#тварини Дельфін-прядильник без грудного плавця: Унікальне диво природи. У світі морських ссавців існують дивовижні створіння, які попри фізичні особливості, продовжують дивувати своєю стійкістю та пристосованістю. Одним з таких прикладів є дельфін-прядильник, який, попри відсутність грудного плавця, демонструє надзвичайну здатність виживати та успішно взаємодіяти зі своїм середовищем. Феномен виживання Дельфіни-прядильники (Stenella longirostris) відомі своїми акробатичними стрибками та здатністю швидко обертатися навколо своєї осі, що дало їм назву. Це досить поширений вид у тропічних та субтропічних водах. Однак, рідкісні випадки народження або травм, що призводять до втрати грудного плавця, роблять цих тварин справді унікальними. Як правило, грудні плавці відіграють ключову роль у керуванні, стабілізації та гальмуванні під час плавання. Їхня відсутність могла б здаватися фатальною для морської тварини. Проте, спостереження за такими дельфінами показують, що вони компенсують цей недолік за рахунок інших механізмів. Вони можуть інтенсивніше використовувати хвостовий плавець, а також адаптувати рухи тіла для підтримки рівноваги. Це свідчить про вражаючу пластичність дельфінячого організму та його здатність до адаптації. Причини та наслідки Причини відсутності грудного плавця можуть бути різними: від вроджених дефектів до наслідків травм, отриманих у результаті зіткнень із суднами, хижаками або рибальськими знаряддями. Незважаючи на це, такі дельфіни часто виживають, інтегруються у свої групи і навіть розмножуються, що підкреслює їхню високу життєздатність. Історії про дельфінів-прядильників без грудних плавців є нагадуванням про те, наскільки стійкою може бути природа. Вони є прикладом того, як індивідуальні відмінності не завжди є перешкодою для повноцінного життя, а навпаки, можуть розкривати нові грані виживання та пристосування у складному морському світі. Ці дельфіни служать живим доказом незламної волі до життя та дивовижних механізмів компенсації, які існують у природі. Їхнє виживання продовжує надихати вчених та захисників природи, спонукаючи до подальшого вивчення та збереження цих неймовірних створінь.

#вистави «Тичина: феномен добИ» в ЦСМ «ДАХ» Стус писав: Феномен Тичини — феномен доби Його доля свідчитиме про наш час не менше за страшні розповіді істориків поет жив у час що заправив генія на роль блазня Його трагедія відбила трагедію його рідного народу і вже тому він є часткою історії свого народу Квитки 10.08 https://cutt.ly/PrPwFZdX Вхід військовим ЗСУ — безкоштовний Вхід студентам — зі знижкою 50% Щоб скористатися однією з опцій, заповніть, будь ласка, анкету : https://forms.gle/pEjNzaBUnXbHozJM9 🗓 Покази: 10 серпня 🕘 Початок: 19.00 ⌛️ Тривалість: 1 год 20 хв ЦСМ «Дах», м. Київ, вул. Велика Васильківська 136

#тварини 🐦 Пташине мистецтво, як це красиво! Це називається мурмурація. Вчені пояснили загадку мурмурації птахів - динамічні структури, створювані птахами, дозволяють їм отримувати максимальну кількість необхідної інформації від зграї. Шпаки відомі своїм умінням формувати гігантські зграї – феномен мурмурації.

#виставки Відкриття виставки Аліни Євдощенко та Анастасії Брихарової "ДІАЛОГИ ПРОСТОРУ" 19 липня з 17:00 до 20:00 у Coffee house DOMA відбудеться відкриття виставки Аліни Євдощенко та Анастасії Брихарової "ДІАЛОГИ ПРОСТОРУ". Експозиція пропонує глядачам зануритися у захопливий діалог двох яскравих індивідуальностей, де поєднання графічної чіткості та яскравої колористики пульсує у вирі експресії та фактури, розчиняючи деталі у потоці емоцій та відчуттів. Це унікальна можливість простежити феномен впливу та трансформації, адже обидві авторки пройшли навчання у Харківській державній академії дизайну і мистецтв та у відомої миколаївської художниці Інни Андражевської. Виставка діятиме до 9 серпня за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 4В, Coffee house DOMA. Вхід вільний. Роботи вільні до придбання

👑 Молоді жінки у соцмережах усе частіше пишуть про захоплення фліртом, який вони бачать у історичних серіалах, які зараз на підйомі, та мріють про таке ж ставлення і до себе. Цей феномен набирає обертів у соцмережі, та про що він насправді - це тільки фантазії чи щось більше? Ми звикли спостерігати за старомодними, аристократичними залицяннями, які розгортаються у таких серіалах як "Бріджертони", "Пірати" і "Величне століття". Але тепер захоплення лицарством на рівні історичних драм перетворюється на улюблений та швидкозростаючий феномен покоління Z в соцмережах. Він називається "ставлення як до принцеси". 📝 У Instagram можна знайти понад 130 тисяч публікацій із хештегом #princesstreatment ("ставлення як до принцеси"). У центрі тренду - інфлюенсерка із Юти Кортні Палмер, самопроголошена "принцеса-домогосподарка". У своїх відео на ТікТок, які набрали 7,6 мільйонів переглядів, вона розповідає про суперечливі очікування від чоловіка: "У ресторані з чоловіком я не розмовляю із адміністратором, не відриваю двері і не замовляю їжі". Коли королеву Вікторію коронували в 1837 році, США охопила справжня "вікторіанська лихоманка": американки хотіли знати про неї абсолютно все - аж до її черевиків челсі, каже Аріанна Чернок, професорка історії Бостонського університету. До середини ХХ століття діснеївський мультик "Попелюшка" і трансляція коронації Єлизавети II сприяли ще більшій популяризації жінок із королівських родин у США. ✅ Таким чином, "ставлення як до принцеси" - це не зовсім правильна назва. Сенінг вважає, що це не опис стилю життя принцеси, а радше інтерпретація лицарства у соцмережах. У середньовіччі лицарство представляло систему лицарських відносин із своїм кодексом поведінки. Але в сучасній історії лицарство асоціюється із традиційним і ввічливим ставленням чоловіків до жінок, що, на думку деяких вчених, є зміцненням традиційних гендерних ролей і проявом "приязного, патріархату". На думку соціологів, титул королеви має "напружений, політичний" підтекст, у той час як принцес розглядають через рожеві окуляри молодості, романтики та діснеївських фантазій. І все ж ставлення до принцес може здатися ребрендингом ретроградних гендерних ролей. Психолог зазначає, що, з одного боку, привабливість принцес походить від їхньої сили. "Коли дівчатка грають в принцес, - каже вона, - вони прагнуть отримати дозвіл покомандувати". Чи, можливо, їм і не потрібен дозвіл. Зрештою, якщо жінки роблять дописи про ставлення як до принцеси, хіба ж не жінки і керують? #психологія #соціологія #стосунки

#архів «Балет у нетрях» — так називається фотосерія шведського журналіста Фредріка Лернеріда, який півтора роки знімав балетний клас у Кібері, найбільших нетрях Найробі та Африки загалом. Яскраві постаті юних танцюристів різко виділяються на тлі бетону та голих стін. Для Лернеріда важлива була не техніка виконання, а сам феномен балету в такому невідповідному, начебто, місці.

13 липня 1930 — старт першого в історії чемпіонату світу з футболу (FIFA World Cup) У цей день у столиці Уругваю, Монтевідео, офіційно розпочався перший у світі чемпіонат світу з футболу — FIFA World Cup. Це стало моментом, коли футбол перетворився з регіональної гри на глобальний культурний феномен . Національні чемпіонати були поширені, але ідея провести світовий турнір вимагала великої віри. Уругвай, невелика країна, прийняла сміливе рішення приймати весь світ. Ідея зібрати команди зі всіх континентів — це меседж: ми можемо створити щось, що об'єднає планету через спорт. Ідея стала реальністю вже 1930 року.

Червоний пляж на острові Санторіні Це один з наймальовничіших і найдивовижніших місць острова, розташований поряд з селом Акротірі. Його червоні скелі і чорний вулканічний пісок створюють чарівний контраст з блакитними водами Егейського моря, роблячи краєвид справді незабутнім. Природний феномен виник завдяки вулканічній активності острова, що залишила по собі багаті залізом породи, що надають узбережжю його характерного відтінку. Дістатися пляжу можна машиною до церкви святого Миколая і потім пішки пройти вузькою стежкою між скель. Джерело https://psahno.com/uk/places/krasnyi-pliaz куди піти на санторина, цікаві місця, місця для фотосесій, куди піти ввечері, пляжі санторіні, море, цікаві місця на остріві санторині, природа, гори, пляж

#тварини Майстер маскування: Загадковий Сатанинський листохвостий гекон У глибинах вологих лісів Мадагаскару ховається справжнє диво природи – Сатанинський листохвостий гекон (Uroplatus phantasticus). Ця дивовижна рептилія недарма отримала свою моторошну назву, адже її зовнішній вигляд та надзвичайна здатність до маскування можуть як зачарувати, так і спантеличити. Камуфляж, що межує з магією Головна особливість Сатанинського листохвостого гекона – це його неперевершений камуфляж. Тіло цих ящірок ідеально імітує сухе, зів'яле листя. Їхня шкіра має складний візерунок з відтінків коричневого, сірого, зеленого та навіть червонуватого, що в поєднанні з нерівними краями тіла та хвостом, що нагадує пошкоджений лист, робить їх практично невидимими серед лісової підстилки або на стовбурах дерев. Деякі особини навіть мають виступи на голові та тілі, що нагадують прожилки листя. Цей феноменальний камуфляж допомагає їм уникати хижаків і непомітно полювати на комах. Нічний мисливець Сатанинські листохвості гекони ведуть нічний спосіб життя. Вдень вони зазвичай застигають нерухомо, злившись з оточенням, а з настанням сутінків виходять на полювання. Їхня дієта складається переважно з комах та інших безхребетних, яких вони вистежують завдяки своєму гострому зору. Великі очі з вертикальними зіницями чудово пристосовані для нічного бачення. Середовище існування та збереження Ці унікальні рептилії є ендеміками тропічних лісів східного та центрального Мадагаскару. Вони мешкають у підліску, часто серед низькорослих рослин, де їхній камуфляж є найбільш ефективним. На жаль, як і багато інших видів Мадагаскару, Сатанинські листохвості гекони стикаються із загрозою втрати середовища існування через вирубку лісів та розширення сільськогосподарських угідь. Вони також потерпають від незаконного вилову для торгівлі екзотичними тваринами, що ставить під загрозу їхнє майбутнє. Сатанинський листохвостий гекон – це яскравий приклад неймовірної адаптації у світі природи. Його виживання залежить від збереження унікальних екосистем Мадагаскару, що є важливим завданням для всього людства.

🖼 Біля київського Головпоштамту нова виставка про «Наш спадок» Виставку відкрили до Дня Української Державності. Вона розповідає про те, як середньовічна спадщина Русі продовжує жити у візуальних і смислових символах сучасної України: від державного герба і кольорів прапора — до окремих культурних феноменів і символів, які використовують підрозділи Збройних сил. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news