СБУ та НАБУ викрили на розкраданні бюджетних коштів керівництво оборонного заводу на Дніпропетровщині. Контррозвідка СБУ та НАБУ ліквідували ще одну схему привласнення державних коштів на виконанні оборонних замовлень. За результатами спільних дій на оборудках викрито керівництво стратегічного підприємства оборонно-промислового комплексу на Дніпропетровщині. За матеріалами справи, йдеться про першого заступника гендиректора заводу, який організував схему розкрадання 19,7 млн бюджетних гривень на закупівлі металевої сировини. Встановлено, що конструкційний матеріал мав бути використаний для серійного виробництва озброєнь та боєприпасів для українських Сил оборони. Для реалізації оборудки посадовець залучив заступника начальника управління матеріально-технічного постачання заводу та керівника афілійованої компанії, що торгувала сировиною. Разом вони домовилися про закупівлю продукції за цінами, які на третину перевищували ринкову вартість відповідного товару. Отриману «різницю» учасники оборудки конвертували в готівку. Під час обшуків у фігурантів виявлено смартфони, комп’ютерну техніку та документи із доказами незаконної діяльності. Наразі першому заступнику гендиректора заводу і двом його спільникам повідомлено про підозру відповідно до вчинених злочинів за декількома статтями Кримінального кодексу України: ▪️ч. 5 ст. 191 (привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою); ▪️ ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (пособництво у привласненні майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою). Вирішується питання про обрання запобіжних заходів. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні заходи проводили за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🇷🇺 Росія заробляє до $150 млн щодня через війну на Близькому Сході, — The Financial Times. ▪️ Через загострення на Близькому Сході та проблеми з постачанням через Ормузьку протоку різко зросли ціни на нафту. Це дозволяє Росії отримувати до $150 млн додаткових доходів щодня. ▪️ Попит на російську нафту зріс насамперед у Індії та Китаї, які почали активніше закуповувати сировину після ударів по Ірану. ▪️ За оцінками аналітиків, за перші дні конфлікту Росія вже отримала $1,3-1,9 млрд додаткових доходів, а до кінця березня ця сума може зрости до $3-5 млрд. ▪️ Аналітики зазначають, що нинішня ситуація фактично зробила Росію одним із головних економічних бенефіціарів війни на Близькому Сході. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

👀 У москві на тлі перебоїв з інтернетом різко зросли продажі пейджерів, паперових карт і стаціонарних телефонів, – пишуть рашаЗМІ. Минулий досвід Сирії та Лівану свідчить: пейджери можуть вибухати доволі потужно. 😀 🤣 На росії планують відновити вуличні таксофони через відключення інтернету – ініціатива держдуми. В офіційних поясненнях рішення подається як крок для «забезпечення належного рівня безпеки». https://t.me/Ukraineaboveallelse

РЕВ СИРЕН СПОЛОХАВ ТИШУ НОЧІ Ніч була у вибухах, в тривозі, Не дають спокійно людям жить, Україна вбивцями в облозі, Але світ це зовсім не болить. Цілу ніч від вибухів здригались, Мотлох вражий все атакував, На Господній захист сподівались, Бо потвора нас не полишав. Рев сирен споло́хав тишу ночі, Бо роздався гучно навкруги, Це виття, неначе поторочі, Що торочать кляті вороги. Співи солов'їні нам не чути - Їх глуши́ть сирен отих виття. Чом у нас усе це має бути? Нам за що таке страшне життя? Нам куди сховатись від бляшанок, Бо вони – не злива і не град. Скільки буде вражих забаганок? Чи постане з неньки квітосад? Але ж світ неначе і не бачить, Просто споглядає і мовчить. Не відчує серцем, не побачить, А біда чужа їх не провчить. 18.07.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1017822

Хрусткий пиріг з фаршем і сиром кашар 2 листи тіста Для начинки: • 200 грам фаршу • 1 суха цибулина • Півсклянки олії • Сіль, чорний перець • Сир кашар Для соусу: • 1 яйце • 1 склянка молока • Півсклянки олії Для зовнішнього покриття: • Галетове борошно Спочатку приготуємо начинку. Фарш і цибулю обсмажимо на олії. Додамо сіль, чорний перець і залишимо охолонути. Для соусу до борека добре збиваємо необхідні інгредієнти. Кожен лист тіста ділимо на 8 частин. Всього виходить 16 бореків. На лист тіста кладемо начинку і загортаємо, не занадто туго. Спочатку обмазуємо соусом, потім панірувальною мукою і викладаємо на деко. Випікаємо в попередньо розігрітій до 180 градусів духовці до рум'яної скоринки.

#історія #речі ✏️ Гумка (ластик): Як хлібні крихти поступилися місцем каучуку. До появи сучасних ластиків виправлення помилок на папері було справжньою проблемою. Люди використовували різноманітні підручні засоби: від шматочків воску до дрібного піску. Найпопулярнішим, але вкрай незручним «інструментом» був м’якуш свіжого білого хліба. Його скачували в кульку і терли папір. Хліб добре вбирав графіт, але швидко псувався, залишав жирні сліди, і його постійно треба було мати під рукою. 🍞🚫 💡 Відкриття Джозефа Прістлі Справжній прорив стався у 1770 році в Англії. Знаменитий хімік Джозеф Прістлі (один із першовідкривачів кисню) помітив дивну властивість шматочка каучуку — природного соку гевеї, який нещодавно привезли з Південної Америки. Він виявив, що цей матеріал набагато краще та чистіше стирає графіт з паперу, ніж хлібні крихти. Прістлі назвав цей матеріал rubber (від англійського to rub — терти), і ця назва закріпилася в англійській мові для гуми. 💡⚙️ 🏭 Смердюча революція Хайма Вайсмана Хайм Вайсман, молодий англійський винахідник, побачив у цьому відкритті бізнесовий потенціал. Він почав продавати невеликі кубики каучуку як «машини для стирання». Проте перші гумки мали серйозну ваду: каучук швидко псувався, а влітку, при нагріванні, ставав м’яким, липким і жахливо смердів. Їх термін придатності був дуже коротким. Справжня гумова індустрія (і індустрія ластиків) почалася лише у 1839 році, коли Чарльз Гудьїр винайшов вулканізацію — процес, який зробив гуму міцною, еластичною та стійкою до температур. 🏭🌡️ 🎒 Хаймен Ліпман і олівець «два в одному» Останній штрих у цій історії зробив Хаймен Ліпман з Філадельфії. У 1858 році йому набридло постійно шукати ластик на столі, і він запатентував геніальну ідею: прикріпити маленьку вулканізовану гумку безпосередньо до кінця олівця за допомогою металевого затискача (ферейла). Хоча патент Ліпмана пізніше анулювали (суд вирішив, що це просто комбінація двох існуючих речей, а не винахід), ідея стала стандартом. Відтоді олівець із гумкою на кінці став невід’ємним атрибутом кожного школяра, інженера та художника. 🎒✏️ Сьогодні ластик — це дешевий і непомітний предмет. Він пройшов шлях від небезпечного та смердючого шматка сирого каучуку до ідеально збалансованого хімічного продукту. Але його головне призначення залишилося незмінним: дати людині право на помилку та можливість її виправити без зайвих зусиль. 🗑️🎨

#історія #речі 🍞 Тостер: Шлях від обвугленої скибки до ідеального глянцю. До появи електрики підсмажування хліба було справжнім випробуванням для терпіння та пальців. Наші предки використовували спеціальні залізні виделки з довгими ручками або решітки, які тримали над відкритим вогнем. Результат зазвичай був непередбачуваним: або хліб залишався сирим, або перетворювався на вугілля за лічені секунди. 🧱🔥 ⚡ Перший електричний невдаха У 1893 році британська компанія Crompton & Company представила перший електричний тостер. Це був залізний пристрій з голим дротом, який розжарювався і підсмажував хліб лише з одного боку. Щоб підсмажити інший, скибку треба було перевертати вручну. Але була велика проблема: перші нагрівальні елементи з заліза швидко іржавіли або перегорали, створюючи небезпечні іскри. Тостер був скоріше іграшкою для багатіїв, ніж надійним кухонним приладом. 🔌💡 🏗️ Ніхром: Секрет вічного вогню Справжня революція відбулася у 1905 році, коли Альберт Марш винайшов ніхром — сплав нікелю та хрому. Цей метал міг розжарюватися до червоного кольору тисячі разів і не руйнуватися. Це дозволило компанії General Electric у 1909 році випустити модель D-12 — перший комерційно успішний тостер. Він все ще не мав корпусу (дріт був відкритим), але він працював роками. 🏗️⚙️ 🚀 Чарльз Страйт і магія "Pop-up" Найбільше дратувало те, що за тостом треба було постійно стежити, інакше він згорав. Під час Першої світової війни Чарльз Страйт, механік з Міннесоти, працював на заводі, де в їдальні постійно подавали горілі грінки. Це так його дістало, що він розробив механізм з пружиною та таймером. У 1919 році він запатентував перший автоматичний тостер, який сам виштовхував хліб, коли той був готовий. У 1926 році модель під назвою Toastmaster з’явилася на полицях магазинів, назавжди позбавивши людство запаху горілого сніданку. 🍞🔔 Сьогодні тостер — це символ затишного ранку. Він пройшов шлях від небезпечного пристрою з голими дротами до витонченого гаджета з сенсорним управлінням. Але в основі кожного з них лежить та сама ідея Чарльза Страйта: сніданок має бути ідеальним без зайвих зусиль. ☕🥐

#історія #події 2011: Великий тохокуський землетрус та аварія на «Фукусімі-1» 🌊⚛️ 11 березня 2011 року о 14:46 за місцевим часом Японія здригнулася від найпотужнішого землетрусу в своїй історії (9.0–9.1 бала). Але справжня трагедія прийшла зі сторони океану. Величезне цунамі, висота якого в окремих місцях сягала 40 метрів, буквально змило прибережні міста, забираючи життя тисяч людей. Коли природа сильніша за бетон Система безпеки АЕС «Фукусіма-1» спрацювала штатно: реактори зупинилися автоматично. Проте цунамі виявилося вищим за захисну дамбу. Вода затопила резервні дизельні генератори, які мали охолоджувати реактори. Результат — розплавлення активної зони на трьох енергоблоках та серія вибухів водню. 🏭💥 Світ знову згадав слово «радіація», а Японія зіткнулася з найбільшою кризою з часів Другої світової війни. Аварії було присвоєно максимальний, 7-й рівень за міжнародною шкалою (як і Чорнобильській катастрофі), хоча обсяг викидів був значно меншим завдяки герметичності захисних оболонок. 📉🚫 Уроки стійкості Ця подія змінила енергетичну політику багатьох країн (наприклад, Німеччина вирішила повністю відмовитися від АЕС). Але вона також продемонструвала неймовірну дисципліну та солідарність японського народу. Жодних погромів, жодного мародерства — лише спільна праця над відновленням. 🇯🇵🤝 Чому ми це пам’ятаємо? Трагедія на «Фукусімі» — це суворе нагадування про те, що навіть найдосконаліші технології можуть виявитися безсирими перед стихією. Це урок смирення для людства, яке іноді занадто впевнено почувається в ролі «господаря природи».

#дати #свята 11 березня в православному церковному календарі (за новоюліанським стилем, який використовує Православна Церква України) відзначається день пам’яті святителя Софронія, патріарха Єрусалимського (бл. 560–638 рр.), а також преподобного Софронія, затворника Києво-Печерського (XIII ст.). Саме тому в українській традиції цей день часто називають Днем пам’яті Софроніїв — двох святих з однаковим ім'ям, пов'язаних з важливою духовною спадщиною. Святитель Софроній, патріарх Єрусалимський — один з видатних отців Церкви VII століття. Народився близько 560 року в Дамаску (Сирія), здобув блискучу освіту, за що отримав прізвисько "Софроній Софіст" (тобто мудрець, знавець). У молодості разом з другом Іоаном Мосхом (автором "Лимонаря", або "Луга духовного") вів аскетичне життя: спочатку в монастирях Палестини, потім у Єгипті, а згодом у Римі та Константинополі через переслідування персів і арабів. У 634 році Софроній був обраний патріархом Єрусалимським. Він став рішучим захисником православного вчення проти єресі монофелітства (вчення про одну волю в Христі), яке тоді підтримували імператор Іраклій та патріарх Сергій Константинопольський. Софроній скликав помісний собор у Єрусалимі, де засудив єресь, і розіслав соборне послання до інших Церков — цей документ став важливим для VI Вселенського собору (680–681 рр.), який остаточно засудив монофелітство. Софроній також відомий як гімнограф: він склав канони (трипіснці) на Великий піст, які й досі входять до Тріоді Постної, а також житіє святої Марії Єгипетської, яке читається у четвер 5-го тижня Великого посту. У 637–638 рр., під час арабського завоювання, патріарх особисто зустрічав халіфа Омара в Єрусалимі, намагаючись захистити християнські святині. Помер 11 березня 638 року, за переказами, від горя через падіння міста та неможливість відсвяткувати Різдво у Вифлеємі. Преподобний Софроній, затворник Києво-Печерський — інший святий, якого згадують того ж дня. Він жив у XIII столітті, був ченцем Києво-Печерської лаври, подвизався в Дальніх печерах як затворник. Відомий суворим аскетизмом: щодня читав увесь Псалтир, проводив життя в молитві, пості та мовчанні. За подвиги сподобився чути ангельський спів. Його мощі перебувають у Дальніх печерах Лаври. У цей день віряни моляться про зміцнення віри, захист від єресей та помилок, про духовну мудрість і стійкість у випробуваннях — як у житті патріарха Софронія, так і в подвигах печерського затворника.

Кремль плачет о «Доме русской культуры» в Ливане, разбомбленном Израилем, но в "Россотрудничестве" забыли сказать, кто на самом деле там хозяин В Москве снова разыграли знакомую сцену: трагический тон, заявления о «ничем не спровоцированной агрессии» и рассказы о том, как где-то на Ближнем Востоке якобы мирно преподавали русский язык, учили детей музыке и устраивали вечера «российско-ливанской дружбы». Поводом стал израильский авиаудар по городу Набатия на юге Ливана. В результате удара было разрушено здание, в котором находился так называемый Дом русской культуры. Его директор Асаад Дия сообщил, что жертв нет — сотрудники покинули помещение после начала войны. Сразу после этого последовало официальное заявление Россотрудничества. В Москве объявили удар «ничем не спровоцированной агрессией» и подчеркнули, что в центре якобы не велось никакой военной деятельности. Звучит почти трогательно. Но есть одна деталь, о которой в этих заявлениях предпочитают не говорить. Юг Ливана — это территория, где фактическим хозяином давно является шиитская террористическая группировка Хезболла. Именно против её инфраструктуры действует Армия обороны Израиля. Израильские удары по Набатии происходят в рамках операции против объектов этой группировки, размещённых по всему региону. И вот на этой территории вдруг обнаруживается «культурный центр», который, если верить Москве, существовал исключительно для уроков языка, танцев и концертов. Случайное совпадение? В Кремле явно рассчитывают, что именно так это и будет выглядеть. Для начала стоит напомнить, что Россотрудничество — это вовсе не кружок любителей Пушкина. Это государственное агентство России, созданное для продвижения политического и идеологического влияния Москвы за рубежом. Формально оно занимается «гуманитарными программами», культурными центрами и поддержкой соотечественников. Фактически же: — открывает так называемые «Русские дома» по всему миру — продвигает российскую пропаганду — работает с лояльными политическими группами — формирует сети влияния В странах Европы такие центры давно воспринимаются как инструмент мягкой силы Кремля. После начала войны против Украины многие из них были закрыты или серьёзно ограничены. Но на Ближнем Востоке — особенно там, где сильны антизападные силы — подобные структуры продолжают работать. Практически сразу после заявления Россотрудничества подключился и МИД России, который традиционно выступил с обвинениями в адрес Израиля. Российские дипломаты заявили, что удар по зданию «Дома русской культуры» является «очередным проявлением агрессии» и «грубым нарушением международного права». Это заявление звучит особенно странно, если вспомнить одну деталь. Его делает государство, которое уже несколько лет ведёт полномасштабную войну против Украины, уничтожая города, электростанции, жилые кварталы и культурные объекты. Но в дипломатической реальности Кремля это, очевидно, не считается агрессией. В своём заявлении российская сторона также вспомнила 10 октября 1973 года, когда во время арабо-израильской войны был разрушен советский культурный центр в Дамаске. Москва напомнила, что тогда погибли сотрудники центра, а самолёт, сбросивший бомбу, был сбит сирийской ПВО. Эта историческая ремарка должна была добавить драматизма. Но она лишь подчёркивает другое: Москва снова пытается представить себя жертвой. Причина происходящего гораздо проще. Хезболла десятилетиями превращала юг Ливана в военную инфраструктуру, размещая склады оружия, ракеты и командные пункты прямо среди гражданских зданий. И именно против этой инфраструктуры сейчас действует Израиль. На этом фоне дипломатическая истерика Москвы выглядит особенно цинично. Страна, которая разрушает украинские города и инфраструктуру, внезапно выступает защитником культурных центров. И каждый раз, когда на территории союзников Кремля появляется очередной «Русский дом», возникает простой вопрос: Это действительно культурный центр — или очередная точка влияния российской пропаганды? Дата события: 9 марта 2026 года НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы. https://nikk.agency/kreml-plachet-o-dome-russkoj/