Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.знову спокій дрімотний на душу впаде,огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,і співатиме кволо у грудях крижинка.Буде жалітись долі серцем зболена мрія і чекатиме волі, що її відігріє.
Та промінням веселим, залюблена весною, воля проліском першим і кригою...