• ВИНАХІД

    Чи то мода, чи то ШІ,
    Бо нема обцасів...
    То скажіть, товариШІ,
    Чи то для прикраси?

    Чи то може вже тепер
    Будем це взувати,
    Аби ними находу
    Вбивцю гаратати?

    Треба думати над цим,
    Треба міркувати,
    Може стане, ну… таким
    Кращим за sarmatи?

    А як добре вже піде́ -
    В виробництво пустим,
    Застосунок свій знайде́
    І часто, і густо.

    Що іще робити з цим,
    Як застосувати?
    То ж думки́ які ще є,
    Аби підказати?

    Думаю, що ворогів
    Будем цим карати,
    Щоб ніхто більш не хотів
    З нами воювати.

    24.07.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ВИНАХІД Чи то мода, чи то ШІ, Бо нема обцасів... То скажіть, товариШІ, Чи то для прикраси? Чи то може вже тепер Будем це взувати, Аби ними находу Вбивцю гаратати? Треба думати над цим, Треба міркувати, Може стане, ну… таким Кращим за sarmatи? А як добре вже піде́ - В виробництво пустим, Застосунок свій знайде́ І часто, і густо. Що іще робити з цим, Як застосувати? То ж думки́ які ще є, Аби підказати? Думаю, що ворогів Будем цим карати, Щоб ніхто більш не хотів З нами воювати. 24.07.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    59переглядів
  • Україна хоче відновити переговори з рф до осені, - Зеленський

    Президент повідомив, що після телефонної розмови зі спецпредставниками Президента США Кушнером та Віткоффом він отримав пропозиції, які американці потім обговорять з росіянами:

    «Я думаю, тоді буде тристороння зустріч. Безумовно, треба все це робити до осені. Якщо б від нас залежало, вона була б уже в липні. Але не все залежить від нас».

    Про це президент повідомив під час спільної пресконференції з премʼєр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном.

    Ще важливі заяви президента:

    ▪️росіяни роблять все, аби заблокувати «зерновий коридор» для України.

    ▪️Україна знала про плани росіян ще за кілька місяців до кадрових змін, тому було ухвалене рішення про зміну Кабінету міністрів для підготовки до прийдешньої зими.

    ▪️Сирський та Гнатов продовжать працювати поруч із новим керівництвом армії України, щоб передавати досвід і допомагати в ухваленні рішень.

    ▪️Хмарі і Драпатому доведеться вирішити головні завдання: питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації.

    ▪️Президент запропонував Михайлу Федорову кілька посад. Остання посада - віце-прем'єр з військових іновацій.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    Україна хоче відновити переговори з рф до осені, - Зеленський Президент повідомив, що після телефонної розмови зі спецпредставниками Президента США Кушнером та Віткоффом він отримав пропозиції, які американці потім обговорять з росіянами:«Я думаю, тоді буде тристороння зустріч. Безумовно, треба все це робити до осені. Якщо б від нас залежало, вона була б уже в липні. Але не все залежить від нас».Про це президент повідомив під час спільної пресконференції з премʼєр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном.Ще важливі заяви президента:▪️росіяни роблять все, аби заблокувати «зерновий коридор» для України.▪️Україна знала про плани росіян ще за кілька місяців до кадрових змін, тому було ухвалене рішення про зміну Кабінету міністрів для підготовки до прийдешньої зими.▪️Сирський та Гнатов продовжать працювати поруч із новим керівництвом армії України, щоб передавати досвід і допомагати в ухваленні рішень.▪️Хмарі і Драпатому доведеться вирішити головні завдання: питання закриття неба, питання ТЦК, питання нормального, якщо це можливо сказати так, обличчя мобілізації.▪️Президент запропонував Михайлу Федорову кілька посад. Остання посада - віце-прем'єр з військових іновацій.#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    70переглядів
  • Він був фермером. Людиною, яка понад усе любила землю. Ту саму землю, що годує Україну.

    Але коли на Херсонщину прийшла росія, він зробив те, на що здатен далеко не кожен.
    Він перетворився на захисника своїх полів.

    Минуло вже майже дев’ять місяців відтоді, як Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно). Та про його подвиг знають далеко не всі.

    А він заслуговує, щоб його пам’ятали.

    Олександр Гордієнко народився 1967 року в Бериславському районі Херсонської області.

    Усе своє життя він працював на землі. Створив фермерське господарство, вирощував зерно, розвивав село, давав людям роботу. Для нього поле було не бізнесом — воно було справою життя.

    Та після повномасштабного вторгнення його господарство опинилося на передовій.

    Херсонщина стала однією з найбільш замінованих областей світу.

    Після деокупації правобережжя на його полях залишилися тисячі мін, нерозірваних снарядів і касетних боєприпасів.

    Чекати було ніколи.

    Якщо не засіяти землю навесні, країна втратить урожай.

    І тоді Олександр почав робити те, чого не мав робити цивільний фермер.

    Він сам розміновував свої поля.

    День за днем.

    Метр за метром.

    За час цієї роботи він вивіз понад п’ять тисяч мін та інших вибухонебезпечних предметів, повертаючи життя українській землі.

    Та навіть коли поля стали безпечнішими, смертельна небезпека не зникла.

    Вона прилетіла з неба.

    Російські оператори FPV-дронів почали цілеспрямовано полювати на українських фермерів.

    Не на військових.

    Саме на трактористів, комбайнерів і людей, які виходили збирати хліб.

    Для окупантів це було справжнє сафарі.

    Олександр не міг із цим змиритися.

    Він продав «Мерседес» дружини, щоб купити потужні системи радіоелектронної боротьби, засоби виявлення безпілотників, амуніцію та зброю.

    Щоранку ще до світанку він виходив у поле.

    З рушницею.

    З двома системами виявлення дронів.

    Одна показувала, де знаходиться безпілотник.

    Друга допомагала визначити момент його атаки.

    Поки працівники збирали врожай, він дивився не на землю.

    Він дивився в небо.

    Бо знав: якщо не помітить дрон першим — хтось може не повернутися додому.

    Саме тоді на Херсонщині його почали називати «фермером-Рембо».

    Це звучить майже як легенда.

    Але це була реальність.

    На його рахунку — понад 200 знищених російських безпілотників.

    Кожен із них міг убити людину.

    Кожен збитий дрон означав ще один врятований екіпаж комбайна, ще одного живого тракториста, ще одну родину, яка ввечері дочекається свого батька чи сина.

    Росіяни знали, хто він.

    І мстилися.

    У день його народження вони навмисно атакували його будинок ударними дронами.

    Дім згорів.

    Та навіть після цього він не виїхав.

    Не покинув своїх людей.

    Не залишив свою землю.

    5 вересня 2025 року російський безпілотник забрав його життя.

    Він загинув так само, як жив останні роки.

    Захищаючи інших.

    10 листопада 2025 року Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно).

    Це була заслужена державна відзнака.

    Але справжнє визнання він отримав набагато раніше.

    Від людей.

    Від трактористів, які завдяки йому повернулися додому живими.

    Від комбайнерів, які змогли зібрати врожай.

    Від односельців, які знали: поки поруч Олександр, він зробить усе можливе, щоб захистити їх.

    Сьогодні ми часто говоримо про героїв зі зброєю в окопах.

    І це справедливо.

    Але війна народила й інших героїв.

    Тих, хто не перестав бути лікарем.

    Учителем.

    Рятувальником.

    Фермером.

    Бо Україну захищають не лише ті, хто тримає лінію фронту.

    Її захищають і ті, хто, ризикуючи власним життям, вирощує хліб, щоб країна жила.

    І коли наступного разу ви візьмете до рук буханець українського хліба, згадайте людину, яка дивилася не лише під ноги, шукаючи міни.

    Вона щодня дивилася в небо.

    Щоб російський дрон не забрав чиєсь життя.

    Вічна пам’ять Герою України Олександру Гордієнку.

    🇺🇦 Герої живуть доти, доки ми пам’ятаємо їхні імена.
    Він був фермером. Людиною, яка понад усе любила землю. Ту саму землю, що годує Україну.Але коли на Херсонщину прийшла росія, він зробив те, на що здатен далеко не кожен.Він перетворився на захисника своїх полів.Минуло вже майже дев’ять місяців відтоді, як Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно). Та про його подвиг знають далеко не всі.А він заслуговує, щоб його пам’ятали.Олександр Гордієнко народився 1967 року в Бериславському районі Херсонської області.Усе своє життя він працював на землі. Створив фермерське господарство, вирощував зерно, розвивав село, давав людям роботу. Для нього поле було не бізнесом — воно було справою життя.Та після повномасштабного вторгнення його господарство опинилося на передовій.Херсонщина стала однією з найбільш замінованих областей світу.Після деокупації правобережжя на його полях залишилися тисячі мін, нерозірваних снарядів і касетних боєприпасів.Чекати було ніколи.Якщо не засіяти землю навесні, країна втратить урожай.І тоді Олександр почав робити те, чого не мав робити цивільний фермер.Він сам розміновував свої поля.День за днем.Метр за метром.За час цієї роботи він вивіз понад п’ять тисяч мін та інших вибухонебезпечних предметів, повертаючи життя українській землі.Та навіть коли поля стали безпечнішими, смертельна небезпека не зникла.Вона прилетіла з неба.Російські оператори FPV-дронів почали цілеспрямовано полювати на українських фермерів.Не на військових.Саме на трактористів, комбайнерів і людей, які виходили збирати хліб.Для окупантів це було справжнє сафарі.Олександр не міг із цим змиритися.Він продав «Мерседес» дружини, щоб купити потужні системи радіоелектронної боротьби, засоби виявлення безпілотників, амуніцію та зброю.Щоранку ще до світанку він виходив у поле.З рушницею.З двома системами виявлення дронів.Одна показувала, де знаходиться безпілотник.Друга допомагала визначити момент його атаки.Поки працівники збирали врожай, він дивився не на землю.Він дивився в небо.Бо знав: якщо не помітить дрон першим — хтось може не повернутися додому.Саме тоді на Херсонщині його почали називати «фермером-Рембо».Це звучить майже як легенда.Але це була реальність.На його рахунку — понад 200 знищених російських безпілотників.Кожен із них міг убити людину.Кожен збитий дрон означав ще один врятований екіпаж комбайна, ще одного живого тракториста, ще одну родину, яка ввечері дочекається свого батька чи сина.Росіяни знали, хто він.І мстилися.У день його народження вони навмисно атакували його будинок ударними дронами.Дім згорів.Та навіть після цього він не виїхав.Не покинув своїх людей.Не залишив свою землю.5 вересня 2025 року російський безпілотник забрав його життя.Він загинув так само, як жив останні роки.Захищаючи інших.10 листопада 2025 року Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно).Це була заслужена державна відзнака.Але справжнє визнання він отримав набагато раніше.Від людей.Від трактористів, які завдяки йому повернулися додому живими.Від комбайнерів, які змогли зібрати врожай.Від односельців, які знали: поки поруч Олександр, він зробить усе можливе, щоб захистити їх.Сьогодні ми часто говоримо про героїв зі зброєю в окопах.І це справедливо.Але війна народила й інших героїв.Тих, хто не перестав бути лікарем.Учителем.Рятувальником.Фермером.Бо Україну захищають не лише ті, хто тримає лінію фронту.Її захищають і ті, хто, ризикуючи власним життям, вирощує хліб, щоб країна жила.І коли наступного разу ви візьмете до рук буханець українського хліба, згадайте людину, яка дивилася не лише під ноги, шукаючи міни.Вона щодня дивилася в небо.Щоб російський дрон не забрав чиєсь життя.Вічна пам’ять Герою України Олександру Гордієнку.🇺🇦 Герої живуть доти, доки ми пам’ятаємо їхні імена.
    134переглядів
  • Він був фермером. Людиною, яка понад усе любила землю. Ту саму землю, що годує Україну.

    Але коли на Херсонщину прийшла росія, він зробив те, на що здатен далеко не кожен.
    Він перетворився на захисника своїх полів.

    Минуло вже майже дев’ять місяців відтоді, як Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно). Та про його подвиг знають далеко не всі.

    А він заслуговує, щоб його пам’ятали.

    Олександр Гордієнко народився 1967 року в Бериславському районі Херсонської області.

    Усе своє життя він працював на землі. Створив фермерське господарство, вирощував зерно, розвивав село, давав людям роботу. Для нього поле було не бізнесом — воно було справою життя.

    Та після повномасштабного вторгнення його господарство опинилося на передовій.

    Херсонщина стала однією з найбільш замінованих областей світу.

    Після деокупації правобережжя на його полях залишилися тисячі мін, нерозірваних снарядів і касетних боєприпасів.

    Чекати було ніколи.

    Якщо не засіяти землю навесні, країна втратить урожай.

    І тоді Олександр почав робити те, чого не мав робити цивільний фермер.

    Він сам розміновував свої поля.

    День за днем.

    Метр за метром.

    За час цієї роботи він вивіз понад п’ять тисяч мін та інших вибухонебезпечних предметів, повертаючи життя українській землі.

    Та навіть коли поля стали безпечнішими, смертельна небезпека не зникла.

    Вона прилетіла з неба.

    Російські оператори FPV-дронів почали цілеспрямовано полювати на українських фермерів.

    Не на військових.

    Саме на трактористів, комбайнерів і людей, які виходили збирати хліб.

    Для окупантів це було справжнє сафарі.

    Олександр не міг із цим змиритися.

    Він продав «Мерседес» дружини, щоб купити потужні системи радіоелектронної боротьби, засоби виявлення безпілотників, амуніцію та зброю.

    Щоранку ще до світанку він виходив у поле.

    З рушницею.

    З двома системами виявлення дронів.

    Одна показувала, де знаходиться безпілотник.

    Друга допомагала визначити момент його атаки.

    Поки працівники збирали врожай, він дивився не на землю.

    Він дивився в небо.

    Бо знав: якщо не помітить дрон першим — хтось може не повернутися додому.

    Саме тоді на Херсонщині його почали називати «фермером-Рембо».

    Це звучить майже як легенда.

    Але це була реальність.

    На його рахунку — понад 200 знищених російських безпілотників.

    Кожен із них міг убити людину.

    Кожен збитий дрон означав ще один врятований екіпаж комбайна, ще одного живого тракториста, ще одну родину, яка ввечері дочекається свого батька чи сина.

    Росіяни знали, хто він.

    І мстилися.

    У день його народження вони навмисно атакували його будинок ударними дронами.

    Дім згорів.

    Та навіть після цього він не виїхав.

    Не покинув своїх людей.

    Не залишив свою землю.

    5 вересня 2025 року російський безпілотник забрав його життя.

    Він загинув так само, як жив останні роки.

    Захищаючи інших.

    10 листопада 2025 року Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно).

    Це була заслужена державна відзнака.

    Але справжнє визнання він отримав набагато раніше.

    Від людей.

    Від трактористів, які завдяки йому повернулися додому живими.

    Від комбайнерів, які змогли зібрати врожай.

    Від односельців, які знали: поки поруч Олександр, він зробить усе можливе, щоб захистити їх.

    Сьогодні ми часто говоримо про героїв зі зброєю в окопах.

    І це справедливо.

    Але війна народила й інших героїв.

    Тих, хто не перестав бути лікарем.

    Учителем.

    Рятувальником.

    Фермером.

    Бо Україну захищають не лише ті, хто тримає лінію фронту.

    Її захищають і ті, хто, ризикуючи власним життям, вирощує хліб, щоб країна жила.

    І коли наступного разу ви візьмете до рук буханець українського хліба, згадайте людину, яка дивилася не лише під ноги, шукаючи міни.

    Вона щодня дивилася в небо.

    Щоб російський дрон не забрав чиєсь життя.

    Вічна пам’ять Герою України Олександру Гордієнку.

    🇺🇦 Герої живуть доти, доки ми пам’ятаємо їхні імена.
    Він був фермером. Людиною, яка понад усе любила землю. Ту саму землю, що годує Україну.Але коли на Херсонщину прийшла росія, він зробив те, на що здатен далеко не кожен.Він перетворився на захисника своїх полів.Минуло вже майже дев’ять місяців відтоді, як Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно). Та про його подвиг знають далеко не всі.А він заслуговує, щоб його пам’ятали.Олександр Гордієнко народився 1967 року в Бериславському районі Херсонської області.Усе своє життя він працював на землі. Створив фермерське господарство, вирощував зерно, розвивав село, давав людям роботу. Для нього поле було не бізнесом — воно було справою життя.Та після повномасштабного вторгнення його господарство опинилося на передовій.Херсонщина стала однією з найбільш замінованих областей світу.Після деокупації правобережжя на його полях залишилися тисячі мін, нерозірваних снарядів і касетних боєприпасів.Чекати було ніколи.Якщо не засіяти землю навесні, країна втратить урожай.І тоді Олександр почав робити те, чого не мав робити цивільний фермер.Він сам розміновував свої поля.День за днем.Метр за метром.За час цієї роботи він вивіз понад п’ять тисяч мін та інших вибухонебезпечних предметів, повертаючи життя українській землі.Та навіть коли поля стали безпечнішими, смертельна небезпека не зникла.Вона прилетіла з неба.Російські оператори FPV-дронів почали цілеспрямовано полювати на українських фермерів.Не на військових.Саме на трактористів, комбайнерів і людей, які виходили збирати хліб.Для окупантів це було справжнє сафарі.Олександр не міг із цим змиритися.Він продав «Мерседес» дружини, щоб купити потужні системи радіоелектронної боротьби, засоби виявлення безпілотників, амуніцію та зброю.Щоранку ще до світанку він виходив у поле.З рушницею.З двома системами виявлення дронів.Одна показувала, де знаходиться безпілотник.Друга допомагала визначити момент його атаки.Поки працівники збирали врожай, він дивився не на землю.Він дивився в небо.Бо знав: якщо не помітить дрон першим — хтось може не повернутися додому.Саме тоді на Херсонщині його почали називати «фермером-Рембо».Це звучить майже як легенда.Але це була реальність.На його рахунку — понад 200 знищених російських безпілотників.Кожен із них міг убити людину.Кожен збитий дрон означав ще один врятований екіпаж комбайна, ще одного живого тракториста, ще одну родину, яка ввечері дочекається свого батька чи сина.Росіяни знали, хто він.І мстилися.У день його народження вони навмисно атакували його будинок ударними дронами.Дім згорів.Та навіть після цього він не виїхав.Не покинув своїх людей.Не залишив свою землю.5 вересня 2025 року російський безпілотник забрав його життя.Він загинув так само, як жив останні роки.Захищаючи інших.10 листопада 2025 року Президент України присвоїв Олександру Гордієнку звання Героя України (посмертно).Це була заслужена державна відзнака.Але справжнє визнання він отримав набагато раніше.Від людей.Від трактористів, які завдяки йому повернулися додому живими.Від комбайнерів, які змогли зібрати врожай.Від односельців, які знали: поки поруч Олександр, він зробить усе можливе, щоб захистити їх.Сьогодні ми часто говоримо про героїв зі зброєю в окопах.І це справедливо.Але війна народила й інших героїв.Тих, хто не перестав бути лікарем.Учителем.Рятувальником.Фермером.Бо Україну захищають не лише ті, хто тримає лінію фронту.Її захищають і ті, хто, ризикуючи власним життям, вирощує хліб, щоб країна жила.І коли наступного разу ви візьмете до рук буханець українського хліба, згадайте людину, яка дивилася не лише під ноги, шукаючи міни.Вона щодня дивилася в небо.Щоб російський дрон не забрав чиєсь життя.Вічна пам’ять Герою України Олександру Гордієнку.🇺🇦 Герої живуть доти, доки ми пам’ятаємо їхні імена.
    164переглядів
  • МЛС розпочала розслідування з приводу трансферу Каземіро до Інтер Маямі 😳

    Слідчі органи будуть перевіряти, чи не порушив маямський клуб правила ведення переговорів із футболістом, права на першочергові перемовини з яким належали Лос-Анджелес Гелексі 🤔

    В регламенті МЛС існує правило "Discovery Rights", згідно з яким клуб може зарезервувати за собою пріоритетне право на переговори з футболістом, який ще не виступає в лізі. Інший клуб, перед тим як вступити у контакт з футболістом, має сплатити компенсацію команді, якій належало це пріоритетне право 🤷🏻‍♂️

    Хоч Інтер Маямі й сплатив Лос-Анджелес Гелексі компенсацію, було відкритодисциплінарне провадження, чи не вступали перед цією виплатою "Чаплі" в переговори з гравцем, що заборонено робити в такому випадку ❌
    #World_Football #football @football #футбол_football #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    МЛС розпочала розслідування з приводу трансферу Каземіро до Інтер Маямі 😳Слідчі органи будуть перевіряти, чи не порушив маямський клуб правила ведення переговорів із футболістом, права на першочергові перемовини з яким належали Лос-Анджелес Гелексі 🤔В регламенті МЛС існує правило "Discovery Rights", згідно з яким клуб може зарезервувати за собою пріоритетне право на переговори з футболістом, який ще не виступає в лізі. Інший клуб, перед тим як вступити у контакт з футболістом, має сплатити компенсацію команді, якій належало це пріоритетне право 🤷🏻‍♂️Хоч Інтер Маямі й сплатив Лос-Анджелес Гелексі компенсацію, було відкритодисциплінарне провадження, чи не вступали перед цією виплатою "Чаплі" в переговори з гравцем, що заборонено робити в такому випадку ❌#World_Football #football @football #футбол_football #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    58переглядів
  • 😎 Хочете справжню реформу ЗСУ ?
    1. ДОБРОВОЛЬЦІ мають служити лише з добровольцями і з тими хто хоче служити з ними ☝️
    2. Просування по службі має бути не слухняних а тих хто вміє винайти щось нове . А слухняні хай просто отримують премії . При чому командир який помітив ініціативного іноватора і дав йому дорогу теж має отримувати плюшки , бо той хто вміє побачити таланти теж є цінним кадром .
    3. Планування операцій має починатись так , збирається інфа з солдатів , солдати які є безпосередньо на позиції кажуть свою думку як би вони провели штурм чи як би вони організували оборону , бо їній мозок працює найкраще бо саме вони є найбільш зацікавленими у своєму виживані і ефективності операції . Далі ця інфа має йти на верх , там аналізуватися і з корективами повертатися у вигляді наказу , в ідеалі мають бути поясненя щоб солдат розумів що над ним не довбойоби мясники і щоб він міг професійно рости . Так цей метод не для масштабних секретних операцій цей метод для 90% простих рутинних дій армії . Суть зрозуміла , алгоритм такий
    (солдат↗️командир↘️солдат) а не
    (продажний хрін з Києва⬇️командир⬇️солдат )
    Вертикалі бути не повинно , вертикаль це клондайк для рос агентури , підкупили одного дибіла і все що виявилось під керуваням дибіла рахуй мертве .
    4. Командири не мають відповідати за безолабернісь солдатів , якщо солдат хоче ходити без бронежилета це його проблеми , тим більше зараз в епоху дронів краще швидко бігати ніж мати на собі броню . Логістичні доставки які відбуваються не за допомогою НРК а особовим складом, а також захід на позиції мають теж плануватися по нормальному . Бо зазвичай це відбувається так , один досвідчений солдат бере 8 наляканих новобранців і веде їх вночі під дронами в пункт призначеня ... стан новобранця критичний , важка ноша , темнота і повне нерозуміння ситуації . Були випадки панічних атак , після першого прильоту група розбігалась і блукала полями , було і таке що заходили прямо в полон до рашистів . По нормальному це все мало відбуватися в день бо дронам пофіг вони в ночі навіть краще бачать пересуваня . Перед виходом кожному солдату показати на карті , звідки вони йдуть і куди , і що робити в разі обстрілу ітд 😤 але наші величні майори і вище , скуки цього не розуміють 🤦‍♂️
    5. Алкаші і всякі там люді МІРА на зарплату 5000 грн і хай копають в тилу нормальні лінії оборони , з другої і хоч до пятої ... не на нулю де їх одразу обнуляють 😤 . Це скука тільки наші довбойоби "стратеги" можуть відправити людей копати позицію перед собою на (-.0.5) так сказати , втратити половину людей , потім втратити облаштовану позицію на (0) бо жтепер не хватило вже людей для оборони і в результаті відступити в чисте поле на (1.5) бо (1) лінія не для оборони а (2) задалеко і там потім копати зимою під обстрілами нові позиції бо раніше в літку не додумалися підготувати хочаб елементарні шанці .
    6. Дозволити всім бажаючим хочаб раз в рік переводитися в ті підрозділи в які вони хочуть , Нехай система все аналізує анкетує і на основі данних робить висновки . Я трішки розумію чому раніше не дозволяли і що хаосу не має бути але вигоди від цього більше ніж шкоди якщо все тримати під розумним контролем .
    7. Кожен чиновник призовного віку має пройти хочаб 3 місяці служби на рік ,якщо він "хворий" то звільнити , державою мають керувати здорові тілом і духом а не хитрі геморойні продажні жопи . 2019 року на виборах суспільство не дало жодних шансів ні Військовим ні Націоналістам ... ну а тепер маємо щодня корупційний скандал , свавілля , вбивства ітд , тил прогнив ще підчас АТО , тепер от пожинаєм наслідки ,але ще можна все виправити.
    8. Доречі всіх АТОвців пора відправити на Мальдіви щоб вони своїми відосіками про безтурботний відпочинок показали що в цій війні можна вижити і отримати справедливу нагороду за все пережите і втрачене . Але покишо на мальдівах лише корупціонери а АТОвці в тюрмах і їх в інфопросторі в кращому випадку забули в гіршому випадку навіть стараються очорнити по мєтадічках 2016 року.
    Чи підпише контракт 20річний випускник технічного університету дивлячись як гнила держава і суспільство відноситься до живих героїв ??? Та ніколи .
    9. Офіцерів мясників важко посадити бо завжди можна перевести стрілки, і небезпечно виганяти їх з армії бо можуть здати все ворогу ...а от система ефективності Федорова плюс пониженя у звані це був би прекрасний варіант щоб виявити диверсанта і довбойоба в погонах . Бо і той і інший буде неефективним .
    10. Ну і останє ... те про що говориться на відео 🤗 всю затягнуту радянщину і всяких отих недороблених петрових , всіх самодурів які не вміють навіть говорити нормально з підлеглими мовчу вже про те щоб їх чути чи радитися ...всіх їх в один батальйон і хай там шпокають один одного 24/7 👍 подивимось тоді чого вони досягнуть . Я думаю буде диво , вони або покажуть мега успіх , або зашпокають один одного на смерть . В будьякому випадку Україна від цього
    виграє 💛💙

    😎 Хочете справжню реформу ЗСУ ? 1. ДОБРОВОЛЬЦІ мають служити лише з добровольцями і з тими хто хоче служити з ними ☝️2. Просування по службі має бути не слухняних а тих хто вміє винайти щось нове . А слухняні хай просто отримують премії . При чому командир який помітив ініціативного іноватора і дав йому дорогу теж має отримувати плюшки , бо той хто вміє побачити таланти теж є цінним кадром .3. Планування операцій має починатись так , збирається інфа з солдатів , солдати які є безпосередньо на позиції кажуть свою думку як би вони провели штурм чи як би вони організували оборону , бо їній мозок працює найкраще бо саме вони є найбільш зацікавленими у своєму виживані і ефективності операції . Далі ця інфа має йти на верх , там аналізуватися і з корективами повертатися у вигляді наказу , в ідеалі мають бути поясненя щоб солдат розумів що над ним не довбойоби мясники і щоб він міг професійно рости . Так цей метод не для масштабних секретних операцій цей метод для 90% простих рутинних дій армії . Суть зрозуміла , алгоритм такий (солдат↗️командир↘️солдат) а не (продажний хрін з Києва⬇️командир⬇️солдат ) Вертикалі бути не повинно , вертикаль це клондайк для рос агентури , підкупили одного дибіла і все що виявилось під керуваням дибіла рахуй мертве . 4. Командири не мають відповідати за безолабернісь солдатів , якщо солдат хоче ходити без бронежилета це його проблеми , тим більше зараз в епоху дронів краще швидко бігати ніж мати на собі броню . Логістичні доставки які відбуваються не за допомогою НРК а особовим складом, а також захід на позиції мають теж плануватися по нормальному . Бо зазвичай це відбувається так , один досвідчений солдат бере 8 наляканих новобранців і веде їх вночі під дронами в пункт призначеня ... стан новобранця критичний , важка ноша , темнота і повне нерозуміння ситуації . Були випадки панічних атак , після першого прильоту група розбігалась і блукала полями , було і таке що заходили прямо в полон до рашистів . По нормальному це все мало відбуватися в день бо дронам пофіг вони в ночі навіть краще бачать пересуваня . Перед виходом кожному солдату показати на карті , звідки вони йдуть і куди , і що робити в разі обстрілу ітд 😤 але наші величні майори і вище , скуки цього не розуміють 🤦‍♂️5. Алкаші і всякі там люді МІРА на зарплату 5000 грн і хай копають в тилу нормальні лінії оборони , з другої і хоч до пятої ... не на нулю де їх одразу обнуляють 😤 . Це скука тільки наші довбойоби "стратеги" можуть відправити людей копати позицію перед собою на (-.0.5) так сказати , втратити половину людей , потім втратити облаштовану позицію на (0) бо жтепер не хватило вже людей для оборони і в результаті відступити в чисте поле на (1.5) бо (1) лінія не для оборони а (2) задалеко і там потім копати зимою під обстрілами нові позиції бо раніше в літку не додумалися підготувати хочаб елементарні шанці . 6. Дозволити всім бажаючим хочаб раз в рік переводитися в ті підрозділи в які вони хочуть , Нехай система все аналізує анкетує і на основі данних робить висновки . Я трішки розумію чому раніше не дозволяли і що хаосу не має бути але вигоди від цього більше ніж шкоди якщо все тримати під розумним контролем . 7. Кожен чиновник призовного віку має пройти хочаб 3 місяці служби на рік ,якщо він "хворий" то звільнити , державою мають керувати здорові тілом і духом а не хитрі геморойні продажні жопи . 2019 року на виборах суспільство не дало жодних шансів ні Військовим ні Націоналістам ... ну а тепер маємо щодня корупційний скандал , свавілля , вбивства ітд , тил прогнив ще підчас АТО , тепер от пожинаєм наслідки ,але ще можна все виправити.8. Доречі всіх АТОвців пора відправити на Мальдіви щоб вони своїми відосіками про безтурботний відпочинок показали що в цій війні можна вижити і отримати справедливу нагороду за все пережите і втрачене . Але покишо на мальдівах лише корупціонери а АТОвці в тюрмах і їх в інфопросторі в кращому випадку забули в гіршому випадку навіть стараються очорнити по мєтадічках 2016 року.Чи підпише контракт 20річний випускник технічного університету дивлячись як гнила держава і суспільство відноситься до живих героїв ??? Та ніколи .9. Офіцерів мясників важко посадити бо завжди можна перевести стрілки, і небезпечно виганяти їх з армії бо можуть здати все ворогу ...а от система ефективності Федорова плюс пониженя у звані це був би прекрасний варіант щоб виявити диверсанта і довбойоба в погонах . Бо і той і інший буде неефективним . 10. Ну і останє ... те про що говориться на відео 🤗 всю затягнуту радянщину і всяких отих недороблених петрових , всіх самодурів які не вміють навіть говорити нормально з підлеглими мовчу вже про те щоб їх чути чи радитися ...всіх їх в один батальйон і хай там шпокають один одного 24/7 👍 подивимось тоді чого вони досягнуть . Я думаю буде диво , вони або покажуть мега успіх , або зашпокають один одного на смерть . В будьякому випадку Україна від цього виграє 💛💙
    339переглядів 7Відтворень
  • Якщо маєш паспорт громадянина України - це ще не означає, шо маєш право бути ним...

    Від початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року я виїхала з своєю п'ятирічною донькою з Харкова, де проживала все своє життя до березня 2022 року - де народилась, де ходила до школи, отримала дві вищі освіти, уклала шлюб, народила першу дитину...

    Пів року ми проживали в Словаччині. Повернулись в Україну, оселились в Ужгороді з донькою та чоловіком. Я не вважала за потрібне для себе оформлювати ВПО, бо не було потреби в виплатах, ми жили в комфортних фінансових умовах, чоловік працював і заробляв.

    Згодом - чоловік пішов в ЗСУ, ми з донькою лишились в Ужгороді. Незабаром, я завагітніла другою дитиною. Чоловік, тим часом, отримав УБД. Дитина народилась в січні 2026 року в Ужгороді.
    Виплати "7 тисяч до року" я оформила, проте, жодного разу ще їх не отримала. Звернулась до ПФУ, там сказали, що я не можу їх отримувати через те, що не маю прописки в Ужгороді або ВПО або довідки від ОСББ, де зазначена моя фактична адреса.

    Дізнаюсь, що діти ВПО отримують зараз 3000 грн на місяць і розумію, що мені потрібно саме ВПО, бо фінансова ситуація в моїй сім'ї змінилась 1,5 роки тому і, до того ж, пів року тому нам стало ще складніше, адже маємо новонароджену дитину.

    Я ФОП, але моя студія пісочної анімації в Ужгороді давно не приносить мені бажаних доходів, в період моєї вагітності та служби чоловіка на сході - я не мала змоги вкладати в рекламу студії, я збирала на потреби підрозділу та намагалась покрити базові потреби і медичні послуги для себе і дитини. Активність в студії просіла... А зараз влітку - студія не працює.

    То виходить, що я можу отримати 3000 на одну дитину + 3000 на другу і + 7000 на новонародженого. 13 тисяч, які недоотримують мої діти щомісяця. А я цього зараз дуже потребую.

    Йду в ЦНАП - дивляться документи і кажуть: "Ви не маєте харківської прописки на момент початку повномасштабного вторгнення, тому маєте надати докази про те, що перебували в Харкові на момент початку обставин, за яких ви були переміщені" (я була виписана в 2021 році та не прописалася ніде). Добре, кажу, які докази мають бути? Оператор ЦНАПУ починає перераховувати: можливо ви працювали офіційно? - ні
    Можливо навчались? - я отримала всі свої дипломи в 2016 році.
    Дитина ходила в садок? - я не працювала, дитина не відвідувала садок. До того ж, це був ковід...
    Ви маєте нерухомість в Харкові? - ні, не маю.
    Каже, йдіть у департамент соціальної політики та питайте там.

    Прийшла, до мене всі ті самі питання, але до них ще: а чому ви не зробили статус ВПО раніше, якщо ви тут з вересня 2022? - тому що мені були не потрібні виплати.
    Error.
    Після цього на всі мої відповіді зчитувалась повна недовіра.
    Ви маєте зафіксовані звернення до лікаря напередодні війни? - ... Не маю.
    А дитина? - Ні ...
    Маєте водійське посвідчення? - Ні.
    Можливо маєте медичну карту дитини, з Харкова? - Маю!
    Ви маєте стару декларацію з лікарем, яка була дійсна в Харкові на 24 лютого 2022 року? - маю! Треба роздрукувати.

    Я пішла з ЦНАПУ, дома на ноуті зайшла в особистий кабінет, викачала ту декларацію, вона була укладена в 2018 році та діяла аж до 2025, коли завагітніла другою дитиною та оформила нову декларацію в Ужгороді.
    Знайшла медичну карту дитини, де було зазначене останнє перед війною звернення у 2021 році.

    Наступного дня повертаюсь в департамент.
    Переглядаючи мої документи в департаменті пані видає:
    На вашій декларації нема дати закінчення дії! - Певно, її дія припинилась тоді, коли була відкрита нова декларація у 2025, - кажу я.
    Пані продовжує: - Це не є підставою нам вірити вам, що ви обслуговувались в Харкові, адже декларація відкрита аж в 2018 році. Нам це нічого не дає. Це не причина надавати вам статус ВПО.

    Які я ще можу надати докази? - питаю.
    Всі з Харкова надали докази, в ви не можете? Ви ж не перша без реєстрації! До нас навіть з Салтівки приходили і надавали документи! А ви чомусь не можете! За законом ви не маєте права на ВПО. - емоційно відповідає пані.
    Можливо ви можете взяти в Харкові в ОСББ довідку, що ви проживали у сестри? Батьків? ... Для цього достатньо 2 сусіда-свідка. - продовжує вона, змінивши тон.
    Ви думаєте, я поїду в Харків з двома дітьми, щоб це робити? Я не для цього вже 4,5 роки відсиджуюсь в більш безпечних місцях. І де там два сусіда? Мої сусіди виїхали, померли, продали квартири. Був прильот в 20 метрах від будинку...
    - Ви ж, мабудь, щось купляли в Харкові, як почалась війна? То є зафіксований рух по карті? - каже пані.
    - Коли саме мають бути покупки? - перепитую я.
    - Ну як війна почалась! Продукти купляли?
    Дійсно.... Термінали, мабудь, працювали... Мабудь, електроенергія була... Калюжі під холодильниками в АТБ і перелякані касири записували в блокнот проданий останній товар за готівку з майже пустих полиць. Хліб просто роздавали брудними руками на вулиці люди людям. Які, нахрєн, термінали.
    Я розумію, що це в Ужгороді життя 24 лютого кипіло. Хати здавались, продукти куплялись, люди виїжджали за кордон. Вони вирішували нові питання та приймали важливі рішення для свого подальшого життя.
    А ми ?... А ми сіли в сирі темні підвали, без зв'язку.
    Врешті, домовились, що я надам виписки з банку за період останнього кварталу 2021 та першого 2022, якщо там є Харків, то цього буде достатньо, аби підтвердити, що я все ж там була.

    Наступного дня друкую більше 20 сторінок виписки з Приватбанку, за весь термін всі платежі проведені в Харкові, не враховуючи інтернет покупок. Останній платіж в супермаркеті Харкова там проведений 9 лютого 2022 року. 14 днів до війни.

    Приходжу в департамент - кажуть, добре, йдіть оформлюйте в ЦНАП.
    Приходжу в ЦНАП. Операторка каже, мовляв, ви ж виписані з Харкова. Я їй все з початку ... Ось у мене є: декларація, медична карта дитини, ось виписки з банку за період... Ось розрахунки в лютому. Жіночка з чорними не симетричними стрілками по пів сантиметра на повіках і випаленим кучерявим волоссям томно піднімає очі і каже: "Ну так шо? Це не документи. Це якісь роздруківки. І ну от шо? Лютий 2022. Має бути на початок війни, хоча б."
    Як би я не втомилась взагалі від цього треша - я терпляче пояснюю, що в департаменті дозволили... І тут виявляється, що вони не підпорядковуються департаменту і "якщо департамент дозволяє, хай і видає".
    Нащо ви мене туди посилали? - Питання без відповіді.

    Тут мені запросили якусь керівницю, яка грамотною мовою почала мені розповідати, чому я не маю право на ВПО і додає: "...Розумієте, я вчора була в Будапешті. Купляла там їжу. Розумієте, до чого я? Це ж не означає, що я там живу." ... Дуууууже влучний приклад. Придумала - молодець. Прям одне й те саме.
    Підходить інша операторка і вставляє свої п'ять копійок: "... У мене з чоловіком спільна картка... Обоє користуємось. Щоб розраховуватись в Харкові там не обов'язково бути. "

    Що ви пропонуєте мені робити? - питаю я.
    Відповають: "Подумати ще, як ви можете довести свою присутність в Харкові на початок війни"

    До цього всього ще додали, що я мала би бути законослухняною громадянкою і оформити статус, тільки-но приїхала в Ужгород. Я повторила, що не потребувала виплат. На що мені сказали, що я могла відмовитись від них, проте, ВПО мусила оформити... У нас, хіба, обов'язковим є оформлення довідки ВПО?
    Я попросила написати відмову мені в наданні статусу ВПО, раз вони діють за законом, як вони кажуть, то напишіть відмову. За яким законом, за якою постановою ви не надаєте мені статус. Я піду до юриста, суду...
    Відмовились будь-що писати, що є очікувано. Натомість, в департаменті взяли мої документи на сканування з метою відправити їх в міністерство соціальної політики... Мовляв, допоможемо, чим зможемо... 😑😑😑

    Я дуже сумніваюся, що кудись ті документи будуть відправлятися.
    Я спитала, чи можу я з документами батька оформити впо на дітей - відповідь ні, бо не він в декреті, щоб отримувати "7 тисяч до року", на старшу дитину може, проте, особисто. А він військовий...

    Я склала свої папери і пішла....
    Думки розривали мою голову.
    Вони мені багато разів повторили, що діють за законом, за постановою... А в тій постанові 509, п.4 - написано чорним по білому, що достатньо мати діючу декларацію з лікарем на момент початку війни.
    То що в мене не так?...
    А якщо людина прописана в Харкові, то вона не могла там не перебувати на початок повномаштабної? ... Чому не треба доводити, що вони жили за тими адресами... Сусіди, свідки, все таке... ? Не треба? Чому?
    Чому, взагалі, вони розмовляють зі мною, як з брехачкою?
    Я не зупинюсь і мої діти мусять отримати свої 13000 на місяць.

    І основна думка: якщо в цій країні я з паспортом громадянина України і мої діти, народжені в Харкові і Ужгороді - бомжі, діти не можуть отримати грощі, на які мають законне право - за яку країну служить мій чоловік?
    Якщо маєш паспорт громадянина України - це ще не означає, шо маєш право бути ним...Від початку повномасштабного вторгнення в березні 2022 року я виїхала з своєю п'ятирічною донькою з Харкова, де проживала все своє життя до березня 2022 року - де народилась, де ходила до школи, отримала дві вищі освіти, уклала шлюб, народила першу дитину...Пів року ми проживали в Словаччині. Повернулись в Україну, оселились в Ужгороді з донькою та чоловіком. Я не вважала за потрібне для себе оформлювати ВПО, бо не було потреби в виплатах, ми жили в комфортних фінансових умовах, чоловік працював і заробляв. Згодом - чоловік пішов в ЗСУ, ми з донькою лишились в Ужгороді. Незабаром, я завагітніла другою дитиною. Чоловік, тим часом, отримав УБД. Дитина народилась в січні 2026 року в Ужгороді. Виплати "7 тисяч до року" я оформила, проте, жодного разу ще їх не отримала. Звернулась до ПФУ, там сказали, що я не можу їх отримувати через те, що не маю прописки в Ужгороді або ВПО або довідки від ОСББ, де зазначена моя фактична адреса.Дізнаюсь, що діти ВПО отримують зараз 3000 грн на місяць і розумію, що мені потрібно саме ВПО, бо фінансова ситуація в моїй сім'ї змінилась 1,5 роки тому і, до того ж, пів року тому нам стало ще складніше, адже маємо новонароджену дитину.Я ФОП, але моя студія пісочної анімації в Ужгороді давно не приносить мені бажаних доходів, в період моєї вагітності та служби чоловіка на сході - я не мала змоги вкладати в рекламу студії, я збирала на потреби підрозділу та намагалась покрити базові потреби і медичні послуги для себе і дитини. Активність в студії просіла... А зараз влітку - студія не працює.То виходить, що я можу отримати 3000 на одну дитину + 3000 на другу і + 7000 на новонародженого. 13 тисяч, які недоотримують мої діти щомісяця. А я цього зараз дуже потребую.Йду в ЦНАП - дивляться документи і кажуть: "Ви не маєте харківської прописки на момент початку повномасштабного вторгнення, тому маєте надати докази про те, що перебували в Харкові на момент початку обставин, за яких ви були переміщені" (я була виписана в 2021 році та не прописалася ніде). Добре, кажу, які докази мають бути? Оператор ЦНАПУ починає перераховувати: можливо ви працювали офіційно? - ніМожливо навчались? - я отримала всі свої дипломи в 2016 році.Дитина ходила в садок? - я не працювала, дитина не відвідувала садок. До того ж, це був ковід...Ви маєте нерухомість в Харкові? - ні, не маю.Каже, йдіть у департамент соціальної політики та питайте там. Прийшла, до мене всі ті самі питання, але до них ще: а чому ви не зробили статус ВПО раніше, якщо ви тут з вересня 2022? - тому що мені були не потрібні виплати. Error.Після цього на всі мої відповіді зчитувалась повна недовіра. Ви маєте зафіксовані звернення до лікаря напередодні війни? - ... Не маю. А дитина? - Ні ...Маєте водійське посвідчення? - Ні.Можливо маєте медичну карту дитини, з Харкова? - Маю! Ви маєте стару декларацію з лікарем, яка була дійсна в Харкові на 24 лютого 2022 року? - маю! Треба роздрукувати.Я пішла з ЦНАПУ, дома на ноуті зайшла в особистий кабінет, викачала ту декларацію, вона була укладена в 2018 році та діяла аж до 2025, коли завагітніла другою дитиною та оформила нову декларацію в Ужгороді.Знайшла медичну карту дитини, де було зазначене останнє перед війною звернення у 2021 році. Наступного дня повертаюсь в департамент. Переглядаючи мої документи в департаменті пані видає:На вашій декларації нема дати закінчення дії! - Певно, її дія припинилась тоді, коли була відкрита нова декларація у 2025, - кажу я. Пані продовжує: - Це не є підставою нам вірити вам, що ви обслуговувались в Харкові, адже декларація відкрита аж в 2018 році. Нам це нічого не дає. Це не причина надавати вам статус ВПО.Які я ще можу надати докази? - питаю. Всі з Харкова надали докази, в ви не можете? Ви ж не перша без реєстрації! До нас навіть з Салтівки приходили і надавали документи! А ви чомусь не можете! За законом ви не маєте права на ВПО. - емоційно відповідає пані. Можливо ви можете взяти в Харкові в ОСББ довідку, що ви проживали у сестри? Батьків? ... Для цього достатньо 2 сусіда-свідка. - продовжує вона, змінивши тон. Ви думаєте, я поїду в Харків з двома дітьми, щоб це робити? Я не для цього вже 4,5 роки відсиджуюсь в більш безпечних місцях. І де там два сусіда? Мої сусіди виїхали, померли, продали квартири. Був прильот в 20 метрах від будинку...- Ви ж, мабудь, щось купляли в Харкові, як почалась війна? То є зафіксований рух по карті? - каже пані. - Коли саме мають бути покупки? - перепитую я. - Ну як війна почалась! Продукти купляли? Дійсно.... Термінали, мабудь, працювали... Мабудь, електроенергія була... Калюжі під холодильниками в АТБ і перелякані касири записували в блокнот проданий останній товар за готівку з майже пустих полиць. Хліб просто роздавали брудними руками на вулиці люди людям. Які, нахрєн, термінали. Я розумію, що це в Ужгороді життя 24 лютого кипіло. Хати здавались, продукти куплялись, люди виїжджали за кордон. Вони вирішували нові питання та приймали важливі рішення для свого подальшого життя.А ми ?... А ми сіли в сирі темні підвали, без зв'язку.Врешті, домовились, що я надам виписки з банку за період останнього кварталу 2021 та першого 2022, якщо там є Харків, то цього буде достатньо, аби підтвердити, що я все ж там була.Наступного дня друкую більше 20 сторінок виписки з Приватбанку, за весь термін всі платежі проведені в Харкові, не враховуючи інтернет покупок. Останній платіж в супермаркеті Харкова там проведений 9 лютого 2022 року. 14 днів до війни. Приходжу в департамент - кажуть, добре, йдіть оформлюйте в ЦНАП. Приходжу в ЦНАП. Операторка каже, мовляв, ви ж виписані з Харкова. Я їй все з початку ... Ось у мене є: декларація, медична карта дитини, ось виписки з банку за період... Ось розрахунки в лютому. Жіночка з чорними не симетричними стрілками по пів сантиметра на повіках і випаленим кучерявим волоссям томно піднімає очі і каже: "Ну так шо? Це не документи. Це якісь роздруківки. І ну от шо? Лютий 2022. Має бути на початок війни, хоча б."Як би я не втомилась взагалі від цього треша - я терпляче пояснюю, що в департаменті дозволили... І тут виявляється, що вони не підпорядковуються департаменту і "якщо департамент дозволяє, хай і видає".Нащо ви мене туди посилали? - Питання без відповіді.Тут мені запросили якусь керівницю, яка грамотною мовою почала мені розповідати, чому я не маю право на ВПО і додає: "...Розумієте, я вчора була в Будапешті. Купляла там їжу. Розумієте, до чого я? Це ж не означає, що я там живу." ... Дуууууже влучний приклад. Придумала - молодець. Прям одне й те саме. Підходить інша операторка і вставляє свої п'ять копійок: "... У мене з чоловіком спільна картка... Обоє користуємось. Щоб розраховуватись в Харкові там не обов'язково бути. " Що ви пропонуєте мені робити? - питаю я. Відповають: "Подумати ще, як ви можете довести свою присутність в Харкові на початок війни"До цього всього ще додали, що я мала би бути законослухняною громадянкою і оформити статус, тільки-но приїхала в Ужгород. Я повторила, що не потребувала виплат. На що мені сказали, що я могла відмовитись від них, проте, ВПО мусила оформити... У нас, хіба, обов'язковим є оформлення довідки ВПО? Я попросила написати відмову мені в наданні статусу ВПО, раз вони діють за законом, як вони кажуть, то напишіть відмову. За яким законом, за якою постановою ви не надаєте мені статус. Я піду до юриста, суду... Відмовились будь-що писати, що є очікувано. Натомість, в департаменті взяли мої документи на сканування з метою відправити їх в міністерство соціальної політики... Мовляв, допоможемо, чим зможемо... 😑😑😑Я дуже сумніваюся, що кудись ті документи будуть відправлятися.Я спитала, чи можу я з документами батька оформити впо на дітей - відповідь ні, бо не він в декреті, щоб отримувати "7 тисяч до року", на старшу дитину може, проте, особисто. А він військовий... Я склала свої папери і пішла.... Думки розривали мою голову.Вони мені багато разів повторили, що діють за законом, за постановою... А в тій постанові 509, п.4 - написано чорним по білому, що достатньо мати діючу декларацію з лікарем на момент початку війни.То що в мене не так?... А якщо людина прописана в Харкові, то вона не могла там не перебувати на початок повномаштабної? ... Чому не треба доводити, що вони жили за тими адресами... Сусіди, свідки, все таке... ? Не треба? Чому?Чому, взагалі, вони розмовляють зі мною, як з брехачкою?Я не зупинюсь і мої діти мусять отримати свої 13000 на місяць. І основна думка: якщо в цій країні я з паспортом громадянина України і мої діти, народжені в Харкові і Ужгороді - бомжі, діти не можуть отримати грощі, на які мають законне право - за яку країну служить мій чоловік?
    1
    361переглядів
  • Відбулася!:)

    Зранку бадьоро вигулькнула з лігва з ччччьотенькою метою!:)
    Бігти у город по огірки!:)
    Хоча б з тих міркувань, що до святкового меню ті огірки край потрібні були!:)

    Заперезалася у все своє сексуальне обладнання!:) На кшталт бандажів та ортезів!:)
    Запхала панталони в шкарпетки, щоб огіркове листячко ноги не покололо!:)

    Думаю, зараз каву досьорбаю та вирушатиму в напрямку огірків!:)

    Зрештою коли я туди дісталася?:)
    О пʼятнадцятій!:)))

    Бо!:)
    Спочатку мене вітати прибігла колежанка Оксана.
    За нею - Людмилка!:)
    Потім ми з моєю молодшою донечкою пішли робити план по крамницях!:) В яких ще до нас вже був синочок!:)

    Вже з двору виходимо, Ірина Леонідівна рекомендує мені штани зі шкарпеток витягти?:)
    От нащо?:)
    Щоб потім їх назад пхати?:)
    То ж як перепрацюватися можна?:)
    Пішла!:)
    Такий собі сільський вайб!:)

    З крамниці повертаємося, на мене вже Тетяна очікує!:)

    Вояж по крамницях продовжився!:)
    Мабуть, сподобалося?:)
    Донечка ще раз побігла!:)

    Й до огірків я ж таки дісталася!:)

    А на вечір же ж був запланований офіційний прийом!:)

    Ірина Олександрова настругала відро салату!
    Ми з донечкою начистили картоплі! Також не менш відра!:)
    Синочок пішов займатися мангалом!:)

    Йййй тут щщщщось пішло не за планом!!!
    Та хіба в моєму бурхливому існуванні колись ті планування були доречними?!:)
    Ні-ко-ли!!!
    Не так сталося, як гадалося!:)))

    В сааааамий відповідальний момент ххххх…йййак и розсипався мангал!!!
    Увесь!:)
    Ннннначисто!:)

    Років сім відпрацював безвідмовно й вирішив випілятися зі свого мангальського життя, коли ми дуже на нього розраховували!:)

    Та й таке…
    Хуткенько перевантажила курячі крильця на деко й запхала їх до духовки!:)
    Трошки ця катаклізЬма з графіку нас збила, авжеж!:)
    Але не критично!:)

    Якась я була затуркана?:)
    Бо коли вже всі мої дорогенькі рідні та близькі люди порозходилися, я тільки згадала, що ніяких світлин не понаклацувала!:)
    Йййййойййй, я - баран!:)
    Ні. Вівця!:)

    Втім я затуркана вже зранку була!:)
    Коли в ємність для солодощів настирливо пхххала тільки що подаровані акрилові фарби!:)

    Поки ми всі кублися з різними справами, повз село йййййбнсцкблдські Ббббанлеролі тигидикали…

    А вітання все продовжували й продовжували надходити!:)
    А телефон все телефонив в перманентному режимі!:)

    Вже годину як мовчить!:)
    То надходжу висновку, що День народження закінчився?:)
    Низенько вклоняюся всім-всім за добрі слова! За подарунки! За фінансову підтримку!

    Будьмо!
    Й невсеремось!!!
    Відбулася!:)Зранку бадьоро вигулькнула з лігва з ччччьотенькою метою!:)Бігти у город по огірки!:)Хоча б з тих міркувань, що до святкового меню ті огірки край потрібні були!:)Заперезалася у все своє сексуальне обладнання!:) На кшталт бандажів та ортезів!:)Запхала панталони в шкарпетки, щоб огіркове листячко ноги не покололо!:)Думаю, зараз каву досьорбаю та вирушатиму в напрямку огірків!:)Зрештою коли я туди дісталася?:)О пʼятнадцятій!:)))Бо!:)Спочатку мене вітати прибігла колежанка Оксана.За нею - Людмилка!:)Потім ми з моєю молодшою донечкою пішли робити план по крамницях!:) В яких ще до нас вже був синочок!:)Вже з двору виходимо, Ірина Леонідівна рекомендує мені штани зі шкарпеток витягти?:)От нащо?:)Щоб потім їх назад пхати?:)То ж як перепрацюватися можна?:)Пішла!:)Такий собі сільський вайб!:)З крамниці повертаємося, на мене вже Тетяна очікує!:)Вояж по крамницях продовжився!:)Мабуть, сподобалося?:)Донечка ще раз побігла!:)Й до огірків я ж таки дісталася!:)А на вечір же ж був запланований офіційний прийом!:)Ірина Олександрова настругала відро салату!Ми з донечкою начистили картоплі! Також не менш відра!:)Синочок пішов займатися мангалом!:)Йййй тут щщщщось пішло не за планом!!!Та хіба в моєму бурхливому існуванні колись ті планування були доречними?!:)Ні-ко-ли!!!Не так сталося, як гадалося!:)))В сааааамий відповідальний момент ххххх…йййак и розсипався мангал!!!Увесь!:)Ннннначисто!:)Років сім відпрацював безвідмовно й вирішив випілятися зі свого мангальського життя, коли ми дуже на нього розраховували!:)Та й таке…Хуткенько перевантажила курячі крильця на деко й запхала їх до духовки!:)Трошки ця катаклізЬма з графіку нас збила, авжеж!:)Але не критично!:)Якась я була затуркана?:)Бо коли вже всі мої дорогенькі рідні та близькі люди порозходилися, я тільки згадала, що ніяких світлин не понаклацувала!:)Йййййойййй, я - баран!:)Ні. Вівця!:)Втім я затуркана вже зранку була!:)Коли в ємність для солодощів настирливо пхххала тільки що подаровані акрилові фарби!:)Поки ми всі кублися з різними справами, повз село йййййбнсцкблдські Ббббанлеролі тигидикали…А вітання все продовжували й продовжували надходити!:)А телефон все телефонив в перманентному режимі!:)Вже годину як мовчить!:)То надходжу висновку, що День народження закінчився?:)Низенько вклоняюся всім-всім за добрі слова! За подарунки! За фінансову підтримку!Будьмо!Й невсеремось!!!
    232переглядів
  • "Резерв+" призупинить роботу на чотири дні: чому застосунок не працюватиме і що робити

    З 18 до 22 липня застосунок "Резерв+" може працювати з перебоями через технічні роботи. Військовозобов'язаних користувачів заздалегідь просять підготувати документ у паперовому вигляді.

    "З 18 до 22 липня через технічні роботи застосунок Резерв+ може бути тимчасово недоступним. Переважно роботи проводитимуться вночі, але варто подбати про фізичний документ при собі — завчасно завантажте PDF-версію", — вказано в тексті.

    Після завершення технічних робіт сервіси працюватимуть у звичному режимі, резюмується в повідомленні Міноборони.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    "Резерв+" призупинить роботу на чотири дні: чому застосунок не працюватиме і що робитиЗ 18 до 22 липня застосунок "Резерв+" може працювати з перебоями через технічні роботи. Військовозобов'язаних користувачів заздалегідь просять підготувати документ у паперовому вигляді."З 18 до 22 липня через технічні роботи застосунок Резерв+ може бути тимчасово недоступним. Переважно роботи проводитимуться вночі, але варто подбати про фізичний документ при собі — завчасно завантажте PDF-версію", — вказано в тексті.Після завершення технічних робіт сервіси працюватимуть у звичному режимі, резюмується в повідомленні Міноборони.#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    96переглядів
  • "Резерв+" призупинить роботу на чотири дні: чому застосунок не працюватиме і що робити

    З 18 до 22 липня застосунок "Резерв+" може працювати з перебоями через технічні роботи. Військовозобов'язаних користувачів заздалегідь просять підготувати документ у паперовому вигляді.

    "З 18 до 22 липня через технічні роботи застосунок Резерв+ може бути тимчасово недоступним. Переважно роботи проводитимуться вночі, але варто подбати про фізичний документ при собі — завчасно завантажте PDF-версію", — вказано в тексті.

    Після завершення технічних робіт сервіси працюватимуть у звичному режимі, резюмується в повідомленні Міноборони.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    "Резерв+" призупинить роботу на чотири дні: чому застосунок не працюватиме і що робитиЗ 18 до 22 липня застосунок "Резерв+" може працювати з перебоями через технічні роботи. Військовозобов'язаних користувачів заздалегідь просять підготувати документ у паперовому вигляді."З 18 до 22 липня через технічні роботи застосунок Резерв+ може бути тимчасово недоступним. Переважно роботи проводитимуться вночі, але варто подбати про фізичний документ при собі — завчасно завантажте PDF-версію", — вказано в тексті.Після завершення технічних робіт сервіси працюватимуть у звичному режимі, резюмується в повідомленні Міноборони.#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    88переглядів
Більше результатів