Українська
English
16 листопада 1952 року у Львові на 81-му році життя померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Амвросіївна Крушельницька. Світове визнання вона здобула своїм унікальним лірико-драматичним сопрано із широким діапазоном у три октави зі специфічним «оксамитовим» тембром та блискучою акторською грою.
Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в звичайному українському селі Білявинці на Тернопільщині, у багатодітній родині греко-католицького священника прогресивних поглядав Амвросія Васильовича Крушельницького.
Уже в дитинстві Соломія виявила виняткову музичну обдарованість. Під керівництвом батька вона вивчила нотну грамоту, разом зі своїми братами і сестрами співала у домашньому хорі. Консерваторію Галицького музичного товариства Соломія закінчила з срібною медаллю, а в характеристиці екзаменаційної комісії зазначено: «має всі дані для того, щоб стати прикрасою навіть першорозрядної сцени. Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, музична освіта, високе почуття прекрасного, природна зовнішність, сценічна стать — словом все, чим нагородила її природа, обіцяють їй в артистичній кар’єрі найкращу майбутність».
Для того, щоб продовжити навчання, молода співачка після закінчення консерваторії вирішила їхати до Італії.
З середини 1890-х років Соломія Крушельницька тріумфально гастролювала в оперних театрах Австрії, Польщі, Італії, Іспанії, Франції, Португалії, росії, Єгипті, Алжирі, Аргентині, Чилі. До її репертуару на семи європейських мовах входили понад 60 оперних партій, приблизно стільки ж камерних творів та більше сотні народних пісень.
Видатний італійський оперний композитор Джакомо Пуччіні (1858-1924), твори якого до сьогодні складають основу світового оперного репертуару, назвав Крушельницьку «найпрекраснішою й найчарівнішою Баттерфляй». Він мав на те повну підставу — після провалу його «Мадам Баттерфляй» у міланському «Ла Скала» оперу довелось переробляти, і у травні 1904 року прем'єра її оновленої версії у театрі «Ґранде» у північно-італійському місті Брешія виявилась надзвичайно успішною саме завдяки блискучому виконанню Соломією Крушельницькою головної партії Чіо-Чіо-Сан.
Незмінно повертаючись до рідної Галичини, Соломія Крушельницька брала участь у Шевченківських святах, під час яких виконувала українські народні пісні та солоспіви Миколи Лисенка.
У 1910 році Соломія Крушельницька одружилась з італійським адвокатом Чезаре Річчоні. Подружжя оселилось на віллі під назвою «Саломе» у невеличкому містечку В'яреджо в Тоскані.
Після Першої світової війни Крушельницька залишила оперну сцену (востаннє вона виступила у 1920 році у неапольському театрі) і розпочала камерно-концертну діяльність. Як і раніше, багато гастролювала світом, стала першою українською оперною зіркою, яка приїхала до Північної Америки — у 1928 році відбулось її велике концертне турне дванадцятьма містами США і Канади. Виступом у 1929 році у Римі Соломія Крушельницька завершила свою концертну діяльність.
Після смерті у 1938 році чоловіка Крушельницька приїхала до Галичини провідати рідних. Друга світова війна застала її разом з членами родини на відпочинку у Карпатах. Повернутись до Італії їй вже не судилось. Совєцька влада реквізувала її будинок у Львові, придбаний ще у 1903 році, залишивши їй лише одне помешкання. Вже літня та хвора Соломія Крушельницька після війни влаштувалась на роботу до Львівської консерваторії (для цього їй довелось сфальсифікувати свій вік, зменшивши його на кілька років). У 1948 році вона була змушена погодитись на передачу совєцькій державі своєї вілли у В'яреджо, яка була невдовзі продана. Крушельницька отримала громадянство срср та незначну частку від вартості вілли.
Востаннє Соломія Крушельницька співала у Львівській філармонії у 1949 році.
🕯Померла співачка 16 листопада 1952 року від раку горла. Похована на Личаківському кладовищі.
Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в звичайному українському селі Білявинці на Тернопільщині, у багатодітній родині греко-католицького священника прогресивних поглядав Амвросія Васильовича Крушельницького.
Уже в дитинстві Соломія виявила виняткову музичну обдарованість. Під керівництвом батька вона вивчила нотну грамоту, разом зі своїми братами і сестрами співала у домашньому хорі. Консерваторію Галицького музичного товариства Соломія закінчила з срібною медаллю, а в характеристиці екзаменаційної комісії зазначено: «має всі дані для того, щоб стати прикрасою навіть першорозрядної сцени. Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, музична освіта, високе почуття прекрасного, природна зовнішність, сценічна стать — словом все, чим нагородила її природа, обіцяють їй в артистичній кар’єрі найкращу майбутність».
Для того, щоб продовжити навчання, молода співачка після закінчення консерваторії вирішила їхати до Італії.
З середини 1890-х років Соломія Крушельницька тріумфально гастролювала в оперних театрах Австрії, Польщі, Італії, Іспанії, Франції, Португалії, росії, Єгипті, Алжирі, Аргентині, Чилі. До її репертуару на семи європейських мовах входили понад 60 оперних партій, приблизно стільки ж камерних творів та більше сотні народних пісень.
Видатний італійський оперний композитор Джакомо Пуччіні (1858-1924), твори якого до сьогодні складають основу світового оперного репертуару, назвав Крушельницьку «найпрекраснішою й найчарівнішою Баттерфляй». Він мав на те повну підставу — після провалу його «Мадам Баттерфляй» у міланському «Ла Скала» оперу довелось переробляти, і у травні 1904 року прем'єра її оновленої версії у театрі «Ґранде» у північно-італійському місті Брешія виявилась надзвичайно успішною саме завдяки блискучому виконанню Соломією Крушельницькою головної партії Чіо-Чіо-Сан.
Незмінно повертаючись до рідної Галичини, Соломія Крушельницька брала участь у Шевченківських святах, під час яких виконувала українські народні пісні та солоспіви Миколи Лисенка.
У 1910 році Соломія Крушельницька одружилась з італійським адвокатом Чезаре Річчоні. Подружжя оселилось на віллі під назвою «Саломе» у невеличкому містечку В'яреджо в Тоскані.
Після Першої світової війни Крушельницька залишила оперну сцену (востаннє вона виступила у 1920 році у неапольському театрі) і розпочала камерно-концертну діяльність. Як і раніше, багато гастролювала світом, стала першою українською оперною зіркою, яка приїхала до Північної Америки — у 1928 році відбулось її велике концертне турне дванадцятьма містами США і Канади. Виступом у 1929 році у Римі Соломія Крушельницька завершила свою концертну діяльність.
Після смерті у 1938 році чоловіка Крушельницька приїхала до Галичини провідати рідних. Друга світова війна застала її разом з членами родини на відпочинку у Карпатах. Повернутись до Італії їй вже не судилось. Совєцька влада реквізувала її будинок у Львові, придбаний ще у 1903 році, залишивши їй лише одне помешкання. Вже літня та хвора Соломія Крушельницька після війни влаштувалась на роботу до Львівської консерваторії (для цього їй довелось сфальсифікувати свій вік, зменшивши його на кілька років). У 1948 році вона була змушена погодитись на передачу совєцькій державі своєї вілли у В'яреджо, яка була невдовзі продана. Крушельницька отримала громадянство срср та незначну частку від вартості вілли.
Востаннє Соломія Крушельницька співала у Львівській філармонії у 1949 році.
🕯Померла співачка 16 листопада 1952 року від раку горла. Похована на Личаківському кладовищі.
16 листопада 1952 року у Львові на 81-му році життя померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Амвросіївна Крушельницька. Світове визнання вона здобула своїм унікальним лірико-драматичним сопрано із широким діапазоном у три октави зі специфічним «оксамитовим» тембром та блискучою акторською грою.
Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в звичайному українському селі Білявинці на Тернопільщині, у багатодітній родині греко-католицького священника прогресивних поглядав Амвросія Васильовича Крушельницького.
Уже в дитинстві Соломія виявила виняткову музичну обдарованість. Під керівництвом батька вона вивчила нотну грамоту, разом зі своїми братами і сестрами співала у домашньому хорі. Консерваторію Галицького музичного товариства Соломія закінчила з срібною медаллю, а в характеристиці екзаменаційної комісії зазначено: «має всі дані для того, щоб стати прикрасою навіть першорозрядної сцени. Дзвінкий і дуже симпатичний звук голосу її мецо-сопрано, музична освіта, високе почуття прекрасного, природна зовнішність, сценічна стать — словом все, чим нагородила її природа, обіцяють їй в артистичній кар’єрі найкращу майбутність».
Для того, щоб продовжити навчання, молода співачка після закінчення консерваторії вирішила їхати до Італії.
З середини 1890-х років Соломія Крушельницька тріумфально гастролювала в оперних театрах Австрії, Польщі, Італії, Іспанії, Франції, Португалії, росії, Єгипті, Алжирі, Аргентині, Чилі. До її репертуару на семи європейських мовах входили понад 60 оперних партій, приблизно стільки ж камерних творів та більше сотні народних пісень.
Видатний італійський оперний композитор Джакомо Пуччіні (1858-1924), твори якого до сьогодні складають основу світового оперного репертуару, назвав Крушельницьку «найпрекраснішою й найчарівнішою Баттерфляй». Він мав на те повну підставу — після провалу його «Мадам Баттерфляй» у міланському «Ла Скала» оперу довелось переробляти, і у травні 1904 року прем'єра її оновленої версії у театрі «Ґранде» у північно-італійському місті Брешія виявилась надзвичайно успішною саме завдяки блискучому виконанню Соломією Крушельницькою головної партії Чіо-Чіо-Сан.
Незмінно повертаючись до рідної Галичини, Соломія Крушельницька брала участь у Шевченківських святах, під час яких виконувала українські народні пісні та солоспіви Миколи Лисенка.
У 1910 році Соломія Крушельницька одружилась з італійським адвокатом Чезаре Річчоні. Подружжя оселилось на віллі під назвою «Саломе» у невеличкому містечку В'яреджо в Тоскані.
Після Першої світової війни Крушельницька залишила оперну сцену (востаннє вона виступила у 1920 році у неапольському театрі) і розпочала камерно-концертну діяльність. Як і раніше, багато гастролювала світом, стала першою українською оперною зіркою, яка приїхала до Північної Америки — у 1928 році відбулось її велике концертне турне дванадцятьма містами США і Канади. Виступом у 1929 році у Римі Соломія Крушельницька завершила свою концертну діяльність.
Після смерті у 1938 році чоловіка Крушельницька приїхала до Галичини провідати рідних. Друга світова війна застала її разом з членами родини на відпочинку у Карпатах. Повернутись до Італії їй вже не судилось. Совєцька влада реквізувала її будинок у Львові, придбаний ще у 1903 році, залишивши їй лише одне помешкання. Вже літня та хвора Соломія Крушельницька після війни влаштувалась на роботу до Львівської консерваторії (для цього їй довелось сфальсифікувати свій вік, зменшивши його на кілька років). У 1948 році вона була змушена погодитись на передачу совєцькій державі своєї вілли у В'яреджо, яка була невдовзі продана. Крушельницька отримала громадянство срср та незначну частку від вартості вілли.
Востаннє Соломія Крушельницька співала у Львівській філармонії у 1949 році.
🕯Померла співачка 16 листопада 1952 року від раку горла. Похована на Личаківському кладовищі.
238переглядів
