• Вчорашні двері зачинилися самі собою, і в цьому немає нічого сумного. Кожна втрачена можливість — це лише звільнене місце для чогось значно кращого, що чекає на дотик вашої ініціативи.
    Ми часто стоїмо на порозі, озираючись на пил від минулих кроків, але час не чекає на вдячність чи жаль. Життя розгортається тут і зараз, чекаючи на сміливість зробити перший крок у нікуди, що раптом стає новим шляхом. Не шукайте вчорашнє у завтрашньому дні, бо ви — архітектори теперішнього, де кожна мить — це чисте полотно для нових звершень.
    Діяти варто саме сьогодні, бо саме зараз народжується ваше майбутнє.
    Вчорашні двері зачинилися самі собою, і в цьому немає нічого сумного. Кожна втрачена можливість — це лише звільнене місце для чогось значно кращого, що чекає на дотик вашої ініціативи.Ми часто стоїмо на порозі, озираючись на пил від минулих кроків, але час не чекає на вдячність чи жаль. Життя розгортається тут і зараз, чекаючи на сміливість зробити перший крок у нікуди, що раптом стає новим шляхом. Не шукайте вчорашнє у завтрашньому дні, бо ви — архітектори теперішнього, де кожна мить — це чисте полотно для нових звершень.Діяти варто саме сьогодні, бо саме зараз народжується ваше майбутнє.
    74views
  • ТЕРНОПІЛЬ. БІЛЬ І СЛЬОЗИ

    Такий страшний й сумний сьогодні ранок,
    Невинні жертви, що хотіли жить,
    Це ще одна з ворожих забаганок,
    Де сві́чі людям взя́лися гасить.

    А світ мовчить, а світ спостерігає,
    Як ворог убиває нас щодня,
    Він докази бідненький все збирає,
    З'ясувує чи нас вбива русня.

    Тим часом люд лягає у могили,
    Ляга в могили наш невинний люд,
    Шляхи мовчанням ворогу відкрили...
    Чи буде над ордою Божий суд?

    Людей десятки знову оніміли,
    Загасла свічка кожного з життів,
    А вчора про життя ще гомоніли,
    Хтось мрію на майбутнє вчора плів.

    Ми го́лови схилили у скорботі,
    За кожну душу свічечка пала,
    Затихла пісня на життєвій ноті,
    А до сьогодні ще вона жила́.

    І небо плаче сіре, безнадійне,
    У ньому крик, що в серці не вмістивсь,
    А світ – в екранах, стрічках і подіях,
    Та не в очах, де біль уже згустивсь.

    Молитва лине крізь дими й руїни,
    За тих, хто вмів любити і прощать.
    Їх не вернути — тільки тінь родини
    Стоїть в сльозах, не в змозі вже мовчать.

    Тернопіль у вогні, в скорботі, в тузі,
    Свічки палають — пам'ять не згаса.
    І кожен дотик — як прощання в лузі,
    Де смерть пройшла, мов чорная коса.

    19.11.2025 р.
    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ТЕРНОПІЛЬ. БІЛЬ І СЛЬОЗИТакий страшний й сумний сьогодні ранок,Невинні жертви, що хотіли жить,Це ще одна з ворожих забаганок,Де сві́чі людям взя́лися гасить.А світ мовчить, а світ спостерігає,Як ворог убиває нас щодня,Він докази бідненький все збирає,З'ясувує чи нас вбива русня.Тим часом люд лягає у могили,Ляга в могили наш невинний люд,Шляхи мовчанням ворогу відкрили...Чи буде над ордою Божий суд?Людей десятки знову оніміли,Загасла свічка кожного з життів,А вчора про життя ще гомоніли,Хтось мрію на майбутнє вчора плів.Ми го́лови схилили у скорботі,За кожну душу свічечка пала,Затихла пісня на життєвій ноті,А до сьогодні ще вона жила́.І небо плаче сіре, безнадійне,У ньому крик, що в серці не вмістивсь,А світ – в екранах, стрічках і подіях,Та не в очах, де біль уже згустивсь.Молитва лине крізь дими й руїни,За тих, хто вмів любити і прощать.Їх не вернути — тільки тінь родиниСтоїть в сльозах, не в змозі вже мовчать.Тернопіль у вогні, в скорботі, в тузі,Свічки палають — пам'ять не згаса.І кожен дотик — як прощання в лузі,Де смерть пройшла, мов чорная коса.19.11.2025 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    203views
  • Найдивовижніші кімнатні рослини з усього світу 🌸


    🌸 Венерина мухоловка

    • Це справжня рослина-хижак!

    • Її листки перетворилися на пастки, які спрацьовують, коли комаха торкається волосків.


    🌸 Літопси — “живе каміння”

    • Схожі на камінці або гальку, але це справжні сукуленти.

    • Мімікрують під ґрунт, щоб захищатися від спеки.


    🌸 Мімоза сором’язлива

    • Її листочки згортаються при дотику або вібрації — ніби “соромиться”.

    • Дивовижна реакція рослини на рух!


    🌸 Степлянтус або “зірковий кактус”

    • Цвіте дивовижними зіркоподібними квітами, схожими на морських зірок.

    • Має оригінальний вигляд і може рости без постійного догляду.


    🌸 Тілландсія

    • Її ще називають “повітряна рослина” — росте без ґрунту!

    • Отримує вологу та поживні речовини прямо з повітря.


    🌸 Калатея

    • Має фантастичні листки з візерунками, що змінюють положення залежно від часу доби — “сплять” вночі.


    🌸 Орхідея-фаленопсис

    • Здається ніжною, але насправді дуже витривала.

    • Цвітіння триває місяцями, а деякі види пахнуть ванілю


    🪴 Квіти та рослини

    Найдивовижніші кімнатні рослини з усього світу 🌸🌸 Венерина мухоловка• Це справжня рослина-хижак!• Її листки перетворилися на пастки, які спрацьовують, коли комаха торкається волосків.🌸 Літопси — “живе каміння” • Схожі на камінці або гальку, але це справжні сукуленти.• Мімікрують під ґрунт, щоб захищатися від спеки.🌸 Мімоза сором’язлива• Її листочки згортаються при дотику або вібрації — ніби “соромиться”.• Дивовижна реакція рослини на рух!🌸 Степлянтус або “зірковий кактус” • Цвіте дивовижними зіркоподібними квітами, схожими на морських зірок.• Має оригінальний вигляд і може рости без постійного догляду.🌸 Тілландсія • Її ще називають “повітряна рослина” — росте без ґрунту!• Отримує вологу та поживні речовини прямо з повітря.🌸 Калатея• Має фантастичні листки з візерунками, що змінюють положення залежно від часу доби — “сплять” вночі.🌸 Орхідея-фаленопсис• Здається ніжною, але насправді дуже витривала.• Цвітіння триває місяцями, а деякі види пахнуть ванілю🪴 Квіти та рослини
    1
    424views
  • ТЕРНОПІЛЬ.

    БІЛЬ І СЛЬОЗИ


    Такий страшний й сумний сьогодні ранок,

    Невинні жертви, що хотіли жить,

    Це ще одна з ворожих забаганок,

    Де сві́чі людям взя́лися гасить.


    А світ мовчить, а світ спостерігає,

    Як ворог убиває нас щодня,

    Він докази бідненький все збирає,

    З'ясувує чи нас вбива руsня.


    Тим часом люд лягає у могили,

    Ляга в могили наш невинний люд,

    Шляхи мовчанням ворогу відкрили...

    Чи буде над ордою Божий суд?


    Людей десятки знову оніміли,

    Загасла свічка кожного з життів,

    А вчора про життя ще гомоніли,

    Хтось мрію на майбутнє вчора плів.


    Ми го́лови схилили у скорботі,

    За кожну душу свічечка пала,

    Затихла пісня на життєвій ноті,

    А до сьогодні ще вона жила́.


    І небо плаче сіре, безнадійне,

    У ньому крик, що в серці не вмістивсь,

    А світ – в екранах, стрічках і подіях,

    Та не в очах, де біль уже згустивсь.


    Молитва лине крізь дими й руїни,

    За тих, хто вмів любити і прощать.

    Їх не вернути — тільки тінь родини

    Стоїть в сльозах, не в змозі вже мовчать.


    Тернопіль у вогні, в скорботі, в тузі,

    Свічки палають — пам’ять не згаса.

    І кожен дотик — як прощання в лузі,

    Де смерть пройшла, мов чорная коса.


    19.11.2025 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025


    ТЕРНОПІЛЬ.БІЛЬ І СЛЬОЗИТакий страшний й сумний сьогодні ранок,Невинні жертви, що хотіли жить, Це ще одна з ворожих забаганок,Де сві́чі людям взя́лися гасить.А світ мовчить, а світ спостерігає,Як ворог убиває нас щодня,Він докази бідненький все збирає,З'ясувує чи нас вбива руsня.Тим часом люд лягає у могили,Ляга в могили наш невинний люд,Шляхи мовчанням ворогу відкрили...Чи буде над ордою Божий суд?Людей десятки знову оніміли, Загасла свічка кожного з життів,А вчора про життя ще гомоніли,Хтось мрію на майбутнє вчора плів.Ми го́лови схилили у скорботі,За кожну душу свічечка пала,Затихла пісня на життєвій ноті,А до сьогодні ще вона жила́.І небо плаче сіре, безнадійне,У ньому крик, що в серці не вмістивсь,А світ – в екранах, стрічках і подіях,Та не в очах, де біль уже згустивсь.Молитва лине крізь дими й руїни,За тих, хто вмів любити і прощать.Їх не вернути — тільки тінь родиниСтоїть в сльозах, не в змозі вже мовчать.Тернопіль у вогні, в скорботі, в тузі,Свічки палають — пам’ять не згаса.І кожен дотик — як прощання в лузі,Де смерть пройшла, мов чорная коса.19.11.2025 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    667views
  • 🦁 Леви — величні та сильні, але коли йдеться про дружбу, вони проявляють дивовижну ніжність.

    Коли леви хочуть показати свою дружбу, вони ніжно труться головами один об одного. Це ніби обійми для людей — спосіб сказати «я радий тебе бачити» і «ти мені дорогий».

    Таке дотикання допомагає зміцнити дружні зв’язки в прайді 🥰

    🦁 Леви — величні та сильні, але коли йдеться про дружбу, вони проявляють дивовижну ніжність.Коли леви хочуть показати свою дружбу, вони ніжно труться головами один об одного. Це ніби обійми для людей — спосіб сказати «я радий тебе бачити» і «ти мені дорогий».Таке дотикання допомагає зміцнити дружні зв’язки в прайді 🥰
    316views 6Plays
  • ГРАНІТНА ЕЛЕГІЯ

    Оберіг того часу уже був на стінах,
    Догоряли століття в оздобах проходів,
    Ехо кроків лишилося давньою тінню.
    Серед пилу століть виростали і сходи,
    А над хвилями неба біліли карнизи.

    Через марево літ та число епізодів,
    У глибоких дворах визрівали ескізи.
    Дотик часу лягав на гранітні колони,
    Оберігши в різьбі незгасимі репризи.
    Відбивалися в склі купола по шаблону,
    А у лініях мурів трималась основа.

    Архітектори й час дали нові райони,
    Розсипалися барви в кімнатах та зовні.
    Хвилювали уяву високі скульптури
    І з фасадів дивились фігури здорові.
    Там різьбяр вирізав силуети в структурі,
    Елегійні фронтони вростали у простір,
    Крізь віки проступала забута культура.
    Тінь минулого тут малювала свій розпис,
    У коштовних ліпнинах ховалися тести,
    Розкривались балкони у сонячнім зрості,
    А над морем здіймалась велична Одеса.

    Мирослав Манюк
    20.05.2026

    Фото: пані Т.М.

    #акровірш
    ГРАНІТНА ЕЛЕГІЯ Оберіг того часу уже був на стінах, Догоряли століття в оздобах проходів, Ехо кроків лишилося давньою тінню. Серед пилу століть виростали і сходи, А над хвилями неба біліли карнизи. Через марево літ та число епізодів, У глибоких дворах визрівали ескізи. Дотик часу лягав на гранітні колони, Оберігши в різьбі незгасимі репризи. Відбивалися в склі купола по шаблону, А у лініях мурів трималась основа. Архітектори й час дали нові райони, Розсипалися барви в кімнатах та зовні. Хвилювали уяву високі скульптури І з фасадів дивились фігури здорові. Там різьбяр вирізав силуети в структурі, Елегійні фронтони вростали у простір, Крізь віки проступала забута культура. Тінь минулого тут малювала свій розпис, У коштовних ліпнинах ховалися тести, Розкривались балкони у сонячнім зрості, А над морем здіймалась велична Одеса. Мирослав Манюк 20.05.2026 Фото: пані Т.М. #акровірш
    793views
  • Брати Михайло й Микола Дралюки увійшли до топ-6 світу на The Conrad Challenge, подолавши 1500+ команд із 71 країни. Їхній проєкт ReTouch — система сенсорного зворотного зв’язку для протезів верхніх кінцівок, що відновлює відчуття дотику. Презентація відбулася у Космічному центрі Г’юстона NASA в категорії «Здоров’я та харчування». У планах — виробництво та партнерство з Ukraine Protez і КПІ ім. Ігоря Сікорського. https://channeltech.space/ukraine/retouch-prosthetic-touch-ukraine-na...
    Брати Михайло й Микола Дралюки увійшли до топ-6 світу на The Conrad Challenge, подолавши 1500+ команд із 71 країни. Їхній проєкт ReTouch — система сенсорного зворотного зв’язку для протезів верхніх кінцівок, що відновлює відчуття дотику. Презентація відбулася у Космічному центрі Г’юстона NASA в категорії «Здоров’я та харчування». У планах — виробництво та партнерство з Ukraine Protez і КПІ ім. Ігоря Сікорського. https://channeltech.space/ukraine/retouch-prosthetic-touch-ukraine-nasa-conrad/
    CHANNELTECH.SPACE
    Двоє братів з України представили протез із відчуттям дотику ReTouch у NASA – Channel Tech
    Брати Дралюки з України увійшли до топ-6 Conrad Challenge з проєктом ReTouch — системою відчуття дотику для протезів. Презентація в NASA, партнерство з КПІ.
    1
    387views 1 Shares
  • Adata Urban Tapsafe — портативний SSD USB 3.2 Gen2 x2 зі швидкістю до 1900 МБ/с. Розблокування через NFC-дотик смартфоном, підтримка до 9 користувачів із різними правами доступу. Доступний у варіантах 1 ТБ і 2 ТБ; сумісний із Windows, macOS, iOS, Android, Linux і консолями. Система кріплення clip-on для камерних ригів і змінні магнітні кришки в комплекті. Вага — 72,61 г, гарантія — 5 років. https://channeltech.space/gadgets/adata-urban-tapsafe-portable-ssd-nf...
    Adata Urban Tapsafe — портативний SSD USB 3.2 Gen2 x2 зі швидкістю до 1900 МБ/с. Розблокування через NFC-дотик смартфоном, підтримка до 9 користувачів із різними правами доступу. Доступний у варіантах 1 ТБ і 2 ТБ; сумісний із Windows, macOS, iOS, Android, Linux і консолями. Система кріплення clip-on для камерних ригів і змінні магнітні кришки в комплекті. Вага — 72,61 г, гарантія — 5 років. https://channeltech.space/gadgets/adata-urban-tapsafe-portable-ssd-nfc/
    CHANNELTECH.SPACE
    Adata випустила Urban Tapsafe: SSD з NFC, 1900 МБ/с та кріпленням для камери – Channel Tech
    Adata Urban Tapsafe — портативний SSD із NFC-розблокуванням, швидкістю 1900 МБ/с, місткістю 1–2 ТБ і clip-on кріпленням для творців контенту.
    1
    591views 1 Shares
  • ОСТАННЄ ЗІЗНАННЯ

    Пам'яті я випадковий невільник:
    Тихі розмови, чужі обіцянки...
    Світ не вимірює вірність коханки —
    Час лише множить зітхання повільні.

    Дотики згасли у формулі звільнень,
    Погляд відводиться в темні ділянки,
    Звичку міняє відвертий романтик,
    В серці тримає уламки довільно.

    Спроба остання — зібрати мовчання,
    Словом короткім дійти до скандалу,
    Втілити в правду таємне кохання.

    Після рядка, ніби як по сигналу
    Тиша накриє останнє зізнання,
    Вірш обриває відлуння фіналу.

    Мирослав Манюк
    08.04.2026
    #петрарківський_сонет
    ОСТАННЄ ЗІЗНАННЯ Пам'яті я випадковий невільник: Тихі розмови, чужі обіцянки... Світ не вимірює вірність коханки — Час лише множить зітхання повільні. Дотики згасли у формулі звільнень, Погляд відводиться в темні ділянки, Звичку міняє відвертий романтик, В серці тримає уламки довільно. Спроба остання — зібрати мовчання, Словом короткім дійти до скандалу, Втілити в правду таємне кохання. Після рядка, ніби як по сигналу Тиша накриє останнє зізнання, Вірш обриває відлуння фіналу. Мирослав Манюк 08.04.2026 #петрарківський_сонет
    1
    632views
  • Якщо ви відчуваєте ніжний дотик до своїх вух, це ще не означає, що на них повісять діаманти... Можливо, це буде лапша...
    Якщо ви відчуваєте ніжний дотик до своїх вух, це ще не означає, що на них повісять діаманти... Можливо, це буде лапша...
    255views
More Results