• #Поетична_сторінка

    Олена Роговенко

    СВІТЛА ВЕРБНИЦЯ

    Верба красна розцвітає,
    Про Великдень сповіщає
    І Спасителю під ноги
    Стеле гілочки розлогі.

    Світла Вербниця настала,
    Радість нам подарувала.
    Край доріг і біля річки
    Вкрились котиком вербички.

    Галузочки посвятили,
    Діток розуму навчили,
    Щоб здоровими зростали,
    Україну шанували!

    З відривного календаря "Український народний календар" за 14 квітня.
    -----------
    #Поетична_сторінка Олена Роговенко СВІТЛА ВЕРБНИЦЯ Верба красна розцвітає, Про Великдень сповіщає І Спасителю під ноги Стеле гілочки розлогі. Світла Вербниця настала, Радість нам подарувала. Край доріг і біля річки Вкрились котиком вербички. Галузочки посвятили, Діток розуму навчили, Щоб здоровими зростали, Україну шанували! З відривного календаря "Український народний календар" за 14 квітня. -----------
    302переглядів 1 Поширень
  • #Поетична_сторінка

    Олена Теліга

    ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ

    (Уривок)

    За вікнами день холоне,
    У вікнах перші вогні...
    Замкни у моїх долонях
    Ненависть свою і гнів.

    Зложи на мої коліна
    Каміння жорстоких днів,
    І срібло свого полину
    Мені поклади до ніг.

    Щоб легке, розкуте серце
    Співало, як вільний птах,
    Щоб ти, найміцніший, сперся,
    Спочив на моїх устах.

    А я поцілунком теплим,
    М'яким, мов дитячий сміх,
    Згашу полум'яне пекло
    В очах і думках твоїх.

    Та завтра, коли простори
    Проріже перша сурма -
    В задимлений, чорний морок
    Зберу я тебе сама.

    Не візьмеш плачу з собою -
    Я плакати буду пізніш!
    Тобі ж подарую зброю:
    Цілунок гострий як ніж.

    Щоб мав ти в залізнім свисті -
    Для крику і для мовчань -
    Уста рішучі як вистріл,
    Тверді як лезо меча.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 8 березня.
    -----------
    #Поетична_сторінка Олена Теліга ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ (Уривок) За вікнами день холоне, У вікнах перші вогні... Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої коліна Каміння жорстоких днів, І срібло свого полину Мені поклади до ніг. Щоб легке, розкуте серце Співало, як вільний птах, Щоб ти, найміцніший, сперся, Спочив на моїх устах. А я поцілунком теплим, М'яким, мов дитячий сміх, Згашу полум'яне пекло В очах і думках твоїх. Та завтра, коли простори Проріже перша сурма - В задимлений, чорний морок Зберу я тебе сама. Не візьмеш плачу з собою - Я плакати буду пізніш! Тобі ж подарую зброю: Цілунок гострий як ніж. Щоб мав ти в залізнім свисті - Для крику і для мовчань - Уста рішучі як вистріл, Тверді як лезо меча. З відривного календаря "Український народний календар" за 8 березня. -----------
    Like
    4
    445переглядів 1 Поширень