• Ось вам, а не Україна!
    🎨 Володимир Ребров
    Ось вам, а не Україна! 🎨 Володимир Ребров
    0views
  • ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ

    (Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…»)

    Як можна жити там – цього́ не знаю,
    Не довело́сь мені таке пізнать,
    Але молю́ і Господа благаю,
    Аби в житті цього́ не скуштувать.

    Як можна жити там – себе питаю,
    Та відповідь не можу я знайти,
    Минає час й до цьо́го повертаю…
    Щоб я… життя й… далекії світи…

    Як можна жити там – питання вічне,
    Але, напевно, кожному своє́,
    Та точно це не є ніщо́ трагічне,
    Та вічне відчуття, що не своє́.

    Як можна жити там – не уявляю,
    Бо доля не закинула туди,
    Але в думках я це перебираю:
    Щоб я й чужі далекії світи…

    Як можна жити там – в думках малюю,
    Картини постають,та… не моє…
    Думки́ про це гаптую і гаптую,
    І кожна з них снує́, снує́, й снує́.

    Як можна жити там – не розумію,
    Щоб не прийшлось покинуть рідний край,
    Який, немов коханого, лелію,
    Який для мене – незбагненний рай.

    25.01.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1044912
    ПИТАЮ, МАЛЮЮ, НЕ ЗНАЮ (Відповідь С. Терпеливець на коментар до вірша «ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…») Як можна жити там – цього́ не знаю, Не довело́сь мені таке пізнать, Але молю́ і Господа благаю, Аби в житті цього́ не скуштувать. Як можна жити там – себе питаю, Та відповідь не можу я знайти, Минає час й до цьо́го повертаю… Щоб я… життя й… далекії світи… Як можна жити там – питання вічне, Але, напевно, кожному своє́, Та точно це не є ніщо́ трагічне, Та вічне відчуття, що не своє́. Як можна жити там – не уявляю, Бо доля не закинула туди, Але в думках я це перебираю: Щоб я й чужі далекії світи… Як можна жити там – в думках малюю, Картини постають,та… не моє… Думки́ про це гаптую і гаптую, І кожна з них снує́, снує́, й снує́. Як можна жити там – не розумію, Щоб не прийшлось покинуть рідний край, Який, немов коханого, лелію, Який для мене – незбагненний рай. 25.01.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1044912
    7views
  • ФЕЙСБУЧНА ЛЮБОВ

    Любов фейсбучна особлива:
    Неначе дощ, неначе злива,
    Неначе смерчі й буревії,
    І має ще й брудні затії.

    Неначе сильні снігопади,
    А іноді – і грози, й гради.
    А ще бува, як заметілі,
    Немов працюють всі артілі.

    Бувають також і заме́ти,
    Вона вбива й без кулемета,
    Переміта усі дороги,
    Й боротись з цим немає змоги.

    Ні коментар, ні вподобайку,
    Та й нецензурне слово-лайку
    Не можна навіть розмістити…
    Це ж треба так мене любити?

    Та й часто дописи блокує,
    Зробивши це – щось метикує,
    І пише все щось про спільноту…
    Й бере щоразу вищу ноту.

    А ще й частенько видаляє,
    Й погрозами все дошкуляє,
    І про стандарти щось торочить…
    То ж голову ось так морочить.

    То як з цим нелюбом боротись?
    Йому і в жорні не змолотись,
    Та дописи робить я буду
    Й любов фейсбучну не забуду.

    Бо ця любов є особлива:
    Брудна вона, несправедлива,
    Мене так любить вже роками,
    Й такі брудні провадить справи.

    Ось я й таку любов пізнала,
    Її, звичайно, не чекала.
    Любов-війна роки триває
    І все нове́ щось викидає.

    19.01.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024




    ФЕЙСБУЧНА ЛЮБОВ Любов фейсбучна особлива: Неначе дощ, неначе злива, Неначе смерчі й буревії, І має ще й брудні затії. Неначе сильні снігопади, А іноді – і грози, й гради. А ще бува, як заметілі, Немов працюють всі артілі. Бувають також і заме́ти, Вона вбива й без кулемета, Переміта усі дороги, Й боротись з цим немає змоги. Ні коментар, ні вподобайку, Та й нецензурне слово-лайку Не можна навіть розмістити… Це ж треба так мене любити? Та й часто дописи блокує, Зробивши це – щось метикує, І пише все щось про спільноту… Й бере щоразу вищу ноту. А ще й частенько видаляє, Й погрозами все дошкуляє, І про стандарти щось торочить… То ж голову ось так морочить. То як з цим нелюбом боротись? Йому і в жорні не змолотись, Та дописи робить я буду Й любов фейсбучну не забуду. Бо ця любов є особлива: Брудна вона, несправедлива, Мене так любить вже роками, Й такі брудні провадить справи. Ось я й таку любов пізнала, Її, звичайно, не чекала. Любов-війна роки триває І все нове́ щось викидає. 19.01.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    11views
  • Тільки ж що ранок був?
    Вже день?
    Коли це сталося, я й усвідомити не встигла?:)

    Ранок, як ранок!:)
    Звичайний!:)
    Сільський!:)
    Поки ще прохолодно було, визбирала огірки!:)

    Кому мої огірки (й не тільки огірки!) не до вподоби, йдіть собі повз!:)
    Й не псуйте собі зір?:)
    Щоб не почимчикувати собі хуткенько, як вчора якась чудна тітонька, за курсом рррррсйськго корабЕля?:)

    Аааааа потім ми з синочком бурхливо фінішували з приведенням до ладу нашої собачої зграї!:)
    Відловили собаку Ллллєдю!:)
    Заперли її на стіл в альтанці!
    Синочок Лєдю тримав.
    Я стригла!:)

    Ця дуринда в процесі підстригання встигла вхопити осу!:)
    Оса встигла Лєдю за щось там в роті вжалити!:)

    Божевільня якась!:)
    Хто смикається, трясе дурною башкою та гарчить?:)
    Хто ііііірже, як кінь?:)
    Хто також ірже, як кккккобила?:) Та продовжує Лєдю стригти?:)

    Й це ж щастя, що ніяких алергічних реакцій в цієї припорошеної собаки не спостерігається?…

    Підстригли!:)
    Ще на кілька ос Лєдя щелепою клацала!:)
    Невиправна дурість рулить!:)

    Випрали!
    В рушник для малюків загорнули!
    Сохне тепер!:)

    Й в ввввовні моя собачечка не мала худенького вигляду?:)
    В негліжах так взагалі - кабачок-кабачком!:)
    Вгггггодована така собі!:)

    Ви там як?
    Цілі?

    Ще ж!!!
    Вчора після вичісування та прання собаки Вахтанга геть завтикала пробігтися по лічильникам…
    Сьогодні тільки надолужила…
    То й вам нагадую!
    Передайте показники!!!
    Тільки ж що ранок був? Вже день? Коли це сталося, я й усвідомити не встигла?:) Ранок, як ранок!:) Звичайний!:) Сільський!:) Поки ще прохолодно було, визбирала огірки!:) Кому мої огірки (й не тільки огірки!) не до вподоби, йдіть собі повз!:) Й не псуйте собі зір?:) Щоб не почимчикувати собі хуткенько, як вчора якась чудна тітонька, за курсом рррррсйськго корабЕля?:) Аааааа потім ми з синочком бурхливо фінішували з приведенням до ладу нашої собачої зграї!:) Відловили собаку Ллллєдю!:) Заперли її на стіл в альтанці! Синочок Лєдю тримав. Я стригла!:) Ця дуринда в процесі підстригання встигла вхопити осу!:) Оса встигла Лєдю за щось там в роті вжалити!:) Божевільня якась!:) Хто смикається, трясе дурною башкою та гарчить?:) Хто ііііірже, як кінь?:) Хто також ірже, як кккккобила?:) Та продовжує Лєдю стригти?:) Й це ж щастя, що ніяких алергічних реакцій в цієї припорошеної собаки не спостерігається?… Підстригли!:) Ще на кілька ос Лєдя щелепою клацала!:) Невиправна дурість рулить!:) Випрали! В рушник для малюків загорнули! Сохне тепер!:) Й в ввввовні моя собачечка не мала худенького вигляду?:) В негліжах так взагалі - кабачок-кабачком!:) Вгггггодована така собі!:) Ви там як? Цілі? Ще ж!!! Вчора після вичісування та прання собаки Вахтанга геть завтикала пробігтися по лічильникам… Сьогодні тільки надолужила… То й вам нагадую! Передайте показники!!!
    4views
  • 2 серпня 1888 року народився Кость Буревій, письменник, літературний критик, громадський і політичний діяч, майстер пародії та літературної містифікації.

    Походив із бідної селянської родини, що мешкала на Воронежчині. У 15 років вступив до партії есерів. За участь у революційному підпіллі Костя Буревія неодноразово заарештовували. Заслання відбував у Сибіру, відсидів у 68 тюрмах.

    Член Комітету членів Всеросійських Установчих зборів – першого антибільшовицького уряду росії. Активно виступав проти більшовицької диктатури. Очолював повстання у Поволжі. Але після арешту чекістами у 1922-му припинив активну політичну діяльність. Відтоді спрямував зусилля на відродження української культури.

    Автор брошури «Європа чи росія – про шляхи розвитку сучасної літератури». Серед найбільш відомих творів – «Колчаківщина», «Опортунія», «Автоекзекуція», «Павло Полуботок». В останньому гетьман Полуботок, який у дилемі між підтримкою Пилипа Орлика та пошуком компромісу із Московщиною вибрав останнє, помирає в петербурзькій в’язниці зі словами: «О! Тепер я добре знаю, що воля міститься на кінці шаблюки!».

    У 1927-1930 роки під псевдонімом Едвард Стріха писав літературні містифікації, що сприяли викриттю підлабузницької до радянської влади «пролетарської літератури» в Україні.

    Заарештований як член української групи «терористів-білогвардійців». Розстріляний 18 грудня 1934-го в застінках київської тюрми нквд.

    Страчений разом з групою українських письменників за вигадану "організацію підготовки терористичних актів…". У нквд також загинули спогади Буревія "Мертві петлі: тюремні мемуари (1903–1917)". Родина Буревія 1949 емігрувала до США, де його дочка Оксана Буревій-Яценко видала окремою збіркою частину врятованої спадщини батька.

    2 серпня 1888 року народився Кость Буревій, письменник, літературний критик, громадський і політичний діяч, майстер пародії та літературної містифікації. Походив із бідної селянської родини, що мешкала на Воронежчині. У 15 років вступив до партії есерів. За участь у революційному підпіллі Костя Буревія неодноразово заарештовували. Заслання відбував у Сибіру, відсидів у 68 тюрмах. Член Комітету членів Всеросійських Установчих зборів – першого антибільшовицького уряду росії. Активно виступав проти більшовицької диктатури. Очолював повстання у Поволжі. Але після арешту чекістами у 1922-му припинив активну політичну діяльність. Відтоді спрямував зусилля на відродження української культури. Автор брошури «Європа чи росія – про шляхи розвитку сучасної літератури». Серед найбільш відомих творів – «Колчаківщина», «Опортунія», «Автоекзекуція», «Павло Полуботок». В останньому гетьман Полуботок, який у дилемі між підтримкою Пилипа Орлика та пошуком компромісу із Московщиною вибрав останнє, помирає в петербурзькій в’язниці зі словами: «О! Тепер я добре знаю, що воля міститься на кінці шаблюки!». У 1927-1930 роки під псевдонімом Едвард Стріха писав літературні містифікації, що сприяли викриттю підлабузницької до радянської влади «пролетарської літератури» в Україні. Заарештований як член української групи «терористів-білогвардійців». Розстріляний 18 грудня 1934-го в застінках київської тюрми нквд. Страчений разом з групою українських письменників за вигадану "організацію підготовки терористичних актів…". У нквд також загинули спогади Буревія "Мертві петлі: тюремні мемуари (1903–1917)". Родина Буревія 1949 емігрувала до США, де його дочка Оксана Буревій-Яценко видала окремою збіркою частину врятованої спадщини батька.
    10views
  • Одного разу король Пруссії Фрідріх II Великий вирушив з інспекцією до берлінської в'язниці.
    Коли він розпитував про причини, через які ув'язнені опинилися за ґратами, всі клялися, що вони тут випадково і ні в чому не винні. Лише один зізнався, що сидить за пограбування.
    Король не був позбавлений почуття гумору і розпорядився виставити останнього за ворота в'язниці, додавши: «Викинути звідси цього грабіжника, щоб він не чинив поганого впливу на порядних людей, які тут зібралися».
    Одного разу король Пруссії Фрідріх II Великий вирушив з інспекцією до берлінської в'язниці. Коли він розпитував про причини, через які ув'язнені опинилися за ґратами, всі клялися, що вони тут випадково і ні в чому не винні. Лише один зізнався, що сидить за пограбування. Король не був позбавлений почуття гумору і розпорядився виставити останнього за ворота в'язниці, додавши: «Викинути звідси цього грабіжника, щоб він не чинив поганого впливу на порядних людей, які тут зібралися».
    13views
  • Видавництво Manga Media відкриває передзамовлення на манґу «Кагастер»

    Події розгортаються у похмурому апокаліптичний світі , який уражений смертельною хворобою «Кагастер». Ця загадкова інфекція перетворює людей на гігантських монстрів-комах, які загрожують існуванню людства.

    У центрі сюжету — найманець-винищувач монстрів Кідо, який отримує доручення від вмираючого чоловіка врятувати його доньку Ілі та допомогти їй знайти матір. Разом вони подорожують небезпечним світом, сповненим мутованих істот та інших загроз.

    196 сторінок, м'яка+супер обкладинки. Серія закінчена, має всього 6 томів. Ціна за передзамовленням 240 грн, оформити яке можна до 12 серпня. Бонус — закладинка та тематичний магніт.

    Передзамовити тут: https://manga-media.com.ua/books/cagaster
    Видавництво Manga Media відкриває передзамовлення на манґу «Кагастер» Події розгортаються у похмурому апокаліптичний світі , який уражений смертельною хворобою «Кагастер». Ця загадкова інфекція перетворює людей на гігантських монстрів-комах, які загрожують існуванню людства. У центрі сюжету — найманець-винищувач монстрів Кідо, який отримує доручення від вмираючого чоловіка врятувати його доньку Ілі та допомогти їй знайти матір. Разом вони подорожують небезпечним світом, сповненим мутованих істот та інших загроз. 196 сторінок, м'яка+супер обкладинки. Серія закінчена, має всього 6 томів. Ціна за передзамовленням 240 грн, оформити яке можна до 12 серпня. Бонус — закладинка та тематичний магніт. Передзамовити тут: https://manga-media.com.ua/books/cagaster
    17views
  • ВЖЕ Я – НЕ Я І ТИ – НЕ ТИ

    Вже я – не я і ти – не ти,
    Нема між нам вже нічо́го,
    Давно вже спалені мости,
    Вже й присмаку нема терпкого.

    Вже я – не я і ти – не ти,
    Не мрій, що можеш щось змінити,
    Межу́ зумів ти перейти…
    Розбитий глек вже не зліпити.

    Вже я – не я і ти – не ти,
    І вороття назад немає,
    Не треба вже: «Пробач», «Прости»,
    Бо мертве вже не оживає.

    Вже я – не я і ти – не ти,
    Усе давно уже минуло,
    Що втрачено – не віднайти,
    Не повернути те, що бу́ло.

    Вже я – не я і ти – не ти,
    Зів’яло все, неначе квіти,
    З яких вінок вже не сплести́
    Й не варто інші вже садити.

    Вже я – не я і ти – не ти,
    Давно уже загасли зо́рі,
    Давно ми – різних два світи…
    Можливо це – пророцтво долі.

    Вже я – не я і ти – не ти,
    Це – дві дороги, дві – стежини,
    В одну уже їм не зійти,
    Й ми – не одна, а й дві краплини.

    19.01.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1044796
    ВЖЕ Я – НЕ Я І ТИ – НЕ ТИ Вже я – не я і ти – не ти, Нема між нам вже нічо́го, Давно вже спалені мости, Вже й присмаку нема терпкого. Вже я – не я і ти – не ти, Не мрій, що можеш щось змінити, Межу́ зумів ти перейти… Розбитий глек вже не зліпити. Вже я – не я і ти – не ти, І вороття назад немає, Не треба вже: «Пробач», «Прости», Бо мертве вже не оживає. Вже я – не я і ти – не ти, Усе давно уже минуло, Що втрачено – не віднайти, Не повернути те, що бу́ло. Вже я – не я і ти – не ти, Зів’яло все, неначе квіти, З яких вінок вже не сплести́ Й не варто інші вже садити. Вже я – не я і ти – не ти, Давно уже загасли зо́рі, Давно ми – різних два світи… Можливо це – пророцтво долі. Вже я – не я і ти – не ти, Це – дві дороги, дві – стежини, В одну уже їм не зійти, Й ми – не одна, а й дві краплини. 19.01.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1044796
    8views
  • НАновини‼️: Український воротар «Маккабі» (Хайфа) Георгій Єрмаков 31 липня 2025 року відмовився тиснути руку білорусам із «Торпедо»: символ солідарності та мужності — відео

    У цей вечір у Угорщині, під час матчу-відповіді Ліги конференцій, 23-річний Георгій Єрмаков зробив те, що обговорює вже не лише футбольна Європа: він відмовився від формального рукостискання з гравцями білоруського «Торпедо». Його жест став знаковим для всіх, хто підтримує Україну в найважчі часи.

    Білорусь — союзник Росії у війні, з її території летять ракети, а українці платять за це страшну ціну. Не дивно, що навіть футбольне рукостискання нині сприймається як питання честі та морального вибору. Єрмаков показав: навіть на полі можна залишатися вірним своїм принципам.

    31 липня 2025 року «Маккабі» переміг 3:0, а Єрмаков відстояв ворота на нуль. Втім, головна подія сталася ще до першого удару по м’ячу — цей мовчазний протест вже став частиною спільної лінії українських спортсменів. Аналогічно діяла й тенісистка Марта Костюк, яка не тиснула руку білоруським суперницям.

    Чим завершилась зустріч, як реагували в Україні й чому цей епізод став новою точкою відліку для всієї діаспори? Подробиці — на сайті НАновини — Новини Ізраїлю.

    https://nikk.agency/uk/ukrainskij-vorotar/

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    НАновини‼️: Український воротар «Маккабі» (Хайфа) Георгій Єрмаков 31 липня 2025 року відмовився тиснути руку білорусам із «Торпедо»: символ солідарності та мужності — відео У цей вечір у Угорщині, під час матчу-відповіді Ліги конференцій, 23-річний Георгій Єрмаков зробив те, що обговорює вже не лише футбольна Європа: він відмовився від формального рукостискання з гравцями білоруського «Торпедо». Його жест став знаковим для всіх, хто підтримує Україну в найважчі часи. Білорусь — союзник Росії у війні, з її території летять ракети, а українці платять за це страшну ціну. Не дивно, що навіть футбольне рукостискання нині сприймається як питання честі та морального вибору. Єрмаков показав: навіть на полі можна залишатися вірним своїм принципам. 31 липня 2025 року «Маккабі» переміг 3:0, а Єрмаков відстояв ворота на нуль. Втім, головна подія сталася ще до першого удару по м’ячу — цей мовчазний протест вже став частиною спільної лінії українських спортсменів. Аналогічно діяла й тенісистка Марта Костюк, яка не тиснула руку білоруським суперницям. Чим завершилась зустріч, як реагували в Україні й чому цей епізод став новою точкою відліку для всієї діаспори? Подробиці — на сайті НАновини — Новини Ізраїлю. https://nikk.agency/uk/ukrainskij-vorotar/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    NIKK.AGENCY
    Український воротар «Маккабі» (Хайфа) Георгій Єрмаков 31 липня 2025 року відмовився тиснути руку білорусам «Торпедо»: символ солідарності та мужності - відео - Новости Израиля НАновости
    31 липня 2025 року воротар «Маккабі» Георгій Єрмаков демонстративно відмовився від рукостискання з білорусами з «Торпедо-БелАЗ» — цей вчинок став яскравим актом проти агресії Лукашенка та підтримки України у серці Ізраїлю. Подробиці на - НАновини Новини Ізраїлю
    11views
  • Нашу долю формують ті маленькі, непомітні рішення, які ми приймаємо по 100 разів на день.
    Нашу долю формують ті маленькі, непомітні рішення, які ми приймаємо по 100 разів на день.
    25views 4Plays
More Results