#архів Іван Гаврищук та Марія Рощинська,смт.Печеніжин Коломийського р-ну Станіславської обл, 1940-ві рр

#архів Водохреща в Ясінях (Закарпаття) Світлина 1920-х

#архів Обід в полі після жнив. Харків, 1934 рік.

#історія В цей день 1919 року почалася Паризька мирна конференція після завершення Першої світової війни. Світлини: Українська делегація на конференції, яку очолював Сидоренко, була спільною від УНР та ЗУНР. Карта Української республіки, яка була представлена на цій конференції. Карта показувала етнічне розселення українців.

#цікаве #особистості Фотографії Мерилін Монро, зроблені Семом Шоу у 1957 році, є не просто знімками знаменитості. Це глибокий психологічний портрет, який розкриває перед нами складну і багатогранну особистість актриси. Контраст зовнішнього та внутрішнього світу Зовнішня краса Монро, її знаменита посмішка та фігура – це лише вершина айсберга. На фотографіях ми бачимо жінку, яка ховається за маскою гламурної зірки. Її погляд спрямований кудись у далечінь, ніби вона занурена у свої думки. Цей контраст між зовнішньою впевненістю і внутрішньою тривогою є характерною рисою багатьох фотографій Монро, зроблених Шоу. Вплив Артура Міллера Шлюб з драматургом Артуром Міллером мав значний вплив на життя і кар'єру Монро. Міллер бачив у ній не просто секс-символ, а талановиту актрису з великим потенціалом. Саме він заохочував її до більш серйозних ролей і допомагав розвивати її акторські здібності. На фотографії ми бачимо результат їхнього спілкування – жінку, яка прагне самовираження і творчої реалізації. Символіка саду Сад, на тлі якого зроблено фотографії, не є випадковим вибором. Сад – це традиційний символ раю, місця спокою і гармонії. Однак, у контексті життя Монро, сад може також символізувати її внутрішній світ, який був сповнений суперечливих почуттів і прагнень. Значення фотографій для розуміння Монро Ці фотографії є важливим документом епохи і дозволяють нам зазирнути за куліси життя однієї з найвідоміших жінок XX століття. Вони допомагає нам зрозуміти, що за яскравим образом гламурної зірки ховалася жива, чутлива і багатогранна особистість. Це не просто знімок красивої жінки, а глибокий психологічний портрет, який розкриває перед нами складну і багатогранну особистість Мерілін Монро.

#подорожі Стометрівка – це не просто вулиця, це душа Івано-Франківська. Ця пішохідна зона, що простягається від Вічевого майдану до вулиці Івана Франка, стала не лише улюбленим місцем прогулянок містян, а й візитною карткою міста. Чому "Стометрівка"? Незважаючи на назву, фактична довжина пішохідної зони становить близько 450 метрів. Ця назва закріпилася за вулицею історично, і тепер вже стала її брендом. Чим приваблює Стометрівка: * Затишна атмосфера: Вузькі бруківчасті вулички, старовинні будівлі, численні кафе та ресторани створюють атмосферу затишку та спокою. * Різноманітність: Тут ви знайдете все: від модних бутиків до антикварних магазинів, від мистецьких галерей до закладів з живою музикою. * Історичний центр: Стометрівка – це серце історичного центру міста. Тут розташовані багато пам'яток архітектури та культури. * Місце зустрічей: Ця вулиця є улюбленим місцем зустрічей як для місцевих жителів, так і для гостей міста. Що можна побачити на Стометрівці: * Будинки з автентичною архітектурою: Багато будинків на Стометрівці зберегли свій історичний вигляд, що надає вулиці особливого шарму. * Затишні кафе та ресторани: Тут ви можете скуштувати традиційну українську кухню або спробувати страви різних кухонь світу. * Сувенірні магазини: На Стометрівці можна знайти унікальні сувеніри на пам'ять про Івано-Франківськ. * Мистецькі галереї: Місцеві художники часто проводять свої виставки на Стометрівці. Чому варто відвідати Стометрівку: * Щоб відчути дух міста: Прогулянка Стометрівкою – це найкращий спосіб познайомитися з Івано-Франківськом. * Щоб зробити красиві фотографії: Архітектура, атмосфера та численні кафе роблять Стометрівку ідеальним місцем для фотосесій. * Щоб насолодитися смачною кавою: Затишні кафе на Стометрівці запрошують насолодитися ароматною кавою та смачними десертами. * Щоб відчути себе частиною місцевої спільноти: Стометрівка – це місце, де завжди можна зустріти цікавих людей і поспілкуватися. Стометрівка – це не просто вулиця, це символ Івано-Франківська. Це місце, де поєднуються історія, культура та сучасність.

#подорожі Майдан Свободи: серце Харкова. Харків, друге за величиною місто України, має своє серце – Майдан Свободи. Це не просто площа, а справжній символ міста, що поєднує в собі історичну значимість, архітектурну красу та сучасне життя. Велич і історія Майдан Свободи – це одна з найбільших площ у Європі. Його розміри вражають: довжина – понад 750 метрів, а площа – майже 12 гектарів! Цей просторий майдан став свідком багатьох історичних подій. Тут відбувалися революції, святкувалися перемоги і проводилися масштабні мітинги. Кожна бруківка Майдану зберігає в собі відгомін минулого. Архітектурні шедеври Площу оточують величні будівлі, які є справжніми перлинами архітектури. Серед них особливо виділяється Держпром – унікальний пам’ятник радянського конструктивізму. Також на Майдані розташовані Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харківський академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка. Кожна з цих будівель має свою історію і є невід’ємною частиною архітектурного ансамблю площі. Місце зустрічей і свят Майдан Свободи – це не просто історичний центр міста, це ще й місце, де харків’яни люблять проводити свій час. Тут відбуваються концерти, фестивалі, спортивні змагання та інші масові заходи. Особливо святково площа виглядає під час новорічних свят, коли її прикрашають яскравими інсталяціями та ілюмінацією. Символ незламності Незважаючи на всі випробування, які випали на долю України, Майдан Свободи залишається символом надії та незламності. Саме тут харків’яни завжди об’єднувалися для захисту своїх прав і свобод. Відвідайте Харків і обов’язково прогуляйтеся Майданом Свободи! Це місце, де ви зможете відчути пульс міста, доторкнутися до історії і насолодитися красою архітектури.

#історія Пекельна пустеля на Печерську. 6 червня 1918 року Київ здригнувся від вибухів на артилерійських складах у Звіринці. Понад два мільйони боєприпасів почали детонувати, знищуючи все навколо. Вибухи зруйнували будинки, вибили шибки по всьому місту, а ченці Троїцького монастиря, який опинився в епіцентрі, загинули. ▫️Гетьман Павло Скоропадський виділив півмільйона карбованців на допомогу постраждалим. Місцеві мешканці евакуювалися у Святошин, Кончу-Заспу й Пущу-Водицю. ▫️Причини трагедії так і не встановили. Серед версій: самозаймання, диверсія Антанти чи підпільна діяльність більшовиків. Чому склади боєприпасів були на Звіринці? ▪️Печерська фортеця спочатку була невеликою, збудованою за Івана Мазепи та Петра І. Але через загрозу з боку наполеонівських військ було вирішено розширити оборонні споруди. За часів Миколи І побудували Звіринецьке укріплення, яке в 1893 році стало місцем для складів боєприпасів. ▪️Звіринецька катастрофа стала першим техногенним лихом у Києві, що назавжди змінило обличчя цього району. #історія

#історія У січні 1778 року британський мореплавець і дослідник Джеймс Кук відкрив для європейців Гавайські острови, які інколи називали «Сандвічеві острови» на честь лорда Сандвіча, який фінансував експедицію. Це відкриття стало частиною третьої навколосвітньої подорожі Кука, під час якої він прагнув знайти Північно-Західний прохід. Гаваї на той час мали розвинену культуру, засновану на традиціях полінезійців, які заселили острови близько 1500 років тому. Корінні жителі були вправними мореплавцями, які використовували зорі для навігації. Їх суспільство функціонувало за суворою системою капу — набором релігійних і соціальних правил. Спершу прибуття європейців викликало у місцевих радість, адже кораблі Кука вважалися священними, а сам капітан був прийнятий за бога Лоно. Але вже через рік, у 1779 році, коли Кук повернувся на Гаваї, стався конфлікт із тубільцями. Під час суперечки на острові Гаваї Кук був убитий. Ця трагедія стала наслідком культурного непорозуміння. Картина - вбивство Кука! Його ніхто не їв)

#мова #суспільство «Бо лише знання мови обʼєднує народ» - Левко Лукʼяненко ❤️