#думки Бувають такі моменти, коли життя немов перевіряє тебе на міцність. Коли воно б'є якомога сильніше і дивиться на тебе посміхаючись, і чекає, коли ти зламаєшся. Коли опустиш руки і визнаєш поразку. І кожен раз ти, стискаючи зуби, йдеш вперед.! І кожен раз ти посміхаєшся собі в дзеркалі, йому на зло! Думаєш, щo наступний удар не витримаєш, але сміливо його приймаєш і залишаєшся на плаву. Тому що плювати, що проти тебе весь світ, головне - щоб ти сама в себе вірила. Тому що, неважливо скільки разів ти впала, головне, щоб ти завжди знайшла сили піднятися. Тому що неважливо, скільки тобі заподіяли болю і змусили в собі засумніватися, головне, щоб ти в себе вірила, і ні за що, і ні за яких обставин не сумнівалася!

#думки Можливо, я й не вписуюся у чиєсь уявлення про «ідеальну жінку». Не відповідаю всім шаблонам, не завжди кажу те, що хочуть почути, і точно не живу за чужим сценарієм… Але знаєш що? Ідеальність — то дуже відносна штука. У кожного свій всесвіт, свої закони гравітації, свої орбіти. І в чиємусь світі саме ти — той центр, біля якого хочеться зупинитися… У чиємусь світі твої «недоліки» стають рисами, які закохують. Твоя сила — магнітом. Твоя м’якість — привілеєм. Твоя чесність — рідкістю… І якщо комусь ти здаєшся «неідеальною» — то просто не той всесвіт. Бо там, де тебе бачать серцем — ти ідеальна настільки, що ніякі стандарти навіть поруч не стояли… Тому не зменшуй себе під чужі мірки. Ти не для всіх. Ти для свого світу. І там — ти бездоганна…..

Свято невисловлених думок Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду. Суть думок, про які не можна говорити Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння. Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки. Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому. Відзначення Свята невисловлених думок Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше. Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі. Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким. Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом. Значення Свята невисловлених думок Особистісний ріст і свобода. Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок. Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню). Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права. Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими. Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами. Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.

#історія #особистості 🖋️ Батько Реалізму: Гюстав Флобер — Майстер бездоганного стилю. Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найвпливовіших письменників XIX століття, французького класика, майстра літературного реалізму — Гюстава Флобера (Gustave Flaubert, 1821–1880). Його внесок у світову прозу є фундаментальним, а його твори — еталоном стилістичної досконалості. 1. Головний Шедевр: «Мадам Боварі» (1856) Це, без сумніву, найвідоміший твір Флобера і один із ключових романів світового реалізму. Роман розповідає трагічну історію Емми Боварі, яка, прагнучи романтичних ідеалів, не знаходить щастя у провінційному шлюбі. Флобер досконало застосував метод «безособового письма» (або об'єктивного оповідання), де автор не висловлює своєї думки, а лише фіксує події та психологічні стани персонажів. 🤯 2. Судовий Процес і Сенсація: Вихід роману «Мадам Боварі» викликав гучний скандал. Французька влада звинуватила Флобера в «образі суспільної моралі» та «зневазі релігії». Судовий процес 1857 року став сенсацією. Хоча письменника врешті-решт виправдали, скандал лише підвищив інтерес до роману, закріпивши за Флобером репутацію літературного новатора та борця за свободу творчості. 3. Принцип «Le Mot Juste» (Точне Слово): Флобер був одержимий ідеєю досконалого стилю. Він виснажливо працював над кожним реченням, шукаючи «єдине, необхідне і точне слово». За легендою, він міг годинами шукати ідеальне дієслово чи епітет. Ця його маніакальна увага до форми і стилю зробила його творчість зразком для наступних поколінь письменників. ✍️ 4. Інші Знакові Твори: Крім «Мадам Боварі», до його спадщини належать такі значущі романи, як «Виховання почуттів» (психологічна хроніка покоління) та «Саламбо» (екзотична історична драма про Карфаген). Гюстав Флобер залишається класиком, чия філігранна робота зі словом та глибоке проникнення у психологію людини змінили вектор розвитку європейської літератури.

#поезія Заблукала Осінь в зимовому царстві. Вибратись не може, бродить в закутках. Зима десь дрімає. Ну що за зухвальство?! Можна ж руку дати й вивести на шлях. Хай стомлена Осінь йде відпочивати. Три її синочки в інших вже краях. Вчасно відлетіли, і звідки їм знати, що вона сумує й втопає в сльозах. А може, то й краще? - Блукає хай Осінь, бо точно не знаєш, що скаже Зима... Думки щохвилини в окопи відносять, і так неспокійно... На серці - пітьма. І що ця Зима?!.. Від природи сувора. Кусає мороз,.. снігова заметіль... Змотала б вона всю печаль у сувої, і снігом покрила б нестерпний цей біль! Так, ні! Не змотає і не заховає!.. Холодні обійми її не для нас. Тож, хай якнайдовше чи спить, чи дрімає. Так легше прожити тяжкий дуже час. Тетяна Зензерова.

ВОГНИК ВІРИ НЕ ЗГАСА Що знову хоче та орда? Невже свої́х земель їй мало? Чому́ на нас її хода? За що нас горе це спіткало? За що це сунеться на нас? Ніхто ж у нас їх не чекає! Це – як трощи́ть іконостас… Які думки́ цей збрід плекає? Неначе кістка, ця земля, Впопе́рек горла зброду стала, На край наш плани звідтіля, Аж ди́ба ця мерзота встала. Молитва кожна має міць, І їх в вінець Госпо́дь сплітає, Та рветься погань силоміць, Й про це вже явно сповіщає. Вже шматувати хоче все, Святую землю спопелити, І намір цей орда несе, Так рветься в край святий ступити. Її не спа́лить у вогні, Не знищить землю цю святую, Не дасть Госпо́дь нас сатані Й Вкраїну нашу молодую. Щодень напруга ця зроста, Надія, що Всевишній вчує, Не знищить нас тая орда, Госпо́дь Вкраїну нам врятує. Та ворог хоче воювать, Йому Вкраїни ще бракує, Готовий вже він наступать. Почвара щось собі мудрує. Той лютий ворог має план – Йому потрібна Україна, Все знищить хоче цей тиран , Та Україна є нетлінна. Чому́ біда спіткала нас? Чом нас нена́видить мерзота? Та вогник віри в нас не згас, Не вмре Вкраїна наша зло́та! 18.02.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

#думки Я не уміла говорити тверде і швидке «ні» (коли хотілося його сказати) до тих пір, поки не зрозуміла, що «ні» - це повага до людей. Повага до чужого часу і чужих планів. Замість тягучого, сумнівного «можливо», тверде і швидке «ні» - це подарунок, що дозволяє тому, хто його почув, рухатися далі більш імовірною дорогою. Поважайте один одного. Тaмpіко Шолі

#дати #свята 🤝 День, коли гідність є законом: Міжнародний день прав людини. Сьогодні, 10 грудня, увесь світ відзначає День прав людини (Human Rights Day). Цей день є однією з найважливіших міжнародних пам'ятних дат, офіційно встановленою Організацією Об'єднаних Націй (ООН). Це не просто свято, а щорічне нагадування про універсальність, неподільність і невід'ємність прав, що належать кожній людині на планеті. 🌍 🗓️ Чому саме 10 грудня? Дата 10 грудня обрана на честь прийняття Генеральною Асамблеєю ООН у Парижі у 1948 році Загальної декларації прав людини (ЗДПЛ). Хоча Декларація була прийнята майже одразу після Другої світової війни, офіційно святкування почалося лише через два роки — у 1950 році, коли Генасамблея запропонувала всім державам-членам та іншим зацікавленим організаціям відзначати цей день. 📜 30 статей на захист Загальна декларація прав людини стала першим глобальним документом, який чітко сформулював 30 базових прав, що є спільним стандартом для всіх народів. Серед них: Право на життя, свободу та особисту недоторканність. Заборона рабства та катувань. Право на рівність перед законом. Право на освіту та працю. Свобода думки, совісті та релігії. ЗДПЛ — це наріжний камінь міжнародного права у сфері прав людини. Вона надихнула створення десятків міжнародних пактів, договорів та механізмів, які забезпечують їхній захист. Фактично, багато конституцій сучасних демократичних держав були створені на основі принципів, закладених у цій Декларації. 📢 Роль в сучасному світі Щороку ООН присвячує День прав людини певній актуальній темі. Цей день є нагодою для урядів, громадських організацій та активістів привернути увагу до найбільш гострих проблем сьогодення: від боротьби з дискримінацією та зміною клімату до захисту свободи слова та відновлення справедливості в умовах конфліктів. На жаль, навіть через понад 75 років після її прийняття, принципи Декларації постійно порушуються. Тому 10 грудня — це не лише святкування, а й заклик до дії для кожного з нас. Пам'ятаймо: права людини починаються з малих місць, близько до дому — там, де їхній захист, по суті, неможливий без скоординованих зусиль усіх людей. 🕊️

#історія #особистості ✒️ Джон Мілтон: Архітектор «Втраченого Раю» та Голос Революції. Сьогодні, 9 грудня 1608 року, народився Джон Мілтон (John Milton) — один із найвидатніших англійських поетів, мислителів та політичних діячів епохи Ренесансу та Просвітництва. Його творчість і громадянська позиція мали колосальний вплив на розвиток не лише англійської літератури, а й західної політичної думки. 📜 «Втрачений Рай»: Епічна Спадщина Головним шедевром, який приніс Мілтону світову славу, є його епічна поема «Втрачений рай» (Paradise Lost), завершена у 1667 році. Масштаб: Поема, написана білим віршем (неримований п'ятистопний ямб), є грандіозним переказом біблійної історії про гріхопадіння людини: спокусу Адама і Єви сатаною та їхнє вигнання з Едемського саду. Теологія та Філософія: Твір досліджує вічні теми свободи волі, Божого Провидіння та сутності зла. Цікаво, що багато читачів і критиків вважали постать Сатани у поемі найбільш привабливою та трагічною, трактуючи її як символ незламного бунтарства проти тиранії. 🔥 Вплив: Поема «Втрачений рай» є наріжним каменем англомовної літератури, її вплив простежується у творах романтиків (Байрон, Шеллі) та пізніших мислителів. Політик і Захисник Свободи Мілтон був не лише поетом, але й активним учасником політичних подій свого часу — Англійської революції. Він був рішучим прихильником республіки та прибічником Олівера Кромвеля. Публіцистика: Він писав політичні трактати, обґрунтовуючи право народу на повалення монархії. «Ареопагітика» (Areopagitica): Його найвідоміший прозовий твір, опублікований у 1644 році, є пристрасним і фундаментальним захистом свободи слова та друку. У ньому Мілтон виступав проти цензури та закликав до «вільного та відкритого зіткнення думок», заклавши основи сучасної концепції свободи преси. 🗣️ У зрілому віці Мілтон повністю осліп, але це не завадило йому продовжувати свою літературну та політичну роботу, диктуючи свої твори помічникам. Його життя — це втілення інтелектуальної мужності та пристрасті до ідеалів свободи.

Є бачення США, росії та України, і в нас немає єдиної думки щодо Донбасу, — Зеленський Елементи мирного плану, запропонованого США, потребують додаткового обговорення через низку чутливих питань. Зокрема, лідер наголосив, що на переговорах ще не досягнуто згоди щодо гарантій безпеки для України та статусу окупованих територій, включаючи Донецьку та Луганську області. Є питання, на яке я — і українці — хочу отримати відповідь: якщо росія знову нападе, що робитимуть партнери? #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news