• #історія #події
    ✨ 14 грудня 1900: Революція Планка — Народження Квантової Теорії.
    Ця дата є однією з найважливіших в історії науки, днем, коли світ вперше познайомився з фундаментальною ідеєю, що перевернула уявлення про матерію та енергію. Рівно 125 років тому німецький фізик Макс Планк представив концепцію, яка започаткувала еру квантової фізики.

    💡 Проблема "Ультрафіолетової Катастрофи"

    Наприкінці XIX століття класична фізика не могла пояснити явище випромінювання абсолютно чорного тіла (наприклад, розпеченого металу). Відповідно до тодішніх законів, тіло мало б випромінювати нескінченну кількість енергії в ультрафіолетовому діапазоні, що, очевидно, не відбувалося в реальності. Це протиріччя назвали "ультрафіолетовою катастрофою". 🤯

    🔬 Гіпотеза, що змінила світ

    14 грудня 1900 року на засіданні Берлінського фізичного товариства Макс Планк виступив із доповіддю, в якій запропонував радикальне рішення цієї проблеми. Він припустив, що енергія випромінюється і поглинається не безперервними потоками, як вважала класична фізика, а дискретними порціями, які він назвав квантами.
    Планк постулював, що енергія E будь-якого випромінювання пропорційна його частоті \nu, де коефіцієнтом пропорційності є нова фундаментальна константа h: E = h\nu.
    Ця константа h отримала назву сталої Планка.

    ⚛️ Народження нової фізики

    Сам Планк спочатку розглядав свою гіпотезу як суто математичний прийом, необхідний для узгодження теорії з експериментом, і не був повністю переконаний у її фізичному значенні. Однак його ідея дала початок:
    Альберту Ейнштейну для пояснення фотоефекту (за що Ейнштейн отримав Нобелівську премію).
    Нільсу Бору для створення першої моделі атома.
    Усій сучасній квантовій механіці, без якої неможливі лазери, транзистори, комп'ютери та сучасна електроніка.
    Нобелівську премію з фізики 1918 року Макс Планк отримав саме «за заслуги у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії».

    Цей день став поворотним моментом, відкривши вченим шлях до дослідження мікросвіту, де діють зовсім інші, дивовижні закони. Завдяки цій революції ми маємо світ, яким знаємо його сьогодні. 🌌💻
    #історія #події ✨ 14 грудня 1900: Революція Планка — Народження Квантової Теорії. Ця дата є однією з найважливіших в історії науки, днем, коли світ вперше познайомився з фундаментальною ідеєю, що перевернула уявлення про матерію та енергію. Рівно 125 років тому німецький фізик Макс Планк представив концепцію, яка започаткувала еру квантової фізики. 💡 Проблема "Ультрафіолетової Катастрофи" Наприкінці XIX століття класична фізика не могла пояснити явище випромінювання абсолютно чорного тіла (наприклад, розпеченого металу). Відповідно до тодішніх законів, тіло мало б випромінювати нескінченну кількість енергії в ультрафіолетовому діапазоні, що, очевидно, не відбувалося в реальності. Це протиріччя назвали "ультрафіолетовою катастрофою". 🤯 🔬 Гіпотеза, що змінила світ 14 грудня 1900 року на засіданні Берлінського фізичного товариства Макс Планк виступив із доповіддю, в якій запропонував радикальне рішення цієї проблеми. Він припустив, що енергія випромінюється і поглинається не безперервними потоками, як вважала класична фізика, а дискретними порціями, які він назвав квантами. Планк постулював, що енергія E будь-якого випромінювання пропорційна його частоті \nu, де коефіцієнтом пропорційності є нова фундаментальна константа h: E = h\nu. Ця константа h отримала назву сталої Планка. ⚛️ Народження нової фізики Сам Планк спочатку розглядав свою гіпотезу як суто математичний прийом, необхідний для узгодження теорії з експериментом, і не був повністю переконаний у її фізичному значенні. Однак його ідея дала початок: Альберту Ейнштейну для пояснення фотоефекту (за що Ейнштейн отримав Нобелівську премію). Нільсу Бору для створення першої моделі атома. Усій сучасній квантовій механіці, без якої неможливі лазери, транзистори, комп'ютери та сучасна електроніка. Нобелівську премію з фізики 1918 року Макс Планк отримав саме «за заслуги у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії». Цей день став поворотним моментом, відкривши вченим шлях до дослідження мікросвіту, де діють зовсім інші, дивовижні закони. Завдяки цій революції ми маємо світ, яким знаємо його сьогодні. 🌌💻
    Like
    1
    131переглядів
  • #історія #події
    ☢️ 14 грудня 1986: Саркофаг, що закрив пекло.
    ​Сьогодні ми згадуємо одну з найвизначніших і найтрагічніших інженерних та героїчних операцій XX століття — офіційне завершення будівництва об'єкта «Укриття» (широко відомого як «Саркофаг») над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

    ​Ця дата знаменує завершення першого, критично важливого етапу ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.

    ​🏭 Трагедія та виклик

    ​Після вибуху 26 квітня 1986 року зруйнований реактор продовжував випромінювати смерть. Він містив десятки тонн радіоактивного палива, що було відкрито до навколишнього середовища. Головне завдання полягало в тому, щоб негайно локалізувати джерело радіації, запобігти подальшому викиду та захистити світ від забруднення.

    ​👷 Завдання, що не має аналогів

    ​Будівництво саркофага велося в умовах безпрецедентної радіації. Роботи проводилися позмінно, короткими інтервалами, а до них були залучені сотні тисяч ліквідаторів — військові, шахтарі, інженери, будівельники. Вони працювали на межі фізичних можливостей та ризикували життям, щоб у найкоротші терміни звести захисну споруду.
    ​Ключові факти про «Укриття»:
    ​Термін: Будівництво тривало трохи більше 200 днів (з травня по грудень 1986 року).
    ​Масштаб: Для зведення конструкції було використано понад 400 000 кубічних метрів бетону та 7 000 тонн металоконструкцій.
    ​Мета: Ізолювати зруйнований енергоблок від довкілля.
    #історія #події ☢️ 14 грудня 1986: Саркофаг, що закрив пекло. ​Сьогодні ми згадуємо одну з найвизначніших і найтрагічніших інженерних та героїчних операцій XX століття — офіційне завершення будівництва об'єкта «Укриття» (широко відомого як «Саркофаг») над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. ​Ця дата знаменує завершення першого, критично важливого етапу ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії людства. ​🏭 Трагедія та виклик ​Після вибуху 26 квітня 1986 року зруйнований реактор продовжував випромінювати смерть. Він містив десятки тонн радіоактивного палива, що було відкрито до навколишнього середовища. Головне завдання полягало в тому, щоб негайно локалізувати джерело радіації, запобігти подальшому викиду та захистити світ від забруднення. ​👷 Завдання, що не має аналогів ​Будівництво саркофага велося в умовах безпрецедентної радіації. Роботи проводилися позмінно, короткими інтервалами, а до них були залучені сотні тисяч ліквідаторів — військові, шахтарі, інженери, будівельники. Вони працювали на межі фізичних можливостей та ризикували життям, щоб у найкоротші терміни звести захисну споруду. ​Ключові факти про «Укриття»: ​Термін: Будівництво тривало трохи більше 200 днів (з травня по грудень 1986 року). ​Масштаб: Для зведення конструкції було використано понад 400 000 кубічних метрів бетону та 7 000 тонн металоконструкцій. ​Мета: Ізолювати зруйнований енергоблок від довкілля.
    Sad
    2
    98переглядів
  • Міжнародний день “Хеві-метал”
    12 грудня світове суспільство відзначає цікаве свято – Міжнародний день хеві-металу (International Day of Heavy Metal).

    Хеві-метал
    International Day of Heavy Metal – одне з найбільш популярних свят шанувальників важкого металу. Цей музичний жанр з’явився у 60-70-х роках минулого сторіччя завдяки музичним колективам Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath та поклав початок для формування багатьох напрямів року. Серед легендарних колективів хеві-метал любов’ю шанувальників користуються видатні групи Iron Maiden, Judas Priest, Manowar, Motorhead, Accept, що пережили розквіт у 1980-х роках.

    Історія заснування події
    Свято «Хеві-метал» було створене за ініціативи британця Айрона Метью Коллінза, завзятого фаната важкої музики. Чоловік намагався обрати дату, що добре запам’ятовується. Отже, перше свято відбулося 12.12.12 – у 12-й день 12-го місяця 2012-го року. З цього почалася традиція щорічного святкування дня «Хеві-метал».

    Міжнародний день “Хеві-метал” 12 грудня світове суспільство відзначає цікаве свято – Міжнародний день хеві-металу (International Day of Heavy Metal). Хеві-метал International Day of Heavy Metal – одне з найбільш популярних свят шанувальників важкого металу. Цей музичний жанр з’явився у 60-70-х роках минулого сторіччя завдяки музичним колективам Led Zeppelin, Deep Purple, Black Sabbath та поклав початок для формування багатьох напрямів року. Серед легендарних колективів хеві-метал любов’ю шанувальників користуються видатні групи Iron Maiden, Judas Priest, Manowar, Motorhead, Accept, що пережили розквіт у 1980-х роках. Історія заснування події Свято «Хеві-метал» було створене за ініціативи британця Айрона Метью Коллінза, завзятого фаната важкої музики. Чоловік намагався обрати дату, що добре запам’ятовується. Отже, перше свято відбулося 12.12.12 – у 12-й день 12-го місяця 2012-го року. З цього почалася традиція щорічного святкування дня «Хеві-метал».
    Like
    1
    159переглядів
  • Звідки взялося слово «гривня»? У Київській Русі це була не монета, а важкий металевий обруч на шию. Саме його вага стала першою «валютою», а зливки-гривні — основою торгівлі. Сучасна назва наших грошей має стародавнє коріння й символізує тяглість української державності.
    Звідки взялося слово «гривня»? У Київській Русі це була не монета, а важкий металевий обруч на шию. Саме його вага стала першою «валютою», а зливки-гривні — основою торгівлі. Сучасна назва наших грошей має стародавнє коріння й символізує тяглість української державності.
    135переглядів 1Відтворень
  • Сто років.
    Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження.
    І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами.

    Покоління харків’ян виросли разом із цією командою.
    Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку.
    Хтось втрачав голос на фан-секторі.
    Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах.

    Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол.
    Це – Харків.
    Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя.

    За сто років «Металіст» проходив через усе.
    Тріумфи, коли місто не спало до ранку.
    Провальні сезони, коли боліло всім.
    Нові склади, нові керівники, нові епохи.
    Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків.
    Так, як не здатне більше нічого.

    На трибунах цього клубу виростав характер міста.
    Сміливий. Азартний. Упертий.
    Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам.
    Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці.

    Війна поставила на паузу багато речей.
    Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає.
    Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни.

    Але це – не забуття.
    Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього.
    Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий.
    Готовий до великого повернення, до великого відродження.

    Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті.
    Але команда залишається харківською.
    По духу. По характеру. По ДНК.
    Вона працює, тримається, бореться за результат.
    І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду.

    Обов’язково прийде момент.
    Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди.
    Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві.
    Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу.

    Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома.
    Продовження буде. І воно буде яскравим!

    Зі століттям тебе, рідний «Металісте»!
    Дякую за силу.
    Дякую за гордість.
    Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.
    Сто років. Сьогодні «Металіст» святкує свій сотий день народження. І це не просто ювілей клубу. Це ювілей частини Харкова. Частини нас із вами. Покоління харків’ян виросли разом із цією командою. Хтось уперше прийшов на футбол ще дитиною, тримаючись за батькову руку. Хтось втрачав голос на фан-секторі. Хтось плакав від поразок і обіймав незнайомих людей після голів на останніх хвилинах. Для всіх, хто бодай раз стояв на трибунах і жив кожну секунду гри – від тиші перед ударом до шаленої радості перемоги, – «Металіст» давно означає більше, ніж футбол. Це – Харків. Це – наша пам’ять, наші емоції, наш біль і наша радість, які залишаються на все життя. За сто років «Металіст» проходив через усе. Тріумфи, коли місто не спало до ранку. Провальні сезони, коли боліло всім. Нові склади, нові керівники, нові епохи. Але одна річ не змінювалася ніколи: «Металіст» завжди вмів об’єднувати Харків. Так, як не здатне більше нічого. На трибунах цього клубу виростав характер міста. Сміливий. Азартний. Упертий. Вірний своїм, вірний синьо-жовтим кольорам. Тим, що на гербі, на прапорі, на футболках – і в серці. Війна поставила на паузу багато речей. Стадіон, який десятиліттями був серцем спортивного Харкова, майже чотири роки чекає. Чекає гравців. Чекає вболівальників. Чекає повернення життя на трибуни. Але це – не забуття. Ми зберігаємо стадіон. Дбаємо про нього. Щоб у день, коли це стане можливим, він був готовий. Готовий до великого повернення, до великого відродження. Наш «Металіст» сьогодні змушений тренуватися в іншому місті. Але команда залишається харківською. По духу. По характеру. По ДНК. Вона працює, тримається, бореться за результат. І саме тому я впевнений: найяскравіші сторінки історії клубу – не в минулому. Вони – попереду. Обов’язково прийде момент. Момент, коли стадіон знову загуде так, що його почують всюди. Коли Харків знову підведеться в єдиному пориві. Коли тисячі голосів закричать одночасно за свою команду, за своє місто, за свою перемогу. Сто років «Металісту» – це не крапка. Це – кома. Продовження буде. І воно буде яскравим! Зі століттям тебе, рідний «Металісте»! Дякую за силу. Дякую за гордість. Дякую за те, що стільки років б’єшся за Харків – і разом із Харковом.
    158переглядів
  • Топ-7 металевих та титанових преміум-годинників Casio у 2025 році https://channeltech.space/gadgets/best-premium-casio-watches-2025-ove...
    Топ-7 металевих та титанових преміум-годинників Casio у 2025 році https://channeltech.space/gadgets/best-premium-casio-watches-2025-overview/
    CHANNELTECH.SPACE
    Преміальні годинники Casio: 7 найкращих моделей 2025 року - Channel Tech
    Огляд найкращих преміум-моделей Casio 2025 року. Титанові MR-G за $5000, елегантні Oceanus та сталеві G-Shock. Характеристики та ціни.
    87переглядів
  • ⚡️Вимикати бойлер, щоб зекономити електроенергію, — НЕБЕЗПЕЧНО, — ЗМІ

    Регулярні вимкнення не тільки не економлять кошти, але й шкодять техніці та здоров'ю.
    🟢Коли бойлер працює постійно, він лише підтримує температуру, витрачаючи мінімум енергії. Якщо його постійно вимикати, бойлеру щоразу доводиться витрачати значно більше енергії, щоб нагріти повністю охолоджену воду.
    🟢Регулярні різкі перепади температури (нагрів/охолодження) призводять до того, що металевий резервуар розширюється та стискається, спричиняючи мікротріщини.
    🟢Постійна температура вище 60°C запобігає розвитку бактерій. Якщо воду регулярно охолоджувати, це може призвести до розмноження небезпечних для здоров'я мікроорганізмів.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ⚡️Вимикати бойлер, щоб зекономити електроенергію, — НЕБЕЗПЕЧНО, — ЗМІ Регулярні вимкнення не тільки не економлять кошти, але й шкодять техніці та здоров'ю. 🟢Коли бойлер працює постійно, він лише підтримує температуру, витрачаючи мінімум енергії. Якщо його постійно вимикати, бойлеру щоразу доводиться витрачати значно більше енергії, щоб нагріти повністю охолоджену воду. 🟢Регулярні різкі перепади температури (нагрів/охолодження) призводять до того, що металевий резервуар розширюється та стискається, спричиняючи мікротріщини. 🟢Постійна температура вище 60°C запобігає розвитку бактерій. Якщо воду регулярно охолоджувати, це може призвести до розмноження небезпечних для здоров'я мікроорганізмів. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    87переглядів
  • Elli Berlin у *Sonne* — це коли Rammstein раптом вирішили перевтілитися в одну дівчину з дредами й сказали: «Ну давай, потягнеш?» — і вона спокійно відповіла: «Тримай мою мікрофонну стійку».

    Чорні дреди, виголені скроні, сірі очі, що виглядають бездонними з чорною лайнерною обводкою й стрілками, майже до вух. Чорний шкіряний корсет, чорні драні легінси — порвані навіть на сідницях. Це чистий рок-протест: тіло як ще один інструмент, такий самий грубий і чесний, як гітара чи барабан.

    І цей голос. Хрипкий, важкий, з металевим присмаком — наче душа Тілля Ліндеманна на хвильку переселилася в дівоче горло, але залишила там місце й для жіночої люті, і для ніжного тремтіння. Вона не просто співає *Sonne*, вона її випльовує, гарчить, розтягує, рве на шматки й збирає заново.

    У коментарях під відео — суцільне «Gänsehaut», «Powerfrau», «besser als viele offizielle Covers». Люди пишуть, що ніколи не думали, що жіночий вокал може настільки органічно лягти на риф Rammstein, що навіть «Till kann stolz sein». Видно, як німці кайфують: для них це не «дівочий кавер», а повноцінна бойова версія, яка стоїть поруч з оригіналом, а для когось — і попереду.

    Тут все працює: образ, пластика, манера тримати сцену (не дарма її в німецькій пресі називають однією з найпомітніших фронтвумен сучасної metal/dark-wave сцени ), і той особливий вайб німецького року, що відчувається в кожному русі. Не дивно, що її ставлять хедлайнером на рок-фестах і байкерських тусовках — як-от у Кульмбаху, де Elli Berlin виступає головним актом великого мотозльоту .

    Sonne у виконанні Elli Berlin — це коли ти включив «просто кавер», а через три хвилини сидиш з мурашками й думаєш: «Окей, тепер у цієї пісні офіційно два канони».

    https://www.youtube.com/watch?v=z358pgH78Cs з 2ї хвилини
    Elli Berlin у *Sonne* — це коли Rammstein раптом вирішили перевтілитися в одну дівчину з дредами й сказали: «Ну давай, потягнеш?» — і вона спокійно відповіла: «Тримай мою мікрофонну стійку». Чорні дреди, виголені скроні, сірі очі, що виглядають бездонними з чорною лайнерною обводкою й стрілками, майже до вух. Чорний шкіряний корсет, чорні драні легінси — порвані навіть на сідницях. Це чистий рок-протест: тіло як ще один інструмент, такий самий грубий і чесний, як гітара чи барабан. І цей голос. Хрипкий, важкий, з металевим присмаком — наче душа Тілля Ліндеманна на хвильку переселилася в дівоче горло, але залишила там місце й для жіночої люті, і для ніжного тремтіння. Вона не просто співає *Sonne*, вона її випльовує, гарчить, розтягує, рве на шматки й збирає заново. У коментарях під відео — суцільне «Gänsehaut», «Powerfrau», «besser als viele offizielle Covers». Люди пишуть, що ніколи не думали, що жіночий вокал може настільки органічно лягти на риф Rammstein, що навіть «Till kann stolz sein». Видно, як німці кайфують: для них це не «дівочий кавер», а повноцінна бойова версія, яка стоїть поруч з оригіналом, а для когось — і попереду. Тут все працює: образ, пластика, манера тримати сцену (не дарма її в німецькій пресі називають однією з найпомітніших фронтвумен сучасної metal/dark-wave сцени ), і той особливий вайб німецького року, що відчувається в кожному русі. Не дивно, що її ставлять хедлайнером на рок-фестах і байкерських тусовках — як-от у Кульмбаху, де Elli Berlin виступає головним актом великого мотозльоту . Sonne у виконанні Elli Berlin — це коли ти включив «просто кавер», а через три хвилини сидиш з мурашками й думаєш: «Окей, тепер у цієї пісні офіційно два канони». https://www.youtube.com/watch?v=z358pgH78Cs з 2ї хвилини
    343переглядів
  • #поезія
    Я голос твій впізнаю з-поміж всіх.
    Його ніщо не здатне підмінити.
    І твою тишу, сум, нестримний сміх –
    Усе в тобі – то восьме чудо світу.

    У тембрі – присмак теплих берегів,
    Де хвиля йде, та завжди повертає.
    Він стелиться під шкіру без ривків,
    Як звук, що першим істину впізнає.

    Щоразу тон міняє свій політ –
    То наче срібло, то солодкий попіл.
    І я ловлю у ньому цілий світ,
    Хоч він лунає просто, без утопій.

    Він може все – розтати, як свічки,
    Чи ранком продзвеніти, мов дзвіниця.
    І щойно звук торкається щоки –
    Горить вогонь у серці і в зіницях.

    Коли мовчиш – читаю між рядків
    Твій подих, що лишається у вірші.
    Там справжні бурі, там – материки
    Тремтять під пальцями твоєї тиші.

    Твій голос має колір, має смак
    І гострий кут, немов в розбитій чашці.
    Такий важкий, немов металів сплав,
    І легший, ніж пір’їна на зап’ясті.

    І кожне слово – вибух надзорі.
    І світло ріже темряву всю навпіл.
    Як хочеш вберегти нас – говори.
    Бо голос твій – моя єдина слабкість.

    Nadiia Artiukh


    #поезія Я голос твій впізнаю з-поміж всіх. Його ніщо не здатне підмінити. І твою тишу, сум, нестримний сміх – Усе в тобі – то восьме чудо світу. У тембрі – присмак теплих берегів, Де хвиля йде, та завжди повертає. Він стелиться під шкіру без ривків, Як звук, що першим істину впізнає. Щоразу тон міняє свій політ – То наче срібло, то солодкий попіл. І я ловлю у ньому цілий світ, Хоч він лунає просто, без утопій. Він може все – розтати, як свічки, Чи ранком продзвеніти, мов дзвіниця. І щойно звук торкається щоки – Горить вогонь у серці і в зіницях. Коли мовчиш – читаю між рядків Твій подих, що лишається у вірші. Там справжні бурі, там – материки Тремтять під пальцями твоєї тиші. Твій голос має колір, має смак І гострий кут, немов в розбитій чашці. Такий важкий, немов металів сплав, І легший, ніж пір’їна на зап’ясті. І кожне слово – вибух надзорі. І світло ріже темряву всю навпіл. Як хочеш вберегти нас – говори. Бо голос твій – моя єдина слабкість. Nadiia Artiukh
    Like
    Love
    2
    242переглядів 1 Поширень
  • Таким "інсайдом" поділився у Facebook ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, колишній очільник Луганської ВЦА, засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука. Він стверджує, що Ситниченко приятелює з нардепом від "Слуги народу" Юрієм Корявченковим, більш відомим як "Юзік" зі "Студії "Квартал 95": саме він нібито й лобіює "підвищення" для чинного глави Криворізької РВА.

    Ситниченка просуває "Юзік" з "Кварталу"?
    Тука з посиланням на "повідомлення ЗМІ" стверджує, що найближчим часом головою Дніпропетровської ОВА нібито має стати Євген Ситниченко.

    "Переконаний – для більшості з вас це прізвище нічого не скаже. Але більшість з вас знають такого собі "відомого політика сучасності" – Юрія Корявченкова. Не згадали? Ну, це той самий "Юзік" з того самого "Кварталу"! Це той самий "Юзік", який, ставши народним депутатом, одразу поперся в рідний Кривій Ріг, де із допомогою місцевих правоохоронців намагався "впорядкувати" життя в місті та трошки покерувати збором металобрухту! Згадали вже "плівки Юзіка"? Так от, саме цей "політичний діяч", разом з ще одним місцевим "слугою", нардепом-фермером Олександром Фастовцем, і лобіюють призначення Євгена Ситниченка", – зазначив ексзамміністра.
    Таким "інсайдом" поділився у Facebook ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, колишній очільник Луганської ВЦА, засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука. Він стверджує, що Ситниченко приятелює з нардепом від "Слуги народу" Юрієм Корявченковим, більш відомим як "Юзік" зі "Студії "Квартал 95": саме він нібито й лобіює "підвищення" для чинного глави Криворізької РВА. Ситниченка просуває "Юзік" з "Кварталу"? Тука з посиланням на "повідомлення ЗМІ" стверджує, що найближчим часом головою Дніпропетровської ОВА нібито має стати Євген Ситниченко. "Переконаний – для більшості з вас це прізвище нічого не скаже. Але більшість з вас знають такого собі "відомого політика сучасності" – Юрія Корявченкова. Не згадали? Ну, це той самий "Юзік" з того самого "Кварталу"! Це той самий "Юзік", який, ставши народним депутатом, одразу поперся в рідний Кривій Ріг, де із допомогою місцевих правоохоронців намагався "впорядкувати" життя в місті та трошки покерувати збором металобрухту! Згадали вже "плівки Юзіка"? Так от, саме цей "політичний діяч", разом з ще одним місцевим "слугою", нардепом-фермером Олександром Фастовцем, і лобіюють призначення Євгена Ситниченка", – зазначив ексзамміністра.
    111переглядів
Більше результатів