Ууууусе сссстадо нагодувала.
Води всім поналивала.
Слоїк молока з колодязя, де його залишає Лідочка-молочниця, забрала.
Яєць в сараї наколядувала.
У дворі намерзлася.
З ревізією по квітникам пробіглася.
Каву вже двічі посьорбала.
Котів разів сто з хати та назад випустила/впустила.
Підмела.
Пиляку повитерла.

Більш нічого не робитиму.
По такому холоду тільки в спячку занурюватися й хо!

ХЕРСОН ЖИВЕ І ЗНОВУ МРІЄ

(Присвята 3-ій річниці визволення Херсона від окупантів )

Ридав Херсон, ридав він, як ніко́ли,
Позбувся він у цей день сатани,
Пролито сліз було́, напевно, море,
Сліди лиши́лись клятої війни.

Херсон звільнили, дякувати Богу,
Три роки, як звільнили від орди,
Вихо́дили херсонці на дорогу,
Оговтуючись тяжко від біди́.

Вони ішли разо́м і поодинці,
І кожен ніс у серці сво́ю з втрат,
В очах – вогонь, у зморшках – слід чужинця,
У тиші – крик, що не верта назад.

Знов стяг замайорів десь поряд з храмом,
Почулась пісня знов крізь дим і страх,
Та кожен камінь, кожна тінь зі шрамом
Нагадувала – смерть ходила й в снах.

Молились всі і дякували Богу,
Що вимели вороже те сміття,
Посіяв вбивця у серцях тривогу
І залиши́в із крові вишиття.

Говорить степ — він пам’ятає кроки,
І кожен слід — як рана на корі,
Та нині він шепоче й сліз пото́ки,
Бо принесли́ свободу цій землі.

Співає вітер вільний, не з кайданів,
Де його подих —вдячності порив,
Він обіймає місто без обманів,
Де кожен камінь сльо́зи з людом лив.

І люди йдуть з обличчям, що світліє,
Зі словом «ДЯКА» в серці і в очах,
Бо знов живе Херсон і знову мріє,
І вільний дух здіймається в піснях.

11.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1051246

УЖЕ ПРИХОДИТЬ ЛИШ ВВІ СНІ
(Світлій пам’яті полеглого героя земляка Коса Андрія)

Старенька мати у сльозах
Похоронила сво́го сина,
Тепер до неї йде лиш в снах,
Домівка в нього – домовина.

Героєм ліг, хоч жити мав,
Героєм ліг за Україну,
Життя своє́ Андрій віддав,
Плекав у серці солов’їну.

То ж плаче мати у журбі,
Трима світлину біля серця,
Андрій поліг, вона в мольбі,
Слізьми́ наповнила б відерця.

Вона тримає кожен звук,
Тримає сміх його у хаті,
А він зазнав нестерпних мук
І в землю довело́сь лягати.

Тако́ж трима його сліди
У погляді, у кожній зморшці,
Та син не зможе більш прийти,
Його не вздріне у віконці.

А ще ховає між хустин
Його світлину з фронту з болем,
Не меле більш життєвий млин,
Наповнилась домівка горем.

Андрій не верне вже назад,
Не ступить більше на пороги,
І не поса́дить свій він сад,
Скінчились тут його дороги.

У вітрі голос молодий,
І поле кроки пам’ятає,
Та шлях закінчився земний,
А мама сльо́зи проливає.

15.10.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025
ID: 1049565

Білизну таки вирішила у дворі розвішати?

Побігла до крамниці Татьяна Лоза?
Бо Наталья Коваль в сільській групі такі світлини мʼяса виклала, хіба втримаєшся?:)

Бігла туда, хххххолодна та таки ж весна спостерігалася?:)
Назад поверталася, вже зима?:) Бо снігом насипало!:)

У дворі Ірина Олександрова схильовано миготить!:)
Переймається, дерти з мотузок білизну, яку я вже встигла поначіпляти?:)
Чи сніг - то не дощ? Нехай далі на мотузках тіліпається?:)

Донечка Анна приїжджала!
По дорозі за моєю посилкою від Галина Микитинець на Нову пошту заскочила!!!
Галинко, щиро тобі вдячна!!!

Тепер в мене знов ростиме печіночниця, яка гепатика!
З тих, що я більше цьогоріч взагалі не купуватиму!:)))

Дме й досі…
Розмірковую?
Чи йти ту гепатику зараз садити?
Чи мене з гірки, де запланована посадка, в вирій не знесе?:)
Чи відкласти на завтра?:)

Та ще ж ту гепатику поділити на три села колежанок тре?:)
Доні та свасі Вика Виктория вже частину передала!:)
Інших чекаю на роздачу!:)

НІЧОГО НЕ МІНЯЄТЬСЯ

Нічого не міняється,
Нічого взагалі,
А крівця проливається,
Вбивають москалі.

Минула ніч пекельная,
Палало все в вогні,
Бо зброя вся смертельная
Не ли́шилась в багні.

Її до нас відправили
З гнилих боліт русні,
Мету собі поставили
Убивці у війні.

А люди в нас загинули,
Убив їх орко-кат,
І світ оцей покинули,
Не вернуться назад.

Так ворог убиває нас,
Це робить кожну мить,
Страшний прийшов для всіх нас час,
Прийшлося крівцю лить.

І знов страшні руйнації
Зробили москалі,
Для них це – декорації
На цій святій землі.

А світ на все це дивиться
І докази збира,
Він навіть і не скривиться –
Не в них хтось помира.

Чи довго споглядатиме
Весь світ з-за паркана?
Ще скільки нас вбиватиме
Ординець-сатана?

17.06.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1041905

ХАЙ БУДЕ

Хай буде спокій, буде тиша,
Хай не воює сатана,
Хай ворог нас навік зали́шить,
Нехай закі́нчиться війна.

Хай буде тиша, буде спокій,
Бажаю щиро всім добр́а,
До ПЕРЕМОГИ наші кроки,
Війні закічитись пора.

Хай все сміття страшне вороже
Летить назад у оркостан,
Почуй нас, любий Царю-Боже,
Закінчи в нас воєнний стан!

Хай цю війну орда провадить
У себе там, на болота́х,
Нехай ніщо їм не завадить
Собі забрати весь цей жах.

Хай буде все у них яскраво,
Усім болотом хай трясе,
В обі́йми хай візьме́ заґрава,
Хай до кобзона всіх несе.

Хай будуть ще й халупопади,
Руїни стануть, як у нас,
Щодня рясніють тілопади,
Нехай прийде́ розплати час!

30.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ЛЮДИНА І ГЕРОЙ
(Захиснику України, односельчанину, герою Миколі Комару)

Ти став на захист неньки-України
Із перших днів, як ворог увірвавсь,
Став боронити рідні наші сті́ни,
Ні хвилечки, ні миті не вагавсь.

Ти став на захист рідної землиці,
Як гідний син її ти захищав,
Війні у вічі довело́сь дивитись,
«Хто, як не я?» – одразу ти сказав.

Був бій за боєм, ти не падав духом,
Ти йшов у бій, не думав про життя,
Нехай земля тобі постане пухом,
Бо вже назад немає вороття.

Ти – наш герой, ти – вірний син Вкраїни,
Людина ти і славний захисник,
Свистіли кулі, поряд рвались міни,
За тебе біль в серця усіх проник.

Обов’язок виконував ти гідно,
Ти йшов до ПЕРЕМОГИ з усіма,
Дай Боже, щоб не бу́ло все безслідно,
Щоб це було́, Микольцю, недарма.

Низький уклін… низький уклін, герою,
Ти йшов у бій, щоб нас всіх берегти,
Від куль ворожих захищав собою…
Низький уклін і нас за все прости.

20.05.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1040152

Життя таке…

Все поруч…
Паралельно та перпендикулярно. Або взагалі, діагонально…

Радощі й сум.
Любов й ненавість.
Бажання спокою та існування в вигляді кришечки чайника, що давно вже кипить…

Ірина Олександрова традиційно найголовна по кухні.
Донечка побігла у церкву.
Синочок щось прихворів. Намагається вмовити свою температуру тримати себе в руках?
Мене колежанка доправила на цвинтар та назад…

Тюльпанів матусі й донецькому дядьку Сашку я нарізала.
Травичку на могилках посапала.
Квіточки посіяла. Чорнобривці, майори, космеї, волошки.

Їхали, тривога вже давно була оголошена?
Тіііііільки в позу Хаймерсу стала з маленькою сапочкою над матусіною могилкою, йййййааааак дасть ППО десь гатити!!!
Й бляшанка добросусідська гидотно дзилинчить???

Продовжую сапкою махати, з небіжчиками своїми спілкуватися, та розмірковую?
Чи бігти до посадки, між деревами ховатися?…
Чи прям тут, між могилами влягатися?…

Та пронесло…

Поки колежанку чекала, ледве взаміж не вийшла?:)
Підійшов до мене знайомитися такий собі пес!:)
Приязний?:) Доброзичливий цілком?:)
Штани мої нюхав, руки лизькав?
Я вибачалася, що пригостити його мені нема чим?
Бо ті обовʼязкові смаколики, що на цвинтар несуть, діти вже забрали!

Відволіклася на свою цигарку й розумію, що на мені вже намагаються одружитися!:)
Тю?:)
Потвора мала!:)
- Раз жерти нічого не даєш, може ж в тебе є щось інше мені запропонувати?:)

Нагнала його!:)
Хвилин пʼять його не було, дивлюся, він вже з чиєїсь могилки щось вкрав!:)

Аж коли додому повернулася, відбій тривоги пролунав…
Ссссссцкйбнблдгсня…

😳☢️ Перевищення норми радіації у 1905 разів: прикордонники вилучили в українки купюру номіналом $100.

54-річна українка перевозила $9 900 готівкою та пояснила, що ці кошти призначалися для придбання автомобіля.

За результатами аналізу встановлено, що на купюрі був присутній ізотоп, який застосовується в медичних цілях. Їй відмовили у в'їзді і відправили назад в Україну.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Ковтун – про зміну громадянства: Тепер шляху назад немає 🫢

Гімнаст Ілля Ковтун прокоментував зміну спортивного громадянства з українського на хорватське 💬

Реакції на мій перехід насправді були нормальними на тлі нинішньої ситуації в Україні. Принаймні я так вважаю. Чи мені через це прикро, побачимо в майбутньому.
Я навіть ще не починав змагатися за Хорватію. Побачимо, як воно буде. У мене є паспорт, є ID-картка [в Хорватії] — тепер шляху назад немає.
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport