#Мудрість_крізь_віки

ВІДОМІ ВИСЛОВИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Григорій Сковорода (1722-1794) - видатний український філософ-містик, український Сократ, богослов, поет, педагог та композитор. Унікальна багатовимірна людина. Ось деякі з його сентенцій, які продовжують нас дивувати своєю мудрістю, хоча й промайнули віки.

✔️3 видимого пізнавай невидиме.
✔️Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
✔️Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
✔️Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
✔️Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
✔️Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зістаряться.
✔️Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
✔️Бери вершину і матимеш середину.
✔️Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
✔️Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

З відривного календаря "Український народний календар" за 11 грудня.
-----------

#Мудрість_крізь_віки

ВІДОМІ ВИСЛОВИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Григорій Сковорода (1722-1794) - видатний український філософ-містик, український Сократ, богослов, поет, педагог та композитор. Унікальна багатовимірна людина. Ось деякі з його сентенцій, які продовжують нас дивувати своєю мудрістю, хоча й промайнули віки.

✔️3 видимого пізнавай невидиме.
✔️Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
✔️Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
✔️Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
✔️Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
✔️Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зістаряться.
✔️Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
✔️Бери вершину і матимеш середину.
✔️Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
✔️Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

З відривного календаря "Український народний календар" за 11 грудня.
-----------

‼️‼️‼️‼️‼️
❕Друзі, слухайте сюди уважно, бо зараз буде жорстка #правда від людини, яка вже 100500 разів чула - «я почну з понеділка» 😂

⛔️#Тіло не зміниться, якщо ви продовжуєте #годувати його так, ніби готуєте його до зимової сплячки ведмедя-гризлі.

🕐Немає чарівних пігулок (ну добре, є, але вони називаються «фотошоп»).
🕐Немає чарівних поясів, що «спалюють #жир поки ви дивитесь серіали».
🕐Немає чарівних уколів (оземпік і інші – це не чарівна паличка, а просто спосіб зробити так, щоб ви фізично не впхали в себе ще одну піцу).

✅Є тільки одна магія у цьому світі — та дірка в вашій голові, яку всі називають «РОТ».

➡️Те, що ви туди пхаєте щодня і є вашою справжньою «програмою #схуднення ».

❕Мінус 10 кг за місяць?
Тільки якщо вам відріжуть ногу. І то не факт, що саме 10 😂

⭐️Зміни — це не спринт, це щоденний вибір:
«Хочу я сьогодні виглядати так само, як вчора, чи трохи ближче до тієї версії себе, яку я люблю?»

💪Тож вперед.
Не заради «літа», не заради «нового року», а просто тому що ви заслуговуєте почуватись у своєму тілі як вдома — зручно, впевнено і без сорому за зайву булку… ну добре, за зайвих 20 булок 😏

🤔Починаємо сьогодні?
✔️Так, саме СЬОГОДНІ.
Бо завтра знову буде «та ні, з понеділка точно» 🔥

❤️Потрібна допомога?
✏️Пишіть - я завжди на зв"язку -
https://t.me/Lesya_weightloss 💋

#поезія
Я жінка з ароматом кави,
я жінка з ноткою ванілі,
Я та, що любить влітку трави,
а взимку - заметілі білі.
Я часом равлик, часом дзиґа,
подеколи така спекотна,
іноді зимна, наче крига.
То повна справ, то безтурботна.
Буваю тиха, наче квіти,
буває, б'ю, мов громовиця.
Я та, що з пахощами літа.
Я та, що із польотом птиці.
Люблю я книги, дощ і зорі,
повно браслетів на зап'ясті...
Я жінка з крапелькою моря,
я жінка з ароматом щастя...

Ольга Береза

РОЗМОВА ПРО СВІТЛО

Полюби себе ніжно, як Сонце ріллю
Відпусти свій неспокій у дальній туман,
Олівцями добра свою суть розмалюй,
Хай цвіте в тобі сад, а не чорний бур'ян.

Полюблю, як затупиться Місяця ніж,
Що накреслив тривогу мені на руках.
Свої хащі ховаю глибоко на дні.
Кожна квітка там – чорна, а гілка – суха.

Обійми свої мрії, що сплять в глибині,
Дай їм крила з надії, літати вгорі.
І нехай твоє серце без зайвого "ні"
Відшукає свободу палку у зорі.

Мої мрії колючі, як чортополох,
Їх тримаю подалі до кращих часів.
Я зорю не стрічаю із кимось удвох,
І здається, що гірша і слабша з усіх.

Не шукай у чужих дзеркалах висоти,
Бо найкращий відбиток живе у тобі.
Ти є промінь, що вміє свободу знайти
І вночі засвітити, як хтось у журбі.

Я сама у журбі, у ярах темноти,
І по стежці моїй розсипається шлак.
Якби хтось незвичайний мені присвітив –
Свій загублений промінь, як голку, знайшла б.

Автори: Мирослав Манюк
Наталка Меленишин

12.08.2025 – 03.12.2025

#поезія
ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Вечір. В тиші свічка догорає,
Я пишу листа до Миколая.
Хоч тривоги нас не оминають,
Вірю, що святий все ж завітає.

Знає він, напевно, все на світі:
Що війна, дорослі гинуть й діти,
У вогні міста і села нині,
Біль і сум, згорьовані родини...

Я ж хороша, чемная дитина,
І люблю я щиро Україну!
Щоб пришвидшить нашу перемогу,
Ми збираєм дружно допомогу.

Обереги, кошти і малюнки
Для військових наших в подарунки.
Солоденьке — їм щоб смакувало
І свічки, щоб в холод зігрівали.

Миколаю! Ти здійсни бажання,
Всіх дітей й дорослих сподівання.
Мирного життя і ПЕРЕМОГИ
Принеси до кожного порогу!

Щоби об'єдналися родини,
Зазвучав щоб знову сміх дитини.
Всі з війни вернулися живими,
Щоб був дім з фіранками новими,

Щоб і кіт, і песик в тому домі,
І свята для друзів і знайомих,
Щоб птахи співали у садочку,
А бабуся шила нам сорочку,

Дід навчав рибалити онуків,
Щоб були в нас працьовиті руки,
Щоб казки звучали й колискові,
Щоб були живі всі та здорові!

Ось такі бажання, Миколаю!
Зможеш їх здійснити! Вірю й знаю!

Тетяна Строкач

Світ був би кращим, якби ми частіше слухали, а не кричали.
Якби вибачення стояло вище за гордість.
Якби кожен знав, що його цінують не за успіх, а просто так.
Якби говорили «люблю» і «вибач» не тоді, коли вже пізно.
Світ був би кращим, якби ми просто були добрішими без причини.

В якому році старші діти приперачили до мене відмовного чорного кота Філька, я вже й не памʼятаю?
Здається, це було в 2017?
Фількові вже тоді набігло пʼять з половиною рочків.

Спочатку попередні власники збиралися ̶т̶у̶р̶н̶у̶т̶и̶ ̶й̶о̶г̶о̶ ̶з̶і̶ ̶с̶в̶о̶г̶о̶ ̶ж̶и̶т̶т̶я̶ «відпустити» його на волю…
Ну так. Кота, який жодного разу в житті за межі київської квартири дзьоба не висовував…
Чудове рішення!

Діти мої намагалися провести серед тих власників роз’яснювальну роботу, цитували Екзюпері про те, що ми відповідаємо за тих, кого приручили…

Ще з місяць кіт пробув вдома?
А потім було прийняте чергове рішення. Куди більш чудове та «гуманне»…
Якщо викинути на вулицю галасливого та багатолюдного Києва кота це жорстоко, чом би його просто та невигадливо не приспати?…

Так Філько потрапив до мене й перейшов з розряду столичних мешканців до сільських котів!:)

Місяців два не виходив з дівчачої кімнати.
Боявся всіх…
Й людей, й численну нашу котячо-собачу зграю.

Потім потихеньку звик, адпатувався, освоїв не тільки хату, а й обійстя!
Навчився стрибати по парканах, точити пазури об дерева, ганяти сусідських котів, ммммочити мишву та щурів! Й обовʼязково тягти впольоване додому, для звітності!:)

Вже який рік пру на нього вишукане матюччя!
Бо цей чорнодупий мерзотник стабільно ні-ні, та й помітить десь у хаті стіну? Так, щоб повище??? З письмового столу чи шафки? Або вугол якийсь? Або якісь лахи, що звисають до рівня його дзюрчалки?
- А щщщщщщоб тебе лихо взяло!!!
Волаю я в таких ситуаціях!!!
Й кожен рік сподіваюся, що саме цей рік - останній в нашому співмешканні?:)

Та зараз же ж!:)
Це дефабержоване ще в минулому київському житті чорне пппппадло живіше за всіх живих!:)

Воно самовисунулося на посаду коменданта нашого божевільного гуртожитку!:)
А ще затоваришувало з моєю донецько-словʼянською біженкою Ірина Олександрова!

Вони ведуть тривалі та високоінтелектуальні бесіди!:)
Саме під дверима Ірининої кімнати Філько дурним голосом з французьким прононсом волає:
- Іііііігггггааааа!!! Я бачу дноооо в мисціііі!!!
- Іііііігггггааааа!!! Нема молокааааа!!! Геть в їдальні для котів нема молокаааа!!!
- Іііііігггггааааа!!! Відкрииииий двері!!! Час гуляти!
- Іііііігггггааааа!!! Я вже обісрав половину санвузла, заховав все скоєне під чотири килимки й час прибирати!!! Бо тхне нестерпно!:)
- Іііііігггггааааа!!! Відкрий терміново вікно в кухні!!! Там хтось з наших кішок додому потрапити не може!!!

Я шантажую Ірину!:)
Що коли закінчиться війна та вона збиратиметься додому, на Донбас, нехай забирає з собою такого близького їй по духу співрозмовника?:)
Тіліпає руками та з усіх сил відмовляється!:)
Отака подруга!:)

Старий же ж вже…
Чи не старий, а давній?:)
За довжину однієї моєї цигарки встигає вийти у двір, вирішити проблему більш грунтовну, менш грунтовну та повернутися назад у хату!
Не ті зараз сезони, щоб влаштовувати тривалі прогулянки!:)

Останнім часом знайшов для себе нову забаву!:)
Спати на шкафанері в прохідній кімнаті!!!:)

Це ж потрібно бачити, як він туди видерається!:)
Спочатку з гучними коментарями стрибає на комод. З комоду вже на шафу!

Ааааааа як він звідти злазить!!!:)
Ні!
Не в зворотньому напрямку: шкафанер-комод-підлога!:)
Філько гупає аж зверха одним стрибком униз!!!
Таке враження, що з того шкафанеру падає лантух, повний картоплі!:)

Й розумне ж таке!:)
Якщо додому на вихідні приїхала донечка, він волатиме до неї!:) Щоб вона його підсадила на шкафанер!:)
До мене чи Олександрової з цього приводу навіть не звертається!:) Знає, що ніякого сенсу в тому звертанні нема й ми ні в які переговори не вступатимемо!:)

Як мене дратує цей кккккотик, словами не зформулюєш!:)
То цілком несподівано для мене виявляється, що я таки люблю цю давню потвору!:)
Й ніколи, нікому його не віддаватиму!
Ну а регулярне матюччя в його бік?
Ну так, по-перше, цілком заслужене?:)
По-друге, він до нього звик?:)

Зранку?
Зночеру?
Звечора?
З лютого 2022?
З далекого 2014?
Я продовжую й продовжую агритися…

Здається, вже взагалі в організмі не залишилося тих емпатій з толерантностями…

Сама себе боюся…
Бо відчуття всецільної ненавісті превалює над усіма іншими людськими емоціями…

А потім гортаєш стрічку в фейсбуці…
Й поспіль йдуть два дописи від моїх київських френдес Наталія Яремчук та Natalie Pylypenko.
Й розлючена, перекосодуплена фізіомордія мимоволі розтягується в усмішці…
Й на душі становиться так тепленько-тепленько!!!

Люблю вас, дівки!!!

Й невсеремося ж, так?

В росії до 19 років засудили чемпіонку України з пауерліфтингу у справі про підрив ЛЕП та підготовку замаху на полковника ВКС

Крім того, 42-річна Юлія Лемещенко має сплатити штраф 1 млн рублів. Вона має російське громадянство, але у 2014-му переїхала до Харкова. Після початку повномасштабної війни жінка виїхала до Німеччини, але навесні 2024 року приїхала до Києва, де пройшла підготовку зі стрільби, управління дронами та виготовлення вибухівки.

За даними російських слідчих, до рф потрапила через треті країни. У жовтні 2024 року Лемещенко нібито підірвала опори лінії електропередач у Ленінградській області. А після у Воронежі вела спостереження за полковником Олексієм Лободою — командиром авіабази, з якої завдавали ударів по Харкову. Лемещенко затримали у січні цього року.

"Я обрала сторону. Я не є громадянкою тієї країни, за яку я вирішила боротися, але я вважаю Україну своїм домом. Я люблю цю країну, я нескінченно люблю Харків", — зазначила вона.
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport