#Поетична_сторінка Олександр Олесь ЯЛИНКА Раз я взувся в чобітки, одягнувся в кожушинку, сам запрігся в саночки і поїхав по ялинку. Ледве я зрубати встиг, ледве став ялинку брати, як на мене зайчик - плиг! Став ялинку віднімати. Я сюди, а він туди... «Не віддам, - кричить, - нізащо! Ти ялинку посади, а тоді рубай, ледащо! Не віддам, і не проси! І цяцьками можна гратись: Порубаєте ліси, - ніде буде і сховатись. А у лісі скрізь вовки, і ведмеді, і лисиці, і ворони, і граки, і розбійниці синиці». Страшно стало... «Ой, пусти, не держи мене за поли! Бідний зайчику, прости, - Я не буду більш ніколи!» Низько-низько я зігнувсь і ще нижче скинув шапку... Зайчик весело всміхнувсь і подав сіреньку лапку. З відривного календаря "Український народний календар" за 28 грудня. --------- https://youtu.be/WbATDN7E3Is?feature=shared