Найстаріша сільська хата України (1587 рік побудови) знаходиться в Волинській області На Волині у селі Самари знаходиться найдавніший дерев’яний сільський будинок. Рік побудови поліської хати – 1587. І це найстаріша хата в Україні. Хата була виявлена архітектором Сергієм Верговським у 1970 році. Це рідкісний зразок давнього житла. Хата без сіней з курним опаленням. Стіни з соснових плах. Дах двосхилий на кроквах критий соломою. На фронтонах вітрові дошки з «кониками». Три волокових вікна з дерев’яною засувкою, у вхідній стіні волокова кагла. Двері на бігуні. Курна глинобитна піч на рубленому опічку. На покутній стіні дата – 1587 рік. Зараз ця хата знаходиться в Національному музеї народної архітектури та побуту України.

#Господиням_на_замітку ТРИМАЙТЕ В ДОМІ САНСЕВІЄРІЮ Це рослина з товстим та прямим листям. Її забарвлення та візерунки можуть бути різними. Рослина не потребує особливого догляду, вона гарно витримує посуху та затінок. Також сансевієрія має багато корисних властивостей, які позитивно впливають на здоров'я та самопочуття. Рослина очищує повітря від бактерій, шкідливих випаровувань від фарби та інших хімікатів, а також поглинає випромінювання побутових приладів. Сансевієрія виробляє кисень, через що покращується сон та мозкова активність. За повір'ям, ця рослина вбирає негативну енергетику та залучає успіх та достаток. Вона є символом мудрості, сили та довголіття. Сансевієрії не потрібен особливий догляд. Вона буде рости й на сонячному боці, і в затінку. Розмножується рослина теж дуже просто - розподілом куща або живцюванням листя. З відривного календаря «Український народний календар» за 21 липня. ----------------

#вистави «Буна» — це Мартін МакДона по-українськи. Це історія двох поколінь, бабусі та онуки, які живуть під одним дахом і намагаються вижити не лише в умовах побуту, а й у тиску власних травм і мовчань. Родинний конфлікт переростає у глибоке емоційне дослідження: як любов може перетворитися на тягар, а турбота — на форму контролю. Вчинки головної героїні — це гіркий акт самозбереження, водночас втеча і спроба прорватися до свободи, коли всі шляхи здаються замкненими. Ця вистава не залишить вас байдужими. Аудіо, що супроводжує відео, живий вокал із вистави. 📍Львів, театр імені Марії Заньковецької 🗓️ 1 вересня 2025 ⏰18:00 КВИТКИ НА ВИСТАВУ: https://concert.ua/uk/events/buna-lviv?utm_source=telegram&utm_medium=social&utm_campaign=buna-lviv&utm_content=post

Хіба хочеш? Мусиш!!! Хто рано встає, той в обід вже заїїїї…ався!:) Огірки наступають, як вороги!:) Ваша професія?:) Солістка!:) Побутовий мазохізм - дивне збочення нашіх жінок!:) То все про кого?:) Та про мене ж!:) Та про мою Ірина Олександрова!:) Поки я декілька днів не могла затоваришувати з моїми тиском та пульсом, у город не ходила!:) Сьогодні як дісталася тих огірків!!! Мммммммати Василева!:))) Не впевнена, що мої кабачки хуч трохи більші тих огірків?:) Що завдовжки?:) Що завширшки?:) Три цебра визбирала!:) В напрямку кабачків навіть не заглядала!:) Не до них сьогодні!:) Поки Ірина огірки перемивала, мене ж ще по цибулю понесло?:) Нууууу, так… Чемні ґаздині хезе коли цибулю вибрали? Я - ні… То в мене ̶п̶р̶о̶н̶о̶с̶,̶ ̶т̶о̶ ̶с̶в̶е̶р̶б̶і̶ж̶ ̶і̶з̶ ̶з̶о̶л̶о̶т̶у̶х̶о̶ю̶ запоморочення, то тиск на нулях, то взагалі дощ перищить? Два цебра тієї цибулі надовбала лопатою! Ще пʼять рядків є? А я знову симулюю якусь старечу слабкість?:) До хати в пʼять підходів дісталася. Присідала на кожному кроці, де була можливість присісти? А хотіла прилягти… Тепер лежу та розмірковую? Як умовити мою Олександрову сьогодні стати солісткою?:) Бо схоже, що я на сьогодні вже напрацювалася?:) А вона ж ще й відерко яблок назбирала!:) На повідлочку!:))) Ви там як? Цілі?

Деякі слова живуть лише в певній культурі. Вони настільки глибоко закорінені в менталітет, побут і емоції народу, що просто не піддаються перекладу без втрати сенсу. Українська мова має чимало таких унікальних слів, які не мають точного відповідника в російській - ні за емоційним наповненням, ні за змістом. Які 8 слів відображають унікальність української мови та душі і їх неможливо перекласти на російську, розповідає РБК-Україна. https://www.rbc.ua/rus/news/8-ukrayinskih-sliv-ki-nemozhlivo-pereklasti-1752792651.html

#музеї Музей українського рушника в Переяславі: скарбниця народної культури. У мальовничому місті Переяслав, що за 90 км від Києва, розташований унікальний Музей українського рушника — справжня перлина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року, музей розмістився в історичній Трьохсвятительській церкві 1651 року, перевезеній із села Пищики Сквирського району. Ця пам’ятка архітектури національного значення стала ідеальним простором для збереження і демонстрації багатства української культури. Колекція музею: відображення душі народу Музей вражає своєю колекцією, що налічує близько 4000 рушників, з яких 367 представлені в експозиції. Ці рушники — не просто тканини, а символи гостинності, захисту та духовності, що супроводжували українців від народження до останніх днів. Орнаменти рушників містять прадавні магічні знаки: образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води та небесних світил. Особливу гордість музею становлять переяславські домоткані рушники XIX століття. Вони вирізняються складними композиціями, насиченими червоними візерунками з вкрапленнями синього чи чорного. Поліські рушники привертають увагу геометричними орнаментами, вишитими сірими та білими нитками, а полтавські чарують зображеннями дерева життя з казковими квітами — соняшником, калиною, виноградом. Унікальними є монастирські рушники, вишиті черницями у XIX столітті, яких у колекції збереглося 24. Техніки та регіональні особливості Експозиція демонструє розмаїття технік: ткані, вибійчані, вишиті хрестиком, гладдю (київською та полтавською), гаптуванням, мережкою. Кожен регіон Середньої Наддніпрянщини — Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Полісся — представлений унікальними зразками. Наприклад, слобожанські рушники вражають розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом, а чернігівські — стилізованими зображеннями рослин, птахів та навіть трибанних церков. Практична інформація для відвідувачів Музей розташований за адресою: вул. Літописна, 2, Переяслав. Він працює щодня з 9:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка. Вартість квитків доступна: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей. Дістатися можна громадським транспортом або автомобілем, доїхавши до площі Леніна, а далі — вулицею Літописною до Музею народної архітектури та побуту. Чому варто відвідати? Музей українського рушника — це не лише місце, де зберігаються унікальні витвори мистецтва, а й простір, що розповідає історію українського народу через його символи та традиції. Відвідування музею дозволяє доторкнутися до душі України, відчути зв’язок із предками та відкрити для себе красу народної творчості.

#Господиням_на_замітку ТРИМАЙТЕ В ДОМІ САНСЕВІЄРІЮ Це рослина з товстим та прямим листям. Її забарвлення та візерунки можуть бути різними. Рослина не потребує особливого догляду, вона гарно витримує посуху та затінок. Також сансевієрія має багато корисних властивостей, які позитивно впливають на здоров'я та самопочуття. Рослина очищує повітря від бактерій, шкідливих випаровувань від фарби та інших хімікатів, а також поглинає випромінювання побутових приладів. Сансевієрія виробляє кисень, через що покращується сон та мозкова активність. За повір'ям, ця рослина вбирає негативну енергетику та залучає успіх та достаток. Вона є символом мудрості, сили та довголіття. Сансевієрії не потрібен особливий догляд. Вона буде рости й на сонячному боці, і в затінку. Розмножується рослина теж дуже просто - розподілом куща або живцюванням листя. З відривного календаря «Український народний календар» за 21 липня. ----------------

"Не цілуй мене, козаче, гуси побачуть..." 🎨 Українська живописиця Віра Баринова-Кулеба (народилася на Полтавщині 1938 року) має безліч звань і нагород: вона і академік, і народний художник України, і професорка... Але всі свої картини підписує коротко і просто - Віра. Стиль мисткині, що у своїх роботах відтворює сільський побут з його щоденною працею, дуже самобутній і легко впізнається...💙💛

Іноді так хочеться побути цією мавпою🥺

#поезія На перетині вимірів влучно Він виміряв відстань до серця мого. Хвилювання всі вирівняв, спомином виринув — домом зруйнованим — Бог. Обійняв плечі втомлені, душу не зломлену — вірить ще й досі в дива. Тихим шепотом мовив він щиро здивований: «Сильна. Все зможеш. Давай». І теплом переплетена в хату поплентала вірші нові колисать. Переконана в істині першої вістоньки: «Щастя вернеться у сад». Ася Ейрена 31.07.2025 P.S. Авторка присвячує цей вірш домашньому Музею культури і побуту України, створеному на базі родинного обійстя Миколою Хомичем, та екопарку «Радулин»: "Низький уклін і щира подяка Радулинській Землі, яка допомогла мені відчути себе в місці, де минали майже кожні літні канікули, у садибі бабусі й дідуся неподалік міста Щастя на Луганщині. Безжальні окупанти знищили дім моїх рідних, випалили все до золи, а близьких мені людей розстріляли, але теплі спогади з дитинства назавжди залишаться у моєму серці. Це надзвичайне місце на Житомирщині дійсно дозволило мені пригадати минуле, знайти себе у теперішньому і усвідомити вектор руху на майбутнє." - пише Ася.