• #музика #особистості
    Йому зараз могло виповнитися 30 років. Дмитро Коцюбайло став легендою за життя. Герой України, який безпрецедентно воював за Незалежність держави. Він самовіддано боровся, щоб країна мала шанс на самостійний розвиток і щоби майбутні покоління жили в мирній країні.

    Пісня «Памʼяті Да-Вінчі». Пісня присвята. Пісня спогад. Пісня про дух нескореності.

    Автор і виконавець: Роман Лисенко
    Аранжування: Сергій Габшій
    Звукорежисер: Богдан Іванишин
    Асистент автора: Павло Стрілецький
    Редакторки тексту: Анастасія Занузданова, Олена Галунець, Ніка Вербинська
    Дизайнерка обкладинки: Анастасія Власова

    https://youtu.be/cpsPWWwpYFI?si=lxWO28-R8QgyT_jr
    #музика #особистості Йому зараз могло виповнитися 30 років. Дмитро Коцюбайло став легендою за життя. Герой України, який безпрецедентно воював за Незалежність держави. Він самовіддано боровся, щоб країна мала шанс на самостійний розвиток і щоби майбутні покоління жили в мирній країні. Пісня «Памʼяті Да-Вінчі». Пісня присвята. Пісня спогад. Пісня про дух нескореності. Автор і виконавець: Роман Лисенко Аранжування: Сергій Габшій Звукорежисер: Богдан Іванишин Асистент автора: Павло Стрілецький Редакторки тексту: Анастасія Занузданова, Олена Галунець, Ніка Вербинська Дизайнерка обкладинки: Анастасія Власова https://youtu.be/cpsPWWwpYFI?si=lxWO28-R8QgyT_jr
    Sad
    1
    45переглядів
  • #думки

    Тримай подалі від свого серця все, що може завдати йому болю.
    Не приймай близько чужі слова,
    думки, засудження та головне
    чужих людей взагалі.
    Кожен судить зі своєї дзвіниці
    через свою фантазію, свій
    розвиток, свій досвід і травми.
    Те, що про тебе можуть сказати,
    це не твоє. Це їх.
    Твоє - це те, що ти знаєш про себе.
    Нехай чужі слова будуть тобі порожнім
    звуком, а не приводом для переживань...
    #думки Тримай подалі від свого серця все, що може завдати йому болю. Не приймай близько чужі слова, думки, засудження та головне чужих людей взагалі. Кожен судить зі своєї дзвіниці через свою фантазію, свій розвиток, свій досвід і травми. Те, що про тебе можуть сказати, це не твоє. Це їх. Твоє - це те, що ти знаєш про себе. Нехай чужі слова будуть тобі порожнім звуком, а не приводом для переживань...
    Like
    1
    24переглядів
  • День народження Європейського Союзу
    Щорічно 1 листопада європейські нації відзначають День народження Європейського Союзу.

    День народження Європейського Союзу в історії
    Утворення Євросоюзу відбулося 7 лютого 1992 року після укладання Маастрихтського договору. Проте офіційно договір почав діяти лише 1 листопада 1993. Відомо, що одним із перших, хто оголосив ідею об’єднання країн на рівних умовах, був Віктор Гюґо у 1851 році.


    Що таке Європейський Союз
    Європейський Союз – це політичне та економічне об’єднання 27 демократичних країн Європи заради процвітання, миру та розвитку. Союз має спільні: валюту (євро), динамічний вільний ринок, політику безпеки та зовнішню політику, загальні цінності та стандарти. Держави-члени союзу активно співпрацюють між собою в різних галузях. ЄС – дуже надійний партнер для всіх країн на планеті.

    Євросоюзу у 2012 році була вручена Нобелівська премія миру через вагомий внесок у розвиток миру та демократії в Європі.

    Цікаві факти
    Держави-засновниці Європейського Союзу: ФРН, Франція, Бельгія, Люксембург, Італія та Нідерланди. Саме цим зумовлений їх більш ніж 60-річний термін членства в цій організації.
    За територіальною ознакою до ЄС входять країни не тільки з Центральної та Західної частини Європи. Також у складі є території з басейну Індійського океану, Карибського моря та американського континенту, наприклад, Гваделупа.
    Кількість населення, яке проживає на території Союзу, більш ніж 500 мільйонів людей. Найбільша чисельність – 82 мільйони – проживає в Німеччині, найменша на Мальті – 400 тисяч осіб. Із загального об’єму населення 75% проживає у містах, і ці цифри зростають.
    Грошова одиниця ЄС – євро, вона є офіційною у 19 країнах Союзу і найближчим часом стане офіційною ще у сімох державах. Данія входить до складу ЄС, але національну валюту не змінила та змінювати не планує. Також є країни, які не є членами об’єднання, але перейшли на євро.
    Згідно з нормативними актами, виготовляти для продажу у країнах Євросоюзу варення та джеми можна тільки з фруктів. Але деякі вироби країн-учасниць, які за рецептом потребують додавання овочів, виявились занадто смачними, щоб від них відмовитись. Так, продовольчі норми ЄС визнають моркву, томати та ревінь за фрукти.
    День народження Європейського Союзу Щорічно 1 листопада європейські нації відзначають День народження Європейського Союзу. День народження Європейського Союзу в історії Утворення Євросоюзу відбулося 7 лютого 1992 року після укладання Маастрихтського договору. Проте офіційно договір почав діяти лише 1 листопада 1993. Відомо, що одним із перших, хто оголосив ідею об’єднання країн на рівних умовах, був Віктор Гюґо у 1851 році. Що таке Європейський Союз Європейський Союз – це політичне та економічне об’єднання 27 демократичних країн Європи заради процвітання, миру та розвитку. Союз має спільні: валюту (євро), динамічний вільний ринок, політику безпеки та зовнішню політику, загальні цінності та стандарти. Держави-члени союзу активно співпрацюють між собою в різних галузях. ЄС – дуже надійний партнер для всіх країн на планеті. Євросоюзу у 2012 році була вручена Нобелівська премія миру через вагомий внесок у розвиток миру та демократії в Європі. Цікаві факти Держави-засновниці Європейського Союзу: ФРН, Франція, Бельгія, Люксембург, Італія та Нідерланди. Саме цим зумовлений їх більш ніж 60-річний термін членства в цій організації. За територіальною ознакою до ЄС входять країни не тільки з Центральної та Західної частини Європи. Також у складі є території з басейну Індійського океану, Карибського моря та американського континенту, наприклад, Гваделупа. Кількість населення, яке проживає на території Союзу, більш ніж 500 мільйонів людей. Найбільша чисельність – 82 мільйони – проживає в Німеччині, найменша на Мальті – 400 тисяч осіб. Із загального об’єму населення 75% проживає у містах, і ці цифри зростають. Грошова одиниця ЄС – євро, вона є офіційною у 19 країнах Союзу і найближчим часом стане офіційною ще у сімох державах. Данія входить до складу ЄС, але національну валюту не змінила та змінювати не планує. Також є країни, які не є членами об’єднання, але перейшли на євро. Згідно з нормативними актами, виготовляти для продажу у країнах Євросоюзу варення та джеми можна тільки з фруктів. Але деякі вироби країн-учасниць, які за рецептом потребують додавання овочів, виявились занадто смачними, щоб від них відмовитись. Так, продовольчі норми ЄС визнають моркву, томати та ревінь за фрукти.
    114переглядів
  • #історія #особистості
    «Мало любити Україну до глибини душі — її треба любити до глибини кишені», — казав Євген Чикаленко, меценат і видавець.
    На межі ХІХ–ХХ століть уродженець Одещини став одним із головних спонсорів українського національного відродження — фінансував газети «Громадська думка» та «Рада», підтримував видавничі й громадські ініціативи, формуючи нову національну свідомість.

    У новому епізоді проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов і Наталя Соколенко разом із письменником Олегом Криштопою розповідають, як агроном за освітою став душею українського руху й спрямовував свої статки на розвиток держави:
    https://www.youtube.com/watch?v=l1LwGMTZ0bM
    #історія #особистості «Мало любити Україну до глибини душі — її треба любити до глибини кишені», — казав Євген Чикаленко, меценат і видавець. На межі ХІХ–ХХ століть уродженець Одещини став одним із головних спонсорів українського національного відродження — фінансував газети «Громадська думка» та «Рада», підтримував видавничі й громадські ініціативи, формуючи нову національну свідомість. У новому епізоді проєкту «Батьки-засновники» Сергій Стуканов і Наталя Соколенко разом із письменником Олегом Криштопою розповідають, як агроном за освітою став душею українського руху й спрямовував свої статки на розвиток держави: https://www.youtube.com/watch?v=l1LwGMTZ0bM
    Like
    1
    94переглядів
  • #світ
    🇮🇶 Унікальні водно-болотні угіддя на півдні Іраку — «озерні араби».
    🌴 Візитівкою цієї месопотамської Венеції були майстерно збудовані плавучі будинки, зроблені з очерету, зібраного з води — без жодного цвяха, дерева чи скла. Усі вони розташовувались на невеликих островах, створених із утрамбованої глини та очерету.

    Після здобуття Іраком незалежності від Британії розвиток сільського господарства потребував відведення води з русел Тигру та Євфрату. За часів правління Хусейна почалося поступове зниження рівня води в південних болотах, а у 1985 р. частину території осушили через виявлення там нафти.

    🇮🇶🛶 Під час повстань 1991 р. Саддам Хусейн наказав осушити болота Південного Іраку як кару для болотних арабів, які підтримали повстання і дали притулок опозиційним групам. Мешканцям довелося відмовитися від традиційного способу життя та переселитися в інші райони або у табори біженців.

    За оцінками, лише 1600 із майже 500000 болотних арабів досі живуть у традиційних очеретяних домівках.
    #світ 🇮🇶 Унікальні водно-болотні угіддя на півдні Іраку — «озерні араби». 🌴 Візитівкою цієї месопотамської Венеції були майстерно збудовані плавучі будинки, зроблені з очерету, зібраного з води — без жодного цвяха, дерева чи скла. Усі вони розташовувались на невеликих островах, створених із утрамбованої глини та очерету. Після здобуття Іраком незалежності від Британії розвиток сільського господарства потребував відведення води з русел Тигру та Євфрату. За часів правління Хусейна почалося поступове зниження рівня води в південних болотах, а у 1985 р. частину території осушили через виявлення там нафти. 🇮🇶🛶 Під час повстань 1991 р. Саддам Хусейн наказав осушити болота Південного Іраку як кару для болотних арабів, які підтримали повстання і дали притулок опозиційним групам. Мешканцям довелося відмовитися від традиційного способу життя та переселитися в інші райони або у табори біженців. За оцінками, лише 1600 із майже 500000 болотних арабів досі живуть у традиційних очеретяних домівках.
    Love
    1
    109переглядів
  • Національна Ліга Професійного Боксу України
    💥 Україна та Вірменія підписали Меморандум про співпрацю в профібоксі!
    ❗️ 25 жовтня в Парижі (Франція) відбувся семінар Європейської боксерської ради (EBU), в межах якого було укладено Меморандум про співпрацю між Національною лігою професійного боксу України та Вірменською радою професійного боксу.
    😎 Документ від імені президента НЛПБУ Михайла Зав’ялова підписав віце-президент організації Олег Кудеров Олег Кудеров, а з боку Вірменії — президент ради Levon Avetisyan.
    💪 Угода спрямована на розвиток співпраці між українським і вірменським професійним боксом, обмін досвідом і підтримку спільних спортивних ініціатив під егідою EBU.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Національна Ліга Професійного Боксу України 💥 Україна та Вірменія підписали Меморандум про співпрацю в профібоксі! ❗️ 25 жовтня в Парижі (Франція) відбувся семінар Європейської боксерської ради (EBU), в межах якого було укладено Меморандум про співпрацю між Національною лігою професійного боксу України та Вірменською радою професійного боксу. 😎 Документ від імені президента НЛПБУ Михайла Зав’ялова підписав віце-президент організації Олег Кудеров Олег Кудеров, а з боку Вірменії — президент ради Levon Avetisyan. 💪 Угода спрямована на розвиток співпраці між українським і вірменським професійним боксом, обмін досвідом і підтримку спільних спортивних ініціатив під егідою EBU. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    224переглядів
  • #дати
    Сьогодні, 30 жовтня, ми відзначаємо 200 років від дня народження видатного українського художника і педагога — Дмитра Івановича Безперчого (1825–1913). 🎨
    🌟 Майстер, що зростив геніїв
    Дмитро Безперчий — це постать, яка поєднує в собі блискучий талант живописця і жертовну відданість педагогічній справі. Народившись у сім'ї кріпаків, він завдяки таланту та щасливому випадку отримав волю і зміг навчатися в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.
    Його наставником став сам Карл Брюллов, учень якого Безперчий вважався одним із найобдарованіших. У стінах Академії він отримав звання «вільного художника» історичного та портретного живопису. Тут він міг зустрічатися і з Тарасом Шевченком, який також навчався у Брюллова.
    🖼️ Художник ілюстрацій та побутових сцен
    Творчий доробок Безперчого охоплює академічно досконалі портрети, пейзажі, релігійний живопис, але особливе місце займають ілюстрації та жанрові сценки. Він був одним із перших українських митців, хто звернувся до зображення сільського життя. Його роботи, як-от «Сватання на Гончарівці» (за п'єсою Квітки-Основ'яненка), стали важливим внеском у розвиток національного мистецтва. Варто зазначити, що він був першим ілюстратором повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Згодом він багато працював аквареллю, віддаючи перевагу її світлим і прозорим тонам.
    👨‍🏫 Наставник на п'ятдесят років
    Проте сам Дмитро Іванович найбільше цінував не свої картини, а свою педагогічну місію. Повернувшись до України, він майже 50 років присвятив викладанню малювання — спочатку в Ніжинському ліцеї, а потім, з 1850 року, у середніх школах Харкова.
    Його заслуга перед українським та світовим мистецтвом неоціненна, адже саме він розгледів і допоміг сформувати основи для подальшого розвитку цілої плеяди видатних художників, серед яких:
    * Сергій Васильківський
    * Генріх Семирадський
    * Петро Левченко
    * Михайло Ткаченко
    Як згадував Генріх Семирадський, принципи, які йому дав Дмитро Безперчий, «робили можливим одночасно розвиток уяви й техніки, і вимагали паралельної вправи в рисункові, в малюванні та в композиції».
    Дмитро Безперчий прожив довге життя, віддане мистецтву і наставництву. Його творчість та педагогічна спадщина є нагадуванням про те, як важливий внесок може зробити одна людина у розвиток багатьох талантів.
    #дати Сьогодні, 30 жовтня, ми відзначаємо 200 років від дня народження видатного українського художника і педагога — Дмитра Івановича Безперчого (1825–1913). 🎨 🌟 Майстер, що зростив геніїв Дмитро Безперчий — це постать, яка поєднує в собі блискучий талант живописця і жертовну відданість педагогічній справі. Народившись у сім'ї кріпаків, він завдяки таланту та щасливому випадку отримав волю і зміг навчатися в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Його наставником став сам Карл Брюллов, учень якого Безперчий вважався одним із найобдарованіших. У стінах Академії він отримав звання «вільного художника» історичного та портретного живопису. Тут він міг зустрічатися і з Тарасом Шевченком, який також навчався у Брюллова. 🖼️ Художник ілюстрацій та побутових сцен Творчий доробок Безперчого охоплює академічно досконалі портрети, пейзажі, релігійний живопис, але особливе місце займають ілюстрації та жанрові сценки. Він був одним із перших українських митців, хто звернувся до зображення сільського життя. Його роботи, як-от «Сватання на Гончарівці» (за п'єсою Квітки-Основ'яненка), стали важливим внеском у розвиток національного мистецтва. Варто зазначити, що він був першим ілюстратором повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Згодом він багато працював аквареллю, віддаючи перевагу її світлим і прозорим тонам. 👨‍🏫 Наставник на п'ятдесят років Проте сам Дмитро Іванович найбільше цінував не свої картини, а свою педагогічну місію. Повернувшись до України, він майже 50 років присвятив викладанню малювання — спочатку в Ніжинському ліцеї, а потім, з 1850 року, у середніх школах Харкова. Його заслуга перед українським та світовим мистецтвом неоціненна, адже саме він розгледів і допоміг сформувати основи для подальшого розвитку цілої плеяди видатних художників, серед яких: * Сергій Васильківський * Генріх Семирадський * Петро Левченко * Михайло Ткаченко Як згадував Генріх Семирадський, принципи, які йому дав Дмитро Безперчий, «робили можливим одночасно розвиток уяви й техніки, і вимагали паралельної вправи в рисункові, в малюванні та в композиції». Дмитро Безперчий прожив довге життя, віддане мистецтву і наставництву. Його творчість та педагогічна спадщина є нагадуванням про те, як важливий внесок може зробити одна людина у розвиток багатьох талантів.
    Like
    1
    233переглядів 1 Поширень
  • УКРАЇНСЬКІ РУСАЛОНЬКИ
    💫🧜‍♀️💦Збірна Харківської області з синхронного плавання — переможці премії “Сходження на Олімп” імені Марії Гороховської!
    Ця престижна нагорода, започаткована у 2023 році, вручається найкращим харківським спортсменкам і тренерам за видатні досягнення та внесок у розвиток спорту.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    УКРАЇНСЬКІ РУСАЛОНЬКИ 💫🧜‍♀️💦Збірна Харківської області з синхронного плавання — переможці премії “Сходження на Олімп” імені Марії Гороховської! Ця престижна нагорода, започаткована у 2023 році, вручається найкращим харківським спортсменкам і тренерам за видатні досягнення та внесок у розвиток спорту. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    126переглядів
  • #дати
    Терентій (Терешко) Макарович Пархоменко (28 жовтня 1872 — 23 травня 1910) — відомий український кобзар із чернігівського Полісся, уродженець села Волосківці (нині Чернігівська область). Він навчався у кобзаря Андрія Гайденка і був талановитим бандуристом, майстром своєї справи. Пархоменко знав вісім дум, історичні пісні про Морозенка, Саву Чалого, а також низку духовних віршів, псальмів і сатиричних пісень, таких як «Хома і Ярема», «Дворянка», «Міщанка», «Теща», а також танці «Козачок», «Дудочка», «Тетяна». У його репертуарі були характерні мелодії, виконані високим голосом із виразною фразировкою, під акомпанемент бандури, яку він тримав між колінами традиційним чернігівським способом. Його бандура мала 6 металевих обтягнутих басів і 14 приструнків на корпусі. Грав переважно двома пальцями правої руки (вказівним і середнім), а ліва рука використовувалася винятково для гри на басах.

    Пархоменко був сліпим від дитинства, але це не завадило йому стати відомим виконавцем. Його високий рівень виконавської культури оцінювали такі видатні діячі, як Іван Франко, Микола Сумцов, Олена Пчілка та інші. Він мав учнів, серед яких були Михайло Домонтович, Василь Потапенко, та Никон Прудкий.

    Його мистецтво мало значний вплив на розвиток гри на бандурі в Україні. Помер Терентій Пархоменко 23 травня 1910 року. Під час свого останнього концерту в Умані він зіткнувся з утисками від жандармів, що, ймовірно, сприяло його передчасній смерті
    #дати Терентій (Терешко) Макарович Пархоменко (28 жовтня 1872 — 23 травня 1910) — відомий український кобзар із чернігівського Полісся, уродженець села Волосківці (нині Чернігівська область). Він навчався у кобзаря Андрія Гайденка і був талановитим бандуристом, майстром своєї справи. Пархоменко знав вісім дум, історичні пісні про Морозенка, Саву Чалого, а також низку духовних віршів, псальмів і сатиричних пісень, таких як «Хома і Ярема», «Дворянка», «Міщанка», «Теща», а також танці «Козачок», «Дудочка», «Тетяна». У його репертуарі були характерні мелодії, виконані високим голосом із виразною фразировкою, під акомпанемент бандури, яку він тримав між колінами традиційним чернігівським способом. Його бандура мала 6 металевих обтягнутих басів і 14 приструнків на корпусі. Грав переважно двома пальцями правої руки (вказівним і середнім), а ліва рука використовувалася винятково для гри на басах. Пархоменко був сліпим від дитинства, але це не завадило йому стати відомим виконавцем. Його високий рівень виконавської культури оцінювали такі видатні діячі, як Іван Франко, Микола Сумцов, Олена Пчілка та інші. Він мав учнів, серед яких були Михайло Домонтович, Василь Потапенко, та Никон Прудкий. Його мистецтво мало значний вплив на розвиток гри на бандурі в Україні. Помер Терентій Пархоменко 23 травня 1910 року. Під час свого останнього концерту в Умані він зіткнувся з утисками від жандармів, що, ймовірно, сприяло його передчасній смерті
    Like
    2
    260переглядів
  • #події
    Вінниця — одне з перших міст України, де було започатковано трамвайний рух, що стало важливою сторінкою в історії міського транспорту. Саме у 1913 році, 112 років тому, у місті офіційно відкрили трамвайний рух, який з того часу змінив ритм і сприйняття міського життя.

    На початку ХХ століття Вінниця активно розвивалася як адміністративний, торговий та культурний центр Поділля. Зростання населення та розширення міських меж вимагали нових рішень у сфері громадського транспорту. Відкриття трамвая у 1913 році стало відповіддю на ці потреби, сприяючи підвищенню мобільності та комфорту його мешканців.

    Технічні особливості трамвайної лінії

    Перший вінницький трамвай був кінним, що відповідало технологічним можливостям того періоду. Кінний трамвай рухався по рейках, що забезпечувало більш плавний і швидкий рух порівняно з звичайними каретами. Це суттєво підвищило ефективність перевезень всередині міста.

    Незабаром, в наступні десятиліття, трамвайний рух у Вінниці модернізували, перейшли на електричні трамваї, що стало частиною загальної тенденції модернізації міського транспорту по всьому світу.

    Вплив трамвая на місто та його розвиток

    Відкриття трамваю сприяло розширенню житлових кварталів, активному розвитку підприємств і торговельних осередків, оскільки мешканці тепер могли оперативно дістатися до роботи, ринку чи культурних закладів.

    Трамвай став символом модернізації і технологічного прогресу у Вінниці, а з плином часу — невід’ємним елементом міської інфраструктури. Саме з 1913 року починається нова ера у розвитку громадського транспорту міста, яка триває й до сьогодні.

    #події Вінниця — одне з перших міст України, де було започатковано трамвайний рух, що стало важливою сторінкою в історії міського транспорту. Саме у 1913 році, 112 років тому, у місті офіційно відкрили трамвайний рух, який з того часу змінив ритм і сприйняття міського життя. На початку ХХ століття Вінниця активно розвивалася як адміністративний, торговий та культурний центр Поділля. Зростання населення та розширення міських меж вимагали нових рішень у сфері громадського транспорту. Відкриття трамвая у 1913 році стало відповіддю на ці потреби, сприяючи підвищенню мобільності та комфорту його мешканців. Технічні особливості трамвайної лінії Перший вінницький трамвай був кінним, що відповідало технологічним можливостям того періоду. Кінний трамвай рухався по рейках, що забезпечувало більш плавний і швидкий рух порівняно з звичайними каретами. Це суттєво підвищило ефективність перевезень всередині міста. Незабаром, в наступні десятиліття, трамвайний рух у Вінниці модернізували, перейшли на електричні трамваї, що стало частиною загальної тенденції модернізації міського транспорту по всьому світу. Вплив трамвая на місто та його розвиток Відкриття трамваю сприяло розширенню житлових кварталів, активному розвитку підприємств і торговельних осередків, оскільки мешканці тепер могли оперативно дістатися до роботи, ринку чи культурних закладів. Трамвай став символом модернізації і технологічного прогресу у Вінниці, а з плином часу — невід’ємним елементом міської інфраструктури. Саме з 1913 року починається нова ера у розвитку громадського транспорту міста, яка триває й до сьогодні.
    Like
    1
    212переглядів
Більше результатів