передай надії радісні й сумні. Я зберу твої надії-мрії у разки коралів диво-дивних, уквітчаю казками своїми і носитиму на шиї як намИсто. Кожен раз, як буду споминать про тебе, мріятиму про забуте й нездійсненне. Кожен раз, як буду споминать про тебе, мріятиму про майбутнє й потаєнне. 02.01.2026 Ірина Вірна 💙💛 https://youtube.com/shorts/121H1-L-f8s?si=0v3l2Y8_XfepwvW7
230views -
...сніговія December’ська занурює в спомини…
кожна згадка — нова миттєвість у казці...
Ірина Вірна
https://youtube.com/shorts/qwEXhmZz25I?si=Uv--VYID-YrnzFAq...сніговія December’ська занурює в спомини… кожна згадка — нова миттєвість у казці... Ірина Вірна https://youtube.com/shorts/qwEXhmZz25I?si=Uv--VYID-YrnzFAq
202views -
"December`ські миттєвості"
чай гарячий дає наснагу,
наливає душу по вінця теплістю.
грудень скрадливо моститься під ковдру,
застеляє вулиці м'якою сніжністю.
оживають спогади в іскрах сонячних,
вже на скронях біліє паморозь.
відголоски дитинства тримаю в долонях,
прикладаю до серця, переживаю наново:
перші кроки твої по хрумкому снігу,
перші падіння на замерзлій калюжі,
перші хапання за руку мами - підтримка,
перше "я сама" в ковзанах на крижанці.
сніговія December'ська
занурює в спомини...
кожна згадка — нова миттєвість у казці.
13.12.2025 Ірина Вірна 💙💛"December`ські миттєвості" чай гарячий дає наснагу, наливає душу по вінця теплістю. грудень скрадливо моститься під ковдру, застеляє вулиці м'якою сніжністю. оживають спогади в іскрах сонячних, вже на скронях біліє паморозь. відголоски дитинства тримаю в долонях, прикладаю до серця, переживаю наново: перші кроки твої по хрумкому снігу, перші падіння на замерзлій калюжі, перші хапання за руку мами - підтримка, перше "я сама" в ковзанах на крижанці. сніговія December'ська занурює в спомини... кожна згадка — нова миттєвість у казці. 13.12.2025 Ірина Вірна 💙💛564views 7Plays
More Posts