#література
5 книг, про історію України, які варто прочитати кожному.
Книги, які розвінчують міфи та пропаганду

«Подолати минуле. Глобальна історія України»
Ярослав Грицак
Цей масштабний твір не тільки про минуле, а й про те, яким може бути наше майбутнє, що відбувається з нами тепер і як ми з вами можемо створити візію майбутнього України.

«Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності»
Сергій Плохій
Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на сході України. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення.

«Я змішаю твою кров із вугіллям»
Олександр Михед
Для книги автор взяв інтерв’ю в людей, які народилися на Сході, – письменника Сергія Жадана, художниці Алевтини Кахідзе, політолога й науковця Ігоря Козловського, художника Романа Мініна, які допомагають автору і нам з вами зрозуміти схід України, його багатоголосся та унікальний характер.

«Короткий курс історії України»
Олександр Палій
Ідеальна книга для тих, у кого з певних причин є пробіли в «шкільних» знаннях з історії. Це «своєрідний підручник з історії України, що розповість про її перемоги й поразки, ворогів і героїв, стійкість духу її народу та спроби його підкорити».

«Нарис історії України. Формування модерної нації XIX–XX століття»
Ярослав Грицак
Цікава, корисна та зрозуміла для широкої аудиторії книжка, що розповідає не тільки історію України XIX–XX століття: нове видання також містить розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України.

#кіноогляд #історія_України #що_подивитись
https://youtube.com/shorts/DhOL28lI6BM

#література
5 книг, про історію України, які варто прочитати кожному.
Книги, які розвінчують міфи та пропаганду.

«Подолати минуле. Глобальна історія України» Ярослав Грицак

Цей масштабний твір не тільки про минуле, а й про те, яким може бути наше майбутнє, що відбувається з нами тепер і як ми з вами можемо створити візію майбутнього України.

«Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» Сергій Плохій

Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на сході України. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення.

«Я змішаю твою кров із вугіллям» Олександр Михед

Для книги автор взяв інтерв’ю в людей, які народилися на Сході, – письменника Сергія Жадана, художниці Алевтини Кахідзе, політолога й науковця Ігоря Козловського, художника Романа Мініна, які допомагають автору і нам з вами зрозуміти схід України, його багатоголосся та унікальний характер.

«Короткий курс історії України» Олександр Палій

Ідеальна книга для тих, у кого з певних причин є пробіли в «шкільних» знаннях з історії. Це «своєрідний підручник з історії України, що розповість про її перемоги й поразки, ворогів і героїв, стійкість духу її народу та спроби його підкорити».

«Нарис історії України. Формування модерної нації XIX–XX століття» Ярослав Грицак

Цікава, корисна та зрозуміла для широкої аудиторії книжка, що розповідає не тільки історію України XIX–XX століття: нове видання також містить розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Архівний сюжет про зростання цін у столиці напередодні Великодня.

Київ, 30 квітня 2005 року.
🎥 Суспільне Медіатека
#history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України

#література
5 книг, про історію України, які варто прочитати кожному.
Книги, які розвінчують міфи та пропаганду
«Подолати минуле. Глобальна історія України» Ярослав Грицак
Цей масштабний твір не тільки про минуле, а й про те, яким може бути наше майбутнє, що відбувається з нами тепер і як ми з вами можемо створити візію майбутнього України.

«Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності» Сергій Плохій
Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на сході України. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них — і наше сьогодення.

«Я змішаю твою кров із вугіллям» Олександр Михед
Для книги автор взяв інтерв’ю в людей, які народилися на Сході, – письменника Сергія Жадана, художниці Алевтини Кахідзе, політолога й науковця Ігоря Козловського, художника Романа Мініна, які допомагають автору і нам з вами зрозуміти схід України, його багатоголосся та унікальний характер.

«Короткий курс історії України» Олександр Палій
Ідеальна книга для тих, у кого з певних причин є пробіли в «шкільних» знаннях з історії. Це «своєрідний підручник з історії України, що розповість про її перемоги й поразки, ворогів і героїв, стійкість духу її народу та спроби його підкорити».

«Нарис історії України. Формування модерної нації XIX–XX століття» Ярослав Грицак
Цікава, корисна та зрозуміла для широкої аудиторії книжка, що розповідає не тільки історію України XIX–XX століття: нове видання також містить розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України.

#історія_України🇺🇦 #що_подивитись
https://youtu.be/0oiu6b0JyG0

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ🧐 Київське море — етноцид українців?
Для будівництва водосховища затопили величезну територію, і реальні масштаби шокують 🤯
📍 За 1964-1966 роки під воду пішло 52 населені пункти і безліч пам’яток. Майже 300 поселень періоду Русі, 250 храмів тощо. У перший час після затоплення навіть спливали труни.
📍 30 тис людей вимушено переселили. Вони розбирали будинки й перевозили на нові місця. Таким платити мізерні гроші, а житло незгодних зносили бульдозером.
📍 Після затоплення назви сіл приховували. Їх встановили після досліджень у 2018-2019 роках.
📍 Перший проєкт водосховища розробили 1905 року. Інженери мінімізували площу затоплених земель. Втім, як тільки за будівництво взялася радянська влада, питання відпало.
Історики певні — вона зробила максимум для нищення нашої культури. А якими мальовничими були ті села, дивіться на фото 💛
#history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України

ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
Як знімати постійну напругу в окупації?
Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
Яких фраз варто уникати?
«Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.

#архітектура #історія
Володимирський собор у Києві – це одна з найвизначніших пам’яток української архітектури та духовного життя, що вражає своєю величчю і красою. Розташований у самому серці столиці на бульварі Тараса Шевченка, собор є символом віри, історії та культури українського народу.

Будівництво собору розпочалося у 1862 році на честь 900-річчя хрещення Русі та було присвячене святому князю Володимиру, який охрестив Київську Русь. Проект розробив архітектор Іван Штром, але згодом його вдосконалювали інші видатні майстри, зокрема Олександр Беретті. Роботи тривали кілька десятиліть і завершилися лише у 1896 році. Архітектурний стиль собору поєднує елементи неовізантійського стилю з традиційними рисами православних храмів, що надає йому унікального вигляду. Сім позолочених куполів храму височіють над містом, а його фасад прикрашений вишуканими орнаментами та мозаїками.

Особливу увагу привертає внутрішнє оздоблення собору, яке вражає багатством і деталізацією. Над розписами працювали видатні художники кінця XIX століття, серед яких Віктор Васнецов, Михайло Нестеров і Михайло Врубель. Їхні фрески, що зображують сцени з Біблії та життя святих, вважаються шедеврами релігійного мистецтва. Центральне місце в інтер’єрі займає ікона Святої Трійці, створена Васнецовим, яка зачаровує глибиною кольорів і духовною силою.

Сьогодні Володимирський собор є не лише діючим храмом Української православної церкви, а й важливим культурним осередком. Він приваблює тисячі туристів і паломників з усього світу, які прагнуть доторкнутися до його історії та насолодитися мистецтвом. Собор пережив складні часи, зокрема радянську епоху, коли релігійні споруди зазнавали утисків, але зумів зберегти свою велич і духовне значення.

Володимирський собор – це не просто архітектурна пам’ятка, а й місце, де оживає історія України. Він нагадує про християнські корені, стійкість і прагнення до краси навіть у найскладніші часи. Відвідати його – означає відчути дух Києва, міста з тисячолітньою душею.

⚡️Уже завтра стартує реєстрація на НМТ-2025 для 11-класників: триватиме вона до 3 квітня включно. Редакція Times of Ukraine пояснює найголовніше на основі даних від УЦОЯО.

⭕️Вступникам треба створити кабінет на вебсайті УЦОЯО через спецсервіс: для цього можна скористатися автоматичним варіантом через «Дію» або заповнити форму в реєстраційному сервісі.
⭕️У кабінеті необхідно вказати реєстраційні дані, завантажити сканкопії або фотокопії документів та підтвердити бажання взяти участь у НМТ.
⭕️Тест складається з 4 предметів: 3 обов’язкові (українська мова, математика, історія України) та один на вибір. Вибір предмета здійснюється під час реєстрації для НМТ (українська лі-ра;
іноземні мови: англійська, німецька, французька, іспанська; біологія; хімія; фізика; географія).
⭕️НМТ-2025 буде з 14 травня по 25 червня, допсесія — з 14 по 25 липня. Офіційні результати повідомлять до 4 липня, результати допсесії — до 30 липня.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини