А там, на сході, також виростають рослини.

Серед бетону й тривожних щоденних новацій

Люди знаходять ознаки життя у долинах.

Попри руїни тримається стрій декорацій.

Де пролітають години на кожному зламі,

Там залишається простір для мрії та праці.

Навіть під тиском подій не зникає блиск лампи,

Так зберігає людина це світло роками

І серед труднощів побут триває з уламків.

Квіти з'являються попри циклічність обставин.

Так само й люди тримають властиву їм гідність:

Не відступають від внутрішніх принципів тями.

Шлях цей проходить крізь зламані долі, без свідків

І зберігається в пам'яті напрям в майбутнє

Без відокремлення коренів на відповідність.

Сонячні промені не дозволяють забути,

Що і відновлення може зростати щоденно.

Так поступово формується сила могутня.

Люди продовжують далі творити буденність,

Всупереч зміні умов зберігають суцвіття

І ця підтримка на сході уже нескінченна.

Квітнуть там квіти і попри людське лихоліття.

Мирослав Манюк

13.06.2026

Була́ тривога, сльо́зи, біль,

Не знала я чи зможу встати,

В думках, неначе заметіль,

Не стала Бога проклинати.

І тиша в серці, наче ніч,

Вкраїна-ненька вся у ранах,

Торкавсь, напевно, Ангел пліч,

Аби не втілив ворог плани.

Війна гірка, як хліб без рук,

Щоразу сльо́зи землю ро́шать,

Ми при житті зазнали мук,

Нас вороги щораз тривожать.

Минула ніч, як тінь, гірка,

В очах – і розпач, і – тривога,

Та в серці – кри́ла, мов ріка,

Що прагне вийти до порога.

Я йду крізь темряву і страх,

Хоч все розбито на уламки,

У вірі сила – не в книжках,

В молитві, яка го́їть ранки.

Я чую голос тих, хто впав,

Він кличе жити, не здаватись,

Бо їхня жертва – то причал,

Де ми вчимося підніматись.

І крок за кроком йду вперед,

Хоч тінь війни мене тримає,

Та в серці з вогнища намет,

Що навіть ніч не подолає.

І серед вибухів і зла

Я вірю – сонце знов засяє,

Бо кожна ніч колись пройшла,

І ранок душу обіймає.

02.12.2025 р.

©Королева

Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID:  1052582

Серед степу знов могила

Без хреста і квітів.

Кров героя вже застила

Й сонце не засвітить.

Серед степу знов могила,

Поряд міни рвуться,

Скрізь лютує вража сила…

Ще не схаменуться.

Серед степу знов могила,

Та хто в ній – не знаєм,

Земля знов кого́сь прикрила.

Го́лови схиляєм.

Серед степу знов могила,

Страшно оком глянуть,

Не одного куля вбила…

На поріг не стануть.

Серед степу знов могила

Й нема кінця-краю.

Поможи нам, Діво мила,

Я тебе благаю!

06.12.2016 р.

©Королева Гір

Клавдія Дмитрів,2016

Нові зарплати для військових та інші деталі:

⚪️ 20 тис. грн – базове забезпечення;⚪️ 10 тис. грн – кожен день на позиції;⚪️ 20 тис. грн – день ударно-пошукових дій;⚪️ 40 тис. грн – штурмовий деньБільше половини штурмовиків та піхотинців мають складати іноземці.❗️Ті, хто вже служать на контракті можуть його перепідписати на нових умовах з чіткими термінами служби і подальшою відстрочкою. Вже відслужений час буде враховано.Щодо тих, хто служить в Силах оборони вже дуже давно: до кінця року почнеться поступове звільнення зі служби.

#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Олімпійський чемпіон, багаторазовий призер Олімпійських ігор та один із найвидатніших борців XX століття. Людина неймовірної сили, витривалості й, що не менш важливо, кмітливості.

Олімпіада 1972 року. Мюнхен. Турнір із греко-римської боротьби. Його суперник — американець Кріс Тейлор. Справжній гігант, який важив майже 190 кілограмів. За кілька днів до финалу Тейлор уже переміг Дітріха в змаганнях з вільної боротьби. І ось їм належало зустрітися знову.

Борцівська легенда розповідає, що незадовго до сутички Дітріх радісно привітався з Тейлором, але замість звичайного рукостискання, несподівано міцно його обійняв. І життя показало, що це були не дружні обійми, а невелика розвідка боєм.

У цей момент, Дітріх хотів зрозуміти, чи зможе він взагалі зімкнути руки за спиною такого велетня і провести свій улюблений кидок. Кажуть, що його пальці у цю мить ледве дотягнулися один до одного. Але цього йому вистачило.

Коли почався доленосний поєдинок, Дітріх пірнув під руки суперника, захопив його корпус і зробив те, після чого шоковані трибуни заволали уголос! Те, що багато хто вважав абсолютно неможливим. Він перекинув через себе майже 190-кілограмового Тейлора.

Цей момент увійшов в історію всесвітньої боротьби, а в Німеччині його і досі називають Jahrhundertwurf — «Кидок століття».

Ніхто не встиг оговтатися, як Дітрих, вага якого була 118 кг, переміг Тейлора, з вагою 182 кг. Різниця більш ніж 60 кг не змогла завадити цій шокуючій перемозі! А все тому, що перед тим як задіяти свої м'язи, Дітрих задіяв свій інтелект!

Дружина Кріса Тейлора потім згадувала, що сам Кріс найбільше сердився не через поразку. Його більше засмучувало те, що він узагалі дозволив провести цей кидок. Ну і ще трохи — що на знаменитій фотографії весь світ побачив його лисину))

Іноді спорт — це не лише сила.

Іноді це здатність побачити можливість там, де всі інші бачать лише 190 кілограмів проблем.

Юні спортсмени змагалися у бігу на 30м та 60м, стрибках у довжину та метання. Це вихованці відділення легкої атлетики ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради, СК «Олімпік» (Бровари), «Спартак»-1 (Бровари) та ДЮСШ Великодимерської ТГ. Більше фото та відео на сторінці: ДЮСШ

#Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport

#ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

#спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news