Милуюся одним з своїх клематисів!Купувала його ще весною 2015, на OLX. Чи тоді він мав якусь іншу назву? Забула вже!:)Квітник нам від попередніх власників дістався невеличкий. Трохи території за колодязем й усе.Де я клематис саджу?Правильно, під парканом. З сітки-рабиці. Щоб було куди плестися.Тижнів два він там ріс?Завзято розмахую в тому квітнику пласкорізом!Хххххщщщщаааа!!!Й зношу клематис ннннначисто!!!Якісно зношу…Як баба Надя мене виховувала!:)- Роби добре, або не роби взагалі!:)))Стою над тим загробленим клематисом й голосно сама себе картаю та пру таке вишукане матюччя…Самій лячно!:)Чую з-за паркану майбутня сваха моя, дружня Хабарова Вика Виктория, цікавиться, чого це мене так несе?:)Заспокоює мене, що відросте від коріння клематис! Й все з ним буде добре!:)2015, 2016, 2017 вже!:)Час йде!Я організовую собі квітник в декілька разів більший за той, що був?Час розкурочувати ту сітку-рабицю й переносити паркан в інше місце.Мій майбутній сват, дружній Александр Хабаров, гукає мене, й рекомендує пересадити клематис, щоб вони з моїм синочком його не затоптали!:)Я впевнено повідомляю, що обидва моїх дворянських клематиси я вже давно пересадила!:)А Сашко ж наполягає, щоб я менше розмовляла, а йшла й викопувала!!!:)Й дійсно!Клематис!Який я зсапала в 2015 році!Під парканом!Й на паркані!Плететься вже!Відростив собі гарну кореневу за три роки!!!Вижив після мого якісного сапання!!!Тепер він отакий красень!!!По іншому паркану плететься!По вишневим гілкам плететься!По гілкам бузини плететься!Він ще й на протилежний бік паркана переліз!:)Щоб ним милувався не тільки особовий склад мого гуртожитка?:) А й мої односельці!:)Ну й півниками традиційно похвалюся!:)Ви там як?

Погода підходяща? Є!Час? Є!Бажання? Є!Хист та натхнення? Є!Та навіть сили ще є!!!Здоровʼя нема…Трохи помахала в городі пласкорізом, цибульку просапала?Оновила кабачочі?Та рядків три моркви пройшлася? Й усе.Здулася…Хвіст, ноги, між ногами…Пишуть рапорт про звільнення за станом здоровʼя?:)Ще й за дупу мурахи 🐜 погризли!:)Бо щось я недотумкала зранку запхати штани в шкарпетки?:)З моркви вже втекла.Бо дуже вона ще дрібненька?Не стільки я користі нанесу, скільки шкоди з тим сапанням?Нажерлася жимолості, аж в горлянці дере!:)Й як повз неї пройти, коли вона тобі з куща синіє та до себе кличе?:)Жимолость закусювала кропом, шпінатом, салатом та цибуляним пірʼячком!:)Тепер душ та ліжечко!Розряджати та заряджати телефон!:)Час би вже й поснідати?:)А чи я хочу?:)Після всього зіжраного у городі, не впевнена!:)

1 червня, в перший день літа, у броварському парку культури та відпочинку «Перемога» відбулося відкриття сезону дитячих розваг «Стартуй у літо». Тренери відділення л/а ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР Надія Шамрило, Оксана Корчмід та Інна Маценко провели для всі бажаючих рухові активності, які включали в себе активну руханку і веселі естафети Більше фото на сторінці: ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР (https://www.facebook.com/profile.php?id=61565630798897) #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Зважаючи на різні там ознаки, ночер спокійним навряд чи буде?… Бережіть себе, будь ласочка!

🕯️ 18-річну українську журналістку викрали в окупованому Мелітополі. Тепер Росія ховає її за ґратами на 14 років Її звати Яна Суворова. Коли її викрали в окупованому Мелітополі, їй було лише 18 років. Вік, у якому люди зазвичай вступають до університету, мріють про майбутнє, будують перші дорослі плани й вірять, що життя тільки починається. Але російська окупаційна система вирішила інакше. Після закритого, показового “суду” Яну засудили до 14 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі” та “державній зраді”. Її справу засекретили. Її ім’я зникло зі списків на обмін. Її намагаються стерти з публічного простору. Яна описувала умови утримання так: “У камері холодно. Бігають щури. Світло не вимикають ніколи.” Це не правосуддя. Це повільне знищення людини. Її хлопець розповідав, що після переведення до Донецька стан Яни різко погіршився. Її тримали разом із дівчатами, які намагалися накласти на себе руки. Психологічний тиск був постійним. І Яна — не єдина. Росія системно перетворює українських журналістів на “терористів”, щоб не включати їх до обмінів. Так цивільних людей ховають за вигаданими статтями, засекреченими справами й десятками років вироків. Це нова форма заручництва. Не просто посадити людину. А зробити так, ніби її не існує. Не підтверджувати утримання. Не давати зв’язку. Не включати в обміни. Не дозволити світу побачити обличчя полоненого. До 2025 року російські суди вже сфабрикували справи про “тероризм” проти журналістів RIA-Південь. Вироки — від 14 до 16 років. Один із тих, кому вдалося вийти, Марк Калюш, підтвердив: у російських місцях утримання застосовували системні катування. Громадянський журналіст Євген Ільченко документував життя під окупацією. Його викрали в липні 2022 року. Катували, імітували розстріл, змусили знятися в постановочному “зізнанні” в тероризмі, а потім відправили на примусові роботи — копати окопи біля лінії фронту. Його справа стала однією з найжахливіших: журналіста викрали, катували й фактично примусили до рабської праці. Зараз Євгена утримують у таганрозькому СІЗО — під постійним світлом і в нелюдських умовах. Владислав Гершон — 15 років. Георгій Левченко — 16 років. Звинувачення: “участь у терористичній організації”. “Докази”: активність у Telegram. Журналістку Анастасію Глухівську тримають без зв’язку із зовнішнім світом. Росія відмовляється навіть підтверджувати факт її утримання. А українську журналістку Вікторію Рощину закатували до смерті в кізелівському СІЗО. Це не окремі випадки. Це система. Росія сьогодні утримує у в’язницях десятки журналістів. Серед них — багато українців. Їх карають не за злочини, а за професію. За слово. За фото. За повідомлення. За Telegram-дописи. За спробу показати правду про окупацію. Російські “антитерористичні” закони стали зброєю проти цивільних. Вони позбавляють людей правового захисту. Блокують обміни. Дають можливість ховати журналістів у тюрмах на десятиліття. А без окремого механізму повернення цивільних ці вироки можуть фактично стати довічним ув’язненням. Ми маємо називати їхні імена. Яна Суворова. Євген Ільченко. Владислав Гершон. Георгій Левченко. Анастасія Глухівська. Вікторія Рощина. І всі українські журналісти, яких Росія намагається сховати від світу. Бо мовчання — саме те, на що розраховує окупант. Коли журналіста називають “терористом” за правду, це означає лише одне: правда для диктатури небезпечніша за зброю. І поки вони в неволі, ми не маємо права звикати. Не маємо права мовчати. Не маємо права забувати. Свободу українським журналістам. Свободу всім цивільним заручникам Росії. Свободу Україні. 🇺🇦 #ЯнаСуворова #СвободуЖурналістам #УкраїнськіЖурналісти #ПолоненіЦивільні #РосіяТерорист #FreeUkrainianJournalists #StandWithUkraine #СвободуУкраїнцям

Поклав життя за Україну. 24 травня 2026 року зупинилося серце військовослужбовця спеціального підрозділу Служби безпеки України, старшого сержанта Єгора Басюка з позивним «Парадокс». Серце молодого спортсмена, відмінника навчання, людини з блискучими перспективами та сильним характером. Єгор народився 10 лютого 2004 року у Вінниці. З дитинства його вирізняли наполегливість, допитливість і внутрішня дисципліна. Особливе місце в його житті займав спорт. Він серйозно займався спортивним орієнтуванням, став кандидатом у майстри спорту України, неодноразово демонстрував високі результати на змаганнях. Також захоплювався велоспортом. Вільно володів англійською мовою, здобув освіту за спеціальністю «Міжнародні фінанси та банківська справа» у Східно-Середземноморському університеті на Північному Кіпрі, отримав диплом з відзнакою. Перед юнаком були відкриті двері до успішної міжнародної кар’єри. Він міг залишитися за кордоном, будувати професійне майбутнє в комфортних умовах, далеко від війни. Але обрав Україну. У 2025 році розпочав службу в Силах оборони України. Після проходження підготовки служив у спеціальному підрозділі СБУ. Виконував бойові завдання у складі однієї з найдосвідченіших груп спецпризначення. Його цінували за професіоналізм, відповідальність, витримку та готовність завжди підставити плече. Командир Єгора на псевдо «Шериф» згадує: «Для свого віку він був дуже мудрим. Швидко став частиною нашої сім’ї спецпідрозділу, увібрав у себе всі принципи братерства. Під час останнього бойового виходу, коли Єгор заступав на позиції, я глянув йому у вічі і промайнула думка: "Наш!"» 23 травня 2026 року під час виконання бойового завдання службовий автомобіль, у якому перебував Єгор, потрапив під ворожий обстріл, унаслідок чого військовослужбовець дістав тяжкі поранення. Захисника евакуювали до лікарні у Дніпрі, де медики боролися за його життя. На жаль, наступного дня його серце зупинилося. За мужність і героїзм Єгору Басюку посмертно присвоєно військове звання старшого сержанта та нагороджено медаллю «За відвагу». #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport та https://www.threads.net/@igarbrovary

КОЛИ ПЕЕРХИТРУВАВ САМ СЕБЕ

В суботу, 30 травня, відділення художньої гімнастики ДЮСШ управління освіти і науки Броварської міської ради (тренери Людмила Матейшина, Юлія Черкасова та Анастасія Лещенко) провело випускні підсумкові змагання " З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ"! Всі вихованки дуже старалися показати себе якнайкраще!!!! В цьому році дві вихованки відділення отримали свідоцтво про закінчення ДЮСШ! Це талановиті зірочки: Бондарева Анна 2008 р.н❤️ та Нюганіна Поліна 2009 р.н❤️ Щиро вітаємо дівчат, їх батьків та тренерів з дійсно визначним святом! #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

Спокійного Затишного Вечора. Бережіть Себе 🌠✨️🌒❤️🌛🥰

⚜️Якщо ви не знали, що люди роблять на нудистському пляжі.... : світять срамотой і дають себе закормлювати файними еклерами🥰🥰🥰🤣🤣🤣😁