• Трагедія сталася 13 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Середнє, що у Покровському районі Донецької області. Юнак у складі підрозділу виконував бойове завдання, коли потрапив під ворожий обстріл. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
    Володимиру Мехмету було лише 19 років. Він навчався на третьому курсі Острозької академії за спеціальністю «Національна безпека» і мав великі плани на майбутнє. Родом хлопець був із села Старий Кривин на Хмельниччині.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Трагедія сталася 13 вересня 2025 року поблизу населеного пункту Середнє, що у Покровському районі Донецької області. Юнак у складі підрозділу виконував бойове завдання, коли потрапив під ворожий обстріл. Отримані поранення виявилися несумісними з життям. Володимиру Мехмету було лише 19 років. Він навчався на третьому курсі Острозької академії за спеціальністю «Національна безпека» і мав великі плани на майбутнє. Родом хлопець був із села Старий Кривин на Хмельниччині. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    92views
  • Наше майбутнє.
    Наше майбутнє.
    22views
  • #оповідання #ШІ
    "Там, де б'ється моє серце"
    Глава 10

    Дні після співбесіди тягнулися для Марії повільно, наче густий мед. Вона нервувала, перевіряючи телефон, аби не пропустити омріяний дзвінок. Кожен візит до кухні перетворювався на випробування, де вона мусила зустрічатися з колючим поглядом Ольги, що ніби запитував: "Ну що? Ти знайшла роботу?" Ця невизначеність і постійна напруга виснажували більше, ніж сама дорога з Мелітополя.
    Нарешті одного ранку, коли Марія сиділа за кухонним столом і намагалася знайти якусь нову вакансію, її телефон завібрував. Номер був незнайомий. Вона невпевнено підняла слухавку.
    — Добрий день, Марія Вікторівна? — пролунав у слухавці діловий, але привітний жіночий голос. — Це з компанії «Арка». Щодо вашого працевлаштування. Ми готові запропонувати вам посаду асистента проєкту з випробувальним терміном. Ви можете приступити вже завтра?
    Слова прозвучали як музика. Марія ледве стримувала посмішку. Це була не робота її мрії, але це був крок, який допоможе їй стати незалежною.
    — Так, звичайно! Я готова! — відповіла вона, і в її голосі звучало таке щире полегшення, що навіть незнайома жінка на іншому кінці дроту посміхнулася.
    — Тоді чекаємо на вас о дев'ятій ранку, — сказала вона, і після кількох організаційних деталей розмова закінчилася.
    Коли Марія повідомила новину Ользі та Миколі, реакція була очікуваною.
    — Ну нарешті, — сухо промовила Ольга, відкладаючи свою чашку. — Сподіваюся, ти розумієш, що це лише початок. Ти повинна працювати, а не сидіти вдома.
    — Олю, перестань. Це чудова новина! — втрутився Микола, його очі сяяли. Він підійшов до Марії і обійняв її за плечі. — Я знав, що у тебе все вийде. Це лише перший крок, Маріє.
    Наступного дня, о дев'ятій ранку, Марія стояла перед тією ж будівлею в історичному центрі Києва, куди приходила на співбесіду. Повітря було напруженим, але Марія відчувала в собі нову, небачену досі силу. Вона піднялася на поверх, і її зустріла та сама жінка, з якою вона розмовляла телефоном.
    — Добрий день, Маріє. Ласкаво просимо до нашої команди, — привітно посміхнулася та, проводжаючи Марію до робочого місця. — Ви будете працювати над документацією. Усі деталі вам пояснить керівник.
    Марія почала розбирати документи. Робота була рутинною, але думки про те, що вона тепер може допомагати Аліні, гріли душу. Вона з головою поринула в папери. Раптом пролунав гучний сигнал повітряної тривоги. Усі працівники підхопилися, почавши швидко збирати свої речі, щоб спуститися в укриття.
    — Нам потрібно йти! Усі в підвал! — вигукнула жінка, яка зустріла Марію, вказуючи на сходи.
    Марія, яка вперше потрапила в подібну ситуацію на роботі, розгубилася. Вона схопила свою сумку і попрямувала за іншими працівниками, її серце калатало. Спустившись у підвал, вона побачила велике приміщення, яке було переобладнане на тимчасове укриття, де вже сиділи десятки людей. На стільцях, що були розташовані по всьому підвалу, сиділи працівники. Голоси людей перетворилися на стривожений гул.
    Раптом пролунав знайомий, впевнений голос:
    — "Тривога триватиме недовго. Просто зберігайте спокій".
    Марія підняла голову і її серце знову завмерло. Біля входу в підвал стояв Максим. Він був з телефонами в руках, спокійний, як скеля серед бурхливого моря. Він давав вказівки іншим працівникам, а потім його погляд зупинився на Марії. На його обличчі промайнуло здивування, а потім він посміхнувся, його очі наповнились світлом.
    — Маріє? Що ти тут робиш? — запитав він, підійшовши до неї.
    — Я… я тут працюю. Асистент проєкту, — збентежено відповіла вона.
    Максим відсунув стілець, запрошуючи її сісти.
    Його очі блищали. Він сів поруч і тихо, щоб ніхто не чув, сказав:
    — Маріє, я не просто колега Миколи. Ця фірма… це моя фірма. Я її власник. Я шукав тебе. Після нашої зустрічі я згадав, що Микола казав про тебе, як про талановитого архітектора з Мелітополя. Я зателефонував йому, і він підтвердив, що це ти. Хочу запропонувати тобі роботу твоєї мрії, Маріє. Не просто асистента. Повноцінного архітектора. Як тільки ти будеш готова.
    Марія дивилася на нього, не вірячи власним вухам. Її дихання зупинилося. Вона відчувала, як у ній знову розгорається вогник надії, що згас тиждень тому. Вона подивилася в його очі, і в них побачила щось більше, ніж просто діловий інтерес. Це була щирість, співчуття і… щось, що змусило її серце битися швидше. Її майбутнє, яке ще вчора здавалося сірим і безнадійним, раптом засяяло новими фарбами. Вона не знала, що буде далі, але тепер вона була впевнена — все буде добре.

    Далі буде...
    #оповідання #ШІ "Там, де б'ється моє серце" Глава 10 Дні після співбесіди тягнулися для Марії повільно, наче густий мед. Вона нервувала, перевіряючи телефон, аби не пропустити омріяний дзвінок. Кожен візит до кухні перетворювався на випробування, де вона мусила зустрічатися з колючим поглядом Ольги, що ніби запитував: "Ну що? Ти знайшла роботу?" Ця невизначеність і постійна напруга виснажували більше, ніж сама дорога з Мелітополя. Нарешті одного ранку, коли Марія сиділа за кухонним столом і намагалася знайти якусь нову вакансію, її телефон завібрував. Номер був незнайомий. Вона невпевнено підняла слухавку. — Добрий день, Марія Вікторівна? — пролунав у слухавці діловий, але привітний жіночий голос. — Це з компанії «Арка». Щодо вашого працевлаштування. Ми готові запропонувати вам посаду асистента проєкту з випробувальним терміном. Ви можете приступити вже завтра? Слова прозвучали як музика. Марія ледве стримувала посмішку. Це була не робота її мрії, але це був крок, який допоможе їй стати незалежною. — Так, звичайно! Я готова! — відповіла вона, і в її голосі звучало таке щире полегшення, що навіть незнайома жінка на іншому кінці дроту посміхнулася. — Тоді чекаємо на вас о дев'ятій ранку, — сказала вона, і після кількох організаційних деталей розмова закінчилася. Коли Марія повідомила новину Ользі та Миколі, реакція була очікуваною. — Ну нарешті, — сухо промовила Ольга, відкладаючи свою чашку. — Сподіваюся, ти розумієш, що це лише початок. Ти повинна працювати, а не сидіти вдома. — Олю, перестань. Це чудова новина! — втрутився Микола, його очі сяяли. Він підійшов до Марії і обійняв її за плечі. — Я знав, що у тебе все вийде. Це лише перший крок, Маріє. Наступного дня, о дев'ятій ранку, Марія стояла перед тією ж будівлею в історичному центрі Києва, куди приходила на співбесіду. Повітря було напруженим, але Марія відчувала в собі нову, небачену досі силу. Вона піднялася на поверх, і її зустріла та сама жінка, з якою вона розмовляла телефоном. — Добрий день, Маріє. Ласкаво просимо до нашої команди, — привітно посміхнулася та, проводжаючи Марію до робочого місця. — Ви будете працювати над документацією. Усі деталі вам пояснить керівник. Марія почала розбирати документи. Робота була рутинною, але думки про те, що вона тепер може допомагати Аліні, гріли душу. Вона з головою поринула в папери. Раптом пролунав гучний сигнал повітряної тривоги. Усі працівники підхопилися, почавши швидко збирати свої речі, щоб спуститися в укриття. — Нам потрібно йти! Усі в підвал! — вигукнула жінка, яка зустріла Марію, вказуючи на сходи. Марія, яка вперше потрапила в подібну ситуацію на роботі, розгубилася. Вона схопила свою сумку і попрямувала за іншими працівниками, її серце калатало. Спустившись у підвал, вона побачила велике приміщення, яке було переобладнане на тимчасове укриття, де вже сиділи десятки людей. На стільцях, що були розташовані по всьому підвалу, сиділи працівники. Голоси людей перетворилися на стривожений гул. Раптом пролунав знайомий, впевнений голос: — "Тривога триватиме недовго. Просто зберігайте спокій". Марія підняла голову і її серце знову завмерло. Біля входу в підвал стояв Максим. Він був з телефонами в руках, спокійний, як скеля серед бурхливого моря. Він давав вказівки іншим працівникам, а потім його погляд зупинився на Марії. На його обличчі промайнуло здивування, а потім він посміхнувся, його очі наповнились світлом. — Маріє? Що ти тут робиш? — запитав він, підійшовши до неї. — Я… я тут працюю. Асистент проєкту, — збентежено відповіла вона. Максим відсунув стілець, запрошуючи її сісти. Його очі блищали. Він сів поруч і тихо, щоб ніхто не чув, сказав: — Маріє, я не просто колега Миколи. Ця фірма… це моя фірма. Я її власник. Я шукав тебе. Після нашої зустрічі я згадав, що Микола казав про тебе, як про талановитого архітектора з Мелітополя. Я зателефонував йому, і він підтвердив, що це ти. Хочу запропонувати тобі роботу твоєї мрії, Маріє. Не просто асистента. Повноцінного архітектора. Як тільки ти будеш готова. Марія дивилася на нього, не вірячи власним вухам. Її дихання зупинилося. Вона відчувала, як у ній знову розгорається вогник надії, що згас тиждень тому. Вона подивилася в його очі, і в них побачила щось більше, ніж просто діловий інтерес. Це була щирість, співчуття і… щось, що змусило її серце битися швидше. Її майбутнє, яке ще вчора здавалося сірим і безнадійним, раптом засяяло новими фарбами. Вона не знала, що буде далі, але тепер вона була впевнена — все буде добре. Далі буде...
    Love
    1
    497views
  • ☠️🤬 Остання фаза розщеплення суспільства.
    ...
    Вперше я побачив фільм Сімя Адамсів в юному віці і сприймав його як і більшість ще не відмитих від радянщини людей- просто як дивну комедію . Але коли з віком додалось трішки глибшого мислення я передивився цей фільм знову .
    ...
    Отже Сімя Адамсів 🖤❤️ це фільм в першу чергу про любов між достойним Чоловіком і мудрою прекрасною Жінкою ,вони на картинці зліва. (Доречі картинки досить гарно показують різницю між минулим і сьогоденням).
    🕺Гомес - ексцентричний, вірний, красивий мачо ,який віддає всього себе коханій і дітям ,він сильний і розумний ,займається фехтуванням бо не забуває що перша і найважливіша функція чоловіка це захист сімї .
    💃Тіша - мудра жінка яка завжди на стороні свого чоловіка ,яка його надихає і дарує йому ласку і підтримку щоб там не сталося. Мартіша по при народження дітей не втратила жіночності вона в першу чергу дружина а вже потім мати .
    👨‍👩‍👧‍👦Сімя живе досить щасливе життя в любові і радості , мудро надавши дітям свободу і правильно реагуючи коли вони перегинають палицю .Звичайно що фільм комедійний і все гіпертрофовано але суть мислячим людям донесена .Будинок в них розкішний але не прибраний ,цим автор хотів показати як багато сімей забувають що головне погода в домі а не рутина чи красива обгортка . Раджу всім подивитися цей милий фільм і глянути на їх сімю з цієї точки зору ,і ви помітите масу важливих і мудрих послань від автора.
    ...
    Тапер серіал Венсдей🤢🤦‍♂️
    Вочевидь збоченцям з Netflix забракло вже фантазії у створені фільмів про темношкірих гомо-трансгендерів монахинь які трахають квадроберів🤐 Їхні ультралівацькі-сатаністичні ідеї вже нажаль прийняті як норма, тому вони тепер спотворюють остані острівці спогадів людства про адекватні блага 😔.
    🧟‍♂️З Гомеса познущались найбільше, зі справжньою феміністично - екстримістською ненавистю. Йго зробили максимально непривабливим безхребетним секс рабом для Тіш, без крихти мужності .
    🧔‍♀️ МартіШ-а показана справжнім стервом ,без каплі здорового глузду яка принижує свою начебто адекватну доцю Венсдей.
    Її зовсім не цікавить сімя ,лише влані амбіції і контроль ситуації.
    Тобто образ також сплюндрований в щент.
    💩🧛‍♀️Ну а сама Венсдей яку нам впарюють як героїню нашого часу має навчити ще не сформованих дівчаток ненавидіти батьків
    (це зараз дуже модно) бути соціопатами холодними до стосунків з батьками і протилежною статтю.
    🚷Ціль і політика Netfix це повне розщеплення суспільства , мабуть люди майбутнього в проекті їх спонсорів це повністю самотні залежні від системи психопати , без роду ,статі і теплих почуттів ...ця масса в очевить має рухатись лише амбіціями які їм запропонують . Як на мене ну його до біса таке майбутнє . А ви як думаєте ?
    ☝️а і ще в 2сезоні досить жорстко принизили військовх , фріки Венсдей перемагають Скаутів у табірному змаганні і висміюють їх по повній . Ну мені цікаво як люди з такими поглядами будуть зупиняти тоталітарні режими які сьогодні в апогеї розквіту .😒
    ☠️🤬 Остання фаза розщеплення суспільства. ... Вперше я побачив фільм Сімя Адамсів в юному віці і сприймав його як і більшість ще не відмитих від радянщини людей- просто як дивну комедію . Але коли з віком додалось трішки глибшого мислення я передивився цей фільм знову . ... Отже Сімя Адамсів 🖤❤️ це фільм в першу чергу про любов між достойним Чоловіком і мудрою прекрасною Жінкою ,вони на картинці зліва. (Доречі картинки досить гарно показують різницю між минулим і сьогоденням). 🕺Гомес - ексцентричний, вірний, красивий мачо ,який віддає всього себе коханій і дітям ,він сильний і розумний ,займається фехтуванням бо не забуває що перша і найважливіша функція чоловіка це захист сімї . 💃Тіша - мудра жінка яка завжди на стороні свого чоловіка ,яка його надихає і дарує йому ласку і підтримку щоб там не сталося. Мартіша по при народження дітей не втратила жіночності вона в першу чергу дружина а вже потім мати . 👨‍👩‍👧‍👦Сімя живе досить щасливе життя в любові і радості , мудро надавши дітям свободу і правильно реагуючи коли вони перегинають палицю .Звичайно що фільм комедійний і все гіпертрофовано але суть мислячим людям донесена .Будинок в них розкішний але не прибраний ,цим автор хотів показати як багато сімей забувають що головне погода в домі а не рутина чи красива обгортка . Раджу всім подивитися цей милий фільм і глянути на їх сімю з цієї точки зору ,і ви помітите масу важливих і мудрих послань від автора. ... Тапер серіал Венсдей🤢🤦‍♂️ Вочевидь збоченцям з Netflix забракло вже фантазії у створені фільмів про темношкірих гомо-трансгендерів монахинь які трахають квадроберів🤐 Їхні ультралівацькі-сатаністичні ідеї вже нажаль прийняті як норма, тому вони тепер спотворюють остані острівці спогадів людства про адекватні блага 😔. 🧟‍♂️З Гомеса познущались найбільше, зі справжньою феміністично - екстримістською ненавистю. Йго зробили максимально непривабливим безхребетним секс рабом для Тіш, без крихти мужності . 🧔‍♀️ МартіШ-а показана справжнім стервом ,без каплі здорового глузду яка принижує свою начебто адекватну доцю Венсдей. Її зовсім не цікавить сімя ,лише влані амбіції і контроль ситуації. Тобто образ також сплюндрований в щент. 💩🧛‍♀️Ну а сама Венсдей яку нам впарюють як героїню нашого часу має навчити ще не сформованих дівчаток ненавидіти батьків (це зараз дуже модно) бути соціопатами холодними до стосунків з батьками і протилежною статтю. 🚷Ціль і політика Netfix це повне розщеплення суспільства , мабуть люди майбутнього в проекті їх спонсорів це повністю самотні залежні від системи психопати , без роду ,статі і теплих почуттів ...ця масса в очевить має рухатись лише амбіціями які їм запропонують . Як на мене ну його до біса таке майбутнє . А ви як думаєте ? ☝️а і ще в 2сезоні досить жорстко принизили військовх , фріки Венсдей перемагають Скаутів у табірному змаганні і висміюють їх по повній . Ну мені цікаво як люди з такими поглядами будуть зупиняти тоталітарні режими які сьогодні в апогеї розквіту .😒
    Геля Зозуля & Adam - Особистий Рай
    1comments 350views
  • 📣 Завершується набір до спортивних секцій ДЮСШ м. Бровари!
    ВІДДІЛ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ м. Бровари запрошує юних спортсменів долучитися до нашої великої спортивної родини! Це чудова можливість відкрити свої таланти, знайти нових друзів і досягати перемог разом із досвідченими тренерами.
    🏃 Легка атлетика
    Тренери:
    Корчмид Оксана Олександрівна – 📞 0970427447
    Маценко Інна Миколаївна – 📞 +380 (93) 642 11 83
    Ялаєва Ніна Євгенівна – 📞 0934957094
    🏋️ Пауерліфтинг
    Мурадов Едуард – 📞 0679325841
    ♟️ Шахи
    Гребініченко Григорій Іванович – 📞 0971943377
    🥋 Хортинг
    Кононов Олександр Олександрович – 📞 0962523588
    🏓 Настільний теніс
    Казаченко Микола Анатолійович – 📞 0679432725
    Баскетбол
    Рубанова Наталія Борисівна – 📞 0679199832
    💪 Не зволікай — зроби перший крок до перемог уже сьогодні! Твій спортивний шлях починається тут! 🚀
    ℹ️ Якщо виникнуть додаткові запитання, звертайтесь до заступника директора ДЮСШ Романюк Оксани Володимирівни – 📞 0936351271
    📅 Вік дітей, графік занять та місце проведення тренувань уточнюйте безпосередньо у тренерів відповідних секцій.
    ✅ Усі заняття в ДЮСШ є безкоштовними для дітей!
    🌟 Спорт виховує силу духу, дисципліну та впевненість у собі. Разом ми зможемо досягти нових вершин і створити майбутнє сильних та здорових українців! 🇺🇦
    🔥 Долучайся — і стань частиною команди, де кожен має шанс відкрити свій талант!
    ⏰ Увага! Набір до спортивних секцій ДЮСШ м. Бровари невдовзі завершується! Поспішіть долучитися до нашої спортивної родини!
    #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport
    #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    📣 Завершується набір до спортивних секцій ДЮСШ м. Бровари! ВІДДІЛ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ м. Бровари запрошує юних спортсменів долучитися до нашої великої спортивної родини! Це чудова можливість відкрити свої таланти, знайти нових друзів і досягати перемог разом із досвідченими тренерами. 🏃 Легка атлетика Тренери: Корчмид Оксана Олександрівна – 📞 0970427447 Маценко Інна Миколаївна – 📞 +380 (93) 642 11 83 Ялаєва Ніна Євгенівна – 📞 0934957094 🏋️ Пауерліфтинг Мурадов Едуард – 📞 0679325841 ♟️ Шахи Гребініченко Григорій Іванович – 📞 0971943377 🥋 Хортинг Кононов Олександр Олександрович – 📞 0962523588 🏓 Настільний теніс Казаченко Микола Анатолійович – 📞 0679432725 Баскетбол Рубанова Наталія Борисівна – 📞 0679199832 💪 Не зволікай — зроби перший крок до перемог уже сьогодні! Твій спортивний шлях починається тут! 🚀 ℹ️ Якщо виникнуть додаткові запитання, звертайтесь до заступника директора ДЮСШ Романюк Оксани Володимирівни – 📞 0936351271 📅 Вік дітей, графік занять та місце проведення тренувань уточнюйте безпосередньо у тренерів відповідних секцій. ✅ Усі заняття в ДЮСШ є безкоштовними для дітей! 🌟 Спорт виховує силу духу, дисципліну та впевненість у собі. Разом ми зможемо досягти нових вершин і створити майбутнє сильних та здорових українців! 🇺🇦 🔥 Долучайся — і стань частиною команди, де кожен має шанс відкрити свій талант! ⏰ Увага! Набір до спортивних секцій ДЮСШ м. Бровари невдовзі завершується! Поспішіть долучитися до нашої спортивної родини! #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #Brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    296views
  • 🔥Представник Броварської школи боксу Ельвін Алієв переважав свого суперника, але судді.. віддають перемогу японцю Шіону Нішіямі - 0:5!

    Сумнівний знятий бал у першому раунді, і власне, сумнівне суддівство виводить у наступний раунд японця.

    🇺🇦 Ельвін Алієв завершує виступ на Чемпіонаті світу.

    💙💛 Ельвін - молодець, гарний бій і гарний турнір, на якому він заявив про себе на велику аудиторію. В нього велике майбутнє.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    🔥Представник Броварської школи боксу Ельвін Алієв переважав свого суперника, але судді.. віддають перемогу японцю Шіону Нішіямі - 0:5! Сумнівний знятий бал у першому раунді, і власне, сумнівне суддівство виводить у наступний раунд японця. 🇺🇦 Ельвін Алієв завершує виступ на Чемпіонаті світу. 💙💛 Ельвін - молодець, гарний бій і гарний турнір, на якому він заявив про себе на велику аудиторію. В нього велике майбутнє. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    121views
  • Федерація хокею України
    Вітаємо нападника «Київ Кепіталз» Ярослава Панченка та його дружину Віту з днем весілля🥹
    Любіть, шануйте, оберігайте один одного та нехай спільне майбутнє буде довгою щасливою історією, повною спільних перемог
    📸 @kyivcapitals.hc
    #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey
    #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Федерація хокею України Вітаємо нападника «Київ Кепіталз» Ярослава Панченка та його дружину Віту з днем весілля🥹 Любіть, шануйте, оберігайте один одного та нехай спільне майбутнє буде довгою щасливою історією, повною спільних перемог 📸 @kyivcapitals.hc #Хокей #Хокей_України #Хокей #Hockey #world_hockey #worldhockey #brovarysport @brovarysport #український_хокей ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    291views
  • #оповідання #ШІ
    "Там, де б'ється моє серце"
    Глава 9

    Наступний ранок приніс із собою легку мряку, але для Марії він був сповнений рішучості. Вона залишила Аліну з Ольгою (хоч і з деякими застереженнями від останньої) і вирушила на свою першу "реальну" співбесіду після приїзду до Києва. Адреса, яку дав Микола, була незвичною — офіс будівельної компанії знаходився не в новому блискучому бізнес-центрі, а у старому, але доглянутому будинку в історичному районі.
    На жаль, зустріч виявилася не такою, на яку Марія сподівалася. Після короткої розмови з керівником проєкту стало зрозуміло, що вакансія архітектора-дизайнера, на яку вона претендувала, вже зайнята. Їй запропонували лише місце помічника, з мінімальною зарплатнею, без жодних перспектив на майбутнє. Марія зітхнула з розчаруванням, але одразу ж кивнула.
    — Добре, я згодна. Я візьмуся за будь-яку роботу, — промовила вона, намагаючись, щоб її голос звучав впевнено. — Коли я можу приступити?
    Їй повідомили, що треба буде зачекати кілька днів, поки оформлять всі необхідні документи. Це був маленький крок, але все ж крок уперед. Вийшовши з офісу, Марія відчувала суміш полегшення та пригніченості. Вона дістала телефон, щоб зателефонувати Миколі і подякувати, але не встигла.
    Саме в цей момент, зовсім не звертаючи уваги на перехожих, Марія майже налетіла на когось біля входу в підземний перехід. Це був високий чоловік з міцними плечима, який так само занурився у свій телефон. Зіткнення було несильним, але достатнім, щоб її телефон випав з рук і з гучним стуком впав на мокрий асфальт.
    — Ой! Прошу вибачення! — вигукнула Марія, схиляючись, щоб підняти телефон. Екран був розбитий.
    — Мої вибачення, я винен, — голос чоловіка був низьким і спокійним. — Я зовсім не дивився, куди йду. Дозвольте мені…
    Він нахилився, їхні руки одночасно потяглися до телефону, і їхні пальці торкнулися. Марія відчула легкий струм, підняла голову і подивилася на незнайомця. Це був молодий чоловік, близько тридцяти років, з добрими, але втомленими очима. Його волосся було трохи скуйовджене від дощу, а на щоці виднілася невелика подряпина, наче він нещодавно голився або був у якійсь сутичці. В ньому було щось знайоме, хоча Марія ніколи раніше його не бачила.
    — З ним… з ним все гаразд? — запитала вона, її голос тремтів від розчарування.
    — Екран розбитий, — відповів він, оглядаючи телефон. — Я оплачу ремонт, або куплю новий. Я дійсно дуже винен. Дозвольте мені… Максим.
    Він простягнув їй руку. Марія розгублено потиснула її, відчуваючи тепло його долоні.
    — Марія, — відповіла вона, її голос був ледь чутним.
    — Маріє,давайте сховаємося від дощу ось тут, під аркою, — запропонував він, вказуючи на великий кам'яний вхід, що вів углиб двору. — Хоча б на кілька хвилин.
    Марія кивнула, вдячна за можливість перевести дух і сховатися від дощу. Під аркою вони відчули себе трохи захищенішими від сірого й похмурого світу. Марія мимоволі розповіла йому про свої останні дні: про Мелітополь, про втечу, про Аліну, про життя у Ольги, і про цю нову роботу.
    Максим слухав її уважно, не перебиваючи. Його погляд був співчутливим і зосередженим. Коли Марія замовкла, він глибоко зітхнув.
    — Це… це дуже важко, Маріє. Я розумію. Сам пережив щось подібне, тільки на іншому фронті. Моя дружина з дитиною виїхали за кордон, і я тут сам. Займаюся волонтерством, а ще... у мене своя архітектурна фірма. Хоч зараз ми і не будуємо, але багато наших архітекторів роз'їхалися. А я шукаю людей для майбутніх проєктів. Навіть для тимчасової роботи, для розробки нових ідей. Можливо, це не те, що вам потрібно, але…
    Він замовк, подивившись на Марію. Вона відчувала, як сірий день перетворюється на день неймовірної вдачі. Це було занадто добре, щоб бути правдою.
    — Я… я зацікавлена, — прошепотіла Марія. — Дуже зацікавлена.
    — Добре. Я не можу обіцяти нічого конкретного прямо зараз, — сказав Максим, діставши свій телефон. — Але я візьму ваш номер, і як тільки з'явиться можливість, я обов'язково зв'яжуся з вами. А поки що, я спробую допомогти з телефоном. А я можу залишити вам свій?
    Марія продиктувала йому свій номер. Коли він записав його, він усміхнувся, і в його усмішці було стільки щирості, що Марія відчула, як її серце трохи відтануло. Він поспішно попрощався і зник у натовпі. Марія залишилася стояти під дощем, тримаючи в руках розбитий телефон. Це була не та зустріч, яку вона сьогодні очікувала, але вона відчувала, що щось змінилося з моменту зустріч з Максимом. Щось важливе тільки-но сталося. І це був не просто розбитий телефон.

    Далі буде...
    #оповідання #ШІ "Там, де б'ється моє серце" Глава 9 Наступний ранок приніс із собою легку мряку, але для Марії він був сповнений рішучості. Вона залишила Аліну з Ольгою (хоч і з деякими застереженнями від останньої) і вирушила на свою першу "реальну" співбесіду після приїзду до Києва. Адреса, яку дав Микола, була незвичною — офіс будівельної компанії знаходився не в новому блискучому бізнес-центрі, а у старому, але доглянутому будинку в історичному районі. На жаль, зустріч виявилася не такою, на яку Марія сподівалася. Після короткої розмови з керівником проєкту стало зрозуміло, що вакансія архітектора-дизайнера, на яку вона претендувала, вже зайнята. Їй запропонували лише місце помічника, з мінімальною зарплатнею, без жодних перспектив на майбутнє. Марія зітхнула з розчаруванням, але одразу ж кивнула. — Добре, я згодна. Я візьмуся за будь-яку роботу, — промовила вона, намагаючись, щоб її голос звучав впевнено. — Коли я можу приступити? Їй повідомили, що треба буде зачекати кілька днів, поки оформлять всі необхідні документи. Це був маленький крок, але все ж крок уперед. Вийшовши з офісу, Марія відчувала суміш полегшення та пригніченості. Вона дістала телефон, щоб зателефонувати Миколі і подякувати, але не встигла. Саме в цей момент, зовсім не звертаючи уваги на перехожих, Марія майже налетіла на когось біля входу в підземний перехід. Це був високий чоловік з міцними плечима, який так само занурився у свій телефон. Зіткнення було несильним, але достатнім, щоб її телефон випав з рук і з гучним стуком впав на мокрий асфальт. — Ой! Прошу вибачення! — вигукнула Марія, схиляючись, щоб підняти телефон. Екран був розбитий. — Мої вибачення, я винен, — голос чоловіка був низьким і спокійним. — Я зовсім не дивився, куди йду. Дозвольте мені… Він нахилився, їхні руки одночасно потяглися до телефону, і їхні пальці торкнулися. Марія відчула легкий струм, підняла голову і подивилася на незнайомця. Це був молодий чоловік, близько тридцяти років, з добрими, але втомленими очима. Його волосся було трохи скуйовджене від дощу, а на щоці виднілася невелика подряпина, наче він нещодавно голився або був у якійсь сутичці. В ньому було щось знайоме, хоча Марія ніколи раніше його не бачила. — З ним… з ним все гаразд? — запитала вона, її голос тремтів від розчарування. — Екран розбитий, — відповів він, оглядаючи телефон. — Я оплачу ремонт, або куплю новий. Я дійсно дуже винен. Дозвольте мені… Максим. Він простягнув їй руку. Марія розгублено потиснула її, відчуваючи тепло його долоні. — Марія, — відповіла вона, її голос був ледь чутним. — Маріє,давайте сховаємося від дощу ось тут, під аркою, — запропонував він, вказуючи на великий кам'яний вхід, що вів углиб двору. — Хоча б на кілька хвилин. Марія кивнула, вдячна за можливість перевести дух і сховатися від дощу. Під аркою вони відчули себе трохи захищенішими від сірого й похмурого світу. Марія мимоволі розповіла йому про свої останні дні: про Мелітополь, про втечу, про Аліну, про життя у Ольги, і про цю нову роботу. Максим слухав її уважно, не перебиваючи. Його погляд був співчутливим і зосередженим. Коли Марія замовкла, він глибоко зітхнув. — Це… це дуже важко, Маріє. Я розумію. Сам пережив щось подібне, тільки на іншому фронті. Моя дружина з дитиною виїхали за кордон, і я тут сам. Займаюся волонтерством, а ще... у мене своя архітектурна фірма. Хоч зараз ми і не будуємо, але багато наших архітекторів роз'їхалися. А я шукаю людей для майбутніх проєктів. Навіть для тимчасової роботи, для розробки нових ідей. Можливо, це не те, що вам потрібно, але… Він замовк, подивившись на Марію. Вона відчувала, як сірий день перетворюється на день неймовірної вдачі. Це було занадто добре, щоб бути правдою. — Я… я зацікавлена, — прошепотіла Марія. — Дуже зацікавлена. — Добре. Я не можу обіцяти нічого конкретного прямо зараз, — сказав Максим, діставши свій телефон. — Але я візьму ваш номер, і як тільки з'явиться можливість, я обов'язково зв'яжуся з вами. А поки що, я спробую допомогти з телефоном. А я можу залишити вам свій? Марія продиктувала йому свій номер. Коли він записав його, він усміхнувся, і в його усмішці було стільки щирості, що Марія відчула, як її серце трохи відтануло. Він поспішно попрощався і зник у натовпі. Марія залишилася стояти під дощем, тримаючи в руках розбитий телефон. Це була не та зустріч, яку вона сьогодні очікувала, але вона відчувала, що щось змінилося з моменту зустріч з Максимом. Щось важливе тільки-но сталося. І це був не просто розбитий телефон. Далі буде...
    Love
    1
    522views
  • #технології
    Інженер Google виклав безкоштовний підручник на 400 сторінок для тих, хто хоче стати богом нейромереж.
    Усередині — повна база знань від А до Я про AI-агентів:

    — просунуті техніки промптингу від senior-інженера Google;
    — налаштування агентів під різні задачі;
    — як навчити їх користуватися браузером;
    — практичні приклади з кодом.

    Майбутнє ближче, ніж здається — читай тут: https://docs.google.com/document/d/1rsaK53T3Lg5KoGwvf8ukOUvbELRtH-V0L...
    #технології Інженер Google виклав безкоштовний підручник на 400 сторінок для тих, хто хоче стати богом нейромереж. Усередині — повна база знань від А до Я про AI-агентів: — просунуті техніки промптингу від senior-інженера Google; — налаштування агентів під різні задачі; — як навчити їх користуватися браузером; — практичні приклади з кодом. Майбутнє ближче, ніж здається — читай тут: https://docs.google.com/document/d/1rsaK53T3Lg5KoGwvf8ukOUvbELRtH-V0LnOIFDxBryE/preview?tab=t.0#heading=h.pxcur8v2qagu
    Like
    1
    194views
  • ❗️ Переговори щодо вступу України в ЄС мають тривати, попри блокування Угорщини, - президент Євроради

    "У будь якому випадку переговорний процес триває і має тривати. Ми не можемо втратити цей шлях. Треба продовжувати далі працювати над реформами. Не треба чекати на Угорщину - бо майбутнє України в ЄС, це безперечно", - сказав президент Євроради Антоніо Кошта на брифінгу з президентом Володимиром Зеленським в Ужгороді.
    ❗️ Переговори щодо вступу України в ЄС мають тривати, попри блокування Угорщини, - президент Євроради "У будь якому випадку переговорний процес триває і має тривати. Ми не можемо втратити цей шлях. Треба продовжувати далі працювати над реформами. Не треба чекати на Угорщину - бо майбутнє України в ЄС, це безперечно", - сказав президент Євроради Антоніо Кошта на брифінгу з президентом Володимиром Зеленським в Ужгороді.
    132views 5Plays
More Results